Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лалово — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.
| село Лалово | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Верхньокоропецька громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1378 |
| Перша згадка | 1378 (646 років) |
| Населення | 965 |
| Площа | 1,704 км² |
| Густота населення | 566,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89664 |
| Телефонний код | +380 3131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′14″ пн. ш. 22°48′37″ сх. д. / 48.40389° пн. ш. 22.81028° сх. д.Координати: 48°24′14″ пн. ш. 22°48′37″ сх. д. / 48.40389° пн. ш. 22.81028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 129 м |
| Водойми | річка Мочила |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89664, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Лалово, вул. Миру, 25а |
| Карта | |
  Лалово | |
 Лалово | |
| Мапа | |
| | |
Назва
У 1995 р. назву села Лалове було змінено на одну літеру. Угорська назва — Береглеаньфолва.
Географія
Селом протікає річка Мочила, права притока Чорної Води.
Археологія
Археологічні знахідки (побутові речі з глини, каменю і бронзи) свідчать про те, що на території Лалівської сільради люди жили в період неоліту (IV тисячоліття до н. е.) та бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Історія
Село вперше згадується в грамоті в 1378 та у 1465 році як Ланьфолво — Дівоче село. У 1566 році це село було знищено татарами. У 17 столітті сюди переїхали німецькі поселенці, щоб збільшити населення. У XVIII столітті Лалове деякий час мало привілеї міста.
Колишній орган місцевого самоуправління - Лалівська сільська рада.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1047 осіб, з яких 509 чоловіків та 538 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 965 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,13 % |
| німецька | 0,93 % |
| російська | 0,41 % |
| угорська | 0,31 % |
| білоруська | 0,10 % |
| словацька | 0,10 % |
Церква св. Матері Параскеви. 1864
Церква в селі була в 1692 р. У 1733 р. згадують стародавню дерев'яну церкву з одним малим дзвоном, а священиком був Симон Нитка. На 1798 р. дерев'яна церква дуже занепала і потрібно було 1300 форинтів на її відбудову та 800 форинтів на відбудову дерев'яної фари. У 1881 р. ще існувала дерев'яна церква (згадують також дерев'яну церкву, що стояла на старому цвинтарі, — очевидно, це була давніша церква), біля якої добудовували кам'яну. Тривало будівництво за священиків Олександра, а пізніше Олексія Грибовських.
На той час філії були в Фоґараші, Березинці та Верхньому Коропці. Очевидно, спорудження мурованої церкви тривало досить довго, бо в селі твердять, що після закладення фундаменту будівництво зупинилося, а церкву закінчили нібито аж у 1904 р. за священика Олексія Головача; цю дату написано на підлозі під вежею. Каміння, що легко тесалося, брали на околиці села. Будував церкву, за спогадами, майстер з Паланку. У нижній частині жертовника зберігся напис, що доносить до нас ім'я різьбяра: «Во славу Божію сей жертовник поставил Феєр Василій об лаловский 1906». Кажуть, що В. Феєр зробив також іконостас та престол. На задньому боці кивота проступає напис: «Во славу Божу украшен храм сей в літо АЦИЄ (1955) у жертву благочестивих вірников святой православной церкви веси Лалова при священику Матинко М., півци Машіко В. Машіко М., куратори Калинин М. і Машіко М.» [В даті помилка: АЦИЕ не дає ніякої дати, треба АЦНЕ = 1955. Прим. М.Жарких] Останній зовнішній ремонт проведено в 1979 р.
Як згадує Юрій Машіко (1912 р. н.), біля церкви стояла стара дерев'яна дзвіниця, а дзвони забрали в Першу світову війну. Теперішні два дзвони відлив Ф. Еґрі в 1921 p., а третій виготовив Октав Вінтер у Чехії теж у 1921 р. Очевидно, тоді ж, за кураторів Дмитра Машіка і Михайла Геґедоша збудовано нову каркасну дерев'яну дзвіницю. У 1998 р. споруджено цегляну дзвіницю.
Тепер церква православна, а греко-католики відвідують римо-католицьку церкву, що належить місцевим німцям.
Останній греко-католицький священик Федір Цібере був заарештований у 1949 р. і засуджений на 25 років. Помер в ув'язненні за невідомих обставин у Львові 1950 р.
Відомі люди
У селі народився Василь Цібере (1931—2007), український педагог та художник, відмінник народної освіти.
Туристичні місця
- Археологічні знахідки (побутові речі з глини, каменю і бронзи) свідчать про те, що на території люди жили в період неоліту (IV тисячоліття до н. е.) та бронзи (II тисячоліття до н. е.).
- храм св. Матері Параскеви. 1864
Примітки
- ВРУ
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lalovo selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni selo Lalovo Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Verhnokoropecka gromada Osnovni dani Zasnovane 1378 Persha zgadka 1378 646 rokiv Naselennya 965 Plosha 1 704 km Gustota naselennya 566 31 osib km Poshtovij indeks 89664 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 24 14 pn sh 22 48 37 sh d 48 40389 pn sh 22 81028 sh d 48 40389 22 81028 Koordinati 48 24 14 pn sh 22 48 37 sh d 48 40389 pn sh 22 81028 sh d 48 40389 22 81028 Serednya visota nad rivnem morya 129 m Vodojmi richka Mochila Misceva vlada Adresa radi 89664 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Lalovo vul Miru 25a Karta Lalovo Lalovo Mapa Lalovo u VikishovishiNazvaU 1995 r nazvu sela Lalove bulo zmineno na odnu literu Ugorska nazva Beregleanfolva GeografiyaSelom protikaye richka Mochila prava pritoka Chornoyi Vodi ArheologiyaArheologichni znahidki pobutovi rechi z glini kamenyu i bronzi svidchat pro te sho na teritoriyi Lalivskoyi silradi lyudi zhili v period neolitu IV tisyacholittya do n e ta bronzi II tisyacholittya do n e IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya v gramoti v 1378 ta u 1465 roci yak Lanfolvo Divoche selo U 1566 roci ce selo bulo znisheno tatarami U 17 stolitti syudi pereyihali nimecki poselenci shob zbilshiti naselennya U XVIII stolitti Lalove deyakij chas malo privileyi mista Kolishnij organ miscevogo samoupravlinnya Lalivska silska rada NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1047 osib z yakih 509 cholovikiv ta 538 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 965 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 13 nimecka 0 93 rosijska 0 41 ugorska 0 31 biloruska 0 10 slovacka 0 10 Cerkva sv Materi Paraskevi 1864Cerkva v seli bula v 1692 r U 1733 r zgaduyut starodavnyu derev yanu cerkvu z odnim malim dzvonom a svyashenikom buv Simon Nitka Na 1798 r derev yana cerkva duzhe zanepala i potribno bulo 1300 forintiv na yiyi vidbudovu ta 800 forintiv na vidbudovu derev yanoyi fari U 1881 r she isnuvala derev yana cerkva zgaduyut takozh derev yanu cerkvu sho stoyala na staromu cvintari ochevidno ce bula davnisha cerkva bilya yakoyi dobudovuvali kam yanu Trivalo budivnictvo za svyashenikiv Oleksandra a piznishe Oleksiya Gribovskih Na toj chas filiyi buli v Fogarashi Berezinci ta Verhnomu Koropci Ochevidno sporudzhennya murovanoyi cerkvi trivalo dosit dovgo bo v seli tverdyat sho pislya zakladennya fundamentu budivnictvo zupinilosya a cerkvu zakinchili nibito azh u 1904 r za svyashenika Oleksiya Golovacha cyu datu napisano na pidlozi pid vezheyu Kaminnya sho legko tesalosya brali na okolici sela Buduvav cerkvu za spogadami majster z Palanku U nizhnij chastini zhertovnika zberigsya napis sho donosit do nas im ya rizbyara Vo slavu Bozhiyu sej zhertovnik postavil Feyer Vasilij ob lalovskij 1906 Kazhut sho V Feyer zrobiv takozh ikonostas ta prestol Na zadnomu boci kivota prostupaye napis Vo slavu Bozhu ukrashen hram sej v lito ACIYe 1955 u zhertvu blagochestivih virnikov svyatoj pravoslavnoj cerkvi vesi Lalova pri svyasheniku Matinko M pivci Mashiko V Mashiko M kuratori Kalinin M i Mashiko M V dati pomilka ACIE ne daye niyakoyi dati treba ACNE 1955 Prim M Zharkih Ostannij zovnishnij remont provedeno v 1979 r Yak zgaduye Yurij Mashiko 1912 r n bilya cerkvi stoyala stara derev yana dzvinicya a dzvoni zabrali v Pershu svitovu vijnu Teperishni dva dzvoni vidliv F Egri v 1921 p a tretij vigotoviv Oktav Vinter u Chehiyi tezh u 1921 r Ochevidno todi zh za kuratoriv Dmitra Mashika i Mihajla Gegedosha zbudovano novu karkasnu derev yanu dzvinicyu U 1998 r sporudzheno ceglyanu dzvinicyu Teper cerkva pravoslavna a greko katoliki vidviduyut rimo katolicku cerkvu sho nalezhit miscevim nimcyam Ostannij greko katolickij svyashenik Fedir Cibere buv zaareshtovanij u 1949 r i zasudzhenij na 25 rokiv Pomer v uv yaznenni za nevidomih obstavin u Lvovi 1950 r Vidomi lyudiU seli narodivsya Vasil Cibere 1931 2007 ukrayinskij pedagog ta hudozhnik vidminnik narodnoyi osviti Turistichni miscya Arheologichni znahidki pobutovi rechi z glini kamenyu i bronzi svidchat pro te sho na teritoriyi lyudi zhili v period neolitu IV tisyacholittya do n e ta bronzi II tisyacholittya do n e hram sv Materi Paraskevi 1864PrimitkiVRU database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli 6 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi