Лайтабаншаґ (угор. Lajtabánság, нім. Leithabanat, Leitha-Banschaft) — угорське державне утворення, яке виникло після розпаду Австро-Угорської монархії на території сучасної австрійської федеральної землі Бурґенланд та угорського міста Шопрон. Існувало у період з 4 жовтня по 5 листопада 1921 року, між підписанням Тріанонської угоди та вступом Бурґенланду до складу Австрії.
Лайтабаншаґ угор. Lajtabánság нім. Leithabanat, Leitha-Banschaft | |||||||||||
Невизнана держава | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Теритоія Лайтабаншаґу | |||||||||||
Столиця | Оберварт | ||||||||||
Мови | угорська | ||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||
Глава держави | Пал Пронаї | ||||||||||
Юлій Остенбурґ-Маравек | |||||||||||
Іштван Фрідріх | |||||||||||
Історичний період | Міжвоєнний період | ||||||||||
- Засновано | 4 жовтня 1921 | ||||||||||
- Ліквідовано | 5 листопада 1921 | ||||||||||
| |||||||||||
|
Історія
У 1921 році Бурґенланд, згідно з Тріанонською та Сен-Жерменською мирними угодами, мав бути переданий Австрії.
Восени 1921 року угорський підполковник Пал Пронаї, на чолі ополчення [en] («Гвардія голодранців»), яке було сформоване з антикомуністів після розпаду Угорської Радянської Республіки, головним чином з селян, студентів та демобілізованих військовиків, пішов у Бурґенланд на допомогу угорським повстацям, які виступили проти передачі Австрії західних угорських територій. До середини вересня 1921 року «Rongyos Gárda» та угорські повстанців, які на той час вже налічували 3500-4000 осіб, взяли під свій контроль територія Західної Угорщини, нині Бурґенланду.
4 жовтня 1921 року було проголошено створення незалежної держави Лайтабаншаґ на чолі з Пронаї. Керівниками Лайтабаншаґ також були [de] та колишній прем'єр-міністр Угорщини Іштван Фрідріх.
Територія новоствореної держави охоплювала майже всі спірні території, на які претендувала Австрія та Угорщина. У Лайтабаншазі переважно військові призначалися на керівні посади. Було випущено в обіг поштові марки новоствореної держави, зроблені перші кроки щодо демаркації кордонів.
Ситуація зі створенням нової держави була невигідна як Австрійській республіці, та і Угорському королівству, що підштовхнуло їх до перемовин щодо вирішення цієї проблеми на дипломатичному рівні. 11 жовтня 1921 року розпочались перемовини між Австрійською республікою та Угорським королівством, за участю міністра закордонних справ Італії [en]. У перемовинах брали участь канцлер Австрії Йоганн Шобер, угорські прем'єр-міністр Іштван Бетлен та міністр закордонних справ [en]. На перемовинах було досягено домовленостей про референдум населення спірних територій, на якому має бути вирішено територіальну приналежність, та: «незаконні збройні формування повинні невідкладно скласти зброю», та «населення Західної Угорщини, що не проживає там на постійній основі, повинно негайно покинути територію». Референдум було погоджено провести спочатку в Шопроні, а вже потім на прилеглих територіях, проте ці два голосування мали бути визнані як одне та вважатися єдиним референдумом. Збройні сили Антанти мали забезпечувати мирний перебіг голосування. Протягом 8 днів після завершення референдуму територія мала відійти до країни, за приєднання до якої висловилась більшість учасників плебісциту. Протокол зустрічі та зміст угоди були затверджені одноголосно. Рада Послів у Парижі ратифікувала протокол перемовин 27 жовтня 1921 року.
Після перемовин, 5 листопада 1921 року, Лайтабаншаґ припинив своє існування.
Референдум відбувся 14 грудня в Шопроні, а на прилеглих територіях — 16 грудня 1921 року. У Шопроні 65 % населення (15334 особи) проголосувало за повернення міста та прилеглих територій до складу Угорщини, а 34,9 % (8227 осіб) висловилось за збереження статусу австрійської території. Таким чином Шопрон відійшов до Угорського королівства, інша ж територія Бурґенланду залишилась у складі Австрійської республіки.
Література
- Béla Bodó. Pál Prónay: Paramilitary Violence and Anti-Semitism in Hungary, 1919—1921. Center for Russian & East European Studies, University of Pittsburgh, März 2011, DOI:10.5195/cbp.2011.167, S. 31 ff.
- Béla Bodó. Iván Héjjas. In: East Central Europe. Band 37, Nr. 2–3, 2010, S. 247 ff.
- Józef Botlik: The Fate of Western Hungary 1918—1921. Buffalo o. J., S. 160 ff. The Fate of Western Hungary 1918—1921. Buffalo o. J., S. 160 ff. [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Lászlo Fogarassy. Paul Prónays Erinnerungen an das «Lajta-Banat». In: Burgenländische Heimatblätter. 52. Jahrgang, Heft 1, Eisenstadt 1990, S. 1–10 [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Andreas Moritsch. Vom Ethnos zur Nationalität: der nationale Differenzierungsprozess am Beispiel ausgewählter Orte in Kärnten und im Burgenland. Oldenbourg, München 1991, , S. 110 f.
Примітки
- August Ernst: Geschichte des Burgenlandes. Geschichte der österreichischen Bundesländer. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1991, , S. 196.
- Jozsef Botlik. page 183 The Fate of Western Hungary, 1918—1921 [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] 2012.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lajtabanshag ugor Lajtabansag nim Leithabanat Leitha Banschaft ugorske derzhavne utvorennya yake viniklo pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi na teritoriyi suchasnoyi avstrijskoyi federalnoyi zemli Burgenland ta ugorskogo mista Shopron 1 Isnuvalo u period z 4 zhovtnya po 5 listopada 1921 roku mizh pidpisannyam Trianonskoyi ugodi ta vstupom Burgenlandu do skladu Avstriyi Lajtabanshag ugor Lajtabansag nim Leithabanat Leitha Banschaft Neviznana derzhava 1921 Prapor Gerb Leitha istorichni kordoni na kartiTeritoiya Lajtabanshagu Stolicya Obervart Movi ugorska Forma pravlinnya Respublika Glava derzhavi Pal Pronayi Yulij Ostenburg Maravek Ishtvan Fridrih Istorichnij period Mizhvoyennij period Zasnovano 4 zhovtnya 1921 Likvidovano 5 listopada 1921 Poperednik Nastupnik Ugorske korolivstvo 1920 1946 Persha Avstrijska Respublika Ugorske korolivstvo 1920 1946 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LajtabanshagIstoriyared U 1921 roci Burgenland zgidno z Trianonskoyu ta Sen Zhermenskoyu mirnimi ugodami mav buti peredanij Avstriyi nbsp Voyaki Rongyos Garda Voseni 1921 roku ugorskij pidpolkovnik Pal Pronayi na choli opolchennya Rongyos Garda en Gvardiya golodranciv yake bulo sformovane z antikomunistiv pislya rozpadu Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki golovnim chinom z selyan studentiv ta demobilizovanih vijskovikiv pishov u Burgenland na dopomogu ugorskim povstacyam yaki vistupili proti peredachi Avstriyi zahidnih ugorskih teritorij Do seredini veresnya 1921 roku Rongyos Garda ta ugorski povstanciv yaki na toj chas vzhe nalichuvali 3500 4000 osib vzyali pid svij kontrol teritoriya Zahidnoyi Ugorshini nini Burgenlandu 4 zhovtnya 1921 roku bulo progolosheno stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Lajtabanshag na choli z Pronayi Kerivnikami Lajtabanshag takozh buli Yulij Ostenburg Maravek de ta kolishnij prem yer ministr Ugorshini Ishtvan Fridrih Teritoriya novostvorenoyi derzhavi ohoplyuvala majzhe vsi spirni teritoriyi na yaki pretenduvala Avstriya ta Ugorshina U Lajtabanshazi perevazhno vijskovi priznachalisya na kerivni posadi Bulo vipusheno v obig poshtovi marki novostvorenoyi derzhavi zrobleni pershi kroki shodo demarkaciyi kordoniv Situaciya zi stvorennyam novoyi derzhavi bula nevigidna yak Avstrijskij respublici ta i Ugorskomu korolivstvu sho pidshtovhnulo yih do peremovin shodo virishennya ciyeyi problemi na diplomatichnomu rivni 11 zhovtnya 1921 roku rozpochalis peremovini mizh Avstrijskoyu respublikoyu ta Ugorskim korolivstvom za uchastyu ministra zakordonnih sprav Italiyi P yetro Tommazo della Toretta en U peremovinah brali uchast kancler Avstriyi Jogann Shober ugorski prem yer ministr Ishtvan Betlen ta ministr zakordonnih sprav Miklosh Banfi en Na peremovinah bulo dosyageno domovlenostej pro referendum naselennya spirnih teritorij na yakomu maye buti virisheno teritorialnu prinalezhnist ta nezakonni zbrojni formuvannya povinni nevidkladno sklasti zbroyu ta naselennya Zahidnoyi Ugorshini sho ne prozhivaye tam na postijnij osnovi povinno negajno pokinuti teritoriyu 2 Referendum bulo pogodzheno provesti spochatku v Shoproni a vzhe potim na prileglih teritoriyah prote ci dva golosuvannya mali buti viznani yak odne ta vvazhatisya yedinim referendumom Zbrojni sili Antanti mali zabezpechuvati mirnij perebig golosuvannya Protyagom 8 dniv pislya zavershennya referendumu teritoriya mala vidijti do krayini za priyednannya do yakoyi vislovilas bilshist uchasnikiv plebiscitu Protokol zustrichi ta zmist ugodi buli zatverdzheni odnogolosno Rada Posliv u Parizhi ratifikuvala protokol peremovin 27 zhovtnya 1921 roku Pislya peremovin 5 listopada 1921 roku Lajtabanshag pripiniv svoye isnuvannya Referendum vidbuvsya 14 grudnya v Shoproni a na prileglih teritoriyah 16 grudnya 1921 roku U Shoproni 65 naselennya 15334 osobi progolosuvalo za povernennya mista ta prileglih teritorij do skladu Ugorshini a 34 9 8227 osib vislovilos za zberezhennya statusu avstrijskoyi teritoriyi Takim chinom Shopron vidijshov do Ugorskogo korolivstva insha zh teritoriya Burgenlandu zalishilas u skladi Avstrijskoyi respubliki Literaturared Bela Bodo Pal Pronay Paramilitary Violence and Anti Semitism in Hungary 1919 1921 Center for Russian amp East European Studies University of Pittsburgh Marz 2011 DOI 10 5195 cbp 2011 167 S 31 ff Bela Bodo Ivan Hejjas In East Central Europe Band 37 Nr 2 3 2010 S 247 ff Jozef Botlik The Fate of Western Hungary 1918 1921 Buffalo o J S 160 ff The Fate of Western Hungary 1918 1921 Buffalo o J S 160 ff Arhivovano 24 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Laszlo Fogarassy Paul Pronays Erinnerungen an das Lajta Banat In Burgenlandische Heimatblatter 52 Jahrgang Heft 1 Eisenstadt 1990 S 1 10 Arhivovano 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Andreas Moritsch Vom Ethnos zur Nationalitat der nationale Differenzierungsprozess am Beispiel ausgewahlter Orte in Karnten und im Burgenland Oldenbourg Munchen 1991 ISBN 3 486 55878 1 S 110 f Primitkired August Ernst Geschichte des Burgenlandes Geschichte der osterreichischen Bundeslander Verlag fur Geschichte und Politik Wien 1991 ISBN 3 7028 0311 4 S 196 Jozsef Botlik page 183 The Fate of Western Hungary 1918 1921 Arhivovano 29 serpnya 2016 u Wayback Machine 2012 ISBN 1 882785 24 X nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lajtabanshag amp oldid 41414270