Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лайош Мегей (угор. Méhely Lajos або нім. Ludwig von Méhely; *24 серпня 1862 — †4 лютого 1953 або 1946) — угорський зоолог. Дослідник фауни Угорщини та суміжних країн, автор кількох наукових монографій і багатьох визнаних таксонів видового і надвидового рангу.
| Лайош Мегей | |
|---|---|
| угор. Méhely Lajos | |
 | |
| Народився | 24 серпня 1862 d, d, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина |
| Помер | 4 лютого 1946 (83 роки) Будапешт, Угорська Народна Республіка |
| Країна |  Угорщина |
| Діяльність | біолог, зоолог, герпетолог |
| Alma mater | Будапештський університет (1880) |
| Галузь | Зоологія |
| Заклад | Угорський національний природознавчий музей (1896-1912); Королівський Угорський Університет Петра Пазманя (з 1915) |
| Вчене звання | професор Королівського Угорського Університету |
| Членство | Угорська академія наук |
| Діти | Кароль Чатордай[1] |
 Лайош Мегей у Вікісховищі | |
Правильне написання імені і прізвища дослідника
| Цей розділ не містить . (вересень 2013) |
В зоологічній літературі поширене помилкове тлумачення і написання прізвища дослідника як «Мегелі», але в угорській мові літера «у» означає лише пом'якшення попередньої приголосної і є відповідником «ь», а у випадку словосполучення «ly» читається як «й» (аналогічно «gy» як «дь»). Написання прізвища як «Мехей / Мехея» (Хамар, 1962) є невиправданим з фонетичної точки зору: recte Мегей (у називному відмінку). Електронні перекладачі подають ім'я Мегея з угорської українською як «Луї».
Біографічні відомості
Народився в Угорщині в містечку Kisfaludszögi (нині ) 24 серпня 1862 року. Щодо року смерті є суперечні відомості. За угорською вапедією (цит. далі) Л. Мегей помер в Будапешті 4 лютого 1953 року (за іншими джерелами 1946 року). Оскільки в зазначеному виданні вказують, що Л. Мегей помер у віці 83 роки, ймовірно, правильно вважати 1946 рік роком смерті.
Інформація про дослідника украй обмежена. Український сегмент інтернету не містить жодної суттєвої інформації про цього дослідника. Дещо є в угорськомовній вікіпедії. За цим джерелом відомо, що Лайош Мегей був професійним зоологом, професором університету. Закінчив Будапештський університет 1880 р., 1885 р. став викладачем у Брашові. У 1896 році став співробітником Угорського національного природознавчого музею (MNM), де працював зоологом до 1912 року, а далі (до 1915) був його директором. [За французькою вікіпедією (цит.): «У 1913 році він очолив відділ зоології в музеї і став професором …. університету»]. 1915 року став професором зоології та анатомії в Королівському Угорському Університеті Петра Пазманя (Magyar Királyi Pázmány Péter Tudományegyetem) в Будапешті.
Опис герпетологічної частини наукових досліджень Л. Мегея, які становили постійний інтерес цього дослідника, наведено в огляді З. Коршоуша (Corsós, 2008). Згадано дослідження герпетофауни як віддалених країн (Гвінеї, Парагваю тощо), так і Угорщини і Карпат. Згадки про окремі результати полеотеріологічних (зокрема щодо викопних норицевих гризунів), хіроптерологічних (дослідження сучасних видів кажанів), родентологічних (вивчення мінливості сліпаків та мишівок), ентомологічних (систематика бджолиних) та інших досліджень знаходимо у всіх спеціальних оглядах і окремих статтях щодо фауни і систематики різних груп тварин (наприклад, Топачевский, 1969; Michener, 1997).
В час військових подій І світової війни став залученим до політичних подій у зв'язку з тим, що, як редактор наукового часопису (журнал «A Cél»), на початку 1919 р. став учасником суперечок щодо проблем дарвінізму і расизму. Після нападу на нього в 1930 році відмовився від членства в Угорській академії наук (MTA), а 1933 року, у розпал націонал-соціалістичної ідеології в країні, він пішов у відставку.
У 1945 році, після приходу до влади комуністів, народний суд заарештував Л. Мегея як «військового злочинця і антинародного агента». У віці 83 років Лайош Мегей помер у в'язниці.
Таксони, описані Лайошом Мегеєм
Як зоолог Л. Мегей цікавився різними групами тварин, а переважно бджолами, крабами, амфібіями, плазунами і ссавцями. Найбільш цитованими у давній і сучасні літературі є праця Л. Мегея щодо кажанів (Méhely, 1900), гризунів родини сліпакових (Méhely, 1909) та бджолиних (Méhely, 1935).
Серед інших нових таксонів автором описано (хронологічний порядок):
- підвид степової гадюки — «угорська лучна гадюка», Vipera ursinii rakosiensis Méhely, 1893;
- рід новогвінейських амфібій (з родини Microhylidae) — Copiula Méhely, 1901;
- рід американських безхвостих амфібій (з родини Microhylidae) — Chiasmocleis Méhely, 1904;
- рід безхвостих амфібій (з родини Microhylidae) — Dermatonotus Méhely, 1904 («панцирні вузькороти»);
- вид скельних ящірок — Lacerta horvathi Méhely, 1904;
- викопного гризуна з роду давніх сліпаків — Prospalax priscus Méhely, 1908;
- гризуна, відомого у фауні України — Spalax polonicus Méhely, 1909 (syn. Spalax zemni Erxleben, 1777);
- близький до попереднього види гризунів — Spalax istricus Méhely, 1909 та Spalax antiquus Méhely, 1909 (наразі визнаються як волоські підвиди відомого для України Spalax graecus);
- вид скельних ящірок — Lacerta armeniaca Méhely, 1909 (ящірка вірменська; тепер часто як Darevskia armeniaca);
- два підроди гризунів родини сліпакових — Macrospalax Méhely, 1909 (малі сліпаки) Microspalax Méhely, 1909 (великі сліпаки) (у сучасних класифікаціях як Nannospalax та Spalax s. str., відповідно; назва Mesospalax Méhely, 1909 вважається nom. nud. [MSW3]);
- кілька підвидів понтичного сліпака (Nannospalax leucodon Nordmann, 1840) — Spalax hellenicus Méhely, 1909, Spalax hercegovinensis Méhely, 1909, Spalax serbicus Méhely, 1909, Spalax syrmiensis Méhely, 1909, Spalax transsylvanivus Méhely, 1909;
- кілька підвидів малоазійських малих сліпаків (Nannospalax ex gr. «leucodon»), зокрема сліпака Нерінга (Nannospalax nehringi Satunin, 1898) — anatolicus Méhely, 1909, cilicicus Méhely, 1909, Spalax monticola armeniacus Méhely, 1909;
- підвид степової гадюки Vipera ursinii macrops Méhely, 1911;
- малоазійську форму малих сліпаків (гризуни) — Spalax turcicus Méhely, 1913;
- гірську форму (можливо окремий вид) мишівок (Sicista Gray, 1827) — montana Méhely, 1913 (в Україні — в Карпатах, наразі розглядається у складі мишівки лісової, Sicista betulina Pallas, 1779); до складу цього ж виду входить описаний Мегеєм ще один підвид — tatricus Méhely, 1913;
- трибу гризунів (в межах Arvicolidae) — Fibrini Méhely, 1914;
- три роди викопних гризунів (в межах Arvicolidae) — Apistomys Méhely, 1914, Pliomys von Méhely, 1914 та Microtomys von Méhely, 1914 (syn. Cromeromys Zazhigin, 1980); у тому числі їхні види, серед яких — Pliomys episcopalis Méhely, 1914, Microtomys pusillus Méhely, 1914 (часто як Mimomys pussilus) та Mimomys petenyii Méhely, 1914 (інколи як Borsodia s.l.);
- роди перетинчастокрилих комах (палеарктичні Hylaeus) — Abrupta Méhely, 1935; Auricularia Méhely, 1935, Barbata Méhely, 1935, Campanularia Méhely, 1935, Dentigera Méhely, 1935, Fasciata Méhely, 1935, Impeifecta Méhely, 1935, Navicularia Méhely, 1935, Pectinata Méhely, 1935, Spatidaria Méhely, 1935, Thchota Méhely, 1935.
Окрім того, серед визначних заслуг Л. Мегея варто відмітити різноманітні рекласифікації, прийняті й дотепер. Як приклади: численні цитування авторства низки біноменів (узгоджень родових і видових назв): європейські нічниці Myotis daubentonii Méhely, 1900 comb. nov. та американські пергачі Eptesicus fuscus Méhely, 1900 comb. nov. (обидва таксони — колишні Vespertilio s.l.).
Визнання
На честь дослідника названо кілька нових таксонів (комахи — за Michener, 1997):
- рід бджіл Mehelya Popov, 1939: 167, not Csiki, 1903, replacement for Barbara Mehely, 1935. Type species: Prosopis friesei Mfken [recte Afker?], 1904, by original designation. [Prosopis]. See Mehelyana. Hylaeinae.
- рід бджіл Mehelyana Sandhouse, 1943: 569, replacement for Barbara Mehely, 1935, and Mehelya Popov, 1939. Type species: Prosopis friesei A\fker\. 1904. autobasic. Hylaeinae.
- вид кажанів Rhinolophus mehelyi Matschie, 1910 — підковик Мегея.
Види звірів Мегея у фауні України
- Для фауни України вказують знахідку виду кажана, названого на честь дослідника — підковик Мегея (Rhinolophus mehelyi Matschie, 1910): вид широко поширений у південних країнах, для фауни України його ідентифіковано в матеріалах з південнобережжя Криму (Дулицкий та ін., 2001).
- В Україні мешкає гризун родини сліпакових (Spalacidae), який був описаний Л. Мегеєм: сліпак подільський — Spalax polonicus Méhely, 1909 (syn. Spalax zemni Erxleben, 1777).
- В Україні мешкає штучно створена (на Житомирщині) популяція скельних ящірок Lacerta armeniaca Méhely, 1909 (ящірка вірменська; тепер часто як Darevskia armeniaca Méhely).
Найвідоміші наукові праці Лайоша Мегея
- Méhely L. 1897a. Zur Herpetologie von Ceylon. — Természetrajzi Füzetek 20: 55-70.
- Méhely L. 1897b. Újabb adatokÚj-Guinea herpetológiájához. (Further contributions to the herpetology of New-Guinea.) — Természetrajzi Füzetek 20: 398–409, 409–419.
- Méhely L. 1898. An account of the Reptiles and Batrachians collected byMr. Lewis Bíró in New-Guinea. — Természetrajzi Füzetek 21: 165–178.
- Méhely L. 1900. Monographia chiropterorum Hungariae [Монографія кажанів Угорщини]. — Budapest: Nationaimuseum, 1900. — 372 p. [назва угорською: Magyarország denevéreinek monographiája]. >>> >>> pdf/djvu [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Méhely L. 1901a. Adatok az új-guineai szûkszájú (Engystomatidae) békák ismeretéhez. (Beiträge zur Kenntnis der Engystomatiden von Neu-Guinea.) — Természetrajzi Füzetek 24: 169–216, 216–271.
- Méhely L. 1901b. Csúszómászók és kétéltûek. (Reptilien und Amphibien) / Horváth G. (ed.): Zichy Jenõ gróf harmadik ázsiai utazásának állattani eredményei. II. (Zoologische Ergebnisse der dritten asiatischen Forschungsreise des Grafen Eugen Zichy. II.) — Viktor Hornyánszky, Budapest & Karl w. Hiersemann, Leipzig, pp. 43-68.
- Méhely L. 1902. Csúszómászók és kétéltûek. [Reptilians and amphibians.] // Horváth, G. (ed.): A Magyar Nemzeti Múzeum Állattára. I. Az állattár története. [Department of Zoology of the Hungarian Natural History Museum. I. The history of the Department.] Hungarian National Museum, Budapest, pp. 234-236.
- Méhely L. 1904. Investigations on Paraguayan Batrachians. — Annales historico-naturales Musei nationalis hungarici 2: 207–232.
- Méhely L. 1909. Species generis Spalax. Die arten der blindmäuse in systematischer und phylogenetische Beziehung [Види роду Spalax: види сліпаків в систематичних і філогенетичних взаєминах] // Mathematische und naturwissenschaftliche Berichte aus Ungarn, 28: 1-390; 28: pls. 1-33. [угорською: A földikutyák fajai származástani és rendszertani tekintetben].
- Méhely L., von, 1909. Materialien zu einer Systematik und Phylogenie der Muralis-ahnlichen Lacerten // Ann. Hist. Nat. Musei Natl. Hung. 7: 409–621.
- Méhely L. 1911. A Természetrajzi Múzeum jelene és jövõje. [Present and future of the Natural History Museum.] — Budapesti Szemle 146: 417–434.
- Méhely L., von, 1913. Die streifenmäuse (Sicistinae) Europas [Мишівки (Sicistinae) Європи] // Annales Historico-Naturales Musei Nationalis Hungarici, 11: 220–256. [угорською: «Magyarország csikós-egerei»; за деякими джерелами працю видано в: «Mathem. és Term. tud. Közlem. 31 (1): 3-4»].
- Méhely L., von, 1914. Fibrinae Hungariae. Die ternären und quaternären wur zelzähnigen Wühlmäuse Ungarns // Ann. Hist. Natur. Mus. Nat. Hung. Bd. 12. S. 155–243.
- Mehely L., 1935. Naturgeschlchte der Urbienen. Budapest: Stephaneum Nyomda és Könyvkiadó. 214 pp., 60 pis.
- інші праці Л. Мегея за угорськими джерелами (угорські транскрипції):
- Magyarország barnabékái (1892),
- A Barcaság herpetológiai viszonyai (1892),
- Magyarország kurta-kígyói (1895) [гадюки Угорщини],
- Az ősméhek természetrajza (1936).
Зоологічні огляди в Україні, в яких цитують праці Л. Мегея
- Абелєнцев В. I., Підоплічко I. Г., Попов Б. М. Загальна характеристика ссавців. Комахоїдні, кажани. — Київ: Наукова думка, 1956. — 448 с. — (Фауна України. Том 1, вип. 1).
- Загороднюк И. В. Обзор рецентных таксонов Muroidea (Mammalia), описанных с территории Украины (1777–1990) // Вестник зоологии. — 1992. — Том 26, № 2. — С. 39-48. >>> pdf [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Загороднюк І. Бібліографія щодо фауни кажанів України // Європейська ніч кажанів '98 в Україні. — Київ, 1998. — С. 184–197. — (Праці Теріологічної школи, випуск 1).
- Загороднюк І. В. Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів фауни України // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 2008–2009. — № 40. — С. 147–185. >>> pdf [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн // Науковий вісник Ужгород. ун-ту. Серія Біологія. — 2009. — Вип. 26. — С. 13-26. >>> pdf [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Татаринов К. А. Звірі західних областей України (Матеріали до вивчення фауни Української РСР). — Київ: Вид-во Академії наук Української РСР, 1956. — 188 с. >>> html [ 13 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Топачевский В. А. [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Слепышовые (Spalacidae). — Ленинград: Наука, 1969. — 248 с. — (Фауна СССР. Том 3. Млекопитающие. Выпуск 3).
Примітки
- http://disszertacio.uni-eszterhazy.hu/5/1/Gyurgyak_Janos_disszertacio.PDF
- http://www.reachinformation.com/define/List_of_zoologists_by_author_abbreviation.aspx
Джерела про Лайоша Мегея в інтернеті
- Méhely Lajos: A zsidó rituális gyilkosságokról
- Méhely Lajos élete és munkássága [Життя та діяльність Лайоша Мегея: з посиланнями на електронні версії бл. 10 його праць!]
- Іменні назви тварин: проблеми транслітерації //
- About Mehely // dreamangelflorals — http://dreamangelflorals.wordpress.com/2011/01/05/about-mehely/ [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Corsós Z., 2008. History of the Herpetological Collection of the Hungarian Natural History Museum // Annales Historico-Naturales Musei Nationalis Hungarici. — Budapest, 2008. — Vol. 100. — P.. 37-93. pdf >>>[недоступне посилання з липня 2019]
- Michener Ch. D. Genus-group names of bees and supplemental family-group names (1997) full txt >>>
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lajosh Megej ugor Mehely Lajos abo nim Ludwig von Mehely 24 serpnya 1862 18620824 4 lyutogo 1953 abo 1946 ugorskij zoolog Doslidnik fauni Ugorshini ta sumizhnih krayin avtor kilkoh naukovih monografij i bagatoh viznanih taksoniv vidovogo i nadvidovogo rangu Lajosh Megejugor Mehely LajosMegej Lajosh Megej LajoshNarodivsya24 serpnya 1862 1862 08 24 d d Borshod Abauj Zemplen UgorshinaPomer4 lyutogo 1946 1946 02 04 83 roki Budapesht Ugorska Narodna RespublikaKrayina UgorshinaDiyalnistbiolog zoolog gerpetologAlma materBudapeshtskij universitet 1880 GaluzZoologiyaZakladUgorskij nacionalnij prirodoznavchij muzej 1896 1912 Korolivskij Ugorskij Universitet Petra Pazmanya z 1915 Vchene zvannyaprofesor Korolivskogo Ugorskogo UniversitetuChlenstvoUgorska akademiya naukDitiKarol Chatordaj 1 Lajosh Megej u VikishovishiPravilne napisannya imeni i prizvisha doslidnikaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2013 V zoologichnij literaturi poshirene pomilkove tlumachennya i napisannya prizvisha doslidnika yak Megeli ale v ugorskij movi litera u oznachaye lishe pom yakshennya poperednoyi prigolosnoyi i ye vidpovidnikom a u vipadku slovospoluchennya ly chitayetsya yak j analogichno gy yak d Napisannya prizvisha yak Mehej Meheya Hamar 1962 ye nevipravdanim z fonetichnoyi tochki zoru recte Megej u nazivnomu vidminku Elektronni perekladachi podayut im ya Megeya z ugorskoyi ukrayinskoyu yak Luyi Biografichni vidomostiNarodivsya v Ugorshini v mistechku Kisfaludszogi nini 24 serpnya 1862 roku Shodo roku smerti ye superechni vidomosti Za ugorskoyu vapediyeyu cit dali L Megej pomer v Budapeshti 4 lyutogo 1953 roku za inshimi dzherelami 1946 roku Oskilki v zaznachenomu vidanni vkazuyut sho L Megej pomer u vici 83 roki jmovirno pravilno vvazhati 1946 rik rokom smerti Informaciya pro doslidnika ukraj obmezhena Ukrayinskij segment internetu ne mistit zhodnoyi suttyevoyi informaciyi pro cogo doslidnika Desho ye v ugorskomovnij vikipediyi Za cim dzherelom vidomo sho Lajosh Megej buv profesijnim zoologom profesorom universitetu Zakinchiv Budapeshtskij universitet 1880 r 1885 r stav vikladachem u Brashovi U 1896 roci stav spivrobitnikom Ugorskogo nacionalnogo prirodoznavchogo muzeyu MNM de pracyuvav zoologom do 1912 roku a dali do 1915 buv jogo direktorom Za francuzkoyu vikipediyeyu cit U 1913 roci vin ocholiv viddil zoologiyi v muzeyi i stav profesorom universitetu 1915 roku stav profesorom zoologiyi ta anatomiyi v Korolivskomu Ugorskomu Universiteti Petra Pazmanya Magyar Kiralyi Pazmany Peter Tudomanyegyetem v Budapeshti Opis gerpetologichnoyi chastini naukovih doslidzhen L Megeya yaki stanovili postijnij interes cogo doslidnika navedeno v oglyadi Z Korshousha Corsos 2008 Zgadano doslidzhennya gerpetofauni yak viddalenih krayin Gvineyi Paragvayu tosho tak i Ugorshini i Karpat Zgadki pro okremi rezultati poleoteriologichnih zokrema shodo vikopnih noricevih grizuniv hiropterologichnih doslidzhennya suchasnih vidiv kazhaniv rodentologichnih vivchennya minlivosti slipakiv ta mishivok entomologichnih sistematika bdzholinih ta inshih doslidzhen znahodimo u vsih specialnih oglyadah i okremih stattyah shodo fauni i sistematiki riznih grup tvarin napriklad Topachevskij 1969 Michener 1997 V chas vijskovih podij I svitovoyi vijni stav zaluchenim do politichnih podij u zv yazku z tim sho yak redaktor naukovogo chasopisu zhurnal A Cel na pochatku 1919 r stav uchasnikom superechok shodo problem darvinizmu i rasizmu Pislya napadu na nogo v 1930 roci vidmovivsya vid chlenstva v Ugorskij akademiyi nauk MTA a 1933 roku u rozpal nacional socialistichnoyi ideologiyi v krayini vin pishov u vidstavku U 1945 roci pislya prihodu do vladi komunistiv narodnij sud zaareshtuvav L Megeya yak vijskovogo zlochincya i antinarodnogo agenta U vici 83 rokiv Lajosh Megej pomer u v yaznici Taksoni opisani Lajoshom MegeyemYak zoolog L Megej cikavivsya riznimi grupami tvarin a perevazhno bdzholami krabami amfibiyami plazunami i ssavcyami Najbilsh citovanimi u davnij i suchasni literaturi ye pracya L Megeya shodo kazhaniv Mehely 1900 grizuniv rodini slipakovih Mehely 1909 ta bdzholinih Mehely 1935 Sered inshih novih taksoniv avtorom opisano hronologichnij poryadok pidvid stepovoyi gadyuki ugorska luchna gadyuka Vipera ursinii rakosiensis Mehely 1893 rid novogvinejskih amfibij z rodini Microhylidae Copiula Mehely 1901 rid amerikanskih bezhvostih amfibij z rodini Microhylidae Chiasmocleis Mehely 1904 rid bezhvostih amfibij z rodini Microhylidae Dermatonotus Mehely 1904 pancirni vuzkoroti vid skelnih yashirok Lacerta horvathi Mehely 1904 vikopnogo grizuna z rodu davnih slipakiv Prospalax priscus Mehely 1908 grizuna vidomogo u fauni Ukrayini Spalax polonicus Mehely 1909 syn Spalax zemni Erxleben 1777 blizkij do poperednogo vidi grizuniv Spalax istricus Mehely 1909 ta Spalax antiquus Mehely 1909 narazi viznayutsya yak voloski pidvidi vidomogo dlya Ukrayini Spalax graecus vid skelnih yashirok Lacerta armeniaca Mehely 1909 yashirka virmenska teper chasto yak Darevskia armeniaca dva pidrodi grizuniv rodini slipakovih Macrospalax Mehely 1909 mali slipaki Microspalax Mehely 1909 veliki slipaki u suchasnih klasifikaciyah yak Nannospalax ta Spalax s str vidpovidno nazva Mesospalax Mehely 1909 vvazhayetsya nom nud MSW3 kilka pidvidiv pontichnogo slipaka Nannospalax leucodon Nordmann 1840 Spalax hellenicus Mehely 1909 Spalax hercegovinensis Mehely 1909 Spalax serbicus Mehely 1909 Spalax syrmiensis Mehely 1909 Spalax transsylvanivus Mehely 1909 kilka pidvidiv maloazijskih malih slipakiv Nannospalax ex gr leucodon zokrema slipaka Neringa Nannospalax nehringi Satunin 1898 anatolicus Mehely 1909 cilicicus Mehely 1909 Spalax monticola armeniacus Mehely 1909 pidvid stepovoyi gadyuki Vipera ursinii macrops Mehely 1911 maloazijsku formu malih slipakiv grizuni Spalax turcicus Mehely 1913 girsku formu mozhlivo okremij vid mishivok Sicista Gray 1827 montana Mehely 1913 v Ukrayini v Karpatah narazi rozglyadayetsya u skladi mishivki lisovoyi Sicista betulina Pallas 1779 do skladu cogo zh vidu vhodit opisanij Megeyem she odin pidvid tatricus Mehely 1913 tribu grizuniv v mezhah Arvicolidae Fibrini Mehely 1914 tri rodi vikopnih grizuniv v mezhah Arvicolidae Apistomys Mehely 1914 Pliomys von Mehely 1914 ta Microtomys von Mehely 1914 syn Cromeromys Zazhigin 1980 u tomu chisli yihni vidi sered yakih Pliomys episcopalis Mehely 1914 Microtomys pusillus Mehely 1914 chasto yak Mimomys pussilus ta Mimomys petenyii Mehely 1914 inkoli yak Borsodia s l rodi peretinchastokrilih komah palearktichni Hylaeus Abrupta Mehely 1935 Auricularia Mehely 1935 Barbata Mehely 1935 Campanularia Mehely 1935 Dentigera Mehely 1935 Fasciata Mehely 1935 Impeifecta Mehely 1935 Navicularia Mehely 1935 Pectinata Mehely 1935 Spatidaria Mehely 1935 Thchota Mehely 1935 Okrim togo sered viznachnih zaslug L Megeya varto vidmititi riznomanitni reklasifikaciyi prijnyati j doteper Yak prikladi chislenni cituvannya avtorstva nizki binomeniv uzgodzhen rodovih i vidovih nazv yevropejski nichnici Myotis daubentonii Mehely 1900 comb nov ta amerikanski pergachi Eptesicus fuscus Mehely 1900 comb nov obidva taksoni kolishni Vespertilio s l ViznannyaNa chest doslidnika nazvano kilka novih taksoniv komahi za Michener 1997 rid bdzhil Mehelya Popov 1939 167 not Csiki 1903 replacement for Barbara Mehely 1935 Type species Prosopis friesei Mfken recte Afker 1904 by original designation Prosopis See Mehelyana Hylaeinae rid bdzhil Mehelyana Sandhouse 1943 569 replacement for Barbara Mehely 1935 and Mehelya Popov 1939 Type species Prosopis friesei A fker 1904 autobasic Hylaeinae vid kazhaniv Rhinolophus mehelyi Matschie 1910 pidkovik Megeya Vidi zviriv Megeya u fauni UkrayiniDlya fauni Ukrayini vkazuyut znahidku vidu kazhana nazvanogo na chest doslidnika pidkovik Megeya Rhinolophus mehelyi Matschie 1910 vid shiroko poshirenij u pivdennih krayinah dlya fauni Ukrayini jogo identifikovano v materialah z pivdennoberezhzhya Krimu Dulickij ta in 2001 V Ukrayini meshkaye grizun rodini slipakovih Spalacidae yakij buv opisanij L Megeyem slipak podilskij Spalax polonicus Mehely 1909 syn Spalax zemni Erxleben 1777 V Ukrayini meshkaye shtuchno stvorena na Zhitomirshini populyaciya skelnih yashirok Lacerta armeniaca Mehely 1909 yashirka virmenska teper chasto yak Darevskia armeniaca Mehely Najvidomishi naukovi praci Lajosha MegeyaMehely L 1897a Zur Herpetologie von Ceylon Termeszetrajzi Fuzetek 20 55 70 Mehely L 1897b Ujabb adatokUj Guinea herpetologiajahoz Further contributions to the herpetology of New Guinea Termeszetrajzi Fuzetek 20 398 409 409 419 Mehely L 1898 An account of the Reptiles and Batrachians collected byMr Lewis Biro in New Guinea Termeszetrajzi Fuzetek 21 165 178 Mehely L 1900 Monographia chiropterorum Hungariae Monografiya kazhaniv Ugorshini Budapest Nationaimuseum 1900 372 p nazva ugorskoyu Magyarorszag denevereinek monographiaja gt gt gt gt gt gt pdf djvu 16 sichnya 2011 u Wayback Machine Mehely L 1901a Adatok az uj guineai szukszaju Engystomatidae bekak ismeretehez Beitrage zur Kenntnis der Engystomatiden von Neu Guinea Termeszetrajzi Fuzetek 24 169 216 216 271 Mehely L 1901b Csuszomaszok es keteltuek Reptilien und Amphibien Horvath G ed Zichy Jeno grof harmadik azsiai utazasanak allattani eredmenyei II Zoologische Ergebnisse der dritten asiatischen Forschungsreise des Grafen Eugen Zichy II Viktor Hornyanszky Budapest amp Karl w Hiersemann Leipzig pp 43 68 Mehely L 1902 Csuszomaszok es keteltuek Reptilians and amphibians Horvath G ed A Magyar Nemzeti Muzeum Allattara I Az allattar tortenete Department of Zoology of the Hungarian Natural History Museum I The history of the Department Hungarian National Museum Budapest pp 234 236 Mehely L 1904 Investigations on Paraguayan Batrachians Annales historico naturales Musei nationalis hungarici 2 207 232 Mehely L 1909 Species generis Spalax Die arten der blindmause in systematischer und phylogenetische Beziehung Vidi rodu Spalax vidi slipakiv v sistematichnih i filogenetichnih vzayeminah Mathematische und naturwissenschaftliche Berichte aus Ungarn 28 1 390 28 pls 1 33 ugorskoyu A foldikutyak fajai szarmazastani es rendszertani tekintetben Mehely L von 1909 Materialien zu einer Systematik und Phylogenie der Muralis ahnlichen Lacerten Ann Hist Nat Musei Natl Hung 7 409 621 Mehely L 1911 A Termeszetrajzi Muzeum jelene es jovoje Present and future of the Natural History Museum Budapesti Szemle 146 417 434 Mehely L von 1913 Die streifenmause Sicistinae Europas Mishivki Sicistinae Yevropi Annales Historico Naturales Musei Nationalis Hungarici 11 220 256 ugorskoyu Magyarorszag csikos egerei za deyakimi dzherelami pracyu vidano v Mathem es Term tud Kozlem 31 1 3 4 Mehely L von 1914 Fibrinae Hungariae Die ternaren und quaternaren wur zelzahnigen Wuhlmause Ungarns Ann Hist Natur Mus Nat Hung Bd 12 S 155 243 Mehely L 1935 Naturgeschlchte der Urbienen Budapest Stephaneum Nyomda es Konyvkiado 214 pp 60 pis inshi praci L Megeya za ugorskimi dzherelami ugorski transkripciyi Magyarorszag barnabekai 1892 A Barcasag herpetologiai viszonyai 1892 Magyarorszag kurta kigyoi 1895 gadyuki Ugorshini Az osmehek termeszetrajza 1936 Zoologichni oglyadi v Ukrayini v yakih cituyut praci L MegeyaAbelyencev V I Pidoplichko I G Popov B M Zagalna harakteristika ssavciv Komahoyidni kazhani Kiyiv Naukova dumka 1956 448 s Fauna Ukrayini Tom 1 vip 1 Zagorodnyuk I V Obzor recentnyh taksonov Muroidea Mammalia opisannyh s territorii Ukrainy 1777 1990 Vestnik zoologii 1992 Tom 26 2 S 39 48 gt gt gt pdf 7 sichnya 2018 u Wayback Machine Zagorodnyuk I Bibliografiya shodo fauni kazhaniv Ukrayini Yevropejska nich kazhaniv 98 v Ukrayini Kiyiv 1998 S 184 197 Praci Teriologichnoyi shkoli vipusk 1 Zagorodnyuk I V Taksonomiya i nomenklatura nemishovidnih grizuniv fauni Ukrayini Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu Kiyiv 2008 2009 40 S 147 185 gt gt gt pdf 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Korobchenko M Zagorodnyuk I Taksonomiya ta rivni diferenciaciyi slipakiv Spalacidae fauni Ukrayini i sumizhnih krayin Naukovij visnik Uzhgorod un tu Seriya Biologiya 2009 Vip 26 S 13 26 gt gt gt pdf 25 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Tatarinov K A Zviri zahidnih oblastej Ukrayini Materiali do vivchennya fauni Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Vid vo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR 1956 188 s gt gt gt html 13 veresnya 2007 u Wayback Machine Topachevskij V A 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Slepyshovye Spalacidae Leningrad Nauka 1969 248 s Fauna SSSR Tom 3 Mlekopitayushie Vypusk 3 Primitkihttp disszertacio uni eszterhazy hu 5 1 Gyurgyak Janos disszertacio PDF http www reachinformation com define List of zoologists by author abbreviation aspxDzherela pro Lajosha Megeya v internetiMehely Lajos A zsido ritualis gyilkossagokrol Mehely Lajos elete es munkassaga Zhittya ta diyalnist Lajosha Megeya z posilannyami na elektronni versiyi bl 10 jogo prac Imenni nazvi tvarin problemi transliteraciyi About Mehely dreamangelflorals http dreamangelflorals wordpress com 2011 01 05 about mehely 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Corsos Z 2008 History of the Herpetological Collection of the Hungarian Natural History Museum Annales Historico Naturales Musei Nationalis Hungarici Budapest 2008 Vol 100 P 37 93 pdf gt gt gt nedostupne posilannya z lipnya 2019 Michener Ch D Genus group names of bees and supplemental family group names 1997 full txt gt gt gt