Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ладини Ладіни ладин Ladins нім Ladiner італ Ladini етнічна спільнота що входить до ретороманської групи ЛадиниРозселення

Ладини

Ладини

Ладини, Ладіни (ладин. Ladins, нім. Ladiner, італ. Ladini) — етнічна спільнота, що входить до ретороманської групи.

Ладини
image
Розселення ладинів у Південному Тиролі
СамоназваLadins
Кількістьвід 30 до 50 тис. осіб
АреалІталія (провінції Больцано, Тренто та Беллуно)
Швейцарія (кантон Ґраубюнден)
Расаєвропеоїди
Близькі до:романші
фріули
Входить доРетороманці
МоваЛадинська

Загальні дані

Ладинці переважно мешкають на півночі Італії, у провінціях Больцано, Тренто та Беллуно, в п'яти долинах: Ґардені, Бадії, Фасса, д'Ампеццо та Лівіналлонґо.

image
image

Також ладини мешкають у східній частині Швейцарії, кантон Ґраубюнден долина Енґадін. У Південному Тиролі ладини складають 4,53 % населення.

Віруючі — кальвіністи у Швейцарії та католики в Італії. За походженням ладини — нащадки ретів, романізованих в перших століттях н. е.

Неофіційною столицею ладин є містечко Корвара-ін-Бадія.

Історія

Термін «ладини» виник в середині XIX століття завдяки працям італійського лінгвіста Ґраціадіо Ісайя Асколі, який у своїй праці «Saggi ladini» (1873) вперше написав про єдиність ладинської мовної групи Ґраубюндена (Швейцарія), Фріулі (Італія) та Південного Тіролю (Австрія; нині - Італія).

У 1870 році було утворена організація «Ладинська нація» (ладин. «Nazium Ladina»), а в 1905 році «Ладинська Спілка» (ладин. «Union Ladina»), які об'єднували ладин у боротьбі за їхні культурні та мовні права. Нині найвпливовішою серед ладин є громадська організація «Загальна спілка ладин Доломітових Альп» ладин. «Union Generela di Ladins dla Dolomites»).

Мова

Розмовляють Ладинською мовою, яка входить у ретороманські мови, в Швейцарії користуються також німецькою мовою, в Італії — італійською та німецькою.

image
Мапа поширення Ладинської мови в Італії

Перший текст ладинською мовою, бадіотським діалектом, датується 1631 року. У 1833 році Мікура де Рю склав першу ладинську граматику «Versuch einer deutsch ladinischen Sprachlehre». У 1879-1895 роках Йоганн Баптист Альтон (1845-1900) опублікував збірку ладинських історій та легенд, що складалася з семи книг.

У 1905 році Вільгельм Мородер випускав в Ґардені ладинською мовою часопис «L'amik di Ladins». 1815 та 1865 роках в Південному Тіролі ладинською мовою було надруковано молитовник, а в 1879 році Маттеусом Декларом було видано життєпис Святого Женовева.

У другій половині XIX століття австрійське шкільне відомство дозволило вивчати ладинською мовою Біблію у школах долини Ґардена.

З приходом до влади Беніто Муссоліні була запроваджена політика італьянізації, яка значно погіршила становище ладинської мови — її усунули зі сфер культури, освіти, судочинства, послуг, засобів масової інформації та замінили італійською.

У 1948 році був ухвалений автономний статут регіону Трентіно-Альто-Адідже, який передбачав об'єднання провінції Больцано з італомовною провінцією Тренто. Відповідно до статуту, більшість автономних повноважень делегувались регіону, в якому більшість населення становили італійці. Таким чином ладинці виключалися з процесу прийняття рішень. У 1972 році був прийнятий новий статут автономного регіону, який передбачав надання політичних та культурних прав ладинам з одночасним розширенням автономії провінції Больцано шляхом делегування органам провінції повноважень держави та регіону. У лютому 2001 року була ухвалена нова редакція статуту, яка спрямована на подальше розширення автономії Південного Тіролю та Тренто, повноваження яких на цей момент значно ширші за повноваження автономного регіону.

У 1949 році почала виходити щомісячна газета ладинською мовою «Ми ладини» (ладин. «Nos Ladims»), 1972 році газета перейменована на «Голос Ладин» (ладин. «La Usc Ladins»). З 1990 року газета стала щотижневиком.

Для збереження, підтримання та поширення ладинської мови, у 1975-1976 роках, створено три інститути ладинської культури: «Інститут ладинської культури Majon de Fascegn» для долин Валь і Фасса у містечку Віґо-ді-Фасса, [en]» для долин Ґардена і Бадіа, знаходиться у містечку Сан-Мартіно-ін-Бадія та Інститут ладинської культури «Cesa de Jan» для муніципалітетів Колле-Санта-Лучія, д'Ампеццо та Лівіналлонґо (долин Аґордо, Кадоре, Комеліко та Цольдо) у провінції Беллуно.

Ладинска визнана міноритарною мовою у 54 комунах провінцій Трентіно-Альто-Адідже та Фріулі-Венеція-Джулія. З 1989 року в адміністрації провінції Больцано ладинська мова є обов'язковою. У 1993 році ладинська є обов'язковою у [de]. У провінції Тренто з 1993 року ладинська використовується у дитсадках, та є обов'язковою для вивчення у школах. Радіо міста Больцано щодня робить дві передачі по 20-25 хвилин уранці й увечері ладинською мовою.

image
Мовна ситуація у Південному Тіролі, 1888 рік.
image
Мовна ситуація у Південному Тіролі, 2011 рік.
image
Мовна ситуація у Південному Тіролі та Трентіно, 2011 рік.

Чисельність ладин за муніципалітетами

Назва(укр.) Назва(ладин.) Назва(італ.) Назва(нім.) Провінція Площа
(км²) 		Чисельність
Кортіна-д'Ампеццо Anpezo Cortina d’Ampezzo Hayden Беллуно 255 6,150 (15,6%)
Ортізеї Urtijëi Ortisei St. Ulrich in Gröden Больцано 24 4,569 (84,19%)
Бадія Badia Badia Abtei Больцано 82 3,237 (94,07%)
Мареббе Mareo Marebbe Enneberg Больцано 161 2,684 (92,09%)
Моена Moéna Moena Moena Тренто 82 2,628 (78,8%)
Сельва-ді-Валь-Ґардена Sëlva Selva di Val Gardena Wolkenstein in Gröden Больцано 53 2,589 (89,74%)
Поцца-ді-Фасса Poza Pozza di Fassa Potzach im Fassatal Тренто 73 1,983 (82,6%)
Канацеї Cianacei Canazei Kanzenei Тренто 67 1,844 (79,7%)
Санта-Кристіна-Вальґардена Santa Cristina Gherdëina Santa Cristina Valgardena St. Christina in Gröden Больцано 31 1,840 (91,40%)
Сан-Мартіно-ін-Бадія San Martin de Tor San Martino in Badia St. Martin in Thurn Больцано 76 1,727 (96,71%)
Лівіналлонґо-дель-Коль-ді-Лана Fodom Livinallongo del Col di Lana Buchenstein Беллуно 99 1,436 (54,3%)
Корвара-ін-Бадія Corvara in Badia Corvara Kurfar Больцано 42 1,266 (89,70%)
Ла-Валле La Val La Valle Wengen Больцано 39 1,251 (97,66%)
Віґо-ді-Фасса Vich Vigo di Fassa Vig im Fassatal Тренто 26 1,142 (87,7%)
Кампітелло-ді-Фасса Ciampedèl Campitello di Fassa Kampidel im Fassatal Тренто 25 732 (82,2%)
Сораґа Sorèga Soraga Überwasser Тренто 19 677 (85,5%)
Маццин Mazin Mazzin Mazzin Тренто 23 440 (77,3%)
Колле-Санта-Лучія Col Colle Santa Lucia Verseil Беллуно 15 418 (50,6%)

Цікаво

Від «ладини» походить назва у геології Ладинський ярус.

Відомі ладини

  • [de] — італійський альпініст та екстремальний лижник.
  • [de] — британські художники-авангардисти.
  • [en] — італійський автогонщик та колишній гірськолижник.
  • [en] — італійський хокеїст.
  • [en] — італійська гірськолижниця.
  • Кароліна Костнер — італійська фігуристка.
  • Джорджо Мородер — італійський композитор, продюсер та виконавець.
  • [de] — австрійський скульптор.
  • [en] — італійський архітектор та дизайнер.
  • [de] — ладинська співачка.
  • Алексія Рунґґальдір — ладинська біатлоністка.
  • [de] — німецький кінорежисер та фотограф.
  • [de]— католицький святий.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  2. Jan Markusse: The South Tyrolese Inter-Ethnic Package Deal. An Example for Other Multi-Ethnic Regions?, in: Yearbook of European Studies 6. Borders and Territories. Rodopi, Amsterdam/Atlanta 1993, , p. 193-220. E. g. For the small ethnic group of Ladins the package offers advantages and disadvantages.
  3. Christoph Perathoner: Die Dolomitenladiner 1848-1918: ethnisches Bewusstsein und politische Partizipation. Folio, Bozen/Wien 1998,
  4. . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 9 квітня 2019.
  5. . Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  6. Народи Швейцарії: короткий історичний нарис [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] «Етнографія та побут народів світу»
  7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2021. Процитовано 9 квітня 2019.
  8. . Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 9 квітня 2019.
  9. . Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 9 квітня 2019.

Посилання

  • Інститут ладинської культури імені Мікура де Рю [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ladini Ladini ladin Ladins nim Ladiner ital Ladini etnichna spilnota sho vhodit do retoromanskoyi grupi LadiniRozselennya ladiniv u Pivdennomu TiroliSamonazvaLadinsKilkistvid 30 do 50 tis osibArealItaliya provinciyi Bolcano Trento ta Belluno Shvejcariya kanton Graubyunden RasayevropeoyidiBlizki do romanshi friuliVhodit doRetoromanciMovaLadinskaZagalni daniLadinci perevazhno meshkayut na pivnochi Italiyi u provinciyah Bolcano Trento ta Belluno v p yati dolinah Gardeni Badiyi Fassa d Ampecco ta Livinallongo Takozh ladini meshkayut u shidnij chastini Shvejcariyi kanton Graubyunden dolina Engadin U Pivdennomu Tiroli ladini skladayut 4 53 naselennya Viruyuchi kalvinisti u Shvejcariyi ta katoliki v Italiyi Za pohodzhennyam ladini nashadki retiv romanizovanih v pershih stolittyah n e Neoficijnoyu stoliceyu ladin ye mistechko Korvara in Badiya IstoriyaTermin ladini vinik v seredini XIX stolittya zavdyaki pracyam italijskogo lingvista Graciadio Isajya Askoli yakij u svoyij praci Saggi ladini 1873 vpershe napisav pro yedinist ladinskoyi movnoyi grupi Graubyundena Shvejcariya Friuli Italiya ta Pivdennogo Tirolyu Avstriya nini Italiya U 1870 roci bulo utvorena organizaciya Ladinska naciya ladin Nazium Ladina a v 1905 roci Ladinska Spilka ladin Union Ladina yaki ob yednuvali ladin u borotbi za yihni kulturni ta movni prava Nini najvplivovishoyu sered ladin ye gromadska organizaciya Zagalna spilka ladin Dolomitovih Alp ladin Union Generela di Ladins dla Dolomites MovaRozmovlyayut Ladinskoyu movoyu yaka vhodit u retoromanski movi v Shvejcariyi koristuyutsya takozh nimeckoyu movoyu v Italiyi italijskoyu ta nimeckoyu Mapa poshirennya Ladinskoyi movi v Italiyi Pershij tekst ladinskoyu movoyu badiotskim dialektom datuyetsya 1631 roku U 1833 roci Mikura de Ryu sklav pershu ladinsku gramatiku Versuch einer deutsch ladinischen Sprachlehre U 1879 1895 rokah Jogann Baptist Alton 1845 1900 opublikuvav zbirku ladinskih istorij ta legend sho skladalasya z semi knig U 1905 roci Vilgelm Moroder vipuskav v Gardeni ladinskoyu movoyu chasopis L amik di Ladins 1815 ta 1865 rokah v Pivdennomu Tiroli ladinskoyu movoyu bulo nadrukovano molitovnik a v 1879 roci Matteusom Deklarom bulo vidano zhittyepis Svyatogo Zhenoveva U drugij polovini XIX stolittya avstrijske shkilne vidomstvo dozvolilo vivchati ladinskoyu movoyu Bibliyu u shkolah dolini Gardena Z prihodom do vladi Benito Mussolini bula zaprovadzhena politika italyanizaciyi yaka znachno pogirshila stanovishe ladinskoyi movi yiyi usunuli zi sfer kulturi osviti sudochinstva poslug zasobiv masovoyi informaciyi ta zaminili italijskoyu U 1948 roci buv uhvalenij avtonomnij statut regionu Trentino Alto Adidzhe yakij peredbachav ob yednannya provinciyi Bolcano z italomovnoyu provinciyeyu Trento Vidpovidno do statutu bilshist avtonomnih povnovazhen deleguvalis regionu v yakomu bilshist naselennya stanovili italijci Takim chinom ladinci viklyuchalisya z procesu prijnyattya rishen U 1972 roci buv prijnyatij novij statut avtonomnogo regionu yakij peredbachav nadannya politichnih ta kulturnih prav ladinam z odnochasnim rozshirennyam avtonomiyi provinciyi Bolcano shlyahom deleguvannya organam provinciyi povnovazhen derzhavi ta regionu U lyutomu 2001 roku bula uhvalena nova redakciya statutu yaka spryamovana na podalshe rozshirennya avtonomiyi Pivdennogo Tirolyu ta Trento povnovazhennya yakih na cej moment znachno shirshi za povnovazhennya avtonomnogo regionu U 1949 roci pochala vihoditi shomisyachna gazeta ladinskoyu movoyu Mi ladini ladin Nos Ladims 1972 roci gazeta perejmenovana na Golos Ladin ladin La Usc Ladins Z 1990 roku gazeta stala shotizhnevikom Dlya zberezhennya pidtrimannya ta poshirennya ladinskoyi movi u 1975 1976 rokah stvoreno tri instituti ladinskoyi kulturi Institut ladinskoyi kulturi Majon de Fascegn dlya dolin Val i Fassa u mistechku Vigo di Fassa en dlya dolin Gardena i Badia znahoditsya u mistechku San Martino in Badiya ta Institut ladinskoyi kulturi Cesa de Jan dlya municipalitetiv Kolle Santa Luchiya d Ampecco ta Livinallongo dolin Agordo Kadore Komeliko ta Coldo u provinciyi Belluno Ladinska viznana minoritarnoyu movoyu u 54 komunah provincij Trentino Alto Adidzhe ta Friuli Veneciya Dzhuliya Z 1989 roku v administraciyi provinciyi Bolcano ladinska mova ye obov yazkovoyu U 1993 roci ladinska ye obov yazkovoyu u de U provinciyi Trento z 1993 roku ladinska vikoristovuyetsya u ditsadkah ta ye obov yazkovoyu dlya vivchennya u shkolah Radio mista Bolcano shodnya robit dvi peredachi po 20 25 hvilin uranci j uvecheri ladinskoyu movoyu Movna situaciya u Pivdennomu Tiroli 1888 rik Ladinska mova Nimecka mova Italijska movaMovna situaciya u Pivdennomu Tiroli 2011 rik Ladinska mova Nimecka mova Italijska movaMovna situaciya u Pivdennomu Tiroli ta Trentino 2011 rik Ladinska mova Nimecka mova Italijska movaChiselnist ladin za municipalitetamiNazva ukr Nazva ladin Nazva ital Nazva nim Provinciya Plosha km ChiselnistKortina d Ampecco Anpezo Cortina d Ampezzo Hayden Belluno 255 6 150 15 6 Ortizeyi Urtijei Ortisei St Ulrich in Groden Bolcano 24 4 569 84 19 Badiya Badia Badia Abtei Bolcano 82 3 237 94 07 Marebbe Mareo Marebbe Enneberg Bolcano 161 2 684 92 09 Moena Moena Moena Moena Trento 82 2 628 78 8 Selva di Val Gardena Selva Selva di Val Gardena Wolkenstein in Groden Bolcano 53 2 589 89 74 Pocca di Fassa Poza Pozza di Fassa Potzach im Fassatal Trento 73 1 983 82 6 Kanaceyi Cianacei Canazei Kanzenei Trento 67 1 844 79 7 Santa Kristina Valgardena Santa Cristina Gherdeina Santa Cristina Valgardena St Christina in Groden Bolcano 31 1 840 91 40 San Martino in Badiya San Martin de Tor San Martino in Badia St Martin in Thurn Bolcano 76 1 727 96 71 Livinallongo del Kol di Lana Fodom Livinallongo del Col di Lana Buchenstein Belluno 99 1 436 54 3 Korvara in Badiya Corvara in Badia Corvara Kurfar Bolcano 42 1 266 89 70 La Valle La Val La Valle Wengen Bolcano 39 1 251 97 66 Vigo di Fassa Vich Vigo di Fassa Vig im Fassatal Trento 26 1 142 87 7 Kampitello di Fassa Ciampedel Campitello di Fassa Kampidel im Fassatal Trento 25 732 82 2 Soraga Sorega Soraga Uberwasser Trento 19 677 85 5 Maccin Mazin Mazzin Mazzin Trento 23 440 77 3 Kolle Santa Luchiya Col Colle Santa Lucia Verseil Belluno 15 418 50 6 CikavoVid ladini pohodit nazva u geologiyi Ladinskij yarus Vidomi ladini de italijskij alpinist ta ekstremalnij lizhnik de britanski hudozhniki avangardisti en italijskij avtogonshik ta kolishnij girskolizhnik en italijskij hokeyist en italijska girskolizhnicya Karolina Kostner italijska figuristka Dzhordzho Moroder italijskij kompozitor prodyuser ta vikonavec de avstrijskij skulptor en italijskij arhitektor ta dizajner de ladinska spivachka Aleksiya Runggaldir ladinska biatlonistka de nimeckij kinorezhiser ta fotograf de katolickij svyatij Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2019 Jan Markusse The South Tyrolese Inter Ethnic Package Deal An Example for Other Multi Ethnic Regions in Yearbook of European Studies 6 Borders and Territories Rodopi Amsterdam Atlanta 1993 ISBN 90 5183 506 X p 193 220 E g For the small ethnic group of Ladins the package offers advantages and disadvantages Christoph Perathoner Die Dolomitenladiner 1848 1918 ethnisches Bewusstsein und politische Partizipation Folio Bozen Wien 1998 ISBN 978 3852560809 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 9 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2019 Narodi Shvejcariyi korotkij istorichnij naris 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Etnografiya ta pobut narodiv svitu PDF Arhiv originalu PDF za 6 bereznya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 9 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 Procitovano 9 kvitnya 2019 PosilannyaInstitut ladinskoyi kulturi imeni Mikura de Ryu 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ