Ладигін Микола Іванович

|Lib= |Член КПРС:=

Микола Іванович Ладигін
Николай Иванович Ладыгин
Народився	11 (24) квітня 1903 або 1903^[1] Рославль, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер	23 травня 1975(1975-05-23) або 1975^[1] Тамбов, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	поет
Мова творів	російська
Напрямок	паліндроми
Жанр	вірші, поеми
Magnum opus	«Золото лоз» (1993)
Сайт: tstu.ru/win/kultur/literary/lad/ladtitul.htm

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ладигін.

Мико́ла Іва́нович Лади́гін (* 24 квітня 1903, Рославль, Смоленської губернії — † 1975, Тамбов) — російський поет-паліндроміст.

Біографічні відомості

Народився в сім'ї бджоляра Івана Матвійовича Ладигіна (1870—1941). Мати — Надія Павлівна Халіпіна (1876—1929). Мав двох братів — Олександра та Костянтина, трьох сестер — Наталію, Анну, Надію.

Початкову освіту здобув у домі батьків, які прилучили його до читання. Потім навчався у міській гімназії, відомої тим, що в ній свого часу навчався скульптор . З першого класу улюбленими предметами Ладигіна стали російська словесність і малювання.

Захопившись живописом, Ладигін у перші роки радянської влади недовго навчався в Петроградському художньому училищі, але через фінансову скруту покинув навчання. Потім працював у Рославлі столяром, різноробом, художником-оформлювачем.

1930 року Микола Ладигін у Москві закінчив курси техніка-розвідувача залізниць. Після цього брав участь в еспедиціях на Урал. Далі працював у Білорусі. Про свої мандрівки написав поему (втрачено під час війни).

1932 року Ладигін потрапив в аварію, зламав ногу й став інвалідом, оскільки неправильно зрослися кістки. Тож Миколі Івановичу довелося покинути звичну роботу. Одного разу Ладигін зробив копію картини Ісака Бродського «Розстріл бакинських комісарів». Про репродукцію схвально відгукнулися в міській раді Рославля та купили картину.

Від початку 1950-х років і до смерті жив у Тамбові. Там як художник брав участь у міських виставках.

Творчість

Останнє десятиліття свого життя Ладигін присвятив оригінальній поетичній творчості у формі паліндромів. Після окремих експериментів Валерія Брюсова, Велимира Хлєбникова, Семена Кірсанова Ладигін став першим російським автором, який цілеспрямовано працював над цією формою.

Вірші-паліндроми Ладигіна різноманітні за змістом, але переважає пейзажна лірика. Опублікована 1993 року збірка паліндромів Ладигіна «Золото лоз» започаткувала видання паліндромів у Росії.

До сторіччя з дня народження поета видано дві його книжки: «И лад и дали» (Москва, 2002), «И жар и миражи» (Тамбов, 2003).

Література

• Николай Иванович Ладыгин (1903—1975): библиогр. указ. : к 115-летию со дня рождения / Упр. культуры и арх. дела Тамб. обл., ТОГБУК «Тамб. обл. универс. науч. б-ка им. А. С. Пушкина»; сост.: Н. Н. Трусова; ред. И. В. Стяблина; отв. за вып. Л. Н. Патрина. — Тамбов: Цифра, 2018

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. . lit.1sept.ru. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 17 січня 2022.
3. . www.ng.ru. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 17 січня 2022.

Посилання

• Поет і художник Микола Ладигін [ 12 січня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
• Борис Ладигін. Про мого батька та життя нашої сім'ї [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)