Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 20°35′ пд. ш. 165°15′ сх. д. / 20.583° пд. ш. 165.250° сх. д.
Лагу́ни Ново́ї Каледо́нії (повна назва — Лагуни Нової Каледонії: різноманіття коралових рифів та їх екосистем; англ. Lagoons of New Caledonia: Reef Diversity and Associated Ecosystems, фр. Lagons de Nouvelle-Calédonie: diversité récifale et écosystèmes associés) — частина акваторії на півночі Нової Каледонії, заморської території Франції, яка є частиною Світової спадщини ЮНЕСКО.
| Лагуни Нової Каледонії: різноманіття коралових рифів та їх екосистем | |
|---|---|
| Lagoons of New Caledonia: Reef Diversity and Associated Ecosystems | |
| Світова спадщина | |
 Берегові кручі Лекіні | |
| 20°24′43″ пд. ш. 164°33′59″ сх. д. / 20.411944444471779° пд. ш. 164.56638888891777128° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Тип | Природний |
| (Критерії) | (vii), (ix), (x) |
| Об'єкт № | 1115 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2008 (32 сесія) |
 Лагуни Нової Каледонії у Вікісховищі | |
Об'єкт складається з 6 акваторій, морських кластерів, де найбільш зосереджене різноманіття коралових рифів та пов'язаних з ними екосистем Нової Каледонії. Коралові рифи, які утворюють своєрідний Бар'єрний риф, є одними з 3 найбільших таких аналогів у світі. Лагуни відрізняються своїм значним видовим різноманіттям коралів та риб. До складу коралових рифів відносяться різні за віком структури — від живих до скам'янілих багато століть тому. Їхньою особливістю є також плавний перехід від однієї екосистеми до іншої та концентрація найбагатшого у світі різноманіття рифотвірних структур. Лагуни на сьогодні залишаються недоторканими, де мешкають великі хижаки та різноманітні численні риби. Вони забезпечують середовище проживання зникаючим видам риб, черепах, морських ссавців, серед яких третя за кількістю у світі популяція дюгоней.
Історія
В 1970 році на півночі Великої Південної лагуни був створений морський заповідник Ів Мерле. На 1990 рік територія охоронних зон на півночі Нової Каледонії збільшилась. В 1997 році управління заповідною зоною було покладено на керівництва трьох провінцій та центрального уряду Нової Каледонії. У 2008 році територія була віднесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Географія
Лагуни та коралові рифи навколо них є одними з найкрасивіших рифових систем у світі завдяки великій різноманітності біоформ, що розташовані на невеликій території. Вона представлена подвійним бар'єрним рифом, зовнішніми рифами, кораловими островами та сітчастими рифовими утвореннями прибережної зони на заходів головного острова. Краса підводного світу продовжується на поверхні у вигляді масивних коралових структур, скелястих арок, печер та гротів.
Територія об'єкта розкинулась на великій території, яка витягнута з північного заходу на південний схід. Крайні точки:
- північна — 17°50' пд.ш.
- південна — 23°10' пд.ш.
- західна — 162°45' сх.д.
- східна — 167°75' сх.д.
Об'єкт знаходиться за 1700 км на схід від Австралії та за 1400 км на північ від Нової Зеландії. Кораловий риф має довжину 1500 км і обмежовує головний острів з півночі, при цьому захоплюючи сусідні острови та багато дрібніших. Загальна площа акваторій становить 15743 км², окрім того площа буферної зони — 12871 км², з яких акваторія становить 7947 км² та сухопутна — 4924 км².
Структура
| № | Кластери | Провінція | Охоронна територія, км² | Морська буферна зона, км² | Сухопутна буферна зона, км² |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Південна Велика лагуна Grand Lagon Sud (GLS) | 3145 | 3131 | 158 | |
| 2 | Західна берегова зона Zone Côtière Ouest (ZCO) | 482 | 325 | 1713 | |
| 3 | Північно-Східна берегова зона Zone Côtière Nord et Est (ZCNE) | 3714 | 1002 | 2845 | |
| 4 | Північна Велика лагуна Grand Lagon Nord (GLN) | 6357 | 1057 | 64 | |
| 5 | Атоли д'Ентрекасто Atolls d'Entrecasteaux (ADE) | Нова Каледонія | 1068 | 2168 | - |
| 6 | Атоли Увеа та Ботан-Бопре Atoll d'Ouvéa et Beautemps-Beaupré (AOBB) | 977 | 264 | 144 |
Природа
Флора
Надзвичайно багаті на метали ґрунти підтримують близько 3270 видів судинних рослин, з яких 2430 видів є ендеміками, а це становить 74,4 %. Це є третій показник кількості ендеміків в Океанії (найбільше на Гаваях — 89 % та Новій Зеландії — 83 %). Материкове походження Нової Каледонії, яка лежить в східній окраїні Австралійської плити і є частиною колишнього материка Гондвана, призвело до того, що на островах поширені хвойні рослини, попри його субтропічне розташування; 43 види з 44 є ендеміками. Найбільше поширені рослини родин араукарій та . Окрім хвойних поширені також і покритонасінні, серед яких існує цілих 5 ендемічних родин та один ендемічний вид з іншої родини — Amborella trichopoda. Серед усіх поширених рослин, 65 відносяться до ряду тих, які знаходяться у небезпеці, та 27 видів критичної небезпеки.
Всю рослинність можна розподілити на 5 різних типів:
- вічнозелені вологі тропічні низинні ліси — займають площу 4 тис. км²; тут зростають 2012 видів, з яких 82,2 % ендеміків; особливістю цих лісів є поширення папороті — 260 видів;
- склерофітові ліси — розкидані на невеликі ділянки загальною площею 45 км²; тут зростають 456 видів, з яких 57,5 % ендеміків та 60 видів, які зростають лише тут;
- маквіс — колючі чагарники площею 4,4 тис. км², де зростає 1144 види, з яких 89 % ендемічних;
- висотний вологий маквісовий ліс походження — займає площу 100 км²; тут зростає 200 видів, 91 % з яких є ендеміками;
- антропогенна саванна — територія, яка була знеліснена людиною в ході своєї діяльності, загальна площа становить 6 тис. км²; а також болота.
Найпоширенішими деревними видами є представники роду Араукарія (Araucaria), якої зростає 19 видів, 13 з яких поширені у вологому маквісі (наприклад, Araucaria nemorosa та Araucaria columnaris). Тут також поширені рослини роду Панданус (Pandanus), 37 ендемічних видів пальм з 16 ендемічних родів, серед яких останні 30 дерев . 26 видів занесені до списку як ті, які знаходяться під критичною небезпекою. Окрім того в 2001 році було відкрито і новий вид — .
На заході Нової Каледонії поширені мангрові ліси, які простягаються на 50 % узбережжя. Вони утворені 16 видами і займають площу 270 км². Підводна рослинність вивчена недостатньо, робота з цього напрямку проводиться досить активно. Вже вивчені популяції деяких водоростей та морських трав. Серед останніх знайдено 12 видів, наприклад та . Водоростей було описано 322 види з 46 родин, але за підрахунками вчених тут налічується понад 1000 видів. На мілководді зростають представники родів , , та , на твердому від коралів ґрунті — синьо-зелені водорості, а також види з родів Sargassum та . На глибині 15-25 м поширені червоні водорості.
Фауна
Через велику різноманітність місць проживання, порівняно високу температуру води, висхідні потоки прохолодної води, невисоку солоність, відмінність західного та східного узбережжя, Нова Каледонія дуже багата на видовий склад — понад 15 тисяч, з яких наземних 4300. Кількість описаних видів на території об'єкта становить 5055, з яких 1695 видів риб з 199 родин, 900 видів кнідарій (серед яких корали та медузи), 841 вид ракоподібних, 802 — молюски, 203 — черви, 254 — голкошкірі, 220 — асцидії, 151 — губки, 22 — морські ссавці, 14 — морські змії та 4 види черепах. (за іншими даними видовий склад об'єднує 5980 видів, з яких 5 % ендеміки).
Популяції риби поділяють умовно на 3 зони:
- риби коралових рифів;
- риби естуаріїв та мангрових заростей;
- лагунні риби.
Найпоширенішими рибами є групери малабарський Epinephelus malabaricus та Epinephelus lanceolatus, Cheilinus undulatus та скати і , Hippocampus kuda та Thunnus obesus. Серед акул тут мешкають рідкісні види: Aulohalaelurus kanakorum, велика біла Carcharodon carcharias, довгокрила Carcharhinus longimanus, сіра рифова Carcharhinus amblyrhynchos, акула-нянька іржава Nebrius ferrugineus, китова Rhincodon typus та леопардова Stegostoma fasciatum. Окрім того описано також і 85 видів прісноводних риб (на 2006 рік).
Серед значного біорізноманіття коралових рифів зустрічається велика кількість ендеміків. Тут мешкають дюгоні, які знаходяться під загрозою вимирання, поширені , які відкладають яйця на берегах лагун.
Проблеми
Рифи, які розташовані поряд з гирлами річок, завдаються негативного впливу від наносів з гірничодобувної та сільськогосподарської діяльності людини, а також від знищення мангрових заростей, які утримують седименти. Саме для попередження в майбутньому такого впливу, лагуни в 2008 році були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Проте проблема не зникла — так, навесні 2009 року, стався новий потужний кислотний викид з нового нікелевого заводу , який вбив близько 2 тис. рибин.
Галерея
-
![image]()
Риф Аннібал -
![image]()
Вигляд із супутника -
![image]()
Паїта -
![image]()
Лагуна Пое
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 25 жовтня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 25 жовтня 2011.
- За даними ЮНЕСКО.
- World Atlas of Coral Reefs (2001)
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2009. Процитовано 26 жовтня 2011.
Посилання
- Сторінка об'єкта на сайті ЮНЕСКО [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фотогалерея на сайті ЮНЕСКО [ 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Острів Балабіо, де поширені дюгони [ 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 20 35 pd sh 165 15 sh d 20 583 pd sh 165 250 sh d 20 583 165 250 Lagu ni Novo yi Kaledo niyi povna nazva Laguni Novoyi Kaledoniyi riznomanittya koralovih rifiv ta yih ekosistem angl Lagoons of New Caledonia Reef Diversity and Associated Ecosystems fr Lagons de Nouvelle Caledonie diversite recifale et ecosystemes associes chastina akvatoriyi na pivnochi Novoyi Kaledoniyi zamorskoyi teritoriyi Franciyi yaka ye chastinoyu Svitovoyi spadshini YuNESKO Laguni Novoyi Kaledoniyi riznomanittya koralovih rifiv ta yih ekosistemLagoons of New Caledonia Reef Diversity and Associated Ecosystems Svitova spadshinaBeregovi kruchi Lekini20 24 43 pd sh 164 33 59 sh d 20 411944444471779 pd sh 164 56638888891777128 sh d 20 411944444471779 164 56638888891777128Krayina FranciyaTipPrirodnijKriteriyi vii ix x Ob yekt 1115RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2008 32 sesiya Laguni Novoyi Kaledoniyi u Vikishovishi Ob yekt skladayetsya z 6 akvatorij morskih klasteriv de najbilsh zoseredzhene riznomanittya koralovih rifiv ta pov yazanih z nimi ekosistem Novoyi Kaledoniyi Koralovi rifi yaki utvoryuyut svoyeridnij Bar yernij rif ye odnimi z 3 najbilshih takih analogiv u sviti Laguni vidriznyayutsya svoyim znachnim vidovim riznomanittyam koraliv ta rib Do skladu koralovih rifiv vidnosyatsya rizni za vikom strukturi vid zhivih do skam yanilih bagato stolit tomu Yihnoyu osoblivistyu ye takozh plavnij perehid vid odniyeyi ekosistemi do inshoyi ta koncentraciya najbagatshogo u sviti riznomanittya rifotvirnih struktur Laguni na sogodni zalishayutsya nedotorkanimi de meshkayut veliki hizhaki ta riznomanitni chislenni ribi Voni zabezpechuyut seredovishe prozhivannya znikayuchim vidam rib cherepah morskih ssavciv sered yakih tretya za kilkistyu u sviti populyaciya dyugonej IstoriyaV 1970 roci na pivnochi Velikoyi Pivdennoyi laguni buv stvorenij morskij zapovidnik Iv Merle Na 1990 rik teritoriya ohoronnih zon na pivnochi Novoyi Kaledoniyi zbilshilas V 1997 roci upravlinnya zapovidnoyu zonoyu bulo pokladeno na kerivnictva troh provincij ta centralnogo uryadu Novoyi Kaledoniyi U 2008 roci teritoriya bula vidnesena do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO GeografiyaLaguni ta koralovi rifi navkolo nih ye odnimi z najkrasivishih rifovih sistem u sviti zavdyaki velikij riznomanitnosti bioform sho roztashovani na nevelikij teritoriyi Vona predstavlena podvijnim bar yernim rifom zovnishnimi rifami koralovimi ostrovami ta sitchastimi rifovimi utvorennyami priberezhnoyi zoni na zahodiv golovnogo ostrova Krasa pidvodnogo svitu prodovzhuyetsya na poverhni u viglyadi masivnih koralovih struktur skelyastih arok pecher ta grotiv Teritoriya ob yekta rozkinulas na velikij teritoriyi yaka vityagnuta z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Krajni tochki pivnichna 17 50 pd sh pivdenna 23 10 pd sh zahidna 162 45 sh d shidna 167 75 sh d Ob yekt znahoditsya za 1700 km na shid vid Avstraliyi ta za 1400 km na pivnich vid Novoyi Zelandiyi Koralovij rif maye dovzhinu 1500 km i obmezhovuye golovnij ostriv z pivnochi pri comu zahoplyuyuchi susidni ostrovi ta bagato dribnishih Zagalna plosha akvatorij stanovit 15743 km okrim togo plosha bufernoyi zoni 12871 km z yakih akvatoriya stanovit 7947 km ta suhoputna 4924 km Struktura Klasteri Provinciya Ohoronna teritoriya km Morska buferna zona km Suhoputna buferna zona km 1 Pivdenna Velika laguna Grand Lagon Sud GLS 3145 3131 158 2 Zahidna beregova zona Zone Cotiere Ouest ZCO 482 325 1713 3 Pivnichno Shidna beregova zona Zone Cotiere Nord et Est ZCNE 3714 1002 2845 4 Pivnichna Velika laguna Grand Lagon Nord GLN 6357 1057 64 5 Atoli d Entrekasto Atolls d Entrecasteaux ADE Nova Kaledoniya 1068 2168 6 Atoli Uvea ta Botan Bopre Atoll d Ouvea et Beautemps Beaupre AOBB 977 264 144PrirodaFlora Amborella trichopoda Nadzvichajno bagati na metali grunti pidtrimuyut blizko 3270 vidiv sudinnih roslin z yakih 2430 vidiv ye endemikami a ce stanovit 74 4 Ce ye tretij pokaznik kilkosti endemikiv v Okeaniyi najbilshe na Gavayah 89 ta Novij Zelandiyi 83 Materikove pohodzhennya Novoyi Kaledoniyi yaka lezhit v shidnij okrayini Avstralijskoyi pliti i ye chastinoyu kolishnogo materika Gondvana prizvelo do togo sho na ostrovah poshireni hvojni roslini popri jogo subtropichne roztashuvannya 43 vidi z 44 ye endemikami Najbilshe poshireni roslini rodin araukarij ta Okrim hvojnih poshireni takozh i pokritonasinni sered yakih isnuye cilih 5 endemichnih rodin ta odin endemichnij vid z inshoyi rodini Amborella trichopoda Sered usih poshirenih roslin 65 vidnosyatsya do ryadu tih yaki znahodyatsya u nebezpeci ta 27 vidiv kritichnoyi nebezpeki Vsyu roslinnist mozhna rozpodiliti na 5 riznih tipiv vichnozeleni vologi tropichni nizinni lisi zajmayut ploshu 4 tis km tut zrostayut 2012 vidiv z yakih 82 2 endemikiv osoblivistyu cih lisiv ye poshirennya paporoti 260 vidiv sklerofitovi lisi rozkidani na neveliki dilyanki zagalnoyu plosheyu 45 km tut zrostayut 456 vidiv z yakih 57 5 endemikiv ta 60 vidiv yaki zrostayut lishe tut makvis kolyuchi chagarniki plosheyu 4 4 tis km de zrostaye 1144 vidi z yakih 89 endemichnih visotnij vologij makvisovij lis pohodzhennya zajmaye ploshu 100 km tut zrostaye 200 vidiv 91 z yakih ye endemikami antropogenna savanna teritoriya yaka bula znelisnena lyudinoyu v hodi svoyeyi diyalnosti zagalna plosha stanovit 6 tis km a takozh bolota Najposhirenishimi derevnimi vidami ye predstavniki rodu Araukariya Araucaria yakoyi zrostaye 19 vidiv 13 z yakih poshireni u vologomu makvisi napriklad Araucaria nemorosa ta Araucaria columnaris Tut takozh poshireni roslini rodu Pandanus Pandanus 37 endemichnih vidiv palm z 16 endemichnih rodiv sered yakih ostanni 30 derev 26 vidiv zaneseni do spisku yak ti yaki znahodyatsya pid kritichnoyu nebezpekoyu Okrim togo v 2001 roci bulo vidkrito i novij vid Na zahodi Novoyi Kaledoniyi poshireni mangrovi lisi yaki prostyagayutsya na 50 uzberezhzhya Voni utvoreni 16 vidami i zajmayut ploshu 270 km Pidvodna roslinnist vivchena nedostatno robota z cogo napryamku provoditsya dosit aktivno Vzhe vivcheni populyaciyi deyakih vodorostej ta morskih trav Sered ostannih znajdeno 12 vidiv napriklad ta Vodorostej bulo opisano 322 vidi z 46 rodin ale za pidrahunkami vchenih tut nalichuyetsya ponad 1000 vidiv Na milkovoddi zrostayut predstavniki rodiv ta na tverdomu vid koraliv grunti sino zeleni vodorosti a takozh vidi z rodiv Sargassum ta Na glibini 15 25 m poshireni chervoni vodorosti Fauna Cherez veliku riznomanitnist misc prozhivannya porivnyano visoku temperaturu vodi vishidni potoki proholodnoyi vodi nevisoku solonist vidminnist zahidnogo ta shidnogo uzberezhzhya Nova Kaledoniya duzhe bagata na vidovij sklad ponad 15 tisyach z yakih nazemnih 4300 Kilkist opisanih vidiv na teritoriyi ob yekta stanovit 5055 z yakih 1695 vidiv rib z 199 rodin 900 vidiv knidarij sered yakih korali ta meduzi 841 vid rakopodibnih 802 molyuski 203 chervi 254 golkoshkiri 220 ascidiyi 151 gubki 22 morski ssavci 14 morski zmiyi ta 4 vidi cherepah za inshimi danimi vidovij sklad ob yednuye 5980 vidiv z yakih 5 endemiki Populyaciyi ribi podilyayut umovno na 3 zoni ribi koralovih rifiv ribi estuariyiv ta mangrovih zarostej lagunni ribi Najposhirenishimi ribami ye gruperi malabarskij Epinephelus malabaricus ta Epinephelus lanceolatus Cheilinus undulatus ta skati i Hippocampus kuda ta Thunnus obesus Sered akul tut meshkayut ridkisni vidi Aulohalaelurus kanakorum velika bila Carcharodon carcharias dovgokrila Carcharhinus longimanus sira rifova Carcharhinus amblyrhynchos akula nyanka irzhava Nebrius ferrugineus kitova Rhincodon typus ta leopardova Stegostoma fasciatum Okrim togo opisano takozh i 85 vidiv prisnovodnih rib na 2006 rik Sered znachnogo bioriznomanittya koralovih rifiv zustrichayetsya velika kilkist endemikiv Tut meshkayut dyugoni yaki znahodyatsya pid zagrozoyu vimirannya poshireni yaki vidkladayut yajcya na beregah lagun ProblemiRifi yaki roztashovani poryad z girlami richok zavdayutsya negativnogo vplivu vid nanosiv z girnichodobuvnoyi ta silskogospodarskoyi diyalnosti lyudini a takozh vid znishennya mangrovih zarostej yaki utrimuyut sedimenti Same dlya poperedzhennya v majbutnomu takogo vplivu laguni v 2008 roci buli zaneseni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Prote problema ne znikla tak navesni 2009 roku stavsya novij potuzhnij kislotnij vikid z novogo nikelevogo zavodu yakij vbiv blizko 2 tis ribin GalereyaRif Annibal Viglyad iz suputnika Payita Laguna PoePrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 8 lipnya 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 18 grudnya 2011 Procitovano 25 zhovtnya 2011 Za danimi YuNESKO World Atlas of Coral Reefs 2001 Arhiv originalu za 12 veresnya 2009 Procitovano 26 zhovtnya 2011 PosilannyaStorinka ob yekta na sajti YuNESKO 8 lipnya 2018 u Wayback Machine angl Fotogalereya na sajti YuNESKO 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl angl Ostriv Balabio de poshireni dyugoni 21 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl