Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лагодівський став — колишній став, розташовувався між сучасними містом Броди та селами Лагодів і Смільне.
| Лагодівський став | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 50°5′43″ пн. ш. 25°6′59″ сх. д. / 50.09528° пн. ш. 25.11639° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Львівська область, Бродівський район | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Довжина | 6 500 м км | |||
| Ширина | понад 2 000 м км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Броди | |||
  Лагодівський став (Україна) | ||||
| | ||||
Назва
Став називався Лагодівським через те, що саме у селі Лагодові була облаштована головна гребля. В самому Лагодові збереглися топоніми назв деяких частин села. Зокрема, «Гончарі» — це єдина судільна назва частини села, усі інші так чи інакше, пов'язані із водою — «Гребля», «Новоставці», «Підстав», а греблею називають ще й шлях, довжиною 1,4 км, що прямує з Лагодова до урочища Гатки.
Історія
Лагодівський став вперше згадується у документах XVI століття. Саме про нього пише й гість міста, довірений дворянин короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського француз Франциск Пауліно Д’аллерак (Далейрак): «Місто розташоване на широкій піщаній долині, оточеній хвойними лісами, місцями гаями, які перетинає великий став. Над ставом підвищується цитадель, оточена водою з трьох боків». Під долиною, за Далейраком, слід розуміти широку заплаву річки Бовдурки. З обидвох боків цієї заплави й донині ростуть соснові ліси, які перетинав великий став, над яким височів острів з фортифікаціями міста Броди та цитадель. Через те, що став мав штучне (рукотворне) походження, як стверджували деякі історики, то його призначенням було обороняти із заходу фортифікації міста-фортеці Броди. Фортецю на острові, що омивався водами Лагодівського ставу, споруджено за проектом французького інженера Г. Л. де Боплана та італійського будівничого Андреа дель Аква за планами та принципами ідеального міста Вінценцо Скамоцці.
На восьмому фрагменті Генеральної мапи України 1650 року відомого французького інженера Гійома Левассера де Боплана показана Лагодівська гребля та весь Лагодівський став. Фортеця Броди була розташована посеред води у східній частині Лаголівського ставу. На своїй мапі Боплан також позначив п'ятикутну цитадель та кільце земляних укріплень тогочасного міста Броди. Якщо брати до уваги масштаб мапи Боплана, то Лагодівський став був у понад 2 км шириною та 6,5 км довжиною, тобто площа ставу, створеного Лагодівською греблею була понад 12 км².
Фортифікації Бродів та система водних перешкод, створена завдяки каскаду ставів вздовж русла Бовдурки, що починався від села Бовдури до верхів'я річки, далі за Старі Броди та закінчувалися між сучасними селами Гаї і Суховоля, складали надійний захист міському населенню та мешканцям навколишніх сіл й становили серйозну перешкоду на шляху ворога.
Лагодівський став проіснував до кінця XVIII століття. Такий висновок можна зробити з військово-топографічної мапи Східної Галичини військового інженера, обер-лейтенанта австрійського генерального штабу Фрідріха фон Міґа кінця XVIII століття. З мапи фон Міґа видно, що місто оточене водними плесами та заболоченими плавнями. Воду з Лагодівського ставу спустили найімовірніше тоді, коли руйнували Бродівську фортецю у 1812 році й потому його більше не наповнювали.
До наших днів ця цікава пам'ятка не збереглася. Її було знищено (осушено) під час розбудови міста Броди та руйнування міських оборонних укріплень ще за австрійських часів і, особливо, під час меліоративних робіт у радянський період.
Дослідження
Найповніший опис Лагодівського ставу був поданий істориком та краєзнавцем Дмитром Чоботом у своїй книзі «Броди та його округа княжих часів Русі-України X—XV століть».
Примітки
- Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 6.
- Lipiński T. Miasto Brody z dawnemi przynałeżytościami… — S. 473.
- Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody… — S. 65.
- Г. Л. де Боплан // Материалы по истории русской картографии. Вып. 2: Карты всей России и Западных ее областей до конца XVII в / под редакцией В. А. Кордта. — Киев, 1910. — С. 16—26. (рос.)
- Петришин, 2006.
Джерела
- Петришин Г. Г.П. “Карта Ф. фон Miґа” (1779-1782 pp.) як джерело до містознавства Галичини (2006) [MQ/ «Карта Ф. фон Miґa» (1779—1782 pp.) як джерело до містознавства Галичини]. — Львів : Національного університету «Львівська політехніка», 2006. — 292 с. — .
- Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów: Drukarnia zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 199 s. (пол.)
- Lipiński T. Miasto Brody z dawnemi przynałeżytościami. — Warszawa, 1853. — 14 s. (Odbitka z Biblioteki Warszwskiej. — Tom I. — Warszawa: Drukarnia Stanisława Strąbskiego, 1851). (пол.)
Посилання
- Генеральна мапа України Г. Л. де Боплана. 1650 р. [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Мапа Галичини та Лодомерії Фрідріха фон Міга (1779–1783) (англ.)
 | Це незавершена стаття про Броди. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lagodivskij stav kolishnij stav roztashovuvavsya mizh suchasnimi mistom Brodi ta selami Lagodiv i Smilne Lagodivskij stavFragment Generalnoyi mapi Ukrayini Gijoma de Boplana 1648 r Fragment Generalnoyi mapi Ukrayini Gijoma de Boplana 1648 r 50 5 43 pn sh 25 6 59 sh d 50 09528 pn sh 25 11639 sh d 50 09528 25 11639Roztashuvannya Krayina UkrayinaRoztashuvannya Lvivska oblast Brodivskij rajonGeologichni dani Rozmiri Dovzhina 6 500 m kmShirina ponad 2 000 m kmVoda Basejn Inshe Mista ta poselennya Brodi Lagodivskij stav Ukrayina Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Doslidzhennya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaNazvared Stav nazivavsya Lagodivskim cherez te sho same u seli Lagodovi bula oblashtovana golovna greblya V samomu Lagodovi zbereglisya toponimi nazv deyakih chastin sela Zokrema Gonchari ce yedina sudilna nazva chastini sela usi inshi tak chi inakshe pov yazani iz vodoyu Greblya Novostavci Pidstav a grebleyu nazivayut she j shlyah dovzhinoyu 1 4 km sho pryamuye z Lagodova do urochisha Gatki Istoriyared Lagodivskij stav vpershe zgaduyetsya u dokumentah XVI stolittya 1 2 Same pro nogo pishe j gist mista dovirenij dvoryanin korolya Rechi Pospolitoyi Yana III Sobeskogo francuz Francisk Paulino D allerak Dalejrak Misto roztashovane na shirokij pishanij dolini otochenij hvojnimi lisami miscyami gayami yaki peretinaye velikij stav Nad stavom pidvishuyetsya citadel otochena vodoyu z troh bokiv 3 Pid dolinoyu za Dalejrakom slid rozumiti shiroku zaplavu richki Bovdurki Z obidvoh bokiv ciyeyi zaplavi j donini rostut sosnovi lisi yaki peretinav velikij stav nad yakim visochiv ostriv z fortifikaciyami mista Brodi ta citadel Cherez te sho stav mav shtuchne rukotvorne pohodzhennya yak stverdzhuvali deyaki istoriki to jogo priznachennyam bulo oboronyati iz zahodu fortifikaciyi mista forteci Brodi Fortecyu na ostrovi sho omivavsya vodami Lagodivskogo stavu sporudzheno za proektom francuzkogo inzhenera G L de Boplana ta italijskogo budivnichogo Andrea del Akva za planami ta principami idealnogo mista Vincenco Skamocci Na vosmomu fragmenti Generalnoyi mapi Ukrayini 1650 roku vidomogo francuzkogo inzhenera Gijoma Levassera de Boplana pokazana Lagodivska greblya ta ves Lagodivskij stav Fortecya Brodi bula roztashovana posered vodi u shidnij chastini Lagolivskogo stavu Na svoyij mapi Boplan takozh poznachiv p yatikutnu citadel ta kilce zemlyanih ukriplen togochasnogo mista Brodi 4 Yaksho brati do uvagi masshtab mapi Boplana to Lagodivskij stav buv u ponad 2 km shirinoyu ta 6 5 km dovzhinoyu tobto plosha stavu stvorenogo Lagodivskoyu grebleyu bula ponad 12 km Fortifikaciyi Brodiv ta sistema vodnih pereshkod stvorena zavdyaki kaskadu staviv vzdovzh rusla Bovdurki sho pochinavsya vid sela Bovduri do verhiv ya richki dali za Stari Brodi ta zakinchuvalisya mizh suchasnimi selami Gayi i Suhovolya skladali nadijnij zahist miskomu naselennyu ta meshkancyam navkolishnih sil j stanovili serjoznu pereshkodu na shlyahu voroga Lagodivskij stav proisnuvav do kincya XVIII stolittya Takij visnovok mozhna zrobiti z vijskovo topografichnoyi mapi Shidnoyi Galichini vijskovogo inzhenera ober lejtenanta avstrijskogo generalnogo shtabu Fridriha fon Miga kincya XVIII stolittya 5 Z mapi fon Miga vidno sho misto otochene vodnimi plesami ta zabolochenimi plavnyami 5 Vodu z Lagodivskogo stavu spustili najimovirnishe todi koli rujnuvali Brodivsku fortecyu u 1812 roci j potomu jogo bilshe ne napovnyuvali Do nashih dniv cya cikava pam yatka ne zbereglasya Yiyi bulo znisheno osusheno pid chas rozbudovi mista Brodi ta rujnuvannya miskih oboronnih ukriplen she za avstrijskih chasiv i osoblivo pid chas meliorativnih robit u radyanskij period Doslidzhennyared Najpovnishij opis Lagodivskogo stavu buv podanij istorikom ta krayeznavcem Dmitrom Chobotom u svoyij knizi Brodi ta jogo okruga knyazhih chasiv Rusi Ukrayini X XV stolit Primitkired Baracz S Wolne miasto handlowe Brody S 6 Lipinski T Miasto Brody z dawnemi przynalezytosciami S 473 Baracz S Wolne miasto handlowe Brody S 65 G L de Boplan Materialy po istorii russkoj kartografii Vyp 2 Karty vsej Rossii i Zapadnyh ee oblastej do konca XVII v pod redakciej V A Kordta Kiev 1910 S 16 26 ros a b Petrishin 2006 Dzherelared Petrishin G G P Karta F fon Miga 1779 1782 pp yak dzherelo do mistoznavstva Galichini 2006 MQ Karta F fon Miga 1779 1782 pp yak dzherelo do mistoznavstva Galichini Lviv Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2006 292 s ISBN 978 966 553 607 9 Baracz S Wolne miasto handlowe Brody Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia zakladu narodowego im Ossolinskich 1865 199 s pol Lipinski T Miasto Brody z dawnemi przynalezytosciami Warszawa 1853 14 s Odbitka z Biblioteki Warszwskiej Tom I Warszawa Drukarnia Stanislawa Strabskiego 1851 pol Posilannyared Generalna mapa Ukrayini G L de Boplana 1650 r Arhivovano 2 travnya 2013 u Wayback Machine Mapa Galichini ta Lodomeriyi Fridriha fon Miga 1779 1783 angl nbsp Ce nezavershena stattya pro Brodi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lagodivskij stav amp oldid 36319970