Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лагодовська Олена Федорівна (15 липня 1899 року, Одеса — 13 грудня 1958 року, Київ) — українська та радянська вчена-археолог; кандидат історичних наук.
| Олена Федорівна Лагодовська | |
|---|---|
| Народилася | 15 липня 1899 Одеса |
| Померла | 13 грудня 1958 (59 років) Київ |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Харківська науково-дослідна кафедра історії української культури |
| Вчене звання | старший науковий співробітник |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Життєпис
Народилась 15 липня 1899 року в Одесі.
У 1925–1930 роках навчалась на Харківській науково-дослідній кафедрі історії української культури. Проходила стажування в Ленінградському державному університеті, в Академії історії матеріальної культури [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.], брала участь в експедиціях до Чуваської республіки (1927), Воронежу (1928, обидві під керівництвом Петра Єфименка), Ізюму, Черкас, Тульчина у 1929 році під керівництвом Сергія Гамченка.
В 1925-1940 роках разом із М. Болтенком розкопала 11 курганів усатівської культури, що розташовувались на сучасній території м. Одеса.
Одночасно з навчанням в аспірантурі працювала в Одеському державному історико-археологічному музеї, де обробляла знахідки з та доповідала про них на засіданнях археологічної секції Одеської комісії краєзнавства при Всеукраїнській академії наук, членом якої була. По закінченню аспірантури у 1930 році в Харкові захистила промоційну працю на тему «Мегалітичні культури Правобережжя України».
У 1930 році брала участь в археологічній експедиції на території проектованої (під керівництвом Федіра Козубовського) та за завданням Всеукраїнській академії наук підготовлювала матеріали для звітної виставки у провінційних музеях Лівобережної України. 1 жовтня 1930 року призначена на посаду завідувачкою відділу Первісного суспільства та давнього рабовласницького Сходу Одеського державного історико-археологічного музею, яку займала до 1938 року.
У 1938–1958 роках працювала в Інституті археології АН УРСР, спочатку як старший науковий співробітник, а згодом завідувачкою відділу. У 1943 році захистила кандидатську дисертацію.
В 1952-1955 роках керувала розкопками багатошарового поселення Михайлівка, що розташовувалось на нижньому Дніпрі в зоні будівництва Каховської ГЕС. Іншими учасниками експедиції були М. Макаревич та молода дослідниця О. Шапошникова.
Науковий доробок
У проведенні археологічних досліджень продовжувала наукову школу Сергія Гамченка, який у свою чергу був учнем Володимира Антоновича.
Головними науковими доробками були польові дослідження — відкриття та розкопки низки археологічних пам'яток. У довоєнний час досліджувала пам'ятки Усатівської групи, у результаті чого було вивчено мегалітичний комплекс та зібрана колекція ліпної кераміки.
На підставі багаторічних досліджень цієї культури у 1943 році вперше висловила думку, що скотарство усатівського населення було не тільки приселищним, але й сезонно-кочовим. Тим самим у середовищі археологів започаткувала дискусію про характер і етапи розвитку скотарства у Північному Причорномор'ї, про час його структуризації.
З поступовим накопиченням різноманітних джерел у 1950—1960 роках довела, що домінуюча роль скотарства в цьому регіоні простежується вже на початку ІІІ тис. до н. е., в ямно-катакомбний час, та стає кочовим. Проводила розкопки поселень епохи енеоліту-бронзи у порожистій частини Дніпра та особливо, відомого Михайлівського поселення.
Брала участь у інституту археології АН УРСР, де досліджувала скіфські пам'ятки Поділля.
Праці
- Археологічна подорож до с. Курисово-Петровського // Вісник ОКК при УАН. — Ч.4-5. Секція археологічна. — Одеса, 1929.
- (рос.)Раскопки Одесского историко-археологического музея под Одессой в 1936 г. (Усатовская культура) // Советская археология. — 1940. — Т. 5 (у співавторстві).
- Проблеми Усатівської культури // Наукові записки Ін-ту історії і археології УРСР. — Уфа, 1943. — № 1.
- Розкопки Усатівського кургану // НЗПА. — К., 1946. — № 2.
- Войцехівський могильник бронзової доби на Волині // Археологія. — Т.II. — К., 1948.
- Кам'яні закладки Надпоріжжя (за матеріалами досліджень 1945—1946 рр.) // АП УССР. — Т. II. — К., 1949.
- (рос.)Трипольское поселение в с. Сандраки Винницкой области и некоторые вопросы позднего Триполья // КСИА. — 1953. — Вып. 2.
- Пам’ятки Усатівського типу, Археологія, 1953, №8, с. 95–108.
- (рос.)Михайловское поселение и его историческое значение // КСИА. — Вып. 4. — 1955.
- Пізньотрипільське поселення у с. Сандраках // Археологічні пам'ятки. — 1956. — Т. 6.
- Нові дослідження Войцехівського могильника // АП УРСР. — Т. VI. — К., 1956 (у співавторстві).
- Кургани скіфського часу в с. Курилівці // АП УРСР. — К., 1956. — І. 6 (у співавторстві).
- Михайловське поселення. — К., 1962 (у співавторстві).
Джерела та література
- П. І. Скрипник. Лагодовська Олена Федорівна [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 20. — .
- Ю. Я. Рассамакін. Лагодовська Олена Федорівна [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Черняков І. Т., До 100-річчя з дня народження О. Ф. Лагодовської // Вісник: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. — К., 1999. — № 1 (3). — С.72-74.
- Черняков І. Т., Олена Лагодовська (1899—1958) // Археологія, мистецтво, культура. — № 4-6. — 2000. — С.98-99.
- Лысенко С. С., К вопросу о реконструкции погребального убранства эпохи поздней бронзы на территории Украины // Чтения посвященные 100-летию деятельности в Государственном Историческом музее В. А. Городцова. — М., 2003. — Ч. 1. — С.150–152.(рос.)
Посилання
- Інститут історії України. [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lagodovskij Lagodovska Olena Fedorivna 15 lipnya 1899 roku Odesa 13 grudnya 1958 roku Kiyiv ukrayinska ta radyanska vchena arheolog kandidat istorichnih nauk Olena Fedorivna LagodovskaNarodilasya15 lipnya 1899 1899 07 15 OdesaPomerla13 grudnya 1958 1958 12 13 59 rokiv KiyivKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnististorikAlma materHarkivska naukovo doslidna kafedra istoriyi ukrayinskoyi kulturiVchene zvannyastarshij naukovij spivrobitnikNaukovij stupinkandidat istorichnih naukZhittyepisNarodilas 15 lipnya 1899 roku v Odesi U 1925 1930 rokah navchalas na Harkivskij naukovo doslidnij kafedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi Prohodila stazhuvannya v Leningradskomu derzhavnomu universiteti v Akademiyi istoriyi materialnoyi kulturi 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine brala uchast v ekspediciyah do Chuvaskoyi respubliki 1927 Voronezhu 1928 obidvi pid kerivnictvom Petra Yefimenka Izyumu Cherkas Tulchina u 1929 roci pid kerivnictvom Sergiya Gamchenka V 1925 1940 rokah razom iz M Boltenkom rozkopala 11 kurganiv usativskoyi kulturi sho roztashovuvalis na suchasnij teritoriyi m Odesa Odnochasno z navchannyam v aspiranturi pracyuvala v Odeskomu derzhavnomu istoriko arheologichnomu muzeyi de obroblyala znahidki z ta dopovidala pro nih na zasidannyah arheologichnoyi sekciyi Odeskoyi komisiyi krayeznavstva pri Vseukrayinskij akademiyi nauk chlenom yakoyi bula Po zakinchennyu aspiranturi u 1930 roci v Harkovi zahistila promocijnu pracyu na temu Megalitichni kulturi Pravoberezhzhya Ukrayini U 1930 roci brala uchast v arheologichnij ekspediciyi na teritoriyi proektovanoyi pid kerivnictvom Fedira Kozubovskogo ta za zavdannyam Vseukrayinskij akademiyi nauk pidgotovlyuvala materiali dlya zvitnoyi vistavki u provincijnih muzeyah Livoberezhnoyi Ukrayini 1 zhovtnya 1930 roku priznachena na posadu zaviduvachkoyu viddilu Pervisnogo suspilstva ta davnogo rabovlasnickogo Shodu Odeskogo derzhavnogo istoriko arheologichnogo muzeyu yaku zajmala do 1938 roku U 1938 1958 rokah pracyuvala v Instituti arheologiyi AN URSR spochatku yak starshij naukovij spivrobitnik a zgodom zaviduvachkoyu viddilu U 1943 roci zahistila kandidatsku disertaciyu V 1952 1955 rokah keruvala rozkopkami bagatosharovogo poselennya Mihajlivka sho roztashovuvalos na nizhnomu Dnipri v zoni budivnictva Kahovskoyi GES Inshimi uchasnikami ekspediciyi buli M Makarevich ta moloda doslidnicya O Shaposhnikova Pomerla 13 grudnya 1958 u Kiyevi Naukovij dorobokU provedenni arheologichnih doslidzhen prodovzhuvala naukovu shkolu Sergiya Gamchenka yakij u svoyu chergu buv uchnem Volodimira Antonovicha Golovnimi naukovimi dorobkami buli polovi doslidzhennya vidkrittya ta rozkopki nizki arheologichnih pam yatok U dovoyennij chas doslidzhuvala pam yatki Usativskoyi grupi u rezultati chogo bulo vivcheno megalitichnij kompleks ta zibrana kolekciya lipnoyi keramiki Na pidstavi bagatorichnih doslidzhen ciyeyi kulturi u 1943 roci vpershe vislovila dumku sho skotarstvo usativskogo naselennya bulo ne tilki priselishnim ale j sezonno kochovim Tim samim u seredovishi arheologiv zapochatkuvala diskusiyu pro harakter i etapi rozvitku skotarstva u Pivnichnomu Prichornomor yi pro chas jogo strukturizaciyi Z postupovim nakopichennyam riznomanitnih dzherel u 1950 1960 rokah dovela sho dominuyucha rol skotarstva v comu regioni prostezhuyetsya vzhe na pochatku III tis do n e v yamno katakombnij chas ta staye kochovim Provodila rozkopki poselen epohi eneolitu bronzi u porozhistij chastini Dnipra ta osoblivo vidomogo Mihajlivskogo poselennya Brala uchast u institutu arheologiyi AN URSR de doslidzhuvala skifski pam yatki Podillya PraciArheologichna podorozh do s Kurisovo Petrovskogo Visnik OKK pri UAN Ch 4 5 Sekciya arheologichna Odesa 1929 ros Raskopki Odesskogo istoriko arheologicheskogo muzeya pod Odessoj v 1936 g Usatovskaya kultura Sovetskaya arheologiya 1940 T 5 u spivavtorstvi Problemi Usativskoyi kulturi Naukovi zapiski In tu istoriyi i arheologiyi URSR Ufa 1943 1 Rozkopki Usativskogo kurganu NZPA K 1946 2 Vojcehivskij mogilnik bronzovoyi dobi na Volini Arheologiya T II K 1948 Kam yani zakladki Nadporizhzhya za materialami doslidzhen 1945 1946 rr AP USSR T II K 1949 ros Tripolskoe poselenie v s Sandraki Vinnickoj oblasti i nekotorye voprosy pozdnego Tripolya KSIA 1953 Vyp 2 Pam yatki Usativskogo tipu Arheologiya 1953 8 s 95 108 ros Mihajlovskoe poselenie i ego istoricheskoe znachenie KSIA Vyp 4 1955 Piznotripilske poselennya u s Sandrakah Arheologichni pam yatki 1956 T 6 Novi doslidzhennya Vojcehivskogo mogilnika AP URSR T VI K 1956 u spivavtorstvi Kurgani skifskogo chasu v s Kurilivci AP URSR K 1956 I 6 u spivavtorstvi Mihajlovske poselennya K 1962 u spivavtorstvi Dzherela ta literaturaP I Skripnik Lagodovska Olena Fedorivna 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 20 ISBN 978 966 00 1028 1 Yu Ya Rassamakin Lagodovska Olena Fedorivna 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Chernyakov I T Do 100 richchya z dnya narodzhennya O F Lagodovskoyi Visnik Ukrayinske tovaristvo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi K 1999 1 3 S 72 74 Chernyakov I T Olena Lagodovska 1899 1958 Arheologiya mistectvo kultura 4 6 2000 S 98 99 Lysenko S S K voprosu o rekonstrukcii pogrebalnogo ubranstva epohi pozdnej bronzy na territorii Ukrainy Chteniya posvyashennye 100 letiyu deyatelnosti v Gosudarstvennom Istoricheskom muzee V A Gorodcova M 2003 Ch 1 S 150 152 ros PosilannyaInstitut istoriyi Ukrayini 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine