Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кістянки | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 (Lithobius forficatus) | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Кістянки (Lithobiomorpha) — ряд багатоніжок класу Губоногі (Chilopoda). В Україні поширена (Lithobius forficatus). Зустрічається вона і в населених пунктах, у щілинах кам'яних будівель. Тіло рудувато-коричневе довжиною 2-3,5 см. Відомо 2 родини, близько 60 родів і понад 1000 видів.
Опис
Кістянки за зовнішнім виглядом дещо нагадують сколопендр, але мають довші ноги, яких у представників цього ряду 15 пар. Більшість кістянок — мешканці лісової підстилки або залишків лучкових або степових трав'янистих рослин, що накопичуються на поверхні ґрунту. Глибоко в ґрунт кістянки не закопуються, їх тіло сплющене в спинно-черевному напрямку, як і у всіх членистоногих, ховаються під лежачі на поверхні ґрунту укриття (злежале листя, колоди, камені тощо). Більшість кістянок має рудувате або коричневе забарвлення верхньої поверхні тіла. З боків голови у них розташовані очі, кожне з яких представляє скупчення кількох десятків (зазвичай близько 40) простих опуклих очок. Вусики у кістянок довгі, многочленикові.
Спосіб життя
Кістянки швидко бігають, і, якщо їх вдень витягти на поверхню, вони прагнуть скоріше забратися в яку-небудь щілину. Ночами кістянки у пошуках здобичі виходять на поверхню ґрунту. Їжею їм служать різні дрібні комахи. Кістянки живляться не тільки виходячи на поверхню ґрунту, але і сидячи у своїх укриттях, підстерігаючи комах, дрібних павуків тощо, яких, як і їх самих, приваблює волога тих щілин і порожнин, у яких сидять ці багатоніжки. Наприклад, під каменями, під якими сидять удень кістянки, можна побачити багато залишків тих комах, які стали жертвами хижака. Так як кістянки бувають активні і здатні до руху при більш низьких температурах, ніж комахи, роль їх у винищуванні дрібних шкідливих комах буває досить велика. Після перезимівлі, наприклад, кістянки справляються з такими комахами, з якими їм би не впоратися в теплу пору року (гусениці листовійок та ін.) Свою здобич кістянки, як і інші губоногі, вбивають отрутою залозок, що знаходяться у . Але кігтики їх ногощелеп настільки слабкі, що не можуть проколоти шкіру людини і тому для нас кістянки безпечні.
Розмноження
У період розмноження самці кістянок поплескують самиць своїми вусиками, закликаючи слідувати за собою. Під каменем або колодою самець кістянки плете павутину сітку, на яку відкладає сперматофор. Потім він обертається до самиці, торкається її вусиків своїми і задкує, обмацуючи дорогу подовженими ногами, а ступаюча за ним самиця підхоплює сперматофор ніжками, розташованими поруч із статевим отвором. Яйця в кістянок відкладаються цілими грудочками, самка згортається навколо них, охороняючи від ворогів і очищаючи від забруднення. Крім того, на черевній стороні самки виділяється слиз, що оберігає яйця від втрати води. Маленьких кістянок, що виходять з яєць самка перший час теж оберігає. Кістянки виходять з яєць з меншим числом пар ніг, ніж у дорослих (всього 7 пар), і тільки в міру зростання і линьок число пар ніг у них поступово збільшується.
Класифікація
Різні види і навіть роди кістянок розрізняти буває досить важко навіть фахівцям. У печерах Сербії живуть бліді сліпі печерні кістянки, у яких немає очей, але зате дуже сильно розвинені довгі многочленикові вусики.
В ряді виділяють 2 родини:
Примітки
- Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под ред. , Ф. Н. Правдина, гл. ред. . — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1984. — С. 120. — 463 с.
- Шарова Инесса Христиановна. Зоология беспозвоночных / А.Н. Соколов. — Учебное издание. — М. : ВЛАДОС, 2002. — 592 с. — 20000 прим. — .
- Minelli, Alessandro. «Class Chilopoda, Class Symphyla and Class Pauropoda». — In: Zhang, Z.-Q. (Ed.) «Animal biodiversity: An outline of higher-level classification and survey of taxonomic richness». : ( )[англ.] // Zootaxa. — Magnolia Press. — Vol. 3148. — С. 157-158.
Посилання
- Залесская Надежда Трофимовна. Определитель многоножек-костянок СССР (Chilopoda, Lithobiomorpha) / Ред. — М. : Наука, 1978. — 212 с. — 1900 прим.
 | Це незавершена стаття про багатоніжок. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kistyanki Lithobius forficatus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Trahejnodishni Tracheata Nadklas Bagatonizhki Myriapoda Klas Gubonogi Chilopoda Ryad Kistyanki Lithobiomorpha Pocock 1895 Rodini Posilannya Vikishovishe Lithobiomorpha Vikividi Lithobiomorpha EOL 577 ITIS 553110 NCBI 41362 Fossilworks 290416 Kistyanki Lithobiomorpha ryad bagatonizhok klasu Gubonogi Chilopoda V Ukrayini poshirena Lithobius forficatus Zustrichayetsya vona i v naselenih punktah u shilinah kam yanih budivel Tilo ruduvato korichneve dovzhinoyu 2 3 5 sm Vidomo 2 rodini blizko 60 rodiv i ponad 1000 vidiv OpisKistyanki za zovnishnim viglyadom desho nagaduyut skolopendr ale mayut dovshi nogi yakih u predstavnikiv cogo ryadu 15 par Bilshist kistyanok meshkanci lisovoyi pidstilki abo zalishkiv luchkovih abo stepovih trav yanistih roslin sho nakopichuyutsya na poverhni gruntu Gliboko v grunt kistyanki ne zakopuyutsya yih tilo splyushene v spinno cherevnomu napryamku yak i u vsih chlenistonogih hovayutsya pid lezhachi na poverhni gruntu ukrittya zlezhale listya kolodi kameni tosho Bilshist kistyanok maye ruduvate abo korichneve zabarvlennya verhnoyi poverhni tila Z bokiv golovi u nih roztashovani ochi kozhne z yakih predstavlyaye skupchennya kilkoh desyatkiv zazvichaj blizko 40 prostih opuklih ochok Vusiki u kistyanok dovgi mnogochlenikovi Sposib zhittyaKistyanki shvidko bigayut i yaksho yih vden vityagti na poverhnyu voni pragnut skorishe zabratisya v yaku nebud shilinu Nochami kistyanki u poshukah zdobichi vihodyat na poverhnyu gruntu Yizheyu yim sluzhat rizni dribni komahi Kistyanki zhivlyatsya ne tilki vihodyachi na poverhnyu gruntu ale i sidyachi u svoyih ukrittyah pidsterigayuchi komah dribnih pavukiv tosho yakih yak i yih samih privablyuye vologa tih shilin i porozhnin u yakih sidyat ci bagatonizhki Napriklad pid kamenyami pid yakimi sidyat uden kistyanki mozhna pobachiti bagato zalishkiv tih komah yaki stali zhertvami hizhaka Tak yak kistyanki buvayut aktivni i zdatni do ruhu pri bilsh nizkih temperaturah nizh komahi rol yih u vinishuvanni dribnih shkidlivih komah buvaye dosit velika Pislya perezimivli napriklad kistyanki spravlyayutsya z takimi komahami z yakimi yim bi ne vporatisya v teplu poru roku gusenici listovijok ta in Svoyu zdobich kistyanki yak i inshi gubonogi vbivayut otrutoyu zalozok sho znahodyatsya u Ale kigtiki yih nogoshelep nastilki slabki sho ne mozhut prokoloti shkiru lyudini i tomu dlya nas kistyanki bezpechni RozmnozhennyaU period rozmnozhennya samci kistyanok popleskuyut samic svoyimi vusikami zaklikayuchi sliduvati za soboyu Pid kamenem abo kolodoyu samec kistyanki plete pavutinu sitku na yaku vidkladaye spermatofor Potim vin obertayetsya do samici torkayetsya yiyi vusikiv svoyimi i zadkuye obmacuyuchi dorogu podovzhenimi nogami a stupayucha za nim samicya pidhoplyuye spermatofor nizhkami roztashovanimi poruch iz statevim otvorom Yajcya v kistyanok vidkladayutsya cilimi grudochkami samka zgortayetsya navkolo nih ohoronyayuchi vid vorogiv i ochishayuchi vid zabrudnennya Krim togo na cherevnij storoni samki vidilyayetsya sliz sho oberigaye yajcya vid vtrati vodi Malenkih kistyanok sho vihodyat z yayec samka pershij chas tezh oberigaye Kistyanki vihodyat z yayec z menshim chislom par nig nizh u doroslih vsogo 7 par i tilki v miru zrostannya i linok chislo par nig u nih postupovo zbilshuyetsya KlasifikaciyaRizni vidi i navit rodi kistyanok rozriznyati buvaye dosit vazhko navit fahivcyam U pecherah Serbiyi zhivut blidi slipi pecherni kistyanki u yakih nemaye ochej ale zate duzhe silno rozvineni dovgi mnogochlenikovi vusiki V ryadi vidilyayut 2 rodini PrimitkiZhizn zhivotnyh Tom 3 Chlenistonogie trilobity helicerovye trahejnodyshashie Onihofory pod red F N Pravdina gl red 2 e izd M Prosveshenie 1984 S 120 463 s Sharova Inessa Hristianovna Zoologiya bespozvonochnyh A N Sokolov Uchebnoe izdanie M VLADOS 2002 592 s 20000 prim ISBN 5 691 00332 1 Minelli Alessandro Class Chilopoda Class Symphyla and Class Pauropoda In Zhang Z Q Ed Animal biodiversity An outline of higher level classification and survey of taxonomic richness angl Zootaxa Magnolia Press Vol 3148 S 157 158 PosilannyaZalesskaya Nadezhda Trofimovna Opredelitel mnogonozhek kostyanok SSSR Chilopoda Lithobiomorpha Red M Nauka 1978 212 s 1900 prim Ce nezavershena stattya pro bagatonizhok Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi