Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Фема Кіпр | ||
|
| ||
| Прапор | ||
|
| ||
Фема Кіпр (грец. θέμα Κύπρου) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на о. Кіпр. Утворено 965 року. Припинила існування 1185 року внаслідок захоплення влади Ісааком Комніном.
Історія
688 року араби захопили Кіпр. Імператор Юстиніан II і халіф Абд аль-Малік зуміли досягти безпрецедентної домовленості, за якою тут не повинно було бути військових загонів, а доходи поділялися порівну між імперією та халіфатом. Наступні 300 років Кіпр перебував під владою одночасно арабів і Візантії як кондомініум, незважаючи на постійні материкові війни між обома сторонами. У 743, 806 і 912 роках араби вбиралися на острів, звинувачуючи візантійську владу в порушенні умов договору. На початку правління імператор Василь I спробував захопити Кіпр, де утворити фему, проте невдало. Зрештою було відновлено статус-кво. Цей період тривав до 965 року, коли Візантія не завоювала острів, утворивши тут фему Кіпр.
З цього часу стає важливою базою для військового флоту імперії. В портах феми зупинявся візантійський флот під час походів проти Фатимідського халіфату. Водночас відбувається стрімке відновлення економіки, розвиток посередницької торгівлі. До кінця X ст. візантійці зуміли відбити усі напади арабів на фему. Найбільшого піднесення вона досягла у 1000—1050-х роках.
Багатство та значні війська призводило до того, що окремі стратеги намагалися відокремитися від імперії. У 1042 році підняв заколот Феофіл Еротік, але його швидко було подолано. Також у 1092 році приборкано повсталого дуку Рапсомата, який сподівався на підтримку Румського султанату.
З 1093 року починається період стабільності за урядування Ефматія Філокала. Останній на початку керування фемою відбив напад пізанського флоту. Згодом фема стає постачальником харчів і військового спорядження для візантійської армії в Кілікії. У 1184 році владу в фемі захопив Ісаак Комнін. У 1185 році останній, скориставшись поваленням династії Комнінів в Візантії, оголосив себе імператором. Але у 1191 року його також було повалено англійським королем Річардом I. З цього часу припиняється візантійське панування на острові.
Адміністрація
Охоплювала територію лише острова Кіпр. Центром було місто Нікосія. На чолі стояв стратег, а за часів Комнінів — дука.
Відомі очільники
- Микита Халкуца (965—966)
- Феофіл Еротік 91042)
- Рапсомат (1092)
- Єфматій Філокал (1093—1102)
- (1102—1104)
Джерела
- Basile Skoulatos, Les personnages byzantins de l'Alexiade: Analyse prosopographique et synthèse, Louvain, Nauwelaerts, 1980.
- Gregory, Timothy E. (1991). «Cyprus». In Kazhdan, Alexander. The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. pp. 567—569. .
- Jean-Caude Cheynet (dir.), Le monde byzantin, t. II: L'Empire byzantin (641—1204), Paris, PUF, coll. " Nouvelle Clio ", 2007 ().
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Kipr Prapor U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kipr znachennya Fema Kipr grec 8ema Kyproy vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na o Kipr Utvoreno 965 roku Pripinila isnuvannya 1185 roku vnaslidok zahoplennya vladi Isaakom Komninom Istoriya688 roku arabi zahopili Kipr Imperator Yustinian II i halif Abd al Malik zumili dosyagti bezprecedentnoyi domovlenosti za yakoyu tut ne povinno bulo buti vijskovih zagoniv a dohodi podilyalisya porivnu mizh imperiyeyu ta halifatom Nastupni 300 rokiv Kipr perebuvav pid vladoyu odnochasno arabiv i Vizantiyi yak kondominium nezvazhayuchi na postijni materikovi vijni mizh oboma storonami U 743 806 i 912 rokah arabi vbiralisya na ostriv zvinuvachuyuchi vizantijsku vladu v porushenni umov dogovoru Na pochatku pravlinnya imperator Vasil I sprobuvav zahopiti Kipr de utvoriti femu prote nevdalo Zreshtoyu bulo vidnovleno status kvo Cej period trivav do 965 roku koli Vizantiya ne zavoyuvala ostriv utvorivshi tut femu Kipr Z cogo chasu staye vazhlivoyu bazoyu dlya vijskovogo flotu imperiyi V portah femi zupinyavsya vizantijskij flot pid chas pohodiv proti Fatimidskogo halifatu Vodnochas vidbuvayetsya strimke vidnovlennya ekonomiki rozvitok poserednickoyi torgivli Do kincya X st vizantijci zumili vidbiti usi napadi arabiv na femu Najbilshogo pidnesennya vona dosyagla u 1000 1050 h rokah Bagatstvo ta znachni vijska prizvodilo do togo sho okremi strategi namagalisya vidokremitisya vid imperiyi U 1042 roci pidnyav zakolot Feofil Erotik ale jogo shvidko bulo podolano Takozh u 1092 roci priborkano povstalogo duku Rapsomata yakij spodivavsya na pidtrimku Rumskogo sultanatu Z 1093 roku pochinayetsya period stabilnosti za uryaduvannya Efmatiya Filokala Ostannij na pochatku keruvannya femoyu vidbiv napad pizanskogo flotu Zgodom fema staye postachalnikom harchiv i vijskovogo sporyadzhennya dlya vizantijskoyi armiyi v Kilikiyi U 1184 roci vladu v femi zahopiv Isaak Komnin U 1185 roci ostannij skoristavshis povalennyam dinastiyi Komniniv v Vizantiyi ogolosiv sebe imperatorom Ale u 1191 roku jogo takozh bulo povaleno anglijskim korolem Richardom I Z cogo chasu pripinyayetsya vizantijske panuvannya na ostrovi AdministraciyaOhoplyuvala teritoriyu lishe ostrova Kipr Centrom bulo misto Nikosiya Na choli stoyav strateg a za chasiv Komniniv duka Vidomi ochilnikiMikita Halkuca 965 966 Feofil Erotik 91042 Rapsomat 1092 Yefmatij Filokal 1093 1102 1102 1104 DzherelaBasile Skoulatos Les personnages byzantins de l Alexiade Analyse prosopographique et synthese Louvain Nauwelaerts 1980 Gregory Timothy E 1991 Cyprus In Kazhdan Alexander The Oxford Dictionary of Byzantium Oxford and New York Oxford University Press pp 567 569 ISBN 0 19 504652 8 Jean Caude Cheynet dir Le monde byzantin t II L Empire byzantin 641 1204 Paris PUF coll Nouvelle Clio 2007 ISBN 2130520073