Ківа Оле́г Пили́пович (5 січня 1947, Львів — 26 грудня 2007) — український композитор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1979). Народний артист України (2001). Член Національної спілки композиторів України та її Правління. Заступник голови правління Київської міської організації НСКУ (Національна спілка кінематографістів України). Дядько політика Іллі Киви.
Олег Пилипович Ківа | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 5 січня 1947 |
Місце народження | Львів, Українська РСР, СРСР |
Дата смерті | 26 грудня 2007 (60 років) |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР і Україна |
Професії | композитор |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Нагороди |
Біографія
Народився 5 січня 1947 року у Львові в родині військового, Героя Радянського Союзу Пилипа Денисовича Киви. Навчався в музичній школі по класу фортепіано. Закінчив Полтавську школу № 10. В Полтавському музичному училищі займався на теоретичному факультеті. На другому курсі училища (приблизно в шістнадцятирічному віці) почав писати невеликі п'єси для фортепіано та романси. Перші опуси не збереглися. В Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського навчався по класу композиції професора Мирослава Скорика. «Олег Ківа був моїм першим учнем. Він як дуже талановита людина виявив свою індивідуальність з самого початку творчого шляху. Саме лірична нота завжди була притаманна його музиці. І цей ліризм проникає глибоко в душу людей, зачіпає їхні емоційні струни і не залишає їх байдужими.» (Мирослав Скорик). Закінчивши навчання у консерваторії (1971), за розподілом потрапив в Уманське музичне училище, де викладав теоретичні дисципліни (1971—1972), диригував місцевим симфонічним оркестром. Потім повернувся до Києва, вступив до Спілки композиторів України, де був редактором відділу пропаганди (1972—1974). Відслужив в армії. Після демобілізації викладав у ДМШ Києва (1974—1976), працював референтом Спілки композиторів України, а також у Музично-хоровому товаристві, був музичним редактором у видавництві «Музична Україна» (1977—1980). З 1980 — на творчій роботі. Писав музику до фільмів.
Помер 26 грудня 2007 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Творчість
Творчості Ківи особливо притаманна лірична образна сфера. Її можна схарактеризувати як органічний сплав об'єктивної, емоційно-відкритої, і суб'єктивної, психологічно-поглибленої лірики.
Творче становлення Олега Ківи припадає на кінець 60-х — початок 70-х років минулого сторіччя, коли в музичний світ України цілим сузір'ям «увірвалися» своєрідні і самобутні молоді композитори: Іван Карабиць, Ярослав Верещагін, Володимир Зубицький, Ірина Кириліна. І серед них — Олег Ківа. У його перших фортепіанних і камерно-інструментальних творах вже відчувався індивідуальний почерк. Написана у 1977 році Соната для фортепіано № 2, відома під назвою «Романтична музика» одразу ж стала візитною карткою молодого композитора. Поява у тому ж році Першої камерної кантати на вірші Анни Новочадівської знаменувала певну творчу віху. Спробувавши себе в різних жанрах, у тому числі й музично-театральному (балет «Олеся» за повістю О. Купріна), Олег Ківа зосередився на роботі в камерно-вокальному жанрі. Широку популярність здобула його музика до кіно.
Твори
Три прелюдії для фортепіано (1966)
Сюїта для 2-х флейт та фагота (1967)
Сюїта для оркестру (1967)
Кантата пам'яті жертв Аушвіца для солістів. хору та оркестру (1967)
Варіації для фортепіано (1968)
Рондо для альта та фортепіано (1968)
Соната № 1 для фортепіано (1969)
Октет для дерев'яних духових (1970)
Кантата пам'яті В. Леніна (1970)
Симфонія для оркестру (1971)
«Народна мелодія» для оркестру (1971)
Два романси на вірші Федеріко Гарсіа Лорки для голосу і фортепіано (1972)
Фантазія для фортепіано (1972)
Два інтермецо для скрипки та фортепіано (1975)
Струнний квартет пам'яті Д. Шостаковича (1975)
«Український триптих» для фортепіано (1975)
Соната для віолончелі та фортепіано (1975)
«Музика для дітей» на вірші А. Новочадовської для голосу і фортепіано (1975—1976)
Камерна кантата № 1 на вірші А. Новочадовської для голосу та камерного оркестру (1977)
Три балади на вірші А. Канакіса для голосу і фортепіано (1977)
Соната № 2 для фортепіано (1977)
«Лірична поема» для симфонічного оркестру (1977)
Дві концертні фуги для фортепіано (1979)
«Октябрь» («Жовтень») на поезію О. Пушкіна (російською мовою) для голосу і фортепіано (1979)
«Олеся» балет за однойменною повістю А. Купріна (1981)
Камерна кантата № 2 на вірші Федеріко Гарсіа Лорки для голосу та камерного оркестру (1981)
«Три поеми» на вірші П. Тичини (українською мовою) для баритона та камерного оркестру (1982)
Камерна кантата № 3 на вірші П. Тичини (українською мовою) для сопрано (народний голос) та камерного оркестру (1982)
«Елегія» для фортепіано (1979—1982)
«Дума про Полтаву» для голосу оркестром (1982)
Увертюра для симфонічного оркестру (1982)
«Ода землі» на вірші М. Рильського (українською мовою) для голосу з оркестром (1976—1983)
Три хори на вірші О. Пушкіна (російською мовою) (1983)
Два романси на вірші О. Мандельштама та М. Заболоцького (російською мовою) для голосу та фортепіано (1983)
Концерт для фортепіано з оркестром (1983)
Камерна кантата № 4 на вірші О. Мандельштама та М. Заболоцького (російською мовою) для голосу та камерного оркестру (1983)
Чотири хори на вірші М. Рильського (українською мовою) (1984)
Концерт на вірші Т. Шевченка (українською мовою) (1985)
П'ять хорів на вірші Б. Олійника (українською мовою) (1985)
Камерна симфонія на вірші Т. Шевченка (українською мовою) для голосу та камерного оркестру (1990)
Камерна кантата № 5 (1993)
Камерна кантата № 6 (1997)
Музика до кінофільмів
«Вантаж без маркування» (1984)
«Трійка» (1985)
«Рік теляти»
«На дворі XX століття» (1986)
«Грішник» (1988)
«Допінг для ангелів» (1990)
«Афганець» (1991)
«Серця трьох» (1992)
(1992)
(1993)
«Афганець — 2»
«Дорога на Січ» (1994)
«Страчені світанки» (1995)
телекартин:
«Мости дружби» (1979)
(1981)
(1982)
«Карусель» (1983)
«Захисту не потребую» (1985, 2 с)
«Гори димлять» (1989)
«Далі польоту стріли»
(1990)
«Тупик» (1998)
кіносеріалів:
«Графиня де Монсоро» (1997)
«Лялька» (2002)
«Попіл Фенікса» (2004)
(2005)
«Пороки і їхні шанувальники» (2006)
мультиплікаційних стрічок:
«З життя олівців»
«Тополя» (1996)
«Цап та баран»
«Ходить гарбуз по городу»
«Мотузочка» (1990)
«Найсправжнісінька пригода» (1990) та ін.
Література
- Союз композиторов Украины. К., 1984. — С.104—105;
- Митці України. К., 1992. — С.294;
- Хто є хто в Україні. К., 2000. — С. 160—198.
- http://www.kievkamerata.org/star5/press-83.html [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://kievkamerata.org/ukr/press-84 [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сучасні композитори України. вип.1. Довідник, — Одеса, 2002.- с. 47-48;
Посилання
- Кива Олег Пилипович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 359-360.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kiva Kiva Ole g Pili povich 5 sichnya 1947 Lviv 26 grudnya 2007 ukrayinskij kompozitor Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1986 Laureat Respublikanskoyi komsomolskoyi premiyi im M Ostrovskogo 1979 Narodnij artist Ukrayini 2001 Chlen Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini ta yiyi Pravlinnya Zastupnik golovi pravlinnya Kiyivskoyi miskoyi organizaciyi NSKU Nacionalna spilka kinematografistiv Ukrayini Dyadko politika Illi Kivi Oleg Pilipovich KivaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 5 sichnya 1947 1947 01 05 Misce narodzhennya Lviv Ukrayinska RSR SRSRData smerti 26 grudnya 2007 2007 12 26 60 rokiv Pohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo SRSR i UkrayinaProfesiyi kompozitorOsvita Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodiBiografiyaNarodivsya 5 sichnya 1947 roku u Lvovi v rodini vijskovogo Geroya Radyanskogo Soyuzu Pilipa Denisovicha Kivi Navchavsya v muzichnij shkoli po klasu fortepiano Zakinchiv Poltavsku shkolu 10 V Poltavskomu muzichnomu uchilishi zajmavsya na teoretichnomu fakulteti Na drugomu kursi uchilisha priblizno v shistnadcyatirichnomu vici pochav pisati neveliki p yesi dlya fortepiano ta romansi Pershi opusi ne zbereglisya V Kiyivskij derzhavnij konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo navchavsya po klasu kompoziciyi profesora Miroslava Skorika Oleg Kiva buv moyim pershim uchnem Vin yak duzhe talanovita lyudina viyaviv svoyu individualnist z samogo pochatku tvorchogo shlyahu Same lirichna nota zavzhdi bula pritamanna jogo muzici I cej lirizm pronikaye gliboko v dushu lyudej zachipaye yihni emocijni struni i ne zalishaye yih bajduzhimi Miroslav Skorik Zakinchivshi navchannya u konservatoriyi 1971 za rozpodilom potrapiv v Umanske muzichne uchilishe de vikladav teoretichni disciplini 1971 1972 diriguvav miscevim simfonichnim orkestrom Potim povernuvsya do Kiyeva vstupiv do Spilki kompozitoriv Ukrayini de buv redaktorom viddilu propagandi 1972 1974 Vidsluzhiv v armiyi Pislya demobilizaciyi vikladav u DMSh Kiyeva 1974 1976 pracyuvav referentom Spilki kompozitoriv Ukrayini a takozh u Muzichno horovomu tovaristvi buv muzichnim redaktorom u vidavnictvi Muzichna Ukrayina 1977 1980 Z 1980 na tvorchij roboti Pisav muziku do filmiv Mogila Olega Kivi Pomer 26 grudnya 2007 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 TvorchistTvorchosti Kivi osoblivo pritamanna lirichna obrazna sfera Yiyi mozhna sharakterizuvati yak organichnij splav ob yektivnoyi emocijno vidkritoyi i sub yektivnoyi psihologichno pogliblenoyi liriki Tvorche stanovlennya Olega Kivi pripadaye na kinec 60 h pochatok 70 h rokiv minulogo storichchya koli v muzichnij svit Ukrayini cilim suzir yam uvirvalisya svoyeridni i samobutni molodi kompozitori Ivan Karabic Yaroslav Vereshagin Volodimir Zubickij Irina Kirilina I sered nih Oleg Kiva U jogo pershih fortepiannih i kamerno instrumentalnih tvorah vzhe vidchuvavsya individualnij pocherk Napisana u 1977 roci Sonata dlya fortepiano 2 vidoma pid nazvoyu Romantichna muzika odrazu zh stala vizitnoyu kartkoyu molodogo kompozitora Poyava u tomu zh roci Pershoyi kamernoyi kantati na virshi Anni Novochadivskoyi znamenuvala pevnu tvorchu vihu Sprobuvavshi sebe v riznih zhanrah u tomu chisli j muzichno teatralnomu balet Olesya za povistyu O Kuprina Oleg Kiva zoseredivsya na roboti v kamerno vokalnomu zhanri Shiroku populyarnist zdobula jogo muzika do kino TvoriTri prelyudiyi dlya fortepiano 1966 Syuyita dlya 2 h flejt ta fagota 1967 Syuyita dlya orkestru 1967 Kantata pam yati zhertv Aushvica dlya solistiv horu ta orkestru 1967 Variaciyi dlya fortepiano 1968 Rondo dlya alta ta fortepiano 1968 Sonata 1 dlya fortepiano 1969 Oktet dlya derev yanih duhovih 1970 Kantata pam yati V Lenina 1970 Simfoniya dlya orkestru 1971 Narodna melodiya dlya orkestru 1971 Dva romansi na virshi Federiko Garsia Lorki dlya golosu i fortepiano 1972 Fantaziya dlya fortepiano 1972 Dva intermeco dlya skripki ta fortepiano 1975 Strunnij kvartet pam yati D Shostakovicha 1975 Ukrayinskij triptih dlya fortepiano 1975 Sonata dlya violoncheli ta fortepiano 1975 Muzika dlya ditej na virshi A Novochadovskoyi dlya golosu i fortepiano 1975 1976 Kamerna kantata 1 na virshi A Novochadovskoyi dlya golosu ta kamernogo orkestru 1977 Tri baladi na virshi A Kanakisa dlya golosu i fortepiano 1977 Sonata 2 dlya fortepiano 1977 Lirichna poema dlya simfonichnogo orkestru 1977 Dvi koncertni fugi dlya fortepiano 1979 Oktyabr Zhovten na poeziyu O Pushkina rosijskoyu movoyu dlya golosu i fortepiano 1979 Olesya balet za odnojmennoyu povistyu A Kuprina 1981 Kamerna kantata 2 na virshi Federiko Garsia Lorki dlya golosu ta kamernogo orkestru 1981 Tri poemi na virshi P Tichini ukrayinskoyu movoyu dlya baritona ta kamernogo orkestru 1982 Kamerna kantata 3 na virshi P Tichini ukrayinskoyu movoyu dlya soprano narodnij golos ta kamernogo orkestru 1982 Elegiya dlya fortepiano 1979 1982 Duma pro Poltavu dlya golosu orkestrom 1982 Uvertyura dlya simfonichnogo orkestru 1982 Oda zemli na virshi M Rilskogo ukrayinskoyu movoyu dlya golosu z orkestrom 1976 1983 Tri hori na virshi O Pushkina rosijskoyu movoyu 1983 Dva romansi na virshi O Mandelshtama ta M Zabolockogo rosijskoyu movoyu dlya golosu ta fortepiano 1983 Koncert dlya fortepiano z orkestrom 1983 Kamerna kantata 4 na virshi O Mandelshtama ta M Zabolockogo rosijskoyu movoyu dlya golosu ta kamernogo orkestru 1983 Chotiri hori na virshi M Rilskogo ukrayinskoyu movoyu 1984 Koncert na virshi T Shevchenka ukrayinskoyu movoyu 1985 P yat horiv na virshi B Olijnika ukrayinskoyu movoyu 1985 Kamerna simfoniya na virshi T Shevchenka ukrayinskoyu movoyu dlya golosu ta kamernogo orkestru 1990 Kamerna kantata 5 1993 Kamerna kantata 6 1997 Muzika do kinofilmiv Vantazh bez markuvannya 1984 Trijka 1985 Rik telyati Na dvori XX stolittya 1986 Grishnik 1988 Doping dlya angeliv 1990 Afganec 1991 Sercya troh 1992 1992 1993 Afganec 2 Doroga na Sich 1994 Stracheni svitanki 1995 telekartin Mosti druzhbi 1979 1981 1982 Karusel 1983 Zahistu ne potrebuyu 1985 2 s Gori dimlyat 1989 Dali polotu strili 1990 Tupik 1998 kinoserialiv Grafinya de Monsoro 1997 Lyalka 2002 Popil Feniksa 2004 2005 Poroki i yihni shanuvalniki 2006 multiplikacijnih strichok Z zhittya olivciv Topolya 1996 Cap ta baran Hodit garbuz po gorodu Motuzochka 1990 Najspravzhnisinka prigoda 1990 ta in LiteraturaSoyuz kompozitorov Ukrainy K 1984 S 104 105 Mitci Ukrayini K 1992 S 294 Hto ye hto v Ukrayini K 2000 S 160 198 http www kievkamerata org star5 press 83 html 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine http kievkamerata org ukr press 84 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Suchasni kompozitori Ukrayini vip 1 Dovidnik Odesa 2002 s 47 48 PosilannyaKiva Oleg Pilipovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 359 360