Кьойджегіз (тур. Köyceğiz Gölü) — озеро площею 5200 га в провінції Мугла, що є одним з найбільших прибережних озер Туреччини. Воно отримало свою назву по місту [en], розташованому на його північному березі. Озеро сполучене зі Середземним морем вузьким каналом , який протікає по території однойменного селища і древнього міста Кавн (Каунос); канал впадає в море в районі пляжу Черепашачого берега Ізтузу.
Кьойджегіз | ||||
---|---|---|---|---|
36°54′44″ пн. ш. 28°39′19″ сх. д. / 36.91224000002777217° пн. ш. 28.65534000002777759° сх. д.Координати: 36°54′44″ пн. ш. 28°39′19″ сх. д. / 36.91224000002777217° пн. ш. 28.65534000002777759° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Туреччина[1] | |||
Регіон | Мугла[1] | |||
Геологічні дані | ||||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 52 км² | |||
Висота | 8 м | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Інше | ||||
Статус спадщини | Важлива орнітологічна територія[2] | |||
Geonames | 306191 | |||
Кьойджегіз (озеро) (Туреччина) | ||||
| ||||
Кьойджегіз у Вікісховищі |
Берега озера в і берега моря біля місця впадіння, є важливим природним заповідником і популярним туристичним напрямком. Сьогодні озеро і канал є частиною [en].
Опис
Озеро живиться річками Намнам та Юварлакчай, а також декількома невеликими гірськими поточками. Річкова вода та вода, що утворюється при таненні снігу — а також місцеві джерела з прісною водою змішуються з теплою сірчистою водою, яка звільняється з гірського розлому і є злегка солонуватою та насиченою киснем. Глибина озера коливається від 20 до 60 метрів; сама водойма рясніє рибою.
На північному сході і південному сході береги озера Кейджегіз рівнинні, решта берегів оточено пагорбами. Найвищі з них — гора Олемез (937 м) на південному заході і Бозбурун-Тепесі (556 м) на півдні. У самому озері розташовуються п'ять незаселених островів, один з яких відомий як «Гапішане-Адасі» (Тюремний острів). Спочатку цей острів використовувався у військових цілях, а потім — перетворено на в'язницю. На початок ХХІ сторіччя він більше не використовується як місце ув'язнення і є нежилим.
Геологія
Озеро Кьойджегіз утворилося близько 5500 років до Р.Х., коли серія землетрусу відбулась по всій східній частині Середземного моря. На південній стороні озера є геологічний розлом, що прямує NW - SE, і в якому знаходяться декілька сірчистих гарячих джерел: серед найвідоміших — «Султаніє-Спа».
Стародавнє поселення Каунос було описано давньогрецьким письменником і географом Страбонон (бл. 64/63 до Р. Х. - бл. 23/24 по Р. Х.) Як місто з корабельнями і гаванню. Це означає, що близько 2000 років тому берегова лінія знаходилася всього за 2-3 км від сучасної — а озеро Кьойджегіз існувало вже тоді. Є і ще один доказ великого віку озера — це написи в Каунос, з які сучасні дослідники дізналися, що «річка» Дальян існувала вже в ті дні і використовувалася місцевим населенням для риболовлі.
Заповідник
У XX і XXI століттях озеро Кьойджегіз перетворилося в екологічно важливий для всього регіону район. Разом зі своїми берегами і пляжами — а також вузьким каналом Дальян — воно було включено до заповідника Кьойджегіз-Дальян з метою екологічного захисту унікального місця.
На берегах на північ від Султаніє-Спа, на північний захід від Хаміткьой, в Кейджегіз, в Кавакарасі та в Тепеарасі все ще є великі болотисті ліси з ендемічними типами рослинності — зокрема, [en]. Даний вид, головним чином, зустрічається в провінції Мугла, поблизу Мармариса і в Кьойджегіз-Дальян.
Невеликі водно-болотні угіддя навколо озера Кьойджегіз також цікаві через птахів, які в них мешкають. Ці райони щорічно привертають безліч місцевих і зарубіжних орнітологів. Область навколо озера також багата різними рептиліями — декількома видами черепахам і змії — і комахами, особливо бабками. Серед видів риб, що живуть в озері, також є два ендемічних карликових бичка ( та ), які були науково описані в 2011 році.
Туризм
Невелике місто Кьойджегіз, що дало назву і самому озеру, розташовано на його північному березі — на автодорозі з Мармарису до Фетхіє. В основному звідси починають численні «плавучі» екскурсії по водоймі, що включають і відвідування грязьових і мінеральних басейнів в Султаніє з подальшим проходженням по каналу Дальян, повз стародавні лікійські гробниці, до морського пляжу Істузу.
Стародавні пам'ятники
Каунос — місто, розташоване на протилежному боці Дальяна — було древнім поселенням і тепер є місцевою визначною пам'яткою для туристів. Його назва неодноразово змінювалося в історії. Мавзолос — король Карії в Перській імперії протягом IV століття — зміцнював місто, яке було на той момент важливим південним форпостом його імперії.
Найяскравіша особливість археологічної пам'ятки в наші дні — це некрополь царів над Дальяном. Руїни середньовічного замку візантійської епохи доповнюють картину. Довжелезний мур оперізував колись старе місто, у якого була гавань в тому місці, де сьогодні знаходиться озеро . Руїни театру, ринку (агора), лазень, храмів і деяких інших будівель — все це все ще можна побачити навколо озера. З 1967 року Університет Анкари щорічно проводить тут розкопки.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- http://datazone.birdlife.org/site/factsheet/köyceğiz-lake-iba-turkey
- Kili, Kasparek, 1989, с. 29.
- Franzen et al., 2008.
- A. Kasparek, M. Kasparek, 1992.
- Ahnelt, 2011, с. 22-30.
- Die Amphibien und Reptilien der Südwest-Türkei; M. Franzen, M. Bußmann, Th. Kordges. B. Thiesmeier; Laurent Verlag; 2008;
- Kili, Kasparek, 1989, с. 1—2.
- Cantecleer Natuur reisgidsen Turkije, blz. 81-86; Aygün Kasparek en Max Kasparek; 1992;
- Ahnelt, H. (2011). Two new sympatric Knipowitschia species Teleostei: Gobiidae) from an eastern Mediterranean coastal lake - examples of different dispersal patterns? Zootaxa 3114: 22-30.
- Kili, Kasparek, 1989, с. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kojdzhegiz Kojdzhegiz tur Koycegiz Golu ozero plosheyu 5200 ga v provinciyi Mugla sho ye odnim z najbilshih priberezhnih ozer Turechchini Vono otrimalo svoyu nazvu po mistu en roztashovanomu na jogo pivnichnomu berezi Ozero spoluchene zi Seredzemnim morem vuzkim kanalom yakij protikaye po teritoriyi odnojmennogo selisha i drevnogo mista Kavn Kaunos kanal vpadaye v more v rajoni plyazhu Cherepashachogo berega Iztuzu Kojdzhegiz36 54 44 pn sh 28 39 19 sh d 36 91224000002777217 pn sh 28 65534000002777759 sh d 36 91224000002777217 28 65534000002777759 Koordinati 36 54 44 pn sh 28 39 19 sh d 36 91224000002777217 pn sh 28 65534000002777759 sh d 36 91224000002777217 28 65534000002777759Roztashuvannya Krayina Turechchina 1 Region Mugla 1 Geologichni dani Rozmiri Plosha poverhni 52 km Visota 8 mVoda Basejn Inshe Status spadshini Vazhliva ornitologichna teritoriya 2 Geonames 306191 Kojdzhegiz ozero Turechchina Kojdzhegiz u Vikishovishi Berega ozera v i berega morya bilya miscya vpadinnya ye vazhlivim prirodnim zapovidnikom i populyarnim turistichnim napryamkom Sogodni ozero i kanal ye chastinoyu en OpisOzero zhivitsya richkami Namnam ta Yuvarlakchaj a takozh dekilkoma nevelikimi girskimi potochkami Richkova voda ta voda sho utvoryuyetsya pri tanenni snigu a takozh miscevi dzherela z prisnoyu vodoyu zmishuyutsya z teployu sirchistoyu vodoyu yaka zvilnyayetsya z girskogo rozlomu i ye zlegka solonuvatoyu ta nasichenoyu kisnem Glibina ozera kolivayetsya vid 20 do 60 metriv sama vodojma ryasniye riboyu Na pivnichnomu shodi i pivdennomu shodi beregi ozera Kejdzhegiz rivninni reshta beregiv otocheno pagorbami Najvishi z nih gora Olemez 937 m na pivdennomu zahodi i Bozburun Tepesi 556 m na pivdni U samomu ozeri roztashovuyutsya p yat nezaselenih ostroviv odin z yakih vidomij yak Gapishane Adasi Tyuremnij ostriv Spochatku cej ostriv vikoristovuvavsya u vijskovih cilyah a potim peretvoreno na v yaznicyu Na pochatok HHI storichchya vin bilshe ne vikoristovuyetsya yak misce uv yaznennya i ye nezhilim GeologiyaOzero Kojdzhegiz utvorilosya blizko 5500 rokiv do R H koli seriya zemletrusu vidbulas po vsij shidnij chastini Seredzemnogo morya Na pivdennij storoni ozera ye geologichnij rozlom sho pryamuye NW SE i v yakomu znahodyatsya dekilka sirchistih garyachih dzherel sered najvidomishih Sultaniye Spa Starodavnye poselennya Kaunos bulo opisano davnogreckim pismennikom i geografom Strabonon bl 64 63 do R H bl 23 24 po R H Yak misto z korabelnyami i gavannyu Ce oznachaye sho blizko 2000 rokiv tomu beregova liniya znahodilasya vsogo za 2 3 km vid suchasnoyi a ozero Kojdzhegiz isnuvalo vzhe todi Ye i she odin dokaz velikogo viku ozera ce napisi v Kaunos z yaki suchasni doslidniki diznalisya sho richka Dalyan isnuvala vzhe v ti dni i vikoristovuvalasya miscevim naselennyam dlya ribolovli ZapovidnikU XX i XXI stolittyah ozero Kojdzhegiz peretvorilosya v ekologichno vazhlivij dlya vsogo regionu rajon Razom zi svoyimi beregami i plyazhami a takozh vuzkim kanalom Dalyan vono bulo vklyucheno do zapovidnika Kojdzhegiz Dalyan z metoyu ekologichnogo zahistu unikalnogo miscya Na beregah na pivnich vid Sultaniye Spa na pivnichnij zahid vid Hamitkoj v Kejdzhegiz v Kavakarasi ta v Tepearasi vse she ye veliki bolotisti lisi z endemichnimi tipami roslinnosti zokrema en Danij vid golovnim chinom zustrichayetsya v provinciyi Mugla poblizu Marmarisa i v Kojdzhegiz Dalyan Neveliki vodno bolotni ugiddya navkolo ozera Kojdzhegiz takozh cikavi cherez ptahiv yaki v nih meshkayut Ci rajoni shorichno privertayut bezlich miscevih i zarubizhnih ornitologiv Oblast navkolo ozera takozh bagata riznimi reptiliyami dekilkoma vidami cherepaham i zmiyi i komahami osoblivo babkami Sered vidiv rib sho zhivut v ozeri takozh ye dva endemichnih karlikovih bichka ta yaki buli naukovo opisani v 2011 roci TurizmNevelike misto Kojdzhegiz sho dalo nazvu i samomu ozeru roztashovano na jogo pivnichnomu berezi na avtodorozi z Marmarisu do Fethiye V osnovnomu zvidsi pochinayut chislenni plavuchi ekskursiyi po vodojmi sho vklyuchayut i vidviduvannya gryazovih i mineralnih basejniv v Sultaniye z podalshim prohodzhennyam po kanalu Dalyan povz starodavni likijski grobnici do morskogo plyazhu Istuzu Starodavni pam yatniki Kaunos misto roztashovane na protilezhnomu boci Dalyana bulo drevnim poselennyam i teper ye miscevoyu viznachnoyu pam yatkoyu dlya turistiv Jogo nazva neodnorazovo zminyuvalosya v istoriyi Mavzolos korol Kariyi v Perskij imperiyi protyagom IV stolittya zmicnyuvav misto yake bulo na toj moment vazhlivim pivdennim forpostom jogo imperiyi Najyaskravisha osoblivist arheologichnoyi pam yatki v nashi dni ce nekropol cariv nad Dalyanom Ruyini serednovichnogo zamku vizantijskoyi epohi dopovnyuyut kartinu Dovzheleznij mur operizuvav kolis stare misto u yakogo bula gavan v tomu misci de sogodni znahoditsya ozero Ruyini teatru rinku agora lazen hramiv i deyakih inshih budivel vse ce vse she mozhna pobachiti navkolo ozera Z 1967 roku Universitet Ankari shorichno provodit tut rozkopki PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 http datazone birdlife org site factsheet koycegiz lake iba turkey Kili Kasparek 1989 s 29 Franzen et al 2008 A Kasparek M Kasparek 1992 Ahnelt 2011 s 22 30 Die Amphibien und Reptilien der Sudwest Turkei M Franzen M Bussmann Th Kordges B Thiesmeier Laurent Verlag 2008 ISBN 978 3 933066 38 1 Kili Kasparek 1989 s 1 2 Cantecleer Natuur reisgidsen Turkije blz 81 86 Aygun Kasparek en Max Kasparek 1992 ISBN 90 213 1000 7 Ahnelt H 2011 Two new sympatric Knipowitschia species Teleostei Gobiidae from an eastern Mediterranean coastal lake examples of different dispersal patterns Zootaxa 3114 22 30 Kili Kasparek 1989 s 3