Куївінен

Куівіенен (квен. Kuivienen "Вода пробудження") — в легендаріумі Дж Р. Р. Толкіна озеро на далекому сході Середзем'я біля якого пробудилися перші ельфи або квенді як вони себе називали («ті що говорять голосами»). Згідно , це озеро було затокою внутрішнього Моря Гелкар, що розлилося на місці, де в давні часи була основа гори зі свічадом Іллуін, яку зніс Мелкор. Чимало вод стікалося туди зі східних вершин і першими звуками, які почули ельфи, були джеркотіння та плюскіт води, що спадала на камінь. Саме біля Куівіенену Мелькор через своїх поплічників — примар та лихих духів — викрадав квендів, яких внаслідок тортур і чаклунства було перетворено на орків.

Згодом на березі озера квендів знайшов вала Ороме і назвав їх елдарами — зоряним народом. Повернувшись до Валінору, Ороме розповів про примар, що тривожать ельфів. Валари розпочали війну з Мелкором, зруйнували його фортецю , а самого бунтівного валу взяли в полон і скували ланцюгом Ангаінором, й у світі на довгі віки запанував спокій. Потому більшість квендів під проводом Ороме рушили на захід до Валінору. Проте частина ельфів не згодилася покидати Середзем'я і, відділившись від ельдарів, не зустрічалася з ними впродовж багатьох віків. Ці ельфи отримали назву авари - Несхітливі. Так було дано початок першому поділу ельфів на ельдарів (згодом вони розподілилися на нолдорів («потайних»), синдарів (сірих), телерів («останніх») та аварів.

Також у «Квенті Сильмаріліон» сказано, що «у мінливому світі обриси морів і суші розламались і витворилися заново; річки переінакшили свій плин, а гори — рельєф; до Куівіенену немає вже вороття.»

Література

• Толкін Дж. Р. Р. Сильмариліон — Л: «Астролябія», 2008- Розділ 3. Про прихід ельфів і поневолення Мелкора.