Куштано́виця — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.
село Куштановиця | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Мукачівський район | ||
Громада | Верхньокоропецька громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21040030070065609 | ||
Основні дані | |||
Населення | 765 | ||
Площа | 0,397 км² | ||
Густота населення | 1926,95 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 89662 | ||
Телефонний код | +380 3131 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°26′54″ пн. ш. 22°47′22″ сх. д. / 48.44833° пн. ш. 22.78944° сх. д.Координати: 48°26′54″ пн. ш. 22°47′22″ сх. д. / 48.44833° пн. ш. 22.78944° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 200 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 89660, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Верхній Коропець, вул. Шенборна, 16 | ||
Карта | |||
Куштановиця | |||
Куштановиця | |||
Мапа | |||
Куштановиця у Вікісховищі |
В східній частині Куштановиці, в урочищі Береги — курганна група яка в 1929—1931 роках досліджувалася Й.Янковичем і Я.Бемом. Кургани відносяться до куштановицької культури VI—III століть до нашої ери. Як відзначає дослідник, кандидат історичних наук Павло Пеняк у статті «Старожитності Закарпаття на сторінках угорських і чесько-словацьких часописів наприкінці ХІХ — на початку ХХ»: "Протягом 1929—1931 рр. Мукачівським музеєм (Йосиф Янкович) за участю Ярослава Бема проведено розкопки курганного могильника біля с. Куштановиця Мукачівського округу (нині район). Їх результати торкнулися важливої проблеми, яку, починаючи з 90-х рр. ХІХ ст. жваво обговорювали румунські, угорські і польські вчені. Йшлося про появу скіфів у Центральній Європі та їх можливе просування на захід.
Куштановицький могильник і результати його розкопок скрупульозно описані. За концепцією Я. Бема, скіфи, підійшовши до Карпат, розділилися на дві групи: одна пішла в Галичину, а друга перейшла Карпати. Вчений проаналізував скіфські знахідки на річці Марош, які потрапили туди шляхом торгово-обмінних відносин. Він вважав, що вторгнення скіфів у Середню Європу не мало такого впливу, якого йому надають окремі дослідники. Інша річ — Східна Європа, де скіфи проживали тривалий час, створивши самобутню культуру.
Перша згадка 1 січня 1597 рік коли село подарували Шандору Костану.
Церква Введення пр. богородиці. 1902.
Першу згадку про церкву знаходимо в 1692 р. У XVII ст. тут мала бути церква, бо вірники з Підгорян, де не було церкви, ходили в Куштановицю і Кендерешів. У 1870-х роках церква належала до парохії в Підгорянах.
Тепер у селі стоїть типова мурована базиліка з апсидами обабіч нави. Стіни під вежею потріскали, і близько 1961 року вежу довелося переробити, внаслідок чого вона стала вдвічі нижчою. Іконостас до церкви виготовив Іван Павлипіинець.
Поряд — проста каркасна, оббита дошками дзвіниця під бляшаним шатром, з трьома дзвонами, увінчана профільованим дерев'яним хрестом.
Після завершення в 1999 р. будівництва православної церкви греко-католики після 50-річної перерви знову увійшли в свій старий храм.
На свято Введення пр. богородиці, 4 грудня 1999 р. отці Іван Геревич, Гаврило Муха та Гаврило Чечур провели освячення церкви.
В селі знімали фільм «Війна і мир» у 1963 році.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 852 особи, з яких 387 чоловіків та 465 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 763 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,08 % |
російська | 0,78 % |
білоруська | 0,13 % |
Туристичні місця
- В східній частині Куштановиці, в урочищі Береги — курганна група яка в 1929—1931 роках досліджувалася Й.Янковичем і Я.Бемом. Кургани відносяться до куштановицької культури VI—III століть до нашої ери.
- храм Введення пр. богородиці. 1902
- В селі знімали фільм «Війна і мир» у 1963 році.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kushtano vicya selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni selo Kushtanovicya Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Mukachivskij rajon Gromada Verhnokoropecka gromada Kod KATOTTG UA21040030070065609 Osnovni dani Naselennya 765 Plosha 0 397 km Gustota naselennya 1926 95 osib km Poshtovij indeks 89662 Telefonnij kod 380 3131 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 26 54 pn sh 22 47 22 sh d 48 44833 pn sh 22 78944 sh d 48 44833 22 78944 Koordinati 48 26 54 pn sh 22 47 22 sh d 48 44833 pn sh 22 78944 sh d 48 44833 22 78944 Serednya visota nad rivnem morya 200 m Misceva vlada Adresa radi 89660 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Verhnij Koropec vul Shenborna 16 Karta Kushtanovicya Kushtanovicya Mapa Kushtanovicya u Vikishovishi V shidnij chastini Kushtanovici v urochishi Beregi kurganna grupa yaka v 1929 1931 rokah doslidzhuvalasya J Yankovichem i Ya Bemom Kurgani vidnosyatsya do kushtanovickoyi kulturi VI III stolit do nashoyi eri Yak vidznachaye doslidnik kandidat istorichnih nauk Pavlo Penyak u statti Starozhitnosti Zakarpattya na storinkah ugorskih i chesko slovackih chasopisiv naprikinci HIH na pochatku HH Protyagom 1929 1931 rr Mukachivskim muzeyem Josif Yankovich za uchastyu Yaroslava Bema provedeno rozkopki kurgannogo mogilnika bilya s Kushtanovicya Mukachivskogo okrugu nini rajon Yih rezultati torknulisya vazhlivoyi problemi yaku pochinayuchi z 90 h rr HIH st zhvavo obgovoryuvali rumunski ugorski i polski vcheni Jshlosya pro poyavu skifiv u Centralnij Yevropi ta yih mozhlive prosuvannya na zahid Kushtanovickij mogilnik i rezultati jogo rozkopok skrupulozno opisani Za koncepciyeyu Ya Bema skifi pidijshovshi do Karpat rozdililisya na dvi grupi odna pishla v Galichinu a druga perejshla Karpati Vchenij proanalizuvav skifski znahidki na richci Marosh yaki potrapili tudi shlyahom torgovo obminnih vidnosin Vin vvazhav sho vtorgnennya skifiv u Serednyu Yevropu ne malo takogo vplivu yakogo jomu nadayut okremi doslidniki Insha rich Shidna Yevropa de skifi prozhivali trivalij chas stvorivshi samobutnyu kulturu Persha zgadka 1 sichnya 1597 rik koli selo podaruvali Shandoru Kostanu Cerkva Vvedennya pr bogorodici 1902 Pershu zgadku pro cerkvu znahodimo v 1692 r U XVII st tut mala buti cerkva bo virniki z Pidgoryan de ne bulo cerkvi hodili v Kushtanovicyu i Kendereshiv U 1870 h rokah cerkva nalezhala do parohiyi v Pidgoryanah Teper u seli stoyit tipova murovana bazilika z apsidami obabich navi Stini pid vezheyu potriskali i blizko 1961 roku vezhu dovelosya pererobiti vnaslidok chogo vona stala vdvichi nizhchoyu Ikonostas do cerkvi vigotoviv Ivan Pavlipiinec Poryad prosta karkasna obbita doshkami dzvinicya pid blyashanim shatrom z troma dzvonami uvinchana profilovanim derev yanim hrestom Pislya zavershennya v 1999 r budivnictva pravoslavnoyi cerkvi greko katoliki pislya 50 richnoyi perervi znovu uvijshli v svij starij hram Na svyato Vvedennya pr bogorodici 4 grudnya 1999 r otci Ivan Gerevich Gavrilo Muha ta Gavrilo Chechur proveli osvyachennya cerkvi V seli znimali film Vijna i mir u 1963 roci NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 852 osobi z yakih 387 cholovikiv ta 465 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 763 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 08 rosijska 0 78 biloruska 0 13 Turistichni miscya V shidnij chastini Kushtanovici v urochishi Beregi kurganna grupa yaka v 1929 1931 rokah doslidzhuvalasya J Yankovichem i Ya Bemom Kurgani vidnosyatsya do kushtanovickoyi kulturi VI III stolit do nashoyi eri hram Vvedennya pr bogorodici 1902 V seli znimali film Vijna i mir u 1963 roci Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi