Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кучини, або гвічини — народ, який першим заселив територію Північної Америки, а саме Аляски. Науковці відносять кучинів до атабатської етнічності, котра включає в себе племена індіанців, що ведуть кочовий спосіб життя. Чисельність — близько 9 тисяч чоловік. Мова кучинів — гвічин.
| Атапаски | |
|---|---|
| Кількість | бл. 9 тис. чол. |
| Ареал | Північна Америка |
| Мова | гвічин |
Історія кучинів
Існувало дуже мало згадок про гвічинів в Північно-Західних територіях, але замість цього, існували такі письмові джерела, які з'явились у першому столітті або незадовго після першого записаного контакту, що відбувся між гвічинами і європейцями. Вилучене корисне антропологічне та історичне знання від цих робіт стає етноісторичним мистецтвом племені кучинів. Обмін інформацією та знаннями в традиційних суспільствах рідної Північної Америки був досягнутий перш за все за рахунок усної передачі: оповідання, пояснення, описи які розповідали, слухались і передавались від одного покоління до іншого.
Александр Макензі, партнер в компанії Північно-Заходу, пов'язаний з першим письмовим описом східних людей гвічинів та їх країни. Він відомий також тим, що зробив невдалу спробу знайти шляхи до Тихого океану 1789 року. Однак археологічні свідчення розповідають, що цієї поїздки ніколи не було.
Внутрішній поділ
До початку XX століття кучини ділилися на наступні групи: Східні кучини:
- арктико-ред-ріверські (Gwichya) — в дельті річки Маккензі і на схід до річки Андерсон;
- піс-ріверські (Teetl'it) ― в районі річки Піс на захід від низин Маккензі;
- верхньо-поркьюпайнські — у верхів'ях річки Поркюпайн.
Перехідна група:
- флет-кроуські кучини (Vuntut) — середня течія річки Поркьюпайн, Західні кучини;
- блек-ріверські (Draanjik) — по річках Блек-Рівер і Салмон;
- юкон-флетські або форт-юконські (Gwichyaa) — долина річки Юкон на схід від річки Шандалар;
- шандаларські(Neetsaii; раніше жан-дю-ларж) — басейн річки Шандалар;
- дихаї (Di'haii) — на захід і північний захід від річки Шандалар;
- вашраї-хоо (Vashraii Khoo);
- берч-крицькі (Denduu) — гори на південь від Берч-Крик.
Крім того, згадуються ще такі групи: Shoo Draanjik, K'iitl'it, Teetsii, Tanan.
Культура народу
Кучини зайняли південні схили хребта Брукс на Алясці. Клімат цих територій субарктичний, характеризується довгими, холодними зимами і коротким, теплим літом. За винятком періодично затоплюваних островів і низини річки Юкон, земля вкрита бореальними лісами. Під час перших англо-європейських контактів, гвічини були згруповані в дев'ять чи десять регіональних груп, кожна з яких пов'язана з водозбірним басейном великої річки.
Назва гвічинів означає «люди з карібу» — це вдала назва для культурної групи, яка значною мірою спирається на цього ссавця у плані споживання та економічного розвитку. Незважаючи на те, гвічини не могли би вижити впродовж багатьох століть без використання багатьох ссавців, птахів і риб, карібу завжди були визначальними в їхньому житті — як культурному, так і економічному.
Ця культурна близькість має глибокі духовні корені. Історії давніх часів описують, як північні люди жили в мирній близькості, з усіма тваринами. Коли вони стали диференціюватися в різні культурні групи, було вирішено, що гвічини будуть полювати на оленів. Сучасні прояви цього звичаю — духовна віра, що кожен карібу має трохи людського серця в ньому, і кожна людина має частинку серця оленя. Таким чином, люди завжди матимуть часткові знання про те, що карібу думають і відчувають, і в рівній мірі, карібу будуть мати аналогічні знання про людей.
Сьогодні члени племені гвічинів, як і раніше покладаються на карібу в досягненні духовних потреб. Полювання та розподіл м'яса карібу підвищує їх соціальні взаємодії і культурне самовираження. М'ясо карібу ділять між членами племені. Шкури карібу використовуються для зимових чобіт, капців, гаманців, сумок та інших предметів. Кістки використовують як музичний інструмент. Пісні, розповіді і танці, старі і нові, зміцнюють культурне життя гвічинів.
Історична повага до тварин відображена в історіях та легендах гвічинів. Така повага закріплена навіть у законодавчих актах. Першочерговою задачею було створення міжнародного договору і здійснення влади. У березні 1984 року було ухвалено канадські внутрішні угоди про управління захистом стада карібу і середовища їх проживання. Після того, як в Канаді було підписано угоду, Канада публічно закликала США підписати угоду про захист стада карібу. Участь гвічинів в американо-канадській угоді про захист карібу — регулярне заохочення взаємодії і співпраці між двома сторонами в області захисту стад оленів. З метою сприяння цих зусиль, вони закликали прийняти нову модель для збереження виду — біокультурний заповідник. Очевидним є те, що зусилля по збереженню оленів карібу ― важлива справа для гвічинів, що показала їх як активних учасників політичного ландшафту північно-американського сектору Арктики.
Відомі представники
- Велма Волліс — американська письменниця.
Посилання
- https://www.gwichin.ca/ [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- http://www.grrb.nt.ca/ [ 8 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- https://www.fortyukon.org/ [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.catg.org/ [ 5 березня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuchini znachennya Kuchini abo gvichini narod yakij pershim zaseliv teritoriyu Pivnichnoyi Ameriki a same Alyaski Naukovci vidnosyat kuchiniv do atabatskoyi etnichnosti kotra vklyuchaye v sebe plemena indianciv sho vedut kochovij sposib zhittya Chiselnist blizko 9 tisyach cholovik Mova kuchiniv gvichin AtapaskiKilkist bl 9 tis chol Areal Pivnichna AmerikaMova gvichinIstoriya kuchinivIsnuvalo duzhe malo zgadok pro gvichiniv v Pivnichno Zahidnih teritoriyah ale zamist cogo isnuvali taki pismovi dzherela yaki z yavilis u pershomu stolitti abo nezadovgo pislya pershogo zapisanogo kontaktu sho vidbuvsya mizh gvichinami i yevropejcyami Viluchene korisne antropologichne ta istorichne znannya vid cih robit staye etnoistorichnim mistectvom plemeni kuchiniv Obmin informaciyeyu ta znannyami v tradicijnih suspilstvah ridnoyi Pivnichnoyi Ameriki buv dosyagnutij persh za vse za rahunok usnoyi peredachi opovidannya poyasnennya opisi yaki rozpovidali sluhalis i peredavalis vid odnogo pokolinnya do inshogo Aleksandr Makenzi partner v kompaniyi Pivnichno Zahodu pov yazanij z pershim pismovim opisom shidnih lyudej gvichiniv ta yih krayini Vin vidomij takozh tim sho zrobiv nevdalu sprobu znajti shlyahi do Tihogo okeanu 1789 roku Odnak arheologichni svidchennya rozpovidayut sho ciyeyi poyizdki nikoli ne bulo Vnutrishnij podilDo pochatku XX stolittya kuchini dililisya na nastupni grupi Shidni kuchini arktiko red riverski Gwichya v delti richki Makkenzi i na shid do richki Anderson pis riverski Teetl it v rajoni richki Pis na zahid vid nizin Makkenzi verhno porkyupajnski u verhiv yah richki Porkyupajn Perehidna grupa flet krouski kuchini Vuntut serednya techiya richki Porkyupajn Zahidni kuchini blek riverski Draanjik po richkah Blek River i Salmon yukon fletski abo fort yukonski Gwichyaa dolina richki Yukon na shid vid richki Shandalar shandalarski Neetsaii ranishe zhan dyu larzh basejn richki Shandalar dihayi Di haii na zahid i pivnichnij zahid vid richki Shandalar vashrayi hoo Vashraii Khoo berch kricki Denduu gori na pivden vid Berch Krik Krim togo zgaduyutsya she taki grupi Shoo Draanjik K iitl it Teetsii Tanan Kultura naroduKuchini zajnyali pivdenni shili hrebta Bruks na Alyasci Klimat cih teritorij subarktichnij harakterizuyetsya dovgimi holodnimi zimami i korotkim teplim litom Za vinyatkom periodichno zatoplyuvanih ostroviv i nizini richki Yukon zemlya vkrita borealnimi lisami Pid chas pershih anglo yevropejskih kontaktiv gvichini buli zgrupovani v dev yat chi desyat regionalnih grup kozhna z yakih pov yazana z vodozbirnim basejnom velikoyi richki Nazva gvichiniv oznachaye lyudi z karibu ce vdala nazva dlya kulturnoyi grupi yaka znachnoyu miroyu spirayetsya na cogo ssavcya u plani spozhivannya ta ekonomichnogo rozvitku Nezvazhayuchi na te gvichini ne mogli bi vizhiti vprodovzh bagatoh stolit bez vikoristannya bagatoh ssavciv ptahiv i rib karibu zavzhdi buli viznachalnimi v yihnomu zhitti yak kulturnomu tak i ekonomichnomu Cya kulturna blizkist maye gliboki duhovni koreni Istoriyi davnih chasiv opisuyut yak pivnichni lyudi zhili v mirnij blizkosti z usima tvarinami Koli voni stali diferenciyuvatisya v rizni kulturni grupi bulo virisheno sho gvichini budut polyuvati na oleniv Suchasni proyavi cogo zvichayu duhovna vira sho kozhen karibu maye trohi lyudskogo sercya v nomu i kozhna lyudina maye chastinku sercya olenya Takim chinom lyudi zavzhdi matimut chastkovi znannya pro te sho karibu dumayut i vidchuvayut i v rivnij miri karibu budut mati analogichni znannya pro lyudej Sogodni chleni plemeni gvichiniv yak i ranishe pokladayutsya na karibu v dosyagnenni duhovnih potreb Polyuvannya ta rozpodil m yasa karibu pidvishuye yih socialni vzayemodiyi i kulturne samovirazhennya M yaso karibu dilyat mizh chlenami plemeni Shkuri karibu vikoristovuyutsya dlya zimovih chobit kapciv gamanciv sumok ta inshih predmetiv Kistki vikoristovuyut yak muzichnij instrument Pisni rozpovidi i tanci stari i novi zmicnyuyut kulturne zhittya gvichiniv Istorichna povaga do tvarin vidobrazhena v istoriyah ta legendah gvichiniv Taka povaga zakriplena navit u zakonodavchih aktah Pershochergovoyu zadacheyu bulo stvorennya mizhnarodnogo dogovoru i zdijsnennya vladi U berezni 1984 roku bulo uhvaleno kanadski vnutrishni ugodi pro upravlinnya zahistom stada karibu i seredovisha yih prozhivannya Pislya togo yak v Kanadi bulo pidpisano ugodu Kanada publichno zaklikala SShA pidpisati ugodu pro zahist stada karibu Uchast gvichiniv v amerikano kanadskij ugodi pro zahist karibu regulyarne zaohochennya vzayemodiyi i spivpraci mizh dvoma storonami v oblasti zahistu stad oleniv Z metoyu spriyannya cih zusil voni zaklikali prijnyati novu model dlya zberezhennya vidu biokulturnij zapovidnik Ochevidnim ye te sho zusillya po zberezhennyu oleniv karibu vazhliva sprava dlya gvichiniv sho pokazala yih yak aktivnih uchasnikiv politichnogo landshaftu pivnichno amerikanskogo sektoru Arktiki Vidomi predstavnikiVelma Vollis amerikanska pismennicya Posilannyahttps www gwichin ca 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine http www grrb nt ca 8 lyutogo 2013 u Wayback Machine https www fortyukon org 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine https www catg org 5 bereznya 2021 u Wayback Machine