Кускатлан (Tekuyut Kuskatan) — піпільська держава в Центральній Америці, що утворилася напочатку XIII ст. Обіймала частину території сучасної держави Сальвадор й частково Гватемали. У 1528 році була знищена іспанськими конкістадорами на чолі із Педро де Альварадо.
Tekuyut Kuskatan Текуйут Кускатан | ||||
| ||||
Герб | ||||
Столиця | Кускатлан | |||
Мови | ||||
Релігії | Політеїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | бл. 1200 | |||
- Захоплене Іспанією | 1528 | |||
Валюта | боби какао | |||
Історія
З X ст. почався рух індіанців племені піпіль з групи науа з Центральної Мексики, який продовжився у XI—XII ст. Ймовірно деякий час піпіль входили до складу Тольтекської держави, від якої перейняли військові, релігійні та культурні традиції. Почавшийся рух піпіль вчені пов'язують з якимись конфліктами або погіршенням економічної ситуації у Мексиканській долині.
У 1100-ті роки цей процес прискорився під тиском племен чичимеків. Зрештою піпіль зайняли захід і центр сучасного Сальвадору. Близько 1200 року утворилася держава народу піпіль. Назва держави Кускатлан перекладається як «Країна коштовностей».
Першим володарем піпіль вважається Топільцін Ашиль. Описи суспільних груп, способу виробництва, ремесел, корпорацій, торгівлі, теогонії і релігійного ритуалу, на думку дослідників, свідчить про схожість їх з містами-державами Мексиканської долини при домінуванні ацтекських рис.
З XIV ст. починається поступово експансія, територія держави розширилася до земель маянського племені какчікелей, що володіли містом-державою Ішимче. З останнім було укладено вигідний військово-політичний та економічний договір. Водночас були зайняті землі на півночі (до Ескуїнтли сучасної Гватемали), де тамтешнє плем'я шінка визнало зверхність Кускатлана. Посилення Кускатлана призвело до конфлікту з племенами мая кіче та какчікель, що тривав у 1450—1460 роках.
Численні війни призвели до посилення податкового тягаря на простолюдинів, що у свою чергу викликало повстання наприкінці 1460-х — на початку 1470-х років. Лише рішучі дії володаря Куачіміціна допомогли панівній династії зберегти вплив. Натомість були зменшені розміри данини й податків. Водночас проведено правову реформу, затверджено порядок спадкування трону. У 1470 році було укладено новий союз з качикелями, а держава кіче поринула у внутрішні конфлікти. Разом з качикелями Кускатлан завдав поразки племені мая-цутухілі.
Втім, наприкінці 1470-х років Кускатлан знову вступив у конфлікт з качикелями з міста-держави Ішимче. Незабаром проти піпіль виступили мая-кіче. Під час тривалої війни у 1501 році були встановлені торговельні відносини з Ацтекською імперією через купців-почтека. Останні передали пропозицію Кускатлана до уей тлатоані Ахвіцотля щодо укладання політично-економічного союзу.
Завдяки цьому союзу Кускатлан отримав підтримку від ацтеків, завдяки тиску останніх кіче та качикель у 1501 році вимушені були укласти мир з Кускатланом. Водночас було укладено великий мир з кіче та качикель, згідно з яким сторони зобов'язалися допомагати одна одній військовими силами та дозволялися широкі торговельні відносини на всіх землях.
Завершення війни сприяло політичному та економічному піднесенню держави. Розбудовуються старі міста, з'являються нові, зокрема Атакат (на території сучасної Гватемали). Вдалося встановити зверхність над племенами ленка і мая-чорті, на яких здійснювався також економічно-культурний вплив. Через них кускатланці розвивали торгівлю з племенами, що мешкали на територіях сучасних Гватемали, Гондурасу та Нікарагуа.
Втім у 1520 році через іспанців (або втікаючих ацтеків) сюди було занесено епідемію віспи, від якої померло близько 50% населення Кускатлана, зокрема володар Тональтут. Цим вирішили скористатися качикелі з Ішимче, що у 1521 році атакували кускатланців.
Повалення
Експедиція під керівництвом Педро де Альварадо, відправлена з Мехіко Ернаном Кортесом, досягла в 1524 році території Кускатлана. Конкістадори дійшли до берегів Тихого океану, перетнувши 6 червня прикордонну річку Пас. На рівнині, що лежить неподалік від теперішнього порту Акахутла, їх чекало військо кускатланців на чолі з Атлакатлєм і його радником Атоналєм. 8 червня відбулася битва. Впевнений у силі своєї кінноти, Альварадо удав, що повертає назад, індіанці стали переслідувати його. Повівши загони супротивника подалі від лісу, де вони могли б у разі потреби сховатися, конкістадор холоднокровно й безжально розправився з ними на відкритій місцевості. 13 червня відбулася ще одна битва при Такуцкало, в якій піпіль зазнали поразки.
17 червня того ж року Альварадо захопив столицю Кускатлан. Після чого він послав за володарями піпіль, але ті відповіли гінцям, що якщо він бажає їх бачити, нехай прийде до них сам, а вже вони зустрінуть його у всеозброєнні. Тоді конкістадор вирішив діяти «за законом»: він влаштував суд над бунтівними правителями і заочно засудив їх до смертної кари за зраду іспанському королю. Пошуки заколотників ні до чого не призвели, тому іспанці вирішили повернутися до Гватемали, що й сталося 21 липня.
Щоб нарешті зміцнитися в регіоні, знадобилося ще дві експедиції, проведені в 1525–1528 роках. У 1525 році на місті столиці Кускатлан конкістадорами на чолі з було засновано місто Сан-Сальвадор. Проте у 1526 році піпіль відвоювали свою столицю, знищивши іспанську залогу. У 1528 році Сан-Сальвадор було перенесене на 40 км на північний захід. З грудня 1527 до лютого 1528 року тривала війна між кускатланцями та іспанцями на чолі із Дієго де Альварадо. Останні зрештою повністю перемогли. У 1529 та 1537 роках відбулося декілька потужних повстань. Лише у 1540 році піпіль були остаточно підкорені іспанцями.
Територія
Землі Кускатлінчана охоплювали долину біля м. Чальчуапа, верхню частину басейну річки Ачельхуате, долину Сонсонате, область навколо озера озера Гюйха, прибережні рівнині навколо міст Акахутла і Коста-дель-Бальзамо. Загальна площа становила 10 тис. км2.
Основними містами були столиця Кускатлан, Чіуатан, Чальчуапа, Ігуальтепеке, Мопілько, Ауачапан, Атікісая. Населення у 1520 році (перед епідемією віспи) становило близько 200 тис. осіб.
Державний устрій
Усе населення поділялося на касти або класи: знаті-піпільтін (сюди відносили цивільні і військові аристократи, вище жрецтво); торгівці-почтека, простолюдини, до яких належали селяни, ремісники, рибалки; раби.
На чолі держави стояв володар — куаутакетцані (від куаутлатоані науатль — «орел-оратор»). Йому допомагав головний радників та військовик — суакуат. Спочатку ці посади були виборними, що було проявом військової демократії, що деякий час зберігалася у піпіль. Ці очільники виконували обов'язки очільників війська та жерців. З 1470-х років посади стали спадковими, перетворивши Кускатлан у монархічну державу. Володарі стали носити титул уей куаутакетцані (аналог уей тлатоані в ацтеків), а суакуата доповнено посадою такетцан іпільціном (аналог чіуакоатля в ацтеків).
Після смерті володаря владу успадковував старший син, обо інший родич, якого вказував перед смертю куаутакетцані. При відсутності заповіту його обирала Рада восьми. Також вона призначала регента при малолітньому володареві (часто ним става брата померлого володаря).
З усіх важливих питань вони консультувалися з Радою восьми (Такестке — від тлатоке, тобто знатні). В останню входили представники аристократії, вищого жрецтва та військовики: такушкальката (володаря списів), що відповідав за зберігання та поповнення зброї, військової амуніції; такатека (різак чоловіків), що відповідав за організацію війська та виконував обов'язки військового судді; тіланкалькі (пан темного будинку), головний жрець; ецуауакат (проливаючий кров), що був верховним суддею та забезпечував виконання вироків; уїтцнауат, що відповідав за шляхи і транспорт; тікошауакат, що відповідав за постачання харчів та інших важливих товарів; тешалькуат (хранитель зміїного дзеркала), що був заступником такатеки; куаночт (головний орел), що очолював своєрідну «поліцію». В їх обов'язки входило обрання або затвердження наступного володаря, керування податками, розробка законів.
Військові посади поповнювалися з числа представників правлячої динаті та знаті, що призначалися до відповідного органу — Пілуанціміт (в перекладі з піпіль — сини Ціміта).
Держава була поділена 74 провінції-кальпушкаю, з яких найважливішими були: Кускатлан (столична область), Теколука, Нонуалько, Ітцалько, Кохутепек, Пурулапа. На чолі цих провінцій стояли такетцані, що призначалися з числа знаті. Існував також звучай коли голова великої провінції керував також декількома сусідніми, меншими. Провінції поділялися на громади-кальпулі на чолі з теку і алауе. Податки та данину збирали кальпішке.
На чолі жрецької колегії стояв тектль. За здійснення ворожіння та пророцтв відповідав жрець-теуаманіте. Ці вищі жерці обиралися спеціальною Радою чотирьох (Теупішке). Нижче розташовувалися жерці-тупільцини, що відповідали за збереження статуй богів та ритуальні речі. Часто ці посади були спадковими, або їх обіймали члени однієї родини.
Уей куаутакетцані
- Куачіміцін (1450-ті—1470-ті)
- Тутекотциміт (1470-ті—1501)
- Тональтут (1501–1520)
- Атлакатль (1520–1528)
Військо
Загальна чисельність за оцінками дослідників становила 30—50 тис. вояків. Основою війська була піхота. Основні види військ складалися з вояків зі списами, вояків з луками та вояків з кийками-уїтшаукі.
Зброя зберігалася у приміщеннях на кшталт арсеналів. Особиста зброя вояка складалася зі списа (короткого — текуц, довгого, у 6,3 м — тепуштупіль), дерев'яного кийка-макуауїта (з платинами з обсідану чи кременя у пазах), великого кийка-уїтшаукі (обсидіанові леза були загострені з усіх боків), лука (тауїтул) зі стрілами (міт). Текуц вояки Кускатлана кидали у ворога за допомогою списокидалки.
Частина (особливо знать) мала обладунки з обробленої бавовни завтовшки у 3 пальці — ішкауїпіль. Обладунки тауїш захищали вояка від плечей до колін, на нього наносили зображення ягуара або орла. На стегна одягалися захисні пов'язки-маште, під обладунки сорочка-котон. Голову захищав дерев'яний шолом-куатепош. Також для захисту використовувався щит-шімаль, який знатні й богаті вояки прикрашали пір'ям птаха кетцаль.
Молодики починали службу в «званні» куетспаля (зброєносця). Набувши досвіду, ставали тіакау, після захоплення першого полоненого воякові надавали звання яокіцке, після захоплення 2 ворогів — текулукелус («хоробра сова»), 3 — куауке («вояк-орел»), 4 — уцелут (вояк-ягуар). Останній також отримував почесне звання текіуа («хоробра людина»), що відкривало шлях до вагомих державних посад, а згодом, після захоплення більшого числа полонених, дістати призначення військового очільника та члена Ради восьми — такатека. Втім, останню посаду обіймали виключно представники знаті.
Економіка
Основним заняттям було землеробство із застосуванням штучного зрошення. Культивувалися кукурудза, квасоля, какао, тютюн, перець чилі, помідори, гарбузи, картопля, маніока, батат, бавовник, авокадо. Особливу галузь склало виробництво меду та воску, чому сприяли природні умови.
Також мешканці займалися полюванням на єнотів, оленів, агуті, яшуарів, різних птахів, насамперед куріпок, качок, кетцалей, краксів. Розвинулося птахівництво, де найбільш поширеною свійською птицею була індичка. Розводили також їстівнихсобак-шулуть. Важливе місце мало рибальство, переважно в озерах та річках — рибу та креветки.
В державі велася розробка вапняку, обсидіану, солі, смолу дерев копал та ліквідамбар, налагоджено було виробництво папіру-аматля.
З ліан агави робилися циновки, гамаки, мотузки, сілки. Як ремесла найбільше розвинулось виробництво кераміки (особливістю є посуд з увігнутими стінками або високими шияками) та одягу (побутовий одяг, постільна білизна, ковдри, москітні сітки, своєрідні шпалери, сандалі). Як фарби використовувалися рослинні або тваринні барвники. найулюбленішими кольорами, які кускатланські майстри застосовували при прикрашенні посуду та одягу були синій, червоний, жовтий та чорний.
Кускатлан займав важливе місце у Месоамериканській торговлі. Торгівці вивозили в інші країни кукурудзу, рибу, креветки, какао, бавовну, шкури тварин, мед, віск, мушлі молюсків, цінне пір'я птахів, сіль, індичок, фарби, одяг. Для розвитку внутрішньої торгівлі в усіх містах діяли спеціальні ринки-тіанкіцти.
Право
Законодавство Кускатлана представляло собою пережиток родового права. Основою його був своєрідний карний кодекс, що регулював усі можливі порушення. Смертю каралося: державна зрада і змова проти володаря, перелюб, інцест, втрата цнотливості, зневага до померлого, крадіжка з храмів та палацу правителя, вбивства вільного мешканця. Як покарання застосовувалися удари батогами, палицями. При менш значних злочинах сплачувалася компенсація. Найбільший внесок в розвиток права зробив куаутакетцані Тутекотциміт.
Водночас в кожній провінції існувало своє право. В цьому Кускатлан нагадував сучасні федеральні країни, де існує федеральне законодавство і законодавство штатів.
Культура
Руїни міст Кускатлан, Коатепек та інших свідчать про високий рівень розвитку цивілізації. Культурно був пов'язаний з цивілізаціями території Південної Мексики. Від мая або ацтеків, на думку інших — тольтеків було перейнято календарну систему. Першим був — 365-денний цивільний календар, що складався з 18 місяців по 20 днів, 5 днів були додатковими; 260-денний релігійний календар з 20 тижнів по 13 днів.
Міфологія
Значний вплив на культуру Кускатлана мали мая з міста-держави Копан — у класичний період (початок заселення у X ст.), та тольтеки — у післякласичний період (XI–XII ст.). Це відобразилося у застосуванні поліхромної кераміки, обсидіанової зброї, а також в міфології. Основу пантеону складали тольтекські божества — Кетцалькоатль та Ітцкуейє, Теотль (творець Всесвіту), Шіпе-Тотек (бог родючості), Еекатль (бог вітру), Тлалок (бог дощу), Тецкатліпока, (богиня рухомої води, річок і струмків), Тонатіу (бог сонця) Мештлі (богиня Місяця), Тонантцін (богиня землі) Шіломен (богиня кукурудзи) і Toci (богиня стиглої кукурудзи).
Кускатланці перейняли також традицію жертвоприношення. Найбільш пишними були два свята на рік (3 травня і 2 листопада), де приносили в жертву дітей від 6 до 12 років. В інших важливих випадках приносили в жертву собак, ленів, риб, власну кров. В разі військових успіхів жертвами виступали раби.
Мистецтво
Загалом мистецтво мало більш релігійний характер. З XIII ст. розвиток культури відобразився перш за все у підвищенні якості архітектури. Храми і палаци стали більш досконалими, з каміння, складалися з декількох масивних стін та потужної центральної платформи. В такому стилі зводили палаці володаря, знаті та жерців, храми. Водночас піраміди були порівняно з ацтекськими та маянськими невисокими. Оселі простолюдинів представляли собою солом'яні або дерев'яні хати.
Зі скульптурного доробку піпіль збереглися лише стели з храмів. Вони були переважно антропоморфного і зооморфного характеру. Особливістю їх є більш глибоке різьблення в камінні (на відміну від інших месоамериканських культур). Частково збереглися високі статуї богів, що стояли перед храмами.
Тут також була популярною месоамериканська гра у м'яч. Дотепер залишилися руїни стадіонів, кам'яні фігури божеств і стели з рельєфами.
Мова
Розмовляли одним з діалектів мови науатль, який поступово перетворився на самостійну мову, відому тепер як піпільська.
Писемність і освіта
Малося власне ієрогліфічне письмо. Усі події записувалися у кодекси, традиція яких була запозичена у мая або тольтеків. Навчання починалося з усних повчань батьків. З 14—15 років молоді хлопці та дівчата продовжували освіту у спеціальних школах — телпушкалі та калмекакі. Перший був орієнтований на підготовку вояків, допуск до нього мале усі вельне населення, в іншому навчалися представники знаті й жрецтва.
Лічба
Застосовувалася 20-річна система числення. Основу становив знак пуаль, що дорівнювався 20 і позначався прапорцем. Найменшим значенням було 4 (тцонте) у вигляді дерева, найбільшою була 8000 (шикіпіль) у вигляді трикутника з клом на кінці.
Джерела
- Fowler, William R. (1983). La distribución prehistórica e histórica de los pipiles. Centro de Investigaciones Regionales de Mesoamérica.
- Bierhorst, John. The Mythology of Mexico and Central America. William Morrow, New York, 1990. .
- Larde y Larín, Jorge (1994). Historia Militar de El Salvador, Tomo I. Departamento de Historia Militar.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kuskatlan departament Kuskatlan Tekuyut Kuskatan pipilska derzhava v Centralnij Americi sho utvorilasya napochatku XIII st Obijmala chastinu teritoriyi suchasnoyi derzhavi Salvador j chastkovo Gvatemali U 1528 roci bula znishena ispanskimi konkistadorami na choli iz Pedro de Alvarado Tekuyut Kuskatan Tekujut Kuskatan bl 1200 1528 Gerb Kuskatlan istorichni kordoni na karti Stolicya Kuskatlan Movi Religiyi Politeyizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovane bl 1200 Zahoplene Ispaniyeyu 1528 Valyuta bobi kakaoIstoriyaZ X st pochavsya ruh indianciv plemeni pipil z grupi naua z Centralnoyi Meksiki yakij prodovzhivsya u XI XII st Jmovirno deyakij chas pipil vhodili do skladu Toltekskoyi derzhavi vid yakoyi perejnyali vijskovi religijni ta kulturni tradiciyi Pochavshijsya ruh pipil vcheni pov yazuyut z yakimis konfliktami abo pogirshennyam ekonomichnoyi situaciyi u Meksikanskij dolini U 1100 ti roki cej proces priskorivsya pid tiskom plemen chichimekiv Zreshtoyu pipil zajnyali zahid i centr suchasnogo Salvadoru Blizko 1200 roku utvorilasya derzhava narodu pipil Nazva derzhavi Kuskatlan perekladayetsya yak Krayina koshtovnostej Pershim volodarem pipil vvazhayetsya Topilcin Ashil Opisi suspilnih grup sposobu virobnictva remesel korporacij torgivli teogoniyi i religijnogo ritualu na dumku doslidnikiv svidchit pro shozhist yih z mistami derzhavami Meksikanskoyi dolini pri dominuvanni actekskih ris Z XIV st pochinayetsya postupovo ekspansiya teritoriya derzhavi rozshirilasya do zemel mayanskogo plemeni kakchikelej sho volodili mistom derzhavoyu Ishimche Z ostannim bulo ukladeno vigidnij vijskovo politichnij ta ekonomichnij dogovir Vodnochas buli zajnyati zemli na pivnochi do Eskuyintli suchasnoyi Gvatemali de tamteshnye plem ya shinka viznalo zverhnist Kuskatlana Posilennya Kuskatlana prizvelo do konfliktu z plemenami maya kiche ta kakchikel sho trivav u 1450 1460 rokah Chislenni vijni prizveli do posilennya podatkovogo tyagarya na prostolyudiniv sho u svoyu chergu viklikalo povstannya naprikinci 1460 h na pochatku 1470 h rokiv Lishe rishuchi diyi volodarya Kuachimicina dopomogli panivnij dinastiyi zberegti vpliv Natomist buli zmensheni rozmiri danini j podatkiv Vodnochas provedeno pravovu reformu zatverdzheno poryadok spadkuvannya tronu U 1470 roci bulo ukladeno novij soyuz z kachikelyami a derzhava kiche porinula u vnutrishni konflikti Razom z kachikelyami Kuskatlan zavdav porazki plemeni maya cutuhili Vtim naprikinci 1470 h rokiv Kuskatlan znovu vstupiv u konflikt z kachikelyami z mista derzhavi Ishimche Nezabarom proti pipil vistupili maya kiche Pid chas trivaloyi vijni u 1501 roci buli vstanovleni torgovelni vidnosini z Actekskoyu imperiyeyu cherez kupciv pochteka Ostanni peredali propoziciyu Kuskatlana do uej tlatoani Ahvicotlya shodo ukladannya politichno ekonomichnogo soyuzu Zavdyaki comu soyuzu Kuskatlan otrimav pidtrimku vid actekiv zavdyaki tisku ostannih kiche ta kachikel u 1501 roci vimusheni buli uklasti mir z Kuskatlanom Vodnochas bulo ukladeno velikij mir z kiche ta kachikel zgidno z yakim storoni zobov yazalisya dopomagati odna odnij vijskovimi silami ta dozvolyalisya shiroki torgovelni vidnosini na vsih zemlyah Zavershennya vijni spriyalo politichnomu ta ekonomichnomu pidnesennyu derzhavi Rozbudovuyutsya stari mista z yavlyayutsya novi zokrema Atakat na teritoriyi suchasnoyi Gvatemali Vdalosya vstanoviti zverhnist nad plemenami lenka i maya chorti na yakih zdijsnyuvavsya takozh ekonomichno kulturnij vpliv Cherez nih kuskatlanci rozvivali torgivlyu z plemenami sho meshkali na teritoriyah suchasnih Gvatemali Gondurasu ta Nikaragua Vtim u 1520 roci cherez ispanciv abo vtikayuchih actekiv syudi bulo zaneseno epidemiyu vispi vid yakoyi pomerlo blizko 50 naselennya Kuskatlana zokrema volodar Tonaltut Cim virishili skoristatisya kachikeli z Ishimche sho u 1521 roci atakuvali kuskatlanciv Povalennya Ekspediciya pid kerivnictvom Pedro de Alvarado vidpravlena z Mehiko Ernanom Kortesom dosyagla v 1524 roci teritoriyi Kuskatlana Konkistadori dijshli do beregiv Tihogo okeanu peretnuvshi 6 chervnya prikordonnu richku Pas Na rivnini sho lezhit nepodalik vid teperishnogo portu Akahutla yih chekalo vijsko kuskatlanciv na choli z Atlakatlyem i jogo radnikom Atonalyem 8 chervnya vidbulasya bitva Vpevnenij u sili svoyeyi kinnoti Alvarado udav sho povertaye nazad indianci stali peresliduvati jogo Povivshi zagoni suprotivnika podali vid lisu de voni mogli b u razi potrebi shovatisya konkistador holodnokrovno j bezzhalno rozpravivsya z nimi na vidkritij miscevosti 13 chervnya vidbulasya she odna bitva pri Takuckalo v yakij pipil zaznali porazki 17 chervnya togo zh roku Alvarado zahopiv stolicyu Kuskatlan Pislya chogo vin poslav za volodaryami pipil ale ti vidpovili gincyam sho yaksho vin bazhaye yih bachiti nehaj prijde do nih sam a vzhe voni zustrinut jogo u vseozbroyenni Todi konkistador virishiv diyati za zakonom vin vlashtuvav sud nad buntivnimi pravitelyami i zaochno zasudiv yih do smertnoyi kari za zradu ispanskomu korolyu Poshuki zakolotnikiv ni do chogo ne prizveli tomu ispanci virishili povernutisya do Gvatemali sho j stalosya 21 lipnya Shob nareshti zmicnitisya v regioni znadobilosya she dvi ekspediciyi provedeni v 1525 1528 rokah U 1525 roci na misti stolici Kuskatlan konkistadorami na choli z bulo zasnovano misto San Salvador Prote u 1526 roci pipil vidvoyuvali svoyu stolicyu znishivshi ispansku zalogu U 1528 roci San Salvador bulo perenesene na 40 km na pivnichnij zahid Z grudnya 1527 do lyutogo 1528 roku trivala vijna mizh kuskatlancyami ta ispancyami na choli iz Diyego de Alvarado Ostanni zreshtoyu povnistyu peremogli U 1529 ta 1537 rokah vidbulosya dekilka potuzhnih povstan Lishe u 1540 roci pipil buli ostatochno pidkoreni ispancyami TeritoriyaZemli Kuskatlinchana ohoplyuvali dolinu bilya m Chalchuapa verhnyu chastinu basejnu richki Achelhuate dolinu Sonsonate oblast navkolo ozera ozera Gyujha priberezhni rivnini navkolo mist Akahutla i Kosta del Balzamo Zagalna plosha stanovila 10 tis km2 Osnovnimi mistami buli stolicya Kuskatlan Chiuatan Chalchuapa Igualtepeke Mopilko Auachapan Atikisaya Naselennya u 1520 roci pered epidemiyeyu vispi stanovilo blizko 200 tis osib Derzhavnij ustrijUse naselennya podilyalosya na kasti abo klasi znati pipiltin syudi vidnosili civilni i vijskovi aristokrati vishe zhrectvo torgivci pochteka prostolyudini do yakih nalezhali selyani remisniki ribalki rabi Na choli derzhavi stoyav volodar kuautaketcani vid kuautlatoani nauatl orel orator Jomu dopomagav golovnij radnikiv ta vijskovik suakuat Spochatku ci posadi buli vibornimi sho bulo proyavom vijskovoyi demokratiyi sho deyakij chas zberigalasya u pipil Ci ochilniki vikonuvali obov yazki ochilnikiv vijska ta zherciv Z 1470 h rokiv posadi stali spadkovimi peretvorivshi Kuskatlan u monarhichnu derzhavu Volodari stali nositi titul uej kuautaketcani analog uej tlatoani v actekiv a suakuata dopovneno posadoyu taketcan ipilcinom analog chiuakoatlya v actekiv Pislya smerti volodarya vladu uspadkovuvav starshij sin obo inshij rodich yakogo vkazuvav pered smertyu kuautaketcani Pri vidsutnosti zapovitu jogo obirala Rada vosmi Takozh vona priznachala regenta pri malolitnomu volodarevi chasto nim stava brata pomerlogo volodarya Z usih vazhlivih pitan voni konsultuvalisya z Radoyu vosmi Takestke vid tlatoke tobto znatni V ostannyu vhodili predstavniki aristokratiyi vishogo zhrectva ta vijskoviki takushkalkata volodarya spisiv sho vidpovidav za zberigannya ta popovnennya zbroyi vijskovoyi amuniciyi takateka rizak cholovikiv sho vidpovidav za organizaciyu vijska ta vikonuvav obov yazki vijskovogo suddi tilankalki pan temnogo budinku golovnij zhrec ecuauakat prolivayuchij krov sho buv verhovnim suddeyu ta zabezpechuvav vikonannya virokiv uyitcnauat sho vidpovidav za shlyahi i transport tikoshauakat sho vidpovidav za postachannya harchiv ta inshih vazhlivih tovariv teshalkuat hranitel zmiyinogo dzerkala sho buv zastupnikom takateki kuanocht golovnij orel sho ocholyuvav svoyeridnu policiyu V yih obov yazki vhodilo obrannya abo zatverdzhennya nastupnogo volodarya keruvannya podatkami rozrobka zakoniv Vijskovi posadi popovnyuvalisya z chisla predstavnikiv pravlyachoyi dinati ta znati sho priznachalisya do vidpovidnogo organu Piluancimit v perekladi z pipil sini Cimita Derzhava bula podilena 74 provinciyi kalpushkayu z yakih najvazhlivishimi buli Kuskatlan stolichna oblast Tekoluka Nonualko Itcalko Kohutepek Purulapa Na choli cih provincij stoyali taketcani sho priznachalisya z chisla znati Isnuvav takozh zvuchaj koli golova velikoyi provinciyi keruvav takozh dekilkoma susidnimi menshimi Provinciyi podilyalisya na gromadi kalpuli na choli z teku i alaue Podatki ta daninu zbirali kalpishke Na choli zhreckoyi kolegiyi stoyav tektl Za zdijsnennya vorozhinnya ta proroctv vidpovidav zhrec teuamanite Ci vishi zherci obiralisya specialnoyu Radoyu chotiroh Teupishke Nizhche roztashovuvalisya zherci tupilcini sho vidpovidali za zberezhennya statuj bogiv ta ritualni rechi Chasto ci posadi buli spadkovimi abo yih obijmali chleni odniyeyi rodini Uej kuautaketcani Kuachimicin 1450 ti 1470 ti Tutekotcimit 1470 ti 1501 Tonaltut 1501 1520 Atlakatl 1520 1528 VijskoZagalna chiselnist za ocinkami doslidnikiv stanovila 30 50 tis voyakiv Osnovoyu vijska bula pihota Osnovni vidi vijsk skladalisya z voyakiv zi spisami voyakiv z lukami ta voyakiv z kijkami uyitshauki Zbroya zberigalasya u primishennyah na kshtalt arsenaliv Osobista zbroya voyaka skladalasya zi spisa korotkogo tekuc dovgogo u 6 3 m tepushtupil derev yanogo kijka makuauyita z platinami z obsidanu chi kremenya u pazah velikogo kijka uyitshauki obsidianovi leza buli zagostreni z usih bokiv luka tauyitul zi strilami mit Tekuc voyaki Kuskatlana kidali u voroga za dopomogoyu spisokidalki Chastina osoblivo znat mala obladunki z obroblenoyi bavovni zavtovshki u 3 palci ishkauyipil Obladunki tauyish zahishali voyaka vid plechej do kolin na nogo nanosili zobrazhennya yaguara abo orla Na stegna odyagalisya zahisni pov yazki mashte pid obladunki sorochka koton Golovu zahishav derev yanij sholom kuateposh Takozh dlya zahistu vikoristovuvavsya shit shimal yakij znatni j bogati voyaki prikrashali pir yam ptaha ketcal Molodiki pochinali sluzhbu v zvanni kuetspalya zbroyenoscya Nabuvshi dosvidu stavali tiakau pislya zahoplennya pershogo polonenogo voyakovi nadavali zvannya yaokicke pislya zahoplennya 2 vorogiv tekulukelus horobra sova 3 kuauke voyak orel 4 ucelut voyak yaguar Ostannij takozh otrimuvav pochesne zvannya tekiua horobra lyudina sho vidkrivalo shlyah do vagomih derzhavnih posad a zgodom pislya zahoplennya bilshogo chisla polonenih distati priznachennya vijskovogo ochilnika ta chlena Radi vosmi takateka Vtim ostannyu posadu obijmali viklyuchno predstavniki znati EkonomikaOsnovnim zanyattyam bulo zemlerobstvo iz zastosuvannyam shtuchnogo zroshennya Kultivuvalisya kukurudza kvasolya kakao tyutyun perec chili pomidori garbuzi kartoplya manioka batat bavovnik avokado Osoblivu galuz sklalo virobnictvo medu ta vosku chomu spriyali prirodni umovi Takozh meshkanci zajmalisya polyuvannyam na yenotiv oleniv aguti yashuariv riznih ptahiv nasampered kuripok kachok ketcalej kraksiv Rozvinulosya ptahivnictvo de najbilsh poshirenoyu svijskoyu pticeyu bula indichka Rozvodili takozh yistivnihsobak shulut Vazhlive misce malo ribalstvo perevazhno v ozerah ta richkah ribu ta krevetki V derzhavi velasya rozrobka vapnyaku obsidianu soli smolu derev kopal ta likvidambar nalagodzheno bulo virobnictvo papiru amatlya Z lian agavi robilisya cinovki gamaki motuzki silki Yak remesla najbilshe rozvinulos virobnictvo keramiki osoblivistyu ye posud z uvignutimi stinkami abo visokimi shiyakami ta odyagu pobutovij odyag postilna bilizna kovdri moskitni sitki svoyeridni shpaleri sandali Yak farbi vikoristovuvalisya roslinni abo tvarinni barvniki najulyublenishimi kolorami yaki kuskatlanski majstri zastosovuvali pri prikrashenni posudu ta odyagu buli sinij chervonij zhovtij ta chornij Kuskatlan zajmav vazhlive misce u Mesoamerikanskij torgovli Torgivci vivozili v inshi krayini kukurudzu ribu krevetki kakao bavovnu shkuri tvarin med visk mushli molyuskiv cinne pir ya ptahiv sil indichok farbi odyag Dlya rozvitku vnutrishnoyi torgivli v usih mistah diyali specialni rinki tiankicti PravoZakonodavstvo Kuskatlana predstavlyalo soboyu perezhitok rodovogo prava Osnovoyu jogo buv svoyeridnij karnij kodeks sho regulyuvav usi mozhlivi porushennya Smertyu karalosya derzhavna zrada i zmova proti volodarya perelyub incest vtrata cnotlivosti znevaga do pomerlogo kradizhka z hramiv ta palacu pravitelya vbivstva vilnogo meshkancya Yak pokarannya zastosovuvalisya udari batogami palicyami Pri mensh znachnih zlochinah splachuvalasya kompensaciya Najbilshij vnesok v rozvitok prava zrobiv kuautaketcani Tutekotcimit Vodnochas v kozhnij provinciyi isnuvalo svoye pravo V comu Kuskatlan nagaduvav suchasni federalni krayini de isnuye federalne zakonodavstvo i zakonodavstvo shtativ KulturaRuyini mist Kuskatlan Koatepek ta inshih svidchat pro visokij riven rozvitku civilizaciyi Kulturno buv pov yazanij z civilizaciyami teritoriyi Pivdennoyi Meksiki Vid maya abo actekiv na dumku inshih toltekiv bulo perejnyato kalendarnu sistemu Pershim buv 365 dennij civilnij kalendar sho skladavsya z 18 misyaciv po 20 dniv 5 dniv buli dodatkovimi 260 dennij religijnij kalendar z 20 tizhniv po 13 dniv Mifologiya Znachnij vpliv na kulturu Kuskatlana mali maya z mista derzhavi Kopan u klasichnij period pochatok zaselennya u X st ta tolteki u pislyaklasichnij period XI XII st Ce vidobrazilosya u zastosuvanni polihromnoyi keramiki obsidianovoyi zbroyi a takozh v mifologiyi Osnovu panteonu skladali toltekski bozhestva Ketcalkoatl ta Itckuejye Teotl tvorec Vsesvitu Shipe Totek bog rodyuchosti Eekatl bog vitru Tlalok bog doshu Teckatlipoka boginya ruhomoyi vodi richok i strumkiv Tonatiu bog soncya Meshtli boginya Misyacya Tonantcin boginya zemli Shilomen boginya kukurudzi i Toci boginya stigloyi kukurudzi Kuskatlanci perejnyali takozh tradiciyu zhertvoprinoshennya Najbilsh pishnimi buli dva svyata na rik 3 travnya i 2 listopada de prinosili v zhertvu ditej vid 6 do 12 rokiv V inshih vazhlivih vipadkah prinosili v zhertvu sobak leniv rib vlasnu krov V razi vijskovih uspihiv zhertvami vistupali rabi Mistectvo Zagalom mistectvo malo bilsh religijnij harakter Z XIII st rozvitok kulturi vidobrazivsya persh za vse u pidvishenni yakosti arhitekturi Hrami i palaci stali bilsh doskonalimi z kaminnya skladalisya z dekilkoh masivnih stin ta potuzhnoyi centralnoyi platformi V takomu stili zvodili palaci volodarya znati ta zherciv hrami Vodnochas piramidi buli porivnyano z actekskimi ta mayanskimi nevisokimi Oseli prostolyudiniv predstavlyali soboyu solom yani abo derev yani hati Zi skulpturnogo dorobku pipil zbereglisya lishe steli z hramiv Voni buli perevazhno antropomorfnogo i zoomorfnogo harakteru Osoblivistyu yih ye bilsh gliboke rizblennya v kaminni na vidminu vid inshih mesoamerikanskih kultur Chastkovo zbereglisya visoki statuyi bogiv sho stoyali pered hramami Tut takozh bula populyarnoyu mesoamerikanska gra u m yach Doteper zalishilisya ruyini stadioniv kam yani figuri bozhestv i steli z relyefami Mova Rozmovlyali odnim z dialektiv movi nauatl yakij postupovo peretvorivsya na samostijnu movu vidomu teper yak pipilska Pisemnist i osvita Malosya vlasne iyeroglifichne pismo Usi podiyi zapisuvalisya u kodeksi tradiciya yakih bula zapozichena u maya abo toltekiv Navchannya pochinalosya z usnih povchan batkiv Z 14 15 rokiv molodi hlopci ta divchata prodovzhuvali osvitu u specialnih shkolah telpushkali ta kalmekaki Pershij buv oriyentovanij na pidgotovku voyakiv dopusk do nogo male usi velne naselennya v inshomu navchalisya predstavniki znati j zhrectva Lichba Zastosovuvalasya 20 richna sistema chislennya Osnovu stanoviv znak pual sho dorivnyuvavsya 20 i poznachavsya praporcem Najmenshim znachennyam bulo 4 tconte u viglyadi dereva najbilshoyu bula 8000 shikipil u viglyadi trikutnika z klom na kinci DzherelaFowler William R 1983 La distribucion prehistorica e historica de los pipiles Centro de Investigaciones Regionales de Mesoamerica Bierhorst John The Mythology of Mexico and Central America William Morrow New York 1990 ISBN 0 688 11280 3 Larde y Larin Jorge 1994 Historia Militar de El Salvador Tomo I Departamento de Historia Militar