Курі́пка непальська (Arborophila rufogularis) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Мешкає в Гімалаях і горах Південно-Східної Азії.
Куріпка непальська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Arborophila rufogularis - Doi Inthanon.jpg | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Arborophila rufogularis (Blyth, 1849) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Arboricola rufogularis Blyth, 1849 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Опис
Довжина птаха становить 26-29 см. Самці важать 325–430 г, самиці 261–386 г, забарвлення у них подібне. Лоб сірий, тім'я і потилиця оливково-коричневі, поцятковані чорними плямками. Над очима білі "брови". під дзьобом білі "вуса". Горло і бічні сторони шиї яскраво-руді, поцятковані чорними плямами. Нижня частина тіла сизувато-сіра, живіт білий. Гузка охристо-коричнева, спина і надхвістя оливково-коричневі. Покривні пера крил пістряві, каштаново-чорно-сіруваті. Дзьоб темно-коричневий або чорний, лапи рожеві або малинові. У молодих птахів нижня частина тіла тьмяніша, тім'я і боки у них поцятковані чорними смужечками. Представники різних підвидів мають різний візерунок горла.
Підвиди
Виділяють шість підвидів:
- A. r. rufogularis (Blyth, 1849) — північно-східна Індія, Непал, Бутан і південно-східний Тибет;
- A. r. intermedia (Blyth, 1855) — від північно-східної Індії до північної і північно-західної М'янми;
- A. r. tickelli (Hume, 1880) — від східної М'янми до Таїланду і південно-західного Лаосу;
- A. r. euroa (Bangs & Phillips, JC, 1914) — від південного сходу китайської провінції Юньнань до північного Лаосу;
- A. r. guttata Delacour & Jabouille, 1928 — центральний В'єтнам і центральний Лаос;
- A. r. annamensis (Robinson & Kloss, 1919) — південь центрального В'єтнаму.
Поширення і екологія
Непальські куріпки мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Віддають перевагу гірським дубовим лісам, де ростуть також лаври і рододендрони. Зустрічаються на висоті від 300 до 2600 м над рівнем моря.
Поведінка
Непальські куріпки зустрічаються невеликими зграйками по 5-10 птахів. Вони живляться насінням, пагонами, ягодами, комахами і равликами. В Індії сезон розмноження триває з квітня по липень, в Китаї з лютого по травень. В кладці від 3 до 5 білих яєць.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- Blyth, E. (1849). . The Journal of the Asiatic Society of Bengal. 18: 800—821, 819. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Madge, Steve; McGowan, Phil (2010). . Bloomsbury. с. 255—256. ISBN . Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- MacKinnon, John; Phillipps, Karen (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. с. 38. ISBN .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuri pka nepalska Arborophila rufogularis vid kuropodibnih ptahiv rodini fazanovih Phasianidae Meshkaye v Gimalayah i gorah Pivdenno Shidnoyi Aziyi Kuripka nepalskaArborophila rufogularis Doi Inthanon jpg source source Golos nepalskoyi kuripkiOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Rid Chagarnikova kuripka Arborophila Vid Kuripka nepalskaBinomialna nazvaArborophila rufogularis Blyth 1849 Pidvidi Div tekst SinonimiArboricola rufogularis Blyth 1849PosilannyaVikishovishe Arborophila rufogularisVikividi Arborophila rufogularisITIS 176039MSOP 22679020NCBI 604433OpisDovzhina ptaha stanovit 26 29 sm Samci vazhat 325 430 g samici 261 386 g zabarvlennya u nih podibne Lob sirij tim ya i potilicya olivkovo korichnevi pocyatkovani chornimi plyamkami Nad ochima bili brovi pid dzobom bili vusa Gorlo i bichni storoni shiyi yaskravo rudi pocyatkovani chornimi plyamami Nizhnya chastina tila sizuvato sira zhivit bilij Guzka ohristo korichneva spina i nadhvistya olivkovo korichnevi Pokrivni pera kril pistryavi kashtanovo chorno siruvati Dzob temno korichnevij abo chornij lapi rozhevi abo malinovi U molodih ptahiv nizhnya chastina tila tmyanisha tim ya i boki u nih pocyatkovani chornimi smuzhechkami Predstavniki riznih pidvidiv mayut riznij vizerunok gorla PidvidiVidilyayut shist pidvidiv A r rufogularis Blyth 1849 pivnichno shidna Indiya Nepal Butan i pivdenno shidnij Tibet A r intermedia Blyth 1855 vid pivnichno shidnoyi Indiyi do pivnichnoyi i pivnichno zahidnoyi M yanmi A r tickelli Hume 1880 vid shidnoyi M yanmi do Tayilandu i pivdenno zahidnogo Laosu A r euroa Bangs amp Phillips JC 1914 vid pivdennogo shodu kitajskoyi provinciyi Yunnan do pivnichnogo Laosu A r guttata Delacour amp Jabouille 1928 centralnij V yetnam i centralnij Laos A r annamensis Robinson amp Kloss 1919 pivden centralnogo V yetnamu Poshirennya i ekologiyaNepalski kuripki meshkayut v Indiyi Nepali Butani Bangladesh Kitayi M yanmi Tayilandi Laosi i V yetnami Voni zhivut u vologih girskih i rivninnih tropichnih lisah i chagarnikovih zarostyah Viddayut perevagu girskim dubovim lisam de rostut takozh lavri i rododendroni Zustrichayutsya na visoti vid 300 do 2600 m nad rivnem morya PovedinkaNepalski kuripki zustrichayutsya nevelikimi zgrajkami po 5 10 ptahiv Voni zhivlyatsya nasinnyam pagonami yagodami komahami i ravlikami V Indiyi sezon rozmnozhennya trivaye z kvitnya po lipen v Kitayi z lyutogo po traven V kladci vid 3 do 5 bilih yayec PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 26 listopada 2021 Procitovano 26 listopada 2021 Blyth E 1849 The Journal of the Asiatic Society of Bengal 18 800 821 819 Arhiv originalu za 26 listopada 2021 Procitovano 26 listopada 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Madge Steve McGowan Phil 2010 Bloomsbury s 255 256 ISBN 9781408135655 Arhiv originalu za 26 listopada 2021 Procitovano 26 listopada 2021 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red 2021 IOC World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 25 listopada 2021 MacKinnon John Phillipps Karen 2000 A Field Guide to the Birds of China Oxford University Press s 38 ISBN 9780198549406 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi