Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Семе́нович Курліко́в (11 лютого 1918, Хотин — 2009) — український живописець, майстер пейзажу. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Заслужений майстер народної творчості України (2002).
| Борис Семенович Курліков | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 11 лютого 1918 Хотин, Бессарабська губернія | |||
| Смерть | 2009 | |||
| Жанр | малярство | |||
| Діяльність | художник | |||
| | ||||
Біографія
Родовід
Дід художника Євген Курліков походив із кріпаків Псковської губернії. Його купив поміщик із Хотина, оскільки Євген був неабияким механіком, а панові, який володів паровим млином, такі робітники були вкрай потрібні. У Хотині Євген одружився з місцевою дівчиною. Вони виховали чотирьох дітей. Один із трьох синів — Семен — був батьком майбутнього художника.
Дитинство
Борис Семенович Курліков народився 11 лютого 1918 року в Хотині. Рано осиротів: коли мав 12 років, померла мати. Батько був мулярем, але, за словами художника, спивався. Він знайшов собі іншу жінку, а тітка Агафія, татова сестра, віддала Бориса до сусіда пасти худобу за харчі. Довелося Борисові також носити воду багатіям, колоти дрова, мити підлоги.
Борис закінчив два класи початкової школи. Найбільше йому запам'ятався перший урок малювання в першому класі. Згадує художник: «Учителька принесла півня, румунською „кокоша“, й сказала, щоб ми намалювали його. Я взяв у сусідки фарби і намалював. Вийшов, як живий. Мене похвалили, і тоді я вперше зрозумів, що малярство мені до душі».
Щоб якось вижити, Борис влаштувався підсобним робітником до ресторану «Літній сад». Тут крутив морозиво, носив дрова, палив пічки й прибирав. Тут і ночував. Платили 250 леїв (як зазначає художник, «треба було працювати три місяці, щоби купити собі юхтові чоботи»). Перебув тут два роки й втік, бо вдарив дверима чоловіка власниці ресторану.
Далі через знайомого кухаря Борис влаштувався в ресторан «Чорний орел». При ньому було казино. Тут навчився різних азартних ігор, а коли мав вільний час, малював на білому папері з порожніх пачок з-під сигарет. Якось на буфетному столі намалював місцевого шулера. Хазяїн, колишній офіцер, запитав, хто це зробив. Довідавшись, що Борис, сказав: «Хлопче, та ти ж художник, тобі вчитися треба!»
Уроки малювання
Власник казино після тієї розмови познайомив Бориса з учителем малювання Степаном Петренком, який викладав цей предмет у ліцеї. «Добра була і талановита людина, — згадує Борис Семенович. — Вчився він у Києві у відомих художників. Запросив мене до себе додому, дав фарби і папір. Побачивши мої малюнки, відразу зарахував до гуртка обдарованих дітей, з якими займався: нас було 18 учнів. Пам'ятаю, що тоді перемалював листівку, яку зберігаю досі. Коли прийшов додому і розповів тітці про відвідини вчителя, вона заломила руки, мовляв, за заняття треба платити, а в нас грошей нема. Але вчитель про оплату не згадував і навіть наказав служниці готувати обід на трьох осіб: собі, мені і їй. Його дружини з дітьми тоді не було — поїхали кудись на курорт. Одне слово, протягом літа я став першим учнем Петренка».
Упродовж того літа 1934 року Борис Курліков намалював понад 300 робіт. Це були переважно копії з картин відомих російських художників Івана Шишкіна, , Іллі Рєпіна. Пробував хлопець відтворити на полотні й навколишню природу. 1937 року відбулася перша художня виставка гуртківців. Найбільше картин — 88 — подав саме Курліков. За реалізовані твори юний художник отримав 271 лей. Збереглося фото тих часів: біля портрета Тараса Шевченка, натюрмортів «Квіти» та «Фрукти» стоїть убого вдягнутий Борис і всміхається.
Курліков займався в Петренка до 1938 року. Займався б і далі, але окупаційна влада перевела Петренка з Хотина кудись до Румунії.
Після того, як вчителя перевели до Румунії, голова хотинської культурної спілки Іон Бордеану запропонував Борисові йти навчатися до художньої майстерні при монастирі у Бєльцях. «Я не захотів, — розповідає художник, — бо там панували суворі закони. До армії теж не хотілося. Товаришував тоді із сусідом Сергієм Біликом. Я не знав тоді, що він був прихованим комуністом. Сігуранца розсекретила його, коли Сергій був в армії, але ще до того він розповідав мені, що за Дністром краще живеться».
Арешт та ув'язнення
Сергій Білик і Борис Курліков надумали тікати до СРСР. Уночі 28 червня 1939 року вони переплили Дністер. У Кам'янці-Подільському радянські прикордонники арештували хлопців, підстригли наголо, сфотографували. Цілодобово не давали спати, водили на допити, били. Вважали, що Сергій і Борис румунські шпигуни. Так тривало півроку — у Києві, Прилуках, Одесі, Харкові.
Потім Бориса засудили до трьох років виправних таборів за незаконний перехід кордону. Де подівся Сергій, Борис досі не знає, думає, що його, очевидно, розстріляли.
Борис Курліков відбував покарання у Свердловській області, на лісорозробках. Як згадує художник, «рубали дерева, норма непосильна, та ще й треба було носити на станцію». 1942 року термін закінчився, але на волю Курлікова не випустили. Як сказав енкаведист: «Ти румунський підданий, а ця країна з нами воює, тому сидітимеш до кінця війни».
Борис із шматочків паперу, що дивом потрапляли за колючий дріт, зумів змайструвати «захалявну книжечку», до якої замальовував портрети друзів-табірників. Коли про неї довідались охоронці, лютували неймовірно, погрожували навіть накинути строк. Але відбувся багатоденним карцером.
Коли Друга світова війна закінчилася, Курлікова затримали «до особого розпорядження». І хоча перевели в табір інтернованих, режим утримання не змінився. Тільки в травні 1947 року Борис Курліков вийшов на свободу.
Становлення художника
Коли Борис Курліков приїхав додому, то не міг влаштуватися на роботу, оскільки був «під ковпаком» відповідних органів. Але знайшлася людина, яка не побоялася взяти його під свою опіку. Розповідає художник: «У таборі на дорогу мені дали 500 рублів і три буханки хліба. Ці припаси швидко закінчилися. Згідно з розпорядженням, я не мав права проживати десь інде, крім Хотина. А взяв мене на роботу мій старший приятель і друг Іван Пастух, який працював директором ткацької артілі. Я малював вивіски, плакати, наносив малюнки на килими. Малюнки, де були хрести і синьо-жовті кольори, бракували. В артілі працював п'ять років. Пізніше — в кооперативному товаристві художників і художньому фонді».
1954 року Борис Курліков із відзнакою закінчив і став працювати художником-оформлювачем у Хотинській художній майстерні. Понад 25 років пропрацював художником .
1973 року Курлікова повністю реабілітували. В документі, що надійшов з Генеральної прокуратури, було зазначено, що в діях Бориса Курлікова немає складу злочину.
До Спілки художників України Курлікова не приймали, постійно висуваючи якісь формальні аргументи, картини ж через художній салон не давали можливості продавати, бо «не член спілки». До участі у місцевих виставках запрошували вряди-годи. Хоча й знали, що в мистецьких колах Москви ім'я Бориса Курлікова важить багато, що, беручи участь в столичних вернісажах, він неодноразово здобував золоті медалі й лауреатські дипломи.
Тільки в роки незалежності України до Бориса Семеновича прийшло визнання й на рідній землі. Зокрема, його прийняли до Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
19 вересня 2002 року Указом Президента України Леоніда Кучми Борисові Курлікову «за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста Хотина, багаторічну сумлінну працю» надано почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України».
Помер 2009 року.
Творчість
Головний напрямок творчості Бориса Курлікова — пейзаж. Він автор понад 3000 живописних полотен. Про свою творчість художник розповідає так: «Малював багато різного, але найбільше люблю пейзажі, майже всі Карпати обходив. Дехто з колег насміхався з мене, мовляв, хочеш Шишкіна перескочити. Малював хатки під соломою, інший народний побут, а мені казали малювати колгоспне життя, виробництво».
1996 року відбулася велика виставка картин Бориса Курлікова в Каунасі. Чимало робіт художника зберігається в приватних колекціях багатьох країн світу. 1984 року Курліков подарував 41 картину рідному місту.
2008 року відбулися ювілейні виставки, присвячені 90-річчю художника: 1 лютого така виставка відкрилася в Чернівцях, 6 березня — в Кам'янці-Подільському.
Посилання
- Людмила Пастух. Зі злиднів до великої творчості: У Чернівцях відкрилася виставка художника з Хотина [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Марина Мартинюк. Не зломлений ГУЛАГом[недоступне посилання з липня 2019]
- Василь Гринюк. Навіть у ГУЛАГу його називали «художником» // Молодий буковинець. — 2008. — 31 січня.[недоступне посилання з липня 2019]
- Картини Бориса Семеновича Курлікова [ 6 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Продюсерський центр Бойка. Роботи Бориса Курлікова [ 16 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Олег Будзей. Зима, від якої тепло // ХайВей [ 16 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Курликов Борис Семенович. Ваш магазин. Процитовано 14 жовтня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Seme novich Kurliko v 11 lyutogo 1918 Hotin 2009 ukrayinskij zhivopisec majster pejzazhu Chlen Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini 2002 Boris Semenovich KurlikovNarodzhennya11 lyutogo 1918 1918 02 11 Hotin Bessarabska guberniyaSmert2009ZhanrmalyarstvoDiyalnisthudozhnikBiografiyaRodovid Did hudozhnika Yevgen Kurlikov pohodiv iz kripakiv Pskovskoyi guberniyi Jogo kupiv pomishik iz Hotina oskilki Yevgen buv neabiyakim mehanikom a panovi yakij volodiv parovim mlinom taki robitniki buli vkraj potribni U Hotini Yevgen odruzhivsya z miscevoyu divchinoyu Voni vihovali chotiroh ditej Odin iz troh siniv Semen buv batkom majbutnogo hudozhnika Ditinstvo Boris Semenovich Kurlikov narodivsya 11 lyutogo 1918 roku v Hotini Rano osirotiv koli mav 12 rokiv pomerla mati Batko buv mulyarem ale za slovami hudozhnika spivavsya Vin znajshov sobi inshu zhinku a titka Agafiya tatova sestra viddala Borisa do susida pasti hudobu za harchi Dovelosya Borisovi takozh nositi vodu bagatiyam koloti drova miti pidlogi Boris zakinchiv dva klasi pochatkovoyi shkoli Najbilshe jomu zapam yatavsya pershij urok malyuvannya v pershomu klasi Zgaduye hudozhnik Uchitelka prinesla pivnya rumunskoyu kokosha j skazala shob mi namalyuvali jogo Ya vzyav u susidki farbi i namalyuvav Vijshov yak zhivij Mene pohvalili i todi ya vpershe zrozumiv sho malyarstvo meni do dushi Shob yakos vizhiti Boris vlashtuvavsya pidsobnim robitnikom do restoranu Litnij sad Tut krutiv morozivo nosiv drova paliv pichki j pribirav Tut i nochuvav Platili 250 leyiv yak zaznachaye hudozhnik treba bulo pracyuvati tri misyaci shobi kupiti sobi yuhtovi choboti Perebuv tut dva roki j vtik bo vdariv dverima cholovika vlasnici restoranu Dali cherez znajomogo kuharya Boris vlashtuvavsya v restoran Chornij orel Pri nomu bulo kazino Tut navchivsya riznih azartnih igor a koli mav vilnij chas malyuvav na bilomu paperi z porozhnih pachok z pid sigaret Yakos na bufetnomu stoli namalyuvav miscevogo shulera Hazyayin kolishnij oficer zapitav hto ce zrobiv Dovidavshis sho Boris skazav Hlopche ta ti zh hudozhnik tobi vchitisya treba Uroki malyuvannya Vlasnik kazino pislya tiyeyi rozmovi poznajomiv Borisa z uchitelem malyuvannya Stepanom Petrenkom yakij vikladav cej predmet u liceyi Dobra bula i talanovita lyudina zgaduye Boris Semenovich Vchivsya vin u Kiyevi u vidomih hudozhnikiv Zaprosiv mene do sebe dodomu dav farbi i papir Pobachivshi moyi malyunki vidrazu zarahuvav do gurtka obdarovanih ditej z yakimi zajmavsya nas bulo 18 uchniv Pam yatayu sho todi peremalyuvav listivku yaku zberigayu dosi Koli prijshov dodomu i rozpoviv titci pro vidvidini vchitelya vona zalomila ruki movlyav za zanyattya treba platiti a v nas groshej nema Ale vchitel pro oplatu ne zgaduvav i navit nakazav sluzhnici gotuvati obid na troh osib sobi meni i yij Jogo druzhini z ditmi todi ne bulo poyihali kudis na kurort Odne slovo protyagom lita ya stav pershim uchnem Petrenka Uprodovzh togo lita 1934 roku Boris Kurlikov namalyuvav ponad 300 robit Ce buli perevazhno kopiyi z kartin vidomih rosijskih hudozhnikiv Ivana Shishkina Illi Ryepina Probuvav hlopec vidtvoriti na polotni j navkolishnyu prirodu 1937 roku vidbulasya persha hudozhnya vistavka gurtkivciv Najbilshe kartin 88 podav same Kurlikov Za realizovani tvori yunij hudozhnik otrimav 271 lej Zbereglosya foto tih chasiv bilya portreta Tarasa Shevchenka natyurmortiv Kviti ta Frukti stoyit ubogo vdyagnutij Boris i vsmihayetsya Kurlikov zajmavsya v Petrenka do 1938 roku Zajmavsya b i dali ale okupacijna vlada perevela Petrenka z Hotina kudis do Rumuniyi Pislya togo yak vchitelya pereveli do Rumuniyi golova hotinskoyi kulturnoyi spilki Ion Bordeanu zaproponuvav Borisovi jti navchatisya do hudozhnoyi majsterni pri monastiri u Byelcyah Ya ne zahotiv rozpovidaye hudozhnik bo tam panuvali suvori zakoni Do armiyi tezh ne hotilosya Tovarishuvav todi iz susidom Sergiyem Bilikom Ya ne znav todi sho vin buv prihovanim komunistom Siguranca rozsekretila jogo koli Sergij buv v armiyi ale she do togo vin rozpovidav meni sho za Dnistrom krashe zhivetsya Aresht ta uv yaznennya Sergij Bilik i Boris Kurlikov nadumali tikati do SRSR Unochi 28 chervnya 1939 roku voni pereplili Dnister U Kam yanci Podilskomu radyanski prikordonniki areshtuvali hlopciv pidstrigli nagolo sfotografuvali Cilodobovo ne davali spati vodili na dopiti bili Vvazhali sho Sergij i Boris rumunski shpiguni Tak trivalo pivroku u Kiyevi Prilukah Odesi Harkovi Potim Borisa zasudili do troh rokiv vipravnih taboriv za nezakonnij perehid kordonu De podivsya Sergij Boris dosi ne znaye dumaye sho jogo ochevidno rozstrilyali Boris Kurlikov vidbuvav pokarannya u Sverdlovskij oblasti na lisorozrobkah Yak zgaduye hudozhnik rubali dereva norma neposilna ta she j treba bulo nositi na stanciyu 1942 roku termin zakinchivsya ale na volyu Kurlikova ne vipustili Yak skazav enkavedist Ti rumunskij piddanij a cya krayina z nami voyuye tomu siditimesh do kincya vijni Boris iz shmatochkiv paperu sho divom potraplyali za kolyuchij drit zumiv zmajstruvati zahalyavnu knizhechku do yakoyi zamalovuvav portreti druziv tabirnikiv Koli pro neyi dovidalis ohoronci lyutuvali nejmovirno pogrozhuvali navit nakinuti strok Ale vidbuvsya bagatodennim karcerom Koli Druga svitova vijna zakinchilasya Kurlikova zatrimali do osobogo rozporyadzhennya I hocha pereveli v tabir internovanih rezhim utrimannya ne zminivsya Tilki v travni 1947 roku Boris Kurlikov vijshov na svobodu Stanovlennya hudozhnika Koli Boris Kurlikov priyihav dodomu to ne mig vlashtuvatisya na robotu oskilki buv pid kovpakom vidpovidnih organiv Ale znajshlasya lyudina yaka ne poboyalasya vzyati jogo pid svoyu opiku Rozpovidaye hudozhnik U tabori na dorogu meni dali 500 rubliv i tri buhanki hliba Ci pripasi shvidko zakinchilisya Zgidno z rozporyadzhennyam ya ne mav prava prozhivati des inde krim Hotina A vzyav mene na robotu mij starshij priyatel i drug Ivan Pastuh yakij pracyuvav direktorom tkackoyi artili Ya malyuvav viviski plakati nanosiv malyunki na kilimi Malyunki de buli hresti i sino zhovti kolori brakuvali V artili pracyuvav p yat rokiv Piznishe v kooperativnomu tovaristvi hudozhnikiv i hudozhnomu fondi 1954 roku Boris Kurlikov iz vidznakoyu zakinchiv i stav pracyuvati hudozhnikom oformlyuvachem u Hotinskij hudozhnij majsterni Ponad 25 rokiv propracyuvav hudozhnikom 1973 roku Kurlikova povnistyu reabilituvali V dokumenti sho nadijshov z Generalnoyi prokuraturi bulo zaznacheno sho v diyah Borisa Kurlikova nemaye skladu zlochinu Do Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kurlikova ne prijmali postijno visuvayuchi yakis formalni argumenti kartini zh cherez hudozhnij salon ne davali mozhlivosti prodavati bo ne chlen spilki Do uchasti u miscevih vistavkah zaproshuvali vryadi godi Hocha j znali sho v misteckih kolah Moskvi im ya Borisa Kurlikova vazhit bagato sho beruchi uchast v stolichnih vernisazhah vin neodnorazovo zdobuvav zoloti medali j laureatski diplomi Tilki v roki nezalezhnosti Ukrayini do Borisa Semenovicha prijshlo viznannya j na ridnij zemli Zokrema jogo prijnyali do Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini 19 veresnya 2002 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi Borisovi Kurlikovu za vagomij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij rozvitok mista Hotina bagatorichnu sumlinnu pracyu nadano pochesne zvannya Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini Pomer 2009 roku TvorchistBoris Kurlikov Polonini Golovnij napryamok tvorchosti Borisa Kurlikova pejzazh Vin avtor ponad 3000 zhivopisnih poloten Pro svoyu tvorchist hudozhnik rozpovidaye tak Malyuvav bagato riznogo ale najbilshe lyublyu pejzazhi majzhe vsi Karpati obhodiv Dehto z koleg nasmihavsya z mene movlyav hochesh Shishkina pereskochiti Malyuvav hatki pid solomoyu inshij narodnij pobut a meni kazali malyuvati kolgospne zhittya virobnictvo 1996 roku vidbulasya velika vistavka kartin Borisa Kurlikova v Kaunasi Chimalo robit hudozhnika zberigayetsya v privatnih kolekciyah bagatoh krayin svitu 1984 roku Kurlikov podaruvav 41 kartinu ridnomu mistu 2008 roku vidbulisya yuvilejni vistavki prisvyacheni 90 richchyu hudozhnika 1 lyutogo taka vistavka vidkrilasya v Chernivcyah 6 bereznya v Kam yanci Podilskomu PosilannyaLyudmila Pastuh Zi zlidniv do velikoyi tvorchosti U Chernivcyah vidkrilasya vistavka hudozhnika z Hotina 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Marina Martinyuk Ne zlomlenij GULAGom nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vasil Grinyuk Navit u GULAGu jogo nazivali hudozhnikom Molodij bukovinec 2008 31 sichnya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kartini Borisa Semenovicha Kurlikova 6 sichnya 2009 u Wayback Machine Prodyuserskij centr Bojka Roboti Borisa Kurlikova 16 kvitnya 2008 u Wayback Machine Oleg Budzej Zima vid yakoyi teplo HajVej 16 kvitnya 2008 u Wayback Machine Kurlikov Boris Semenovich Vash magazin Procitovano 14 zhovtnya 2022