Курилівка (до 2016 — Жовтне́ве) — село в Україні, у Дубов'язівській селищній громаді Конотопського району Сумської області. Розташоване за 27 км від райцентру.
село Курилівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Конотопський район |
Громада | Дубов'язівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA59020050150041029 |
Облікова картка | Курилівка |
Основні дані | |
Населення | 740 |
Поштовий індекс | 41671 |
Телефонний код | +380 5447 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°04′19″ пн. ш. 33°23′13″ сх. д. / 51.07194° пн. ш. 33.38694° сх. д.Координати: 51°04′19″ пн. ш. 33°23′13″ сх. д. / 51.07194° пн. ш. 33.38694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 162 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41655, Сумська обл., Конотопський р-н, с-ще Дубов'язівка, вул. В. Глуховця, 8 |
Сільський голова | Білик Леонід Іванович |
Карта | |
Курилівка | |
Курилівка | |
Мапа | |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923–1933 та 1946–1947 роках.
Географія
Село розташоване на правому березі р. Ромен у місці впадіння в неї каналу, який іде від р. Куколка. Вище за течією на відстані 0,5 км — село Капітанівка і водосховище Ромен. Нижче по течії — село Карабутове, вище — Полтавка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907.
Історія
Первинна назва села — Курилівка.
На території села знайдено багато металевих і череп'яних предметів, древніх будівель, поховань, зокрема, скіфської доби. Перші письмові згадки про село відносяться до кінця 17 ст. В часи Гетьманщини територіально село належало до Прилуцького полку.
У 1688 р. гетьман Іван Мазепа подарував Курилівку Конотопському сотникові й водночас Корсунському полковникові Федору Кандибі. Маючи маєтності в багатьох місцях поблизу Конотопа та Корсуня, Ф. Кандиба і його син Андрій (Андронник) у Курилівці не проживали. Першим із роду Кандиб на постійне проживання в Курилівку переселився правнук Федора Петро Данилович Кандиба, який після утворення Конотопського повіту (1781 р.) займав посаду почтмейстера. Пізніше в селі проживало кілька сімей цього поміщицького роду, найбагатшим серед яких був Андрій Андрійович Кандиба, який володів козацьким архівом, успадкованим ще від Андронника Кандиби. Цей архів використовував у своїх наукових дослідженнях відомий український історик О.Лазаревський. Помираючи (†1879), А. А. Кандиба передав архів до Київської археографічної комісії. Після революції 1917 року архів було втрачено.
Багато будівель села було зведено в часи Андрія Андрійовича Кандиби: красиві одно- і двоповерхові палаци, механічні майстерні, (депо) сільськогосподарської техніки. У цей період Григорій Петрович Кандиба розпочав будівництво нової церкви Різдва Пресвятої Богородиці на місці старої дерев'яної, а після його смерті у 1843 р. завершували її спорудження його нащадки ще упродовж трьох років. Кам'яна, з найвищою в окрузі дзвіницею, була освячена у 1846 р. Дещо пізніше неподалік, на схилах, що спускались до обмілілої річечки Торговиця, було закладено ландшафтний парк з уквітчаними терасами, альтанками на насипних горах та штучними озерами.
Останнім, хто успадкував кандибівські маєтності, був Сергій Андрійович Кандиба, який створив Дубов'язівське цукрозаводське товариство і став засновником цукрозаводу із змішаним капіталом. Окрім багатства, він успадкував від своїх попередників авторитет і вплив на дворянство і повітове земство.
У 1888 р. у дію було введено приміщення школи (однокласного народного училища), збудованого під керівництвом Сергія Кандиби за сприяння земства та за участю коштів меценатів (за припущеннями дослідника Тихона Осадчого, — чоловіка Г. О. Лазаревської (дочки відомого історика), — частину грошей заповів якийсь Маслов).
На початку XX століття в селі було побудовано лікарню.
З 1917 - у складі УНР. Після поразки у Визвольних змаганнях село було надовго окуповане більшовиками. Сільська церква була зруйнована комуністами.
З численного роду Кандиб в селі нікого не залишилось, деякі з їх нащадків живуть у різних країнах світу, у тому числі у Франції.
З 1924 р. по 1931 р. село було центром Жовтневого району Конотопської округи, а потім Чернігівської губернії. У 1925 р. Курилівку перейменували на Жовтневе. Історичну назву було відтворено лише в 2016 році.
Протягом 1929–1930 рр. комуністи вдавалися до систематичного терору проти козаків, на території Жовтневської сільради людей загнали у 5 так званих колективних господарств. 1931 р. створено Курилівську МТС. У 1932–1933 рр. у Курилівці були масові смерті спричинені терором голодом, також на вулицях помирали прибульці з інших місцевостей, десятки втікачів від голоду та репресій.
На фронтах Другої Світової війни у складі сталінських військ загинуло 212 незаконно мобілізованих курилівців.
Після звільнення Курилівки від комуністів 1941, НКВД почала вчиняти диверсії. Органи місцевого самоврядування намагалися перешкодити масовому виїзду молоді на роботи до Німеччини, а місцевий лікар Каріка видавав молодим людям десятки фіктивних довідок про небезпечні хвороби, внаслідок чого були скасовані низка наказів до виїзду в Німеччину. Тим не менше, 1943 комуністи забрали всіх симулянтів до своєї армії, а більшість із них загинула. Проте ті, що поїхали до Німеччини, вижили.
Ватажків банди НКВД Григорія Осадчого та Петра Гепу німці схопили і ліквідували в Конотопі.
1 вересня 1967 р. було введено в експлуатацію нове двоповерхове приміщення школи, яке було побудоване на кошти місцевого колгоспу (голова правління Навальний Анатолій Васильович).
Сучасний стан
На території села діять: сільськогосподарське підприємство ТОВ Агрополіс «Філія Жовтневе», релігійна громада УПЦ МП, сільська лікарська амбулаторія, навчально-виховний комплекс «ЗОШ І–ІІІ ступенів — ДНЗ», сільський Будинок культури та бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення.
Відомі люди, доля яких пов'язана з селом
У селі народилися
- (1865 ‒ 1929 р.р.) ‒ відомий гідротехнік, професор, який брав участь у розширенні Лібавського порту (1891‒1894р.р.), очолював роботи по реконструкції морських портів, у т.ч. Маріупольського та Миколаївського. Брав участь у проектуванні низки потужних гідроенергетичних комплексів, зокрема Волховської ГЕС та ДніпроГЕСу; здійснював експертизу проектів Волго-Донського каналу та ін. гідротехнічних споруд.
- Анатолій Гризун (1948‒2018 р.р.) ‒ український поет, літературознавець, доцент Сумського ДПУ ім. А. С. Макаренка;
- Рева Артур Дмитрович (2002—2023) — український війсковослужбовець, учасник російсько-української війни.
У селі проживали
- Наталка Кандиба ‒ відома українська актриса; у дитячі роки деякий час проживала у своєї бабусі Анни Леонтіївни;
- Юрій Ранюк ‒ відомий науковець, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений діяч культури, батько якого був головним інженером Курилівської МТС у 30-ті роки ХХ ст.
Посилання
Погода в селі [ 28 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurilivka do 2016 Zhovtne ve selo v Ukrayini u Dubov yazivskij selishnij gromadi Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Roztashovane za 27 km vid rajcentru selo Kurilivka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Gromada Dubov yazivska selishna gromada Kod KATOTTG UA59020050150041029 Oblikova kartka Kurilivka Osnovni dani Naselennya 740 Poshtovij indeks 41671 Telefonnij kod 380 5447 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 04 19 pn sh 33 23 13 sh d 51 07194 pn sh 33 38694 sh d 51 07194 33 38694 Koordinati 51 04 19 pn sh 33 23 13 sh d 51 07194 pn sh 33 38694 sh d 51 07194 33 38694 Serednya visota nad rivnem morya 162 m Misceva vlada Adresa radi 41655 Sumska obl Konotopskij r n s she Dubov yazivka vul V Gluhovcya 8 Silskij golova Bilik Leonid Ivanovich Karta Kurilivka Kurilivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurilivka Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SSSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah GeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi r Romen u misci vpadinnya v neyi kanalu yakij ide vid r Kukolka Vishe za techiyeyu na vidstani 0 5 km selo Kapitanivka i vodoshovishe Romen Nizhche po techiyi selo Karabutove vishe Poltavka Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1907 IstoriyaPervinna nazva sela Kurilivka Na teritoriyi sela znajdeno bagato metalevih i cherep yanih predmetiv drevnih budivel pohovan zokrema skifskoyi dobi Pershi pismovi zgadki pro selo vidnosyatsya do kincya 17 st V chasi Getmanshini teritorialno selo nalezhalo do Priluckogo polku U 1688 r getman Ivan Mazepa podaruvav Kurilivku Konotopskomu sotnikovi j vodnochas Korsunskomu polkovnikovi Fedoru Kandibi Mayuchi mayetnosti v bagatoh miscyah poblizu Konotopa ta Korsunya F Kandiba i jogo sin Andrij Andronnik u Kurilivci ne prozhivali Pershim iz rodu Kandib na postijne prozhivannya v Kurilivku pereselivsya pravnuk Fedora Petro Danilovich Kandiba yakij pislya utvorennya Konotopskogo povitu 1781 r zajmav posadu pochtmejstera Piznishe v seli prozhivalo kilka simej cogo pomishickogo rodu najbagatshim sered yakih buv Andrij Andrijovich Kandiba yakij volodiv kozackim arhivom uspadkovanim she vid Andronnika Kandibi Cej arhiv vikoristovuvav u svoyih naukovih doslidzhennyah vidomij ukrayinskij istorik O Lazarevskij Pomirayuchi 1879 A A Kandiba peredav arhiv do Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi Pislya revolyuciyi 1917 roku arhiv bulo vtracheno Bagato budivel sela bulo zvedeno v chasi Andriya Andrijovicha Kandibi krasivi odno i dvopoverhovi palaci mehanichni majsterni depo silskogospodarskoyi tehniki U cej period Grigorij Petrovich Kandiba rozpochav budivnictvo novoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici na misci staroyi derev yanoyi a pislya jogo smerti u 1843 r zavershuvali yiyi sporudzhennya jogo nashadki she uprodovzh troh rokiv Kam yana z najvishoyu v okruzi dzviniceyu bula osvyachena u 1846 r Desho piznishe nepodalik na shilah sho spuskalis do obmililoyi richechki Torgovicya bulo zakladeno landshaftnij park z ukvitchanimi terasami altankami na nasipnih gorah ta shtuchnimi ozerami Ostannim hto uspadkuvav kandibivski mayetnosti buv Sergij Andrijovich Kandiba yakij stvoriv Dubov yazivske cukrozavodske tovaristvo i stav zasnovnikom cukrozavodu iz zmishanim kapitalom Okrim bagatstva vin uspadkuvav vid svoyih poperednikiv avtoritet i vpliv na dvoryanstvo i povitove zemstvo U 1888 r u diyu bulo vvedeno primishennya shkoli odnoklasnogo narodnogo uchilisha zbudovanogo pid kerivnictvom Sergiya Kandibi za spriyannya zemstva ta za uchastyu koshtiv mecenativ za pripushennyami doslidnika Tihona Osadchogo cholovika G O Lazarevskoyi dochki vidomogo istorika chastinu groshej zapoviv yakijs Maslov Na pochatku XX stolittya v seli bulo pobudovano likarnyu Z 1917 u skladi UNR Pislya porazki u Vizvolnih zmagannyah selo bulo nadovgo okupovane bilshovikami Silska cerkva bula zrujnovana komunistami Z chislennogo rodu Kandib v seli nikogo ne zalishilos deyaki z yih nashadkiv zhivut u riznih krayinah svitu u tomu chisli u Franciyi Z 1924 r po 1931 r selo bulo centrom Zhovtnevogo rajonu Konotopskoyi okrugi a potim Chernigivskoyi guberniyi U 1925 r Kurilivku perejmenuvali na Zhovtneve Istorichnu nazvu bulo vidtvoreno lishe v 2016 roci Protyagom 1929 1930 rr komunisti vdavalisya do sistematichnogo teroru proti kozakiv na teritoriyi Zhovtnevskoyi silradi lyudej zagnali u 5 tak zvanih kolektivnih gospodarstv 1931 r stvoreno Kurilivsku MTS U 1932 1933 rr u Kurilivci buli masovi smerti sprichineni terorom golodom takozh na vulicyah pomirali pribulci z inshih miscevostej desyatki vtikachiv vid golodu ta represij Na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni u skladi stalinskih vijsk zaginulo 212 nezakonno mobilizovanih kurilivciv Pislya zvilnennya Kurilivki vid komunistiv 1941 NKVD pochala vchinyati diversiyi Organi miscevogo samovryaduvannya namagalisya pereshkoditi masovomu viyizdu molodi na roboti do Nimechchini a miscevij likar Karika vidavav molodim lyudyam desyatki fiktivnih dovidok pro nebezpechni hvorobi vnaslidok chogo buli skasovani nizka nakaziv do viyizdu v Nimechchinu Tim ne menshe 1943 komunisti zabrali vsih simulyantiv do svoyeyi armiyi a bilshist iz nih zaginula Prote ti sho poyihali do Nimechchini vizhili Vatazhkiv bandi NKVD Grigoriya Osadchogo ta Petra Gepu nimci shopili i likviduvali v Konotopi 1 veresnya 1967 r bulo vvedeno v ekspluataciyu nove dvopoverhove primishennya shkoli yake bulo pobudovane na koshti miscevogo kolgospu golova pravlinnya Navalnij Anatolij Vasilovich Suchasnij stanNa teritoriyi sela diyat silskogospodarske pidpriyemstvo TOV Agropolis Filiya Zhovtneve religijna gromada UPC MP silska likarska ambulatoriya navchalno vihovnij kompleks ZOSh I III stupeniv DNZ silskij Budinok kulturi ta biblioteka privatni kramnici ta poshtove viddilennya Vidomi lyudi dolya yakih pov yazana z selomU seli narodilisya 1865 1929 r r vidomij gidrotehnik profesor yakij brav uchast u rozshirenni Libavskogo portu 1891 1894r r ocholyuvav roboti po rekonstrukciyi morskih portiv u t ch Mariupolskogo ta Mikolayivskogo Brav uchast u proektuvanni nizki potuzhnih gidroenergetichnih kompleksiv zokrema Volhovskoyi GES ta DniproGESu zdijsnyuvav ekspertizu proektiv Volgo Donskogo kanalu ta in gidrotehnichnih sporud Anatolij Grizun 1948 2018 r r ukrayinskij poet literaturoznavec docent Sumskogo DPU im A S Makarenka Reva Artur Dmitrovich 2002 2023 ukrayinskij vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni U seli prozhivali Natalka Kandiba vidoma ukrayinska aktrisa u dityachi roki deyakij chas prozhivala u svoyeyi babusi Anni Leontiyivni Yurij Ranyuk vidomij naukovec doktor fiziko matematichnih nauk profesor Zasluzhenij diyach kulturi batko yakogo buv golovnim inzhenerom Kurilivskoyi MTS u 30 ti roki HH st PosilannyaPogoda v seli 28 listopada 2016 u Wayback Machine