Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Курдське повстання в Іраку (1922—1924), також повстання Махмуда Барзані (англ. Mahmud Barzanji revolts, курд. شۆڕشی شێخ مەحموودی حەفید) — серія збройних повстань курдського шейха Махмуда Барзані проти іракської влади в щойно завойованій британській Месопотамії, а пізніше — британського мандату в Іраку. Після свого першого повстання в травні 1919 року шейх Махмуд був ув'язнений і зрештою засланий до Індії на один рік. Після повернення він знову був призначений губернатором, але незабаром знову повстав, оголосивши себе правителем Королівства Курдистан. Королівство Курдистан існувало з вересня 1922 до липня 1924 року. Оскільки британські війська значно переважили його в силах та засобах, зокрема у боєприпасах та підготовці військ, у 1924 році поразка остаточно підкорила цей іракський регіон британському правлінню. Шейх Махмуд відступив у гори, і врешті-решт уклав угоду з незалежним Королівством Ірак у 1932 році, вийшовши з підпілля. Повстання шейха Махмуда вважають першою главою сучасного .
| Курдське повстання в Іраку (1922-1924) Mahmud Barzanji revolts | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Махмуд Барзані з охоронцями. До 1919 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Ірак  Ассирійські добровольці |  Курдські повстанці | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Фейсал I | | ||||||||
Історія
Перша фаза повстання
23 травня 1919 року, через кілька місяців після свого призначення губернатором Сулейманії, зібрав 300 племінних бійців і, вигнавши британських наглядачів зі своїх земель, проголосив себе «Правителем усього Курдистану», ініціювавши перше з повстань Махмуда Барзані. На початку повстання курди досягли певного успіху, влаштувавши засідку на легку британську колону поблизу Чамчамала. По обидва боки кордону курдські племена проголосили себе під владою шейха Махмуда.
Використовуючи свій авторитет релігійного лідера, шейх Махмуд закликав до джихаду проти британців у 1919 році і таким чином заручився підтримкою багатьох курдів, байдужих до націоналістичної боротьби. Хоча інтенсивність їхньої боротьби була мотивована релігією, курдське селянство підхопило ідею «національної та політичної свободи для всіх» і прагнуло «поліпшення свого соціального становища».
Племінні бійці як з Ірану, так і з Іраку швидко об'єдналися з шейхом Махмудом, оскільки він став більш успішним у протистоянні британському правлінню. За словами Макдауолла, сили шейха «в основному були орендарями та племенами Барзінджа, Хамаванд під керівництвом Каріма Фаттаха Бега та незадоволені частини племен Джаф, Джаббарі, шейха Бізайні та Шуан». Популярність і чисельність військ шейха Махмуда тільки зросла після того, як вони влаштували засідку на британську військову колону.
Серед прихильників шейха Махмуда був також 16-річний Мустафа Барзані, який у майбутньому став знаменитим лідером курдських націоналістів і командиром загонів пешмерга. Барзані та його люди, виконуючи наказ шейха з родового племені Барзані, перетнули долину Піяв, щоб приєднатися до шейха Махмуда Барзані. Незважаючи на те, що Барзані кілька разів потрапляв у засідку, він та його люди досягли місця розташування шейха Махмуда, але прибули надто пізно, щоб підтримати повстання. Бійці Барзані були лише частиною 500-осібного війська Шейха.
Коли британцям стало відомо про зростаючу політичну та військову могутність шейха, вони були змушені відповісти на загрозу військовою силою, і 18 червня дві бригади розгромили 500-осібну курдську силу на Базянському перевалі, а 28 червня зайняли Халабджу, поклавши край курдській державі та розгромивши повстання.
Друга фаза повстання
Після Севрського договору, який закріпив деякі території, Сулейманія все ще залишалася під прямим контролем британського верховного комісара. Після наступного проникнення турецького загону «Оздемір» на цю територію, британці спробували протистояти прихованій агресії, призначивши шейха Махмуда, який повернувся з вигнання, знову губернатором 14 вересня 1922 року.
Але, вже в листопаді 1922 року шейх знову підняв повстання і проголосив себе королем Королівства Курдистан. Армія Королівства Курдистан стала називатися Курдська національна армія.
У липні 1924 року Барзані зазнав поразки від британських військ. Після того, як британський уряд нарешті переміг шейха Махмуда, вони передали Ірак королю Фейсалу I та новому уряду на чолі з арабами. У січні 1926 року Ліга Націй надала мандат на територію підмандатному Іраку з наданням курдам особливих прав.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- McDowall, David (1997). A Modern History of the Kurds. Bloomsbury Academic. pp. 155—160. .
- Khidir, Jaafar Hussein (March 2004). «The Kurdish National Movement» (PDF). Kurdistan Studies Journal (11):
- Fatah, Rebwar (12 April 2006). «The Kurdish resistance to Southern Kurdistan annexing with Iraq». KurdishMedia.com.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kurdske povstannya v Iraku 1922 1924 takozh povstannya Mahmuda Barzani angl Mahmud Barzanji revolts kurd شۆڕشی شێخ مەحموودی حەفید seriya zbrojnih povstan kurdskogo shejha Mahmuda Barzani proti irakskoyi vladi v shojno zavojovanij britanskij Mesopotamiyi a piznishe britanskogo mandatu v Iraku Pislya svogo pershogo povstannya v travni 1919 roku shejh Mahmud buv uv yaznenij i zreshtoyu zaslanij do Indiyi na odin rik Pislya povernennya vin znovu buv priznachenij gubernatorom ale nezabarom znovu povstav ogolosivshi sebe pravitelem Korolivstva Kurdistan Korolivstvo Kurdistan isnuvalo z veresnya 1922 do lipnya 1924 roku Oskilki britanski vijska znachno perevazhili jogo v silah ta zasobah zokrema u boyepripasah ta pidgotovci vijsk u 1924 roci porazka ostatochno pidkorila cej irakskij region britanskomu pravlinnyu Shejh Mahmud vidstupiv u gori i vreshti resht uklav ugodu z nezalezhnim Korolivstvom Irak u 1932 roci vijshovshi z pidpillya Povstannya shejha Mahmuda vvazhayut pershoyu glavoyu suchasnogo Kurdske povstannya v Iraku 1922 1924 Mahmud Barzanji revolts Mahmud Barzani z ohoroncyami Do 1919 Mahmud Barzani z ohoroncyami Do 1919 Data Traven cherven 1919 listopad 1922 lipen 1924 Misce ta Britanskij mandat u Mesopotamiyi Rezultat Peremoga Iraku povstannya pridushene Korolivstvo Kurdistan anulovane v 1924 roci Shejh Mahmud perejshov na nelegalne stanovishe Irakskij Kurdistan ob yednano z pidmandatnim Irakom 1926 Teritorialni zmini Teritoriya Korolivstva Kurdistan vidvojovana britancyami Storoni Irak Assirijski dobrovolci Kurdski povstanci Komanduvachi Fejsal IIstoriyaPersha faza povstannya 23 travnya 1919 roku cherez kilka misyaciv pislya svogo priznachennya gubernatorom Sulejmaniyi zibrav 300 pleminnih bijciv i vignavshi britanskih naglyadachiv zi svoyih zemel progolosiv sebe Pravitelem usogo Kurdistanu iniciyuvavshi pershe z povstan Mahmuda Barzani Na pochatku povstannya kurdi dosyagli pevnogo uspihu vlashtuvavshi zasidku na legku britansku kolonu poblizu Chamchamala Po obidva boki kordonu kurdski plemena progolosili sebe pid vladoyu shejha Mahmuda Vikoristovuyuchi svij avtoritet religijnogo lidera shejh Mahmud zaklikav do dzhihadu proti britanciv u 1919 roci i takim chinom zaruchivsya pidtrimkoyu bagatoh kurdiv bajduzhih do nacionalistichnoyi borotbi Hocha intensivnist yihnoyi borotbi bula motivovana religiyeyu kurdske selyanstvo pidhopilo ideyu nacionalnoyi ta politichnoyi svobodi dlya vsih i pragnulo polipshennya svogo socialnogo stanovisha Pleminni bijci yak z Iranu tak i z Iraku shvidko ob yednalisya z shejhom Mahmudom oskilki vin stav bilsh uspishnim u protistoyanni britanskomu pravlinnyu Za slovami Makdauolla sili shejha v osnovnomu buli orendaryami ta plemenami Barzindzha Hamavand pid kerivnictvom Karima Fattaha Bega ta nezadovoleni chastini plemen Dzhaf Dzhabbari shejha Bizajni ta Shuan Populyarnist i chiselnist vijsk shejha Mahmuda tilki zrosla pislya togo yak voni vlashtuvali zasidku na britansku vijskovu kolonu Sered prihilnikiv shejha Mahmuda buv takozh 16 richnij Mustafa Barzani yakij u majbutnomu stav znamenitim liderom kurdskih nacionalistiv i komandirom zagoniv peshmerga Barzani ta jogo lyudi vikonuyuchi nakaz shejha z rodovogo plemeni Barzani peretnuli dolinu Piyav shob priyednatisya do shejha Mahmuda Barzani Nezvazhayuchi na te sho Barzani kilka raziv potraplyav u zasidku vin ta jogo lyudi dosyagli miscya roztashuvannya shejha Mahmuda ale pribuli nadto pizno shob pidtrimati povstannya Bijci Barzani buli lishe chastinoyu 500 osibnogo vijska Shejha Koli britancyam stalo vidomo pro zrostayuchu politichnu ta vijskovu mogutnist shejha voni buli zmusheni vidpovisti na zagrozu vijskovoyu siloyu i 18 chervnya dvi brigadi rozgromili 500 osibnu kurdsku silu na Bazyanskomu perevali a 28 chervnya zajnyali Halabdzhu poklavshi kraj kurdskij derzhavi ta rozgromivshi povstannya Druga faza povstannya Pislya Sevrskogo dogovoru yakij zakripiv deyaki teritoriyi Sulejmaniya vse she zalishalasya pid pryamim kontrolem britanskogo verhovnogo komisara Pislya nastupnogo proniknennya tureckogo zagonu Ozdemir na cyu teritoriyu britanci sprobuvali protistoyati prihovanij agresiyi priznachivshi shejha Mahmuda yakij povernuvsya z vignannya znovu gubernatorom 14 veresnya 1922 roku Ale vzhe v listopadi 1922 roku shejh znovu pidnyav povstannya i progolosiv sebe korolem Korolivstva Kurdistan Armiya Korolivstva Kurdistan stala nazivatisya Kurdska nacionalna armiya U lipni 1924 roku Barzani zaznav porazki vid britanskih vijsk Pislya togo yak britanskij uryad nareshti peremig shejha Mahmuda voni peredali Irak korolyu Fejsalu I ta novomu uryadu na choli z arabami U sichni 1926 roku Liga Nacij nadala mandat na teritoriyu pidmandatnomu Iraku z nadannyam kurdam osoblivih prav Div takozhDersimska rizanina Gromadyanska vijna v Irakskomu Kurdistani Kurdi v Turechchini Patriotichnij soyuz Kurdistanu Turecko kurdskij konflikt Spisok povstan XX stolittyaPrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaMcDowall David 1997 A Modern History of the Kurds Bloomsbury Academic pp 155 160 ISBN 978 1 86064 185 5 Khidir Jaafar Hussein March 2004 The Kurdish National Movement PDF Kurdistan Studies Journal 11 Fatah Rebwar 12 April 2006 The Kurdish resistance to Southern Kurdistan annexing with Iraq KurdishMedia com