Кюраса́о (нід. Curaçao) — острів в Карибському морі, біля північних берегів Венесуели, в групі Підвітряних островів (Малі Антильські острови). Площа — 472 км². Столиця острова — великий порт та промисловий центр (великий нафтопереробний завод, який працює на венесуельській нафті) — місто Віллемстад.
| |||||
Гімн: | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Віллемстад country H G O | ||||
Офіційні мови | Нідерландська, Пап'яменто, й англійська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Суверенна держава | Королівство Нідерландів | ||||
Форма правління | Конституційна монархія | ||||
- монарх | Віллем-Олександр | ||||
- | Frits Goedgedrag | ||||
- | Gerrit Schotte | ||||
Автономія | з Королівством Нідерланди | ||||
- дата | 10 жовтня 2010 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 444 км² | ||||
Населення | |||||
- перепис 2009 | 141,766 | ||||
- Густота | 319/км² (39th) | ||||
ВВП (ПКС) | {{{рік_звітування_ВВП}}} р., оцінка | ||||
- Повний | US$ 2.914 million (40th) | ||||
- На душу населення | US$ 20.567 (2009) | ||||
Валюта | Гульден Нідерландських Антильських островів (ANG ) | ||||
Часовий пояс | −4 (UTC−4) | ||||
Коди ISO 3166 | CW / CUW / 531 | ||||
Домен | .an to be discontinued; .cw assigned but not yet activated | ||||
Телефонний код | + | ||||
|
До 9 жовтня 2010 року острів входив до складу Нідерландських Антильських островів. Після того, як Нідерландські Антильські острови були фактично розформовані, острів став установчою країною у складі Королівства Нідерланди.
Фізико-географічна характеристика
Географічне положення
Кюрасао — острів в Карибському морі в групі Малих Антильських островів, в підгрупі Підвітряних островів за 80 км від берегів Венесуели. Другий за величиною (після Маргарити) острів підгрупи.
За 11 км на південний схід від острова Кюрасао розташовується маленький безлюдний острівець , адміністративно також відноситься до Кюрасао.
Рельєф
Рельєф цього достатньо рівнинного та сухого острова надзвичайно різноманітний. Уздовж його південного берега розташовуються невеликі бухти і живописні затоки, цей берег характеризується зручними гаванями, в яких розташувалися великі порти. У південно-східній же частині Кюрасао знаходиться острівна столиця. Грубий рельєф північного узбережжя Кюрасао складний скелями вулканічного походження. Цій стороні острова притаманні сильні північні вітри. Північ Кюрасао практично нежила, проте нечисленні місцеві села надзвичайно мальовничі. У центрі острова підноситься сильно зруйнований скельний масив Ато (Хато, 178 м). На північному заході розташовується гора — найвища точка острова (375 м над рівнем моря). Опадів 500 мм на рік. Навколо острова протяжні коралові рифи.
Клімат
Клімат субекваторіальний, середньорічна температура +30 °C. Найменша температура в січні: + 26 … + 28 °C. Дощовий період — з вересня по початок грудня: короткі зливи проходять в основному вночі, а вдень стоїть сонячна погода. Опадів випадає близько 500—600 мм на рік.
Національні парки
На острові розташований національний парк Сінкт-Крістоффельберг — найбільша природоохоронна зона Кюрасао (площа близько 18,6 км²) займає всю північно-західну частину острова, розташовується на невисоких пагорбах, оточуючи невеликий масив древніх вивітрених гір. Також є заповідник Шете-Бока, що займає територію навколо коралових формацій північного берега і декількох вапнякових гротів. Близько двохсот особин білохвостих оленів, що живуть у парку Сінкт-Крістоффельберг, перебувають під охороною держави. У парку також можна зустріти кілька видів ігуан, а в деяких бухтах острова відкладають яйця морські черепахи.
Флора і фауна
На острові ростуть сотні видів кактусів. Справжній символ Антильських островів — дерево , на Кюрасао завжди вказує на захід через постійно дмуючий тут східний вітер. На острові поширені деякі види пальм, а також дерева мансанія — рослина з грубою темною корою і невеликими зеленими листками. Її плоди і соки отруйні, навіть дотик до кори мансанії може заподіяти шкоду людині.
На острові мешкає одна з найчисленніших колоній білохвостих оленів у світі, деякі з них досягають двох метрів у довжину і одного метра у висоту.
Історія
Колонізація острова
Острів був відкритий іспанським мореплавцем Алонсо де Охеда у 1499 році. За однією з легенд, Охеда, що прямував до берегів Південної Америки, залишив на острові моряків, безнадійно хворих на цингу. Однак на зворотному шляху застав їх абсолютно здоровими: моряків врятував вітамін С, який у величезних кількостях міститься в місцевих рослинах. Тому здивований Охеда назвав острів Кюрасао (від старого португальського слова «cure» — зцілення). За іншою версією, назва острова походить від слова «corazon» (серце), згодом перетворена в «Кюрасао», завдяки португальським картографам.
З початку XVI століття ця земля перебуває під протекторатом Іспанії і служить великою базою флоту. Однак перші поселенці незабаром покинули острів через відсутність достатньої кількості води. За іспанцями послідували голландці, які стали вирощувати тут земляні горіхи, фрукти, кукурудзу, добувати сіль з численних острівних соляних озер.
У 1634 році острів переходить під контроль голландської Вест-Індської компанії. Нідерланди контролюють ці острови з XVII століття. Тисячі рабів були ввезені на острів для роботи на плантаціях, і цілих два століття острів процвітав як великий постачальник сільськогосподарської продукції. Скасування рабства в 1863 році знаменує собою початок тривалої економічної депресії Кюрасао. У 1870-х роках розглядався проект продажу острова Німеччині для обладнання військово-морської бази, проте через протидію Бісмарка, який побоювався ускладнень відносин з США, це придбання не відбулося.
Новітній час
1916 року на острові відкрили завод з переробки нафти.
1954 року територія отримала напівавтономний статус і назву Нідерландських Антильських островів. Протягом кількох останніх років на островах відбулися референдуми, в ході яких Кюрасао, Сінт-Мартен, Бонайре і Саба проголосували за вихід з федерації, а Сінт-Естатіус підтримав збереження союзу в його тодішньому вигляді. При цьому жоден з островів не підтримав проголошення незалежності від Нідерландів.
До 10 жовтня 2010 року був частиною Нідерландських Антильських островів; тепер же став самоврядною державою зі значною автономією (status aparte) у складі Королівства Нідерландів. За умовами угоди між Нідерландами та Нідерландськими Антилами 10 жовтня 2010 року острова Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба стали автономними територіями Нідерландів, а Кюрасао і Сінт-Мартен отримали статус, такий же, як у Аруби (самоврядних держав зі значною автономією status aparte у складі Королівства Нідерландів). Уряд Нідерландів візьме на себе оборону і зовнішню політику нових країн.
Економіка Кюрасао
Економіка Кюрасао — це економіка з високим рівнем доходу, як визначено Світовим банком. Острів має добре розвинену інфраструктуру з потужними секторами туризму та фінансових послуг. Судноплавство, міжнародна торгівля, переробка нафти та інші види діяльності, пов'язані з портом Віллемстад (зона вільної торгівлі), також вносять вагомий внесок у економіку.
2001 року Кюрасао (тоді частина Нідерландських Антильських островів) суттєво оновив законодавство про зону електронної комерції, що пропонувало вкрай вигідні фіскальні умови. Метою створення вільних економічних зон в Курасао є просування острова як міжнародного бізнес-центру, центру дистрибуції, так центру електронної комерції. З того часу під юрисдикцією Кюрасао створено багато онлайн-казино, це найстаріший державний орган, що регулює їхню діяльність на глобальному рівні.
Населення
Демографія
Населення острова складає 154 843 осіб (2014). Щільність населення 348,75 осіб/км².
Мови
Пап'яменто 78,4 % (суміш іспанської, нідерландської, португальської та англійської мов), нідерландська 9,5 % (офіційна), іспанська 6,1 %, англійська 3,5 %, інші 2,4 % (за переписом 2011 року).
Релігія
72,8 % населення належать до Римо-католицької церкви. П'ятидесятники (з Асамблеї Бога та ін.) — 6,6 %, протестанти — 3,2 %, адвентисти — 3,0 %, Свідки Єгови — 0,8 %, інші релігії — 7,1 %, атеїсти — 6,0 %, не визначилися — 0,6 % (за переписом 2011 року).
Економіка
З 1920-х років нафтопереробка стала основою швидкозростаючої економіки острова, перетворивши його на найпроцвітаючий район групи, при цьому введення «чистих» методів обробки дозволило зберегти природне середовище острова. Кюрасао є зоною безмитної торгівлі.
Зараз основою економіки Кюрасао служать туризм, нафтопереробка і офшорний бізнес. Сільське господарство розвинене слабо, через бідність ґрунтів і брак прісної води.
Промисловість (15 % ВВП і працюючих) — нафтопереробний завод.
Сільське господарство (1 % ВВП і працюючих) — алое, сорго, арахіс, овочі, фрукти.
Сфера обслуговування (84 % ВВП і працюючих) — туризм та ін.
Зовнішня торгівля
Експорт — 0,88 млрд дол. США (2008) — нафтопродукти.
Основні покупці (2009) — США 13,1 %, Гватемала 10,8 %, Сінгапур 10,7 %, Домініканська республіка 9,6 %, Гаїті 7,6 %, Багамські Острови 6,1 %, Гондурас 4,5 % , Мексика 4,2 %.
Імпорт — 1,34 млрд дол. (2008) — сира нафта, продовольство, промислові товари.
Основні постачальники (в 2009) — Венесуела 57,3 %, США 19,2 %, Бразилія 8,1 %.
Примітки
- Hoon, Iven De. . No More Tax (брит.). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 червня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kyurasa o nid Curacao ostriv v Karibskomu mori bilya pivnichnih beregiv Venesueli v grupi Pidvitryanih ostroviv Mali Antilski ostrovi Plosha 472 km Stolicya ostrova velikij port ta promislovij centr velikij naftopererobnij zavod yakij pracyuye na venesuelskij nafti misto Villemstad Kyurasao nid Land Curacao pap yam Pais Korsou Prapor Gerb Gimn Roztashuvannya nazva rod Stolicya ta najbilshe misto Villemstad 12 07 pn sh 68 56 zh d country H G O Oficijni movi Niderlandska Pap yamento j anglijska Suverenna derzhava Korolivstvo Niderlandiv Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya monarh Villem Oleksandr Frits Goedgedrag Gerrit Schotte Avtonomiya z Korolivstvom Niderlandi data 10 zhovtnya 2010 Plosha Zagalom 444 km Naselennya perepis 2009 141 766 Gustota 319 km 39th VVP PKS rik zvituvannya VVP r ocinka Povnij US 2 914 million 40th Na dushu naselennya US 20 567 2009 Valyuta Gulden Niderlandskih Antilskih ostroviv a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 ANG a Chasovij poyas 4 UTC 4 Kodi ISO 3166 CW CUW 531 Domen an to be discontinued cw assigned but not yet activated Telefonnij kod Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kyurasao Do 9 zhovtnya 2010 roku ostriv vhodiv do skladu Niderlandskih Antilskih ostroviv Pislya togo yak Niderlandski Antilski ostrovi buli faktichno rozformovani ostriv stav ustanovchoyu krayinoyu u skladi Korolivstva Niderlandi Fiziko geografichna harakteristikaMapa ostrova Kyurasao Plyazh v dolini na Kyurasao Geografichne polozhennya Kyurasao ostriv v Karibskomu mori v grupi Malih Antilskih ostroviv v pidgrupi Pidvitryanih ostroviv za 80 km vid beregiv Venesueli Drugij za velichinoyu pislya Margariti ostriv pidgrupi Za 11 km na pivdennij shid vid ostrova Kyurasao roztashovuyetsya malenkij bezlyudnij ostrivec administrativno takozh vidnositsya do Kyurasao Relyef Relyef cogo dostatno rivninnogo ta suhogo ostrova nadzvichajno riznomanitnij Uzdovzh jogo pivdennogo berega roztashovuyutsya neveliki buhti i zhivopisni zatoki cej bereg harakterizuyetsya zruchnimi gavanyami v yakih roztashuvalisya veliki porti U pivdenno shidnij zhe chastini Kyurasao znahoditsya ostrivna stolicya Grubij relyef pivnichnogo uzberezhzhya Kyurasao skladnij skelyami vulkanichnogo pohodzhennya Cij storoni ostrova pritamanni silni pivnichni vitri Pivnich Kyurasao praktichno nezhila prote nechislenni miscevi sela nadzvichajno malovnichi U centri ostrova pidnositsya silno zrujnovanij skelnij masiv Ato Hato 178 m Na pivnichnomu zahodi roztashovuyetsya gora najvisha tochka ostrova 375 m nad rivnem morya Opadiv 500 mm na rik Navkolo ostrova protyazhni koralovi rifi Klimat Klimat subekvatorialnij serednorichna temperatura 30 C Najmensha temperatura v sichni 26 28 C Doshovij period z veresnya po pochatok grudnya korotki zlivi prohodyat v osnovnomu vnochi a vden stoyit sonyachna pogoda Opadiv vipadaye blizko 500 600 mm na rik Nacionalni parki Flamingo Na ostrovi roztashovanij nacionalnij park Sinkt Kristoffelberg najbilsha prirodoohoronna zona Kyurasao plosha blizko 18 6 km zajmaye vsyu pivnichno zahidnu chastinu ostrova roztashovuyetsya na nevisokih pagorbah otochuyuchi nevelikij masiv drevnih vivitrenih gir Takozh ye zapovidnik Shete Boka sho zajmaye teritoriyu navkolo koralovih formacij pivnichnogo berega i dekilkoh vapnyakovih grotiv Blizko dvohsot osobin bilohvostih oleniv sho zhivut u parku Sinkt Kristoffelberg perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi U parku takozh mozhna zustriti kilka vidiv iguan a v deyakih buhtah ostrova vidkladayut yajcya morski cherepahi Flora i fauna Na ostrovi rostut sotni vidiv kaktusiv Spravzhnij simvol Antilskih ostroviv derevo na Kyurasao zavzhdi vkazuye na zahid cherez postijno dmuyuchij tut shidnij viter Na ostrovi poshireni deyaki vidi palm a takozh dereva mansaniya roslina z gruboyu temnoyu koroyu i nevelikimi zelenimi listkami Yiyi plodi i soki otrujni navit dotik do kori mansaniyi mozhe zapodiyati shkodu lyudini Na ostrovi meshkaye odna z najchislennishih kolonij bilohvostih oleniv u sviti deyaki z nih dosyagayut dvoh metriv u dovzhinu i odnogo metra u visotu IstoriyaAlonso de Oheda Kolonizaciya ostrova Ostriv buv vidkritij ispanskim moreplavcem Alonso de Oheda u 1499 roci Za odniyeyu z legend Oheda sho pryamuvav do beregiv Pivdennoyi Ameriki zalishiv na ostrovi moryakiv beznadijno hvorih na cingu Odnak na zvorotnomu shlyahu zastav yih absolyutno zdorovimi moryakiv vryatuvav vitamin S yakij u velicheznih kilkostyah mistitsya v miscevih roslinah Tomu zdivovanij Oheda nazvav ostriv Kyurasao vid starogo portugalskogo slova cure zcilennya Za inshoyu versiyeyu nazva ostrova pohodit vid slova corazon serce zgodom peretvorena v Kyurasao zavdyaki portugalskim kartografam Karta Kyurasao 1836 roku Z pochatku XVI stolittya cya zemlya perebuvaye pid protektoratom Ispaniyi i sluzhit velikoyu bazoyu flotu Odnak pershi poselenci nezabarom pokinuli ostriv cherez vidsutnist dostatnoyi kilkosti vodi Za ispancyami posliduvali gollandci yaki stali viroshuvati tut zemlyani gorihi frukti kukurudzu dobuvati sil z chislennih ostrivnih solyanih ozer U 1634 roci ostriv perehodit pid kontrol gollandskoyi Vest Indskoyi kompaniyi Niderlandi kontrolyuyut ci ostrovi z XVII stolittya Tisyachi rabiv buli vvezeni na ostriv dlya roboti na plantaciyah i cilih dva stolittya ostriv procvitav yak velikij postachalnik silskogospodarskoyi produkciyi Skasuvannya rabstva v 1863 roci znamenuye soboyu pochatok trivaloyi ekonomichnoyi depresiyi Kyurasao U 1870 h rokah rozglyadavsya proekt prodazhu ostrova Nimechchini dlya obladnannya vijskovo morskoyi bazi prote cherez protidiyu Bismarka yakij poboyuvavsya uskladnen vidnosin z SShA ce pridbannya ne vidbulosya Novitnij chas 1916 roku na ostrovi vidkrili zavod z pererobki nafti 1954 roku teritoriya otrimala napivavtonomnij status i nazvu Niderlandskih Antilskih ostroviv Protyagom kilkoh ostannih rokiv na ostrovah vidbulisya referendumi v hodi yakih Kyurasao Sint Marten Bonajre i Saba progolosuvali za vihid z federaciyi a Sint Estatius pidtrimav zberezhennya soyuzu v jogo todishnomu viglyadi Pri comu zhoden z ostroviv ne pidtrimav progoloshennya nezalezhnosti vid Niderlandiv Do 10 zhovtnya 2010 roku buv chastinoyu Niderlandskih Antilskih ostroviv teper zhe stav samovryadnoyu derzhavoyu zi znachnoyu avtonomiyeyu status aparte u skladi Korolivstva Niderlandiv Za umovami ugodi mizh Niderlandami ta Niderlandskimi Antilami 10 zhovtnya 2010 roku ostrova Bonajre Sint Estatius i Saba stali avtonomnimi teritoriyami Niderlandiv a Kyurasao i Sint Marten otrimali status takij zhe yak u Arubi samovryadnih derzhav zi znachnoyu avtonomiyeyu status aparte u skladi Korolivstva Niderlandiv Uryad Niderlandiv vizme na sebe oboronu i zovnishnyu politiku novih krayin Ekonomika KyurasaoDokladnishe Ekonomika Kyurasao Ekonomika Kyurasao ce ekonomika z visokim rivnem dohodu yak viznacheno Svitovim bankom Ostriv maye dobre rozvinenu infrastrukturu z potuzhnimi sektorami turizmu ta finansovih poslug Sudnoplavstvo mizhnarodna torgivlya pererobka nafti ta inshi vidi diyalnosti pov yazani z portom Villemstad zona vilnoyi torgivli takozh vnosyat vagomij vnesok u ekonomiku 2001 roku Kyurasao todi chastina Niderlandskih Antilskih ostroviv suttyevo onoviv zakonodavstvo pro zonu elektronnoyi komerciyi sho proponuvalo vkraj vigidni fiskalni umovi Metoyu stvorennya vilnih ekonomichnih zon v Kurasao ye prosuvannya ostrova yak mizhnarodnogo biznes centru centru distribuciyi tak centru elektronnoyi komerciyi Z togo chasu pid yurisdikciyeyu Kyurasao stvoreno bagato onlajn kazino ce najstarishij derzhavnij organ sho regulyuye yihnyu diyalnist na globalnomu rivni NaselennyaDokladnishe Naselennya Kyurasao Demografiya Misto VillemstadTancyuvalni ritmi Kyurasao Naselennya ostrova skladaye 154 843 osib 2014 Shilnist naselennya 348 75 osib km Movi Pap yamento 78 4 sumish ispanskoyi niderlandskoyi portugalskoyi ta anglijskoyi mov niderlandska 9 5 oficijna ispanska 6 1 anglijska 3 5 inshi 2 4 za perepisom 2011 roku Religiya 72 8 naselennya nalezhat do Rimo katolickoyi cerkvi P yatidesyatniki z Asambleyi Boga ta in 6 6 protestanti 3 2 adventisti 3 0 Svidki Yegovi 0 8 inshi religiyi 7 1 ateyisti 6 0 ne viznachilisya 0 6 za perepisom 2011 roku EkonomikaMorskij port Avtomobilnij mist v Villemstadi Z 1920 h rokiv naftopererobka stala osnovoyu shvidkozrostayuchoyi ekonomiki ostrova peretvorivshi jogo na najprocvitayuchij rajon grupi pri comu vvedennya chistih metodiv obrobki dozvolilo zberegti prirodne seredovishe ostrova Kyurasao ye zonoyu bezmitnoyi torgivli Zaraz osnovoyu ekonomiki Kyurasao sluzhat turizm naftopererobka i ofshornij biznes Silske gospodarstvo rozvinene slabo cherez bidnist gruntiv i brak prisnoyi vodi Mizhnarodnij aeroport Promislovist 15 VVP i pracyuyuchih naftopererobnij zavod Silske gospodarstvo 1 VVP i pracyuyuchih aloe sorgo arahis ovochi frukti Sfera obslugovuvannya 84 VVP i pracyuyuchih turizm ta in Zovnishnya torgivlya Eksport 0 88 mlrd dol SShA 2008 naftoprodukti Osnovni pokupci 2009 SShA 13 1 Gvatemala 10 8 Singapur 10 7 Dominikanska respublika 9 6 Gayiti 7 6 Bagamski Ostrovi 6 1 Gonduras 4 5 Meksika 4 2 Import 1 34 mlrd dol 2008 sira nafta prodovolstvo promislovi tovari Osnovni postachalniki v 2009 Venesuela 57 3 SShA 19 2 Braziliya 8 1 PrimitkiHoon Iven De No More Tax brit Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 1 chervnya 2015 Procitovano 31 travnya 2015