Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куніґамі, або Північна окінавська моваYanbaru Kutūba (яп. 山原言葉/ヤンバルクトゥーバ) — рюкюська мова, якою говорять на півночі острова Окінава, у повіті Куніґамі та місті Наґо, що разом складають історичний регіон Ямбару. Раніше на території цього регіона знаходилось королівство [en].
| Куніґамі | |
|---|---|
| 山原言葉/ヤンバルクトゥーバ, Yanbaru Kutūba | |
 Куніґамі | |
| Поширена в |  Японія |
| Регіон | Північ островів Рюкю |
| Носії | 5 000 (2004) |
| Писемність | |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | xug |
Діалект села Накіджін вважається основним діалектом мови куніґамі, подібно до діалекту [en]-Наха центральної окінавської мови. Кількість носіїв мови куніґамі невідома. Через японську мовну політику, молоде покоління здебільшого спілкується японською мовою як рідною.
Поширення
Мовою куніґамі розмовляють не тільки на півночі острова Окінава, але й також на малих сусідніх островах Іе, Цукен, Кудака.
Класифікація
Glottolog, цитуючи роботу Pellard (2009), визначає, що є дві рюкюські мови - куніґамі та окінавська. Ethnologue також вказує мови та ; Glottolog класифікує ці мови (разом з усіма іншими мовами півночі архіпелагу Рюкю) як . , цитує Uemura (2003) та визначає мови окіноерабу та йорон як різновиди мови куніґамі.
Народна етимологія
В носіїв куніґамі є різні слова, що перекладаються як "мова", "діалект", "спосіб мовлення". Наприклад, мовознавець (1907–1995) заявив, що в діалекті його рідного села Накіджін, що в Йонаміне є такі слова (у дужках наведено відповідники з літературної японської): /kʰu⸢tsʰii/ (kuchi), /hut˭uu⸢ba/ (kotoba), /munu⸢ʔii/ (monoii). Свою мову у цьому діалекті називають /simaagu⸢tsʰii/ або /sima(a)kʰu⸢t˭uu⸣ba/. Діалект Йонаміне був частиною західного діалекту села Накіджін, що зветься /ʔirinsimaa kʰut˭uba/. Північна частина острова Окінава у розмовній мові зветься "Ямбару", тому сама мова також інколи зветься /jˀan⸢ba⸣rukʰut˭uuba/.
Фонологія
Як і в більшості рюкюських мов на північ від окінавської, у куніґамі є ряд "напружених" або "глоталізованих" приголосних. Носові та напівголосні в цій мові ,[] а проривні - непридихові [C˭], на відміну від "звичайних" придихових [Cʰ]. Куніґамі вирізняється тим, що в ній бракує фонеми /h/, окремої від /p/; вважається що в більшості японо-рюкюських мов фонема /h/ якраз і розвилась у /p/. /h/ у куніґамі натомість походить з двох різних звуків: /*k/ та зі складів без ініціалі, в певних умовах. Отже, наприклад, у діалекті Накіджін є слово /hak˭áí/ (світло, світильник, шьоджі), якому в японській відповідає слово /akárí/ (світло, світильник); слово мовою куніґамі відрізняється від японського наявністю /h/ на початку, непридиховим /k˭/, та відсутністю *r перед *i, що було там у праяпонській мові. У куніґамі також існують розрізнення між словами, що є омофонами у японській: слова /k˭umuú/ (хмара) та /húbu/ (павук) з діалекту Накіджін відповідають майже омофонічним у японській словам /kúmo/ та /kumó/.
Морфологія
Куніґамі, на відміну від японської, використовує морфологічне закінчення /-sa/ для позначення прислівників. Наприклад, у діалекті Накіджін, /tʰuusá pʰanaaɽít˭un/, перекладається літературною японською як toókú hanárete irú ([воно] далеко). У японській для цього використовується закінчення /-ku/, а /-sa/ використовується для утворення іменників на позначення якось абстрактної якості чи кількості (як закінчення "-ість") з прикметників.
Джерела
- Okinawa Nakijin Hōgen Jiten, . Словник діалекту Йонаміне села Накіджін.
- Okinawa Iejima Hōgen Jiten, . Словник діалекту Іе.
Примітки
- , архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015)
- Nakamoto Masachie 中本正智 (1981). Zusetsu Ryūkyū-go jiten 図説 琉球語辞典 (яп.). с. 26.
- Kunigami. UNESCO. Процитовано 1 лютого 2014.
- (яп.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2014.
- (яп.). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2014.
- (яп.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
- Samuel E. Martin (1970) "Shodon: A Dialect of the Northern Ryukyus", in the Journal of the American Oriental Society, vol. 90, no. 1 (Jan–Mar), pp. 97–139.
- Акутом позначається високий тон
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kunigami abo Pivnichna okinavska movaYanbaru Kutuba yap 山原言葉 ヤンバルクトゥーバ ryukyuska mova yakoyu govoryat na pivnochi ostrova Okinava u poviti Kunigami ta misti Nago sho razom skladayut istorichnij region Yambaru Ranishe na teritoriyi cogo regiona znahodilos korolivstvo en Kunigami山原言葉 ヤンバルクトゥーバ Yanbaru Kutuba KunigamiPoshirena vYaponiyaRegionPivnich ostroviv RyukyuNosiyi5 000 2004 PisemnistKlasifikaciyaRyukyuskiOficijnij statusKodi moviISO 639 3xug Dialekt sela Nakidzhin vvazhayetsya osnovnim dialektom movi kunigami podibno do dialektu en Naha centralnoyi okinavskoyi movi Kilkist nosiyiv movi kunigami nevidoma Cherez yaponsku movnu politiku molode pokolinnya zdebilshogo spilkuyetsya yaponskoyu movoyu yak ridnoyu PoshirennyaMovoyu kunigami rozmovlyayut ne tilki na pivnochi ostrova Okinava ale j takozh na malih susidnih ostrovah Ie Cuken Kudaka KlasifikaciyaGlottolog cituyuchi robotu Pellard 2009 viznachaye sho ye dvi ryukyuski movi kunigami ta okinavska Ethnologue takozh vkazuye movi ta Glottolog klasifikuye ci movi razom z usima inshimi movami pivnochi arhipelagu Ryukyu yak cituye Uemura 2003 ta viznachaye movi okinoerabu ta joron yak riznovidi movi kunigami Narodna etimologiyaV nosiyiv kunigami ye rizni slova sho perekladayutsya yak mova dialekt sposib movlennya Napriklad movoznavec 1907 1995 zayaviv sho v dialekti jogo ridnogo sela Nakidzhin sho v Jonamine ye taki slova u duzhkah navedeno vidpovidniki z literaturnoyi yaponskoyi kʰu tsʰii kuchi hut uu ba kotoba munu ʔii monoii Svoyu movu u comu dialekti nazivayut simaagu tsʰii abo sima a kʰu t uu ba Dialekt Jonamine buv chastinoyu zahidnogo dialektu sela Nakidzhin sho zvetsya ʔirinsimaa kʰut uba Pivnichna chastina ostrova Okinava u rozmovnij movi zvetsya Yambaru tomu sama mova takozh inkoli zvetsya jˀan ba rukʰut uuba FonologiyaYak i v bilshosti ryukyuskih mov na pivnich vid okinavskoyi u kunigami ye ryad napruzhenih abo glotalizovanih prigolosnih Nosovi ta napivgolosni v cij movi dzherelo a prorivni nepridihovi C na vidminu vid zvichajnih pridihovih Cʰ Kunigami viriznyayetsya tim sho v nij brakuye fonemi h okremoyi vid p vvazhayetsya sho v bilshosti yapono ryukyuskih mov fonema h yakraz i rozvilas u p h u kunigami natomist pohodit z dvoh riznih zvukiv k ta zi skladiv bez iniciali v pevnih umovah Otzhe napriklad u dialekti Nakidzhin ye slovo hak ai svitlo svitilnik shodzhi yakomu v yaponskij vidpovidaye slovo akari svitlo svitilnik slovo movoyu kunigami vidriznyayetsya vid yaponskogo nayavnistyu h na pochatku nepridihovim k ta vidsutnistyu r pered i sho bulo tam u prayaponskij movi U kunigami takozh isnuyut rozriznennya mizh slovami sho ye omofonami u yaponskij slova k umuu hmara ta hubu pavuk z dialektu Nakidzhin vidpovidayut majzhe omofonichnim u yaponskij slovam kumo ta kumo MorfologiyaKunigami na vidminu vid yaponskoyi vikoristovuye morfologichne zakinchennya sa dlya poznachennya prislivnikiv Napriklad u dialekti Nakidzhin tʰuusa pʰanaaɽit un perekladayetsya literaturnoyu yaponskoyu yak tooku hanarete iru vono daleko U yaponskij dlya cogo vikoristovuyetsya zakinchennya ku a sa vikoristovuyetsya dlya utvorennya imennikiv na poznachennya yakos abstraktnoyi yakosti chi kilkosti yak zakinchennya ist z prikmetnikiv DzherelaOkinawa Nakijin Hōgen Jiten Slovnik dialektu Jonamine sela Nakidzhin Okinawa Iejima Hōgen Jiten Slovnik dialektu Ie Primitki arhiv originalu Ethnologue 18th ed 2015 Nakamoto Masachie 中本正智 1981 Zusetsu Ryukyu go jiten図説 琉球語辞典 yap s 26 Kunigami UNESCO Procitovano 1 lyutogo 2014 yap Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 lyutogo 2014 yap Arhiv originalu za 5 sichnya 2020 Procitovano 1 lyutogo 2014 yap Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 1 lyutogo 2014 Samuel E Martin 1970 Shodon A Dialect of the Northern Ryukyus in the Journal of the American Oriental Society vol 90 no 1 Jan Mar pp 97 139 Akutom poznachayetsya visokij ton Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi movoyu kunigami