Ґуна-Яла або Куна-Яла (ісп. Guna Yala, або Гунаяла, ісп. Gunayala, в перекладі з мови куна — «Земля ґуна», або «Земля куна») — автономне управління індіанців куна зі статусом комарки (району, ісп. comarca, comarca indígena) на півночі Панами площею 2393 км². Адміністративний центр — місто Ґайґірґордуб.
Ґуна-Яла | |||
---|---|---|---|
ісп. Guna Yala | |||
| |||
Інші провінції Панами | |||
Столиця | |||
Країна | Панама | ||
Офіційна мова | Іспанська | ||
Населення | |||
- повне | 33 109 (2004) | ||
- густота | 13,84 /км² | ||
Площа | |||
- повна | 2 393 км² | ||
Часовий пояс | UTC−5 | ||
Вебсайт | gunayala.org.pa | ||
ISO 3166-2 | PA-KY | ||
Розташування комарки Ґуна-Яла на мапі Панами | |||
|
Географія
Територія управління становить 2 393 км². Комарка являє собою вузьку смугу землі, що простягнулася вздовж узбережжя Карибського моря на 373 км. Межує з провінцією Колон (на заході), провінціями Панама і Дар'єн (на півдні), комаркою Ембера-Воунаан (на південному сході) і Колумбією (на сході). На півночі омивається водами Карибського моря. Крім материкової частини до складу комарки входять також понад 350 островів у Карибському морі, з яких лише 36 населені.
Історія
4 червня 1870 року в складі Колумбії була створена комарка Туленега (ісп. Tulenega), велика частина якої після відділення в 1903 році Панами, увійшла до складу цієї нової держави. Індіанці куна виступали за надання їм більшої автономії, у зв'язку з чим сталася : 12 лютого 1925 року вожді 45 сіл і племен ґуна на конференції в Аіліганді-Ґуна проголосили незалежну від Панами , що отримала свій, заснований на іспанському, прапор з древнім символом ґуна в центрі — свастикою. В ході повстання індіанці з використанням каное напали на кілька місцевих поліцейських дільниць, в результаті чого загинуло 27 осіб.
4 березня за посередництва США було підписано мирну угоду куна з владою, згідно з якою індіанцям було обіцяно підвищену повагу їхніх звичаїв, відмова від нав'язування нових шкіл, захист рівних з іншими громадянами Панами прав, вивід поліцейських сил з комарки, також були випущені всі в'язні-індіанці, які опинилися у в'язниці в ході повстання. Індіанці, в свою чергу, зобов'язалися скласти зброю, відмовитися від своєї декларації незалежності і дотримуватися законів Панами. Прапор куна був збережений як прапор всього народу куна, а також комарки Туленега, яка в 1938 році була перейменована в Сан-Блас (ісп. San Blas - за назвою входячого до нього архіпелагу і півострова) як офіційна індіанська автономія. В 1942 році через схожість символу індіанців ґуна з нацистською свастикою, в прапор комарки були внесені зміни: в свастику було додано червоне кільце - символ кілець-прикрас, які традиційно носять в носі індіанки куна, а колір верхньої та нижньої смуг був змінений з темно-оранжевого на червоний. 23 грудня 1998 року комарка була перейменована в Куна-Яла (ісп. Kuna Yala) , проте 22 листопада 2010 року назва комарки була змінена на Ґуна-Яла у зв'язку з тим, що слово "ґуна" є найбільш близьким за звучанням до місцевої індіанської транскрипції, що також пов'язане з виключенням (остаточно у 2011 році) з мови куна букви «K» (поряд з буквами «P» і «T»). Не дивлячись на виключення букви «K» з мови куна, офіційна зміна назв 2-х сусідніх автономних індіанських комарок (правда, субпровінціального рівня) Куна-де-Варганді і Куна-де-Мадуганді поки не відбулося. Крім того, в 2010 році прапор комарки також був змінений і отримав сучасний вигляд.
Населення
Згідно з переписом 2010 року в Ґуна-Яла проживають 33 109 осіб, г. ч. індіанці куна.
Управління
Вищим політико-адміністративним органом комарки є обраний на 2 роки Генеральний Конгрес куна, що включає в себе представників кожної з 49 громад Ґуна-Яла і обирає 3 сагладуммагана (sagladummagan) — головних , які представляють автономію на регіональному, національному та міжнародному рівнях.
Адміністративний поділ
В адміністративному відношенні поділяється на 49 громад, об'єднаних в 4 міські округи:
Економіка
Економіка Ґуна-Яла ґрунтується на сільському господарстві, рибальстві, виробництві різних ремісничих виробів і туризмі. Основні с/г культури включають банани, кукурудзу і цукровий очерет.
Примітки
- Gaceta Oficial de Panamá Nº 28071-B - 11 de julio de 2016[недоступне посилання](ісп.)
- Cabecera de Guna Yala cambia de nombre [ 2019-04-26 у Wayback Machine.] - . 13 de julio de 2016(ісп.)
- Ley 99 del 23 de diciembre de 1998. Gaceta Oficial de Panamá [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
- Segunda parte de mi Viaje a Panamá: El Mundo de los Gunas ; Capítulo I, Historia y Organización Política. Historia y Organización Política. Parte 1. La gente que pierde su tradición pierde su alma. [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
- El Congreso Nacional Guna decidió suprimir las letras P, T, K de su alfabeto, siendo esta última reemplazada por la letra G. Boletín Informativo del Congreso Nacional Guna, Diciembre de 2010, Consultado el 15 de noviembre de 2011 [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.](ісп.)
- Congreso General Guna [ 30 березня 2014 у Wayback Machine.](ісп.)
Посилання
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guna Yala abo Kuna Yala isp Guna Yala abo Gunayala isp Gunayala v perekladi z movi kuna Zemlya guna abo Zemlya kuna avtonomne upravlinnya indianciv kuna zi statusom komarki rajonu isp comarca comarca indigena na pivnochi Panami plosheyu 2393 km Administrativnij centr misto Gajgirgordub Guna Yala isp Guna Yala Prapor Inshi provinciyi Panami Stolicya Krayina Panama Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 33 109 2004 gustota 13 84 km Plosha povna 2 393 km Chasovij poyas UTC 5 Vebsajt gunayala org pa ISO 3166 2 PA KY Roztashuvannya komarki Guna Yala na mapi Panami Roztashuvannya komarki Guna Yala na mapi Panami Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Guna Yala GajgirgordubGeografiyaTeritoriya upravlinnya stanovit 2 393 km Komarka yavlyaye soboyu vuzku smugu zemli sho prostyagnulasya vzdovzh uzberezhzhya Karibskogo morya na 373 km Mezhuye z provinciyeyu Kolon na zahodi provinciyami Panama i Dar yen na pivdni komarkoyu Embera Vounaan na pivdennomu shodi i Kolumbiyeyu na shodi Na pivnochi omivayetsya vodami Karibskogo morya Krim materikovoyi chastini do skladu komarki vhodyat takozh ponad 350 ostroviv u Karibskomu mori z yakih lishe 36 naseleni Istoriya4 chervnya 1870 roku v skladi Kolumbiyi bula stvorena komarka Tulenega isp Tulenega velika chastina yakoyi pislya viddilennya v 1903 roci Panami uvijshla do skladu ciyeyi novoyi derzhavi Indianci kuna vistupali za nadannya yim bilshoyi avtonomiyi u zv yazku z chim stalasya 12 lyutogo 1925 roku vozhdi 45 sil i plemen guna na konferenciyi v Ailigandi Guna progolosili nezalezhnu vid Panami sho otrimala svij zasnovanij na ispanskomu prapor z drevnim simvolom guna v centri svastikoyu V hodi povstannya indianci z vikoristannyam kanoe napali na kilka miscevih policejskih dilnic v rezultati chogo zaginulo 27 osib Prapor Respubliki Tuli 12 lyutogo 4 bereznya 1925 narodu kuna i komarki Tulenega z 1938 San Blas v 1925 1942 4 bereznya za poserednictva SShA bulo pidpisano mirnu ugodu kuna z vladoyu zgidno z yakoyu indiancyam bulo obicyano pidvishenu povagu yihnih zvichayiv vidmova vid nav yazuvannya novih shkil zahist rivnih z inshimi gromadyanami Panami prav vivid policejskih sil z komarki takozh buli vipusheni vsi v yazni indianci yaki opinilisya u v yaznici v hodi povstannya Indianci v svoyu chergu zobov yazalisya sklasti zbroyu vidmovitisya vid svoyeyi deklaraciyi nezalezhnosti i dotrimuvatisya zakoniv Panami Prapor kuna buv zberezhenij yak prapor vsogo narodu kuna a takozh komarki Tulenega yaka v 1938 roci bula perejmenovana v San Blas isp San Blas za nazvoyu vhodyachogo do nogo arhipelagu i pivostrova yak oficijna indianska avtonomiya V 1942 roci cherez shozhist simvolu indianciv guna z nacistskoyu svastikoyu v prapor komarki buli vneseni zmini v svastiku bulo dodano chervone kilce simvol kilec prikras yaki tradicijno nosyat v nosi indianki kuna a kolir verhnoyi ta nizhnoyi smug buv zminenij z temno oranzhevogo na chervonij 23 grudnya 1998 roku komarka bula perejmenovana v Kuna Yala isp Kuna Yala prote 22 listopada 2010 roku nazva komarki bula zminena na Guna Yala u zv yazku z tim sho slovo guna ye najbilsh blizkim za zvuchannyam do miscevoyi indianskoyi transkripciyi sho takozh pov yazane z viklyuchennyam ostatochno u 2011 roci z movi kuna bukvi K poryad z bukvami P i T Ne divlyachis na viklyuchennya bukvi K z movi kuna oficijna zmina nazv 2 h susidnih avtonomnih indianskih komarok pravda subprovincialnogo rivnya Kuna de Vargandi i Kuna de Madugandi poki ne vidbulosya Krim togo v 2010 roci prapor komarki takozh buv zminenij i otrimav suchasnij viglyad NaselennyaZgidno z perepisom 2010 roku v Guna Yala prozhivayut 33 109 osib g ch indianci kuna UpravlinnyaVishim politiko administrativnim organom komarki ye obranij na 2 roki Generalnij Kongres kuna sho vklyuchaye v sebe predstavnikiv kozhnoyi z 49 gromad Guna Yala i obiraye 3 sagladummagana sagladummagan golovnih yaki predstavlyayut avtonomiyu na regionalnomu nacionalnomu ta mizhnarodnomu rivnyah Administrativnij podilV administrativnomu vidnoshenni podilyayetsya na 49 gromad ob yednanih v 4 miski okrugi EkonomikaEkonomika Guna Yala gruntuyetsya na silskomu gospodarstvi ribalstvi virobnictvi riznih remisnichih virobiv i turizmi Osnovni s g kulturi vklyuchayut banani kukurudzu i cukrovij ocheret PrimitkiGaceta Oficial de Panama Nº 28071 B 11 de julio de 2016 nedostupne posilannya isp Cabecera de Guna Yala cambia de nombre 2019 04 26 u Wayback Machine 13 de julio de 2016 isp Ley 99 del 23 de diciembre de 1998 Gaceta Oficial de Panama 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine isp Segunda parte de mi Viaje a Panama El Mundo de los Gunas Capitulo I Historia y Organizacion Politica Historia y Organizacion Politica Parte 1 La gente que pierde su tradicion pierde su alma 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine isp El Congreso Nacional Guna decidio suprimir las letras P T K de su alfabeto siendo esta ultima reemplazada por la letra G Boletin Informativo del Congreso Nacional Guna Diciembre de 2010 Consultado el 15 de noviembre de 2011 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine isp Congreso General Guna 30 bereznya 2014 u Wayback Machine isp Posilannya isp