Бе́ла Кун (угор. Kun Béla), ім'я при народженні Бе́ла Кон (угор. Kohn Béla; 20 лютого 1886, , Австро-Угорщина — 29 серпня 1938, на Бутовський полігон, РРФСР, СРСР) — угорський політик-комуніст та більшовицький революціонер єврейського походження. У березні 1919 проголосив Угорську Радянську республіку, що проіснувала 133 дні.
Бела Кун | |
---|---|
угор. Kun Béla | |
Ім'я при народженні | угор. Kohn Béla |
Народився | 20 лютого 1886[1] Чеху-Сілванієй, Австро-Угорська імперія |
Помер | 29 серпня 1938[1] (52 роки) Москва, Російська РФСР, СРСР ·смертна кара[d] |
Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
Країна | Угорщина СРСР |
Діяльність | політик, дипломат, журналіст |
Alma mater | d (1904) і d (1902) |
Знання мов | угорська і російська[1] |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | Список міністрів закордонних справ Угорщини і d |
Партія | d і КПРС |
Конфесія | атеїзм |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d |
|
Розстріляний під час сталінського терору.
Життєпис
Народився у сім'ї сільського писаря-єврея. Закінчив реформатську колегію (гімназію). Навчався в Клузькому університеті на юридичному факультеті.
З 1902 — член соціал-демократичної партії Угорщини.
Під час Першої світової війни як австро-угорський солдат потрапив до російського полону, де вступив до більшовицької партії.
У березні 1918 створив угорську групу РКП(б), а згодом — Федерацію Зарубіжних Груп. Також організував у Червоній армії загони з угорських військовополонених. Як комісар такого загону брав участь у розстрілі заручників та «класових ворогів».
У листопаді 1918 незаконно повернувся до Угорщини, де його було заарештовано, а після революції — звільнено.
В Угорській Радянській республіці, що постала у березні 1919, виконував функції народного комісара закордонних та військових справ, проте як лідер угорських комуністів був де-факто першою особою держави. Всупереч порадам Леніна його уряд не роздав поміщицькі землі селянам, натомість націоналізувавши їх. Через це уряд протримався лише 133 дні, поки його не скинула румунська інтервенція та війська Міклоша Горті.
Через Австрію Кун перебрався до РРФСР, де під час Громадянської війни служив комісаром. На його відповідальності масовий розстріл в Криму офіцерів Білої армії, котрим обіцяли амністію.
З часу призначення головою Кримревкому постійно надсилав реляції до ЦК РКП(б), в яких наполягав на тому, щоб «прибрати» з Криму всіх «старих» більшовиків (тих, хто брав участь у революційному русі ще з 1917) — дуже популярного на півострові Юлія Гавена («через його недостатню твердість та стійкість»), С. Бабахана, І. Фірдевса, першого редактора газети «Красный Крым», колишнього меншовика П. Новицького, Л. Немченка та багатьох інших, а замість них прислати з Москви «перевірених» товаришів.
16 листопада 1920 організовано Кримревком на чолі з Бела Куном, який зосередив в своїх руках всю повноту влади на півострові. У лютому 1921 відкликаний з Криму та направлений працювати на керівну партійну роботу на Урал.
У 1921 направлено в Веймарську республіку, де його завданням було організувати комуністичне повстання. З 1921 був член виконавчого комітету Комуністичного інтернаціоналу та лідер . Прихильник політики Сталіна.
З 1928 року мешкав у СРСР, де наприкінці 1930-х був заарештований за звинуваченням у троцькізмі і згодом розстріляний.
Коли в 1956 його було реабілітовано, КПРС надала інформацію, що він помер 30 листопада 1939 у в'язниці. Згодом, у 1989 уряд СРСР заявив, що Куна було розстріляно на Бутовському полігоні 29 серпня 1938.
Джерела та література
- Т. Б. Бикова. Кун Бела [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 495. — .
- Г. П. Герасимова. Кун Бела [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Т. Б. Бикова Створення Кримської АСРР (1917—1921 рр.)
Література
- Н. В. Шпакова. Кун Бела // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Беля Кун [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 80. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бела Кун |
- Біографія [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Бела Кун на сайті «protivpytok.org» [ 30 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Інститут історії України [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Be la Kun ugor Kun Bela im ya pri narodzhenni Be la Kon ugor Kohn Bela 20 lyutogo 1886 Avstro Ugorshina 29 serpnya 1938 na Butovskij poligon RRFSR SRSR ugorskij politik komunist ta bilshovickij revolyucioner yevrejskogo pohodzhennya U berezni 1919 progolosiv Ugorsku Radyansku respubliku sho proisnuvala 133 dni Bela Kunugor Kun BelaIm ya pri narodzhenniugor Kohn BelaNarodivsya20 lyutogo 1886 1886 02 20 1 Chehu Silvaniyej Avstro Ugorska imperiyaPomer29 serpnya 1938 1938 08 29 1 52 roki Moskva Rosijska RFSR SRSR smertna kara d PohovannyaRozstrilnij poligon Komunarka Krayina Ugorshina SRSRDiyalnistpolitik diplomat zhurnalistAlma materd 1904 i d 1902 Znannya movugorska i rosijska 1 UchasnikPersha svitova vijnaPosadaSpisok ministriv zakordonnih sprav Ugorshini i dPartiyad i KPRSKonfesiyaateyizmU shlyubi zdDitid i d Mediafajli u Vikishovishi Rozstrilyanij pid chas stalinskogo teroru ZhittyepisNarodivsya u sim yi silskogo pisarya yevreya Zakinchiv reformatsku kolegiyu gimnaziyu Navchavsya v Kluzkomu universiteti na yuridichnomu fakulteti Z 1902 chlen social demokratichnoyi partiyi Ugorshini Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni yak avstro ugorskij soldat potrapiv do rosijskogo polonu de vstupiv do bilshovickoyi partiyi U berezni 1918 stvoriv ugorsku grupu RKP b a zgodom Federaciyu Zarubizhnih Grup Takozh organizuvav u Chervonij armiyi zagoni z ugorskih vijskovopolonenih Yak komisar takogo zagonu brav uchast u rozstrili zaruchnikiv ta klasovih vorogiv U listopadi 1918 nezakonno povernuvsya do Ugorshini de jogo bulo zaareshtovano a pislya revolyuciyi zvilneno V Ugorskij Radyanskij respublici sho postala u berezni 1919 vikonuvav funkciyi narodnogo komisara zakordonnih ta vijskovih sprav prote yak lider ugorskih komunistiv buv de fakto pershoyu osoboyu derzhavi Vsuperech poradam Lenina jogo uryad ne rozdav pomishicki zemli selyanam natomist nacionalizuvavshi yih Cherez ce uryad protrimavsya lishe 133 dni poki jogo ne skinula rumunska intervenciya ta vijska Miklosha Gorti Cherez Avstriyu Kun perebravsya do RRFSR de pid chas Gromadyanskoyi vijni sluzhiv komisarom Na jogo vidpovidalnosti masovij rozstril v Krimu oficeriv Biloyi armiyi kotrim obicyali amnistiyu Z chasu priznachennya golovoyu Krimrevkomu postijno nadsilav relyaciyi do CK RKP b v yakih napolyagav na tomu shob pribrati z Krimu vsih starih bilshovikiv tih hto brav uchast u revolyucijnomu rusi she z 1917 duzhe populyarnogo na pivostrovi Yuliya Gavena cherez jogo nedostatnyu tverdist ta stijkist S Babahana I Firdevsa pershogo redaktora gazeti Krasnyj Krym kolishnogo menshovika P Novickogo L Nemchenka ta bagatoh inshih a zamist nih prislati z Moskvi perevirenih tovarishiv 16 listopada 1920 organizovano Krimrevkom na choli z Bela Kunom yakij zoserediv v svoyih rukah vsyu povnotu vladi na pivostrovi U lyutomu 1921 vidklikanij z Krimu ta napravlenij pracyuvati na kerivnu partijnu robotu na Ural U 1921 napravleno v Vejmarsku respubliku de jogo zavdannyam bulo organizuvati komunistichne povstannya Z 1921 buv chlen vikonavchogo komitetu Komunistichnogo internacionalu ta lider Prihilnik politiki Stalina Z 1928 roku meshkav u SRSR de naprikinci 1930 h buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u trockizmi i zgodom rozstrilyanij Koli v 1956 jogo bulo reabilitovano KPRS nadala informaciyu sho vin pomer 30 listopada 1939 u v yaznici Zgodom u 1989 uryad SRSR zayaviv sho Kuna bulo rozstrilyano na Butovskomu poligoni 29 serpnya 1938 Dzherela ta literaturaT B Bikova Kun Bela 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 495 ISBN 978 966 00 0855 4 G P Gerasimova Kun Bela 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X T B Bikova Stvorennya Krimskoyi ASRR 1917 1921 rr Literatura N V Shpakova Kun Bela Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaBelya Kun 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 80 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bela Kun Biografiya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Bela Kun na sajti protivpytok org 30 travnya 2015 u Wayback Machine ros Institut istoriyi Ukrayini 29 chervnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563