Культурний центр Ататюрка (тур. Atatürk Kültür Merkezi, AKM) — культурний центр, розташований в районі Алтиндаг в Анкарі.
Культурний центр імені Ататюрка | |
Дата створення / заснування | 27 грудня 1987 |
---|---|
Країна | Туреччина |
Адміністративна одиниця | Анкара |
Часовий пояс | і TRS[d] |
Архітектор | d |
Культурний центр імені Ататюрка у Вікісховищі |
Координати: 39°56′37″ пн. ш. 32°50′26″ сх. д. / 39.94367924204112086° пн. ш. 32.84079022124486613° сх. д.
Центр побудовано в пам'ять про засновника Турецької Республіки Мустафу Кемаля Ататюрка до 100-річчя з дня його народження, його будівництво тривало з 1981 по 1987 рік.
Спроектували комплекс майстер-архітектор Філіз Еркал та майстер-інженер Кошкун Еркал. До його складу входять виставкові приміщення, художні майстерні, навчальні кімнати, кімната для переговорів, бібліотеки та Музей епохи Республіки (тур. Cumhuriyet Devri Müzesi).
Район АКМ
Територія АКМ визначена Законом № 2302 і складається з п'яти зон:
- Перша зона, присвячена культурі та мистецтву, знаходиться в районі Іподрому Анкари. Вона включає в себе будівлі Культурного центру Ататюрка, Державної опери і театру та конгрес-центр.
- Друга зона включає ряд спортивних споруд, зокрема Стадіон, критий спортивний зал імені Ататюрка та зелені зони.
- Третя зона — зона відпочинку, до неї входить Молодіжний парк.
- Четвертий район — також мистецько-культурний, включає Концертний зал президентського симфонічного оркестру та Музей сучасного мистецтва.
- П'ята зона — це зона музеїв, розташована між площею Улус і Молодіжним парком. Тут знаходяться Музей Республіки та Музей війни за незалежність.
Історія
Будівництво Культурного центру Ататюрка відбувалося в рамках заходів до 100-річчя з дня народження Ататюрка.
Проєкт було визначено національним конкурсом відповідно до Закону № 2302 під назвою «Відзначення 100-річчя з дня народження Ататюрка та заснування Культурного центру Ататюрка».
У конкурсі 1981 року брали участь 52 проекти; комплекс, який спроєктували головний архітектор Філіз Еркал та головний інженер Джошкун Еркал, був обраний після оцінки 22-26 червня 1981 року експертним комітетом архітекторів.
Основу Культурного центру заклав 29 жовтня 1981 року Кенан Еврен, 7-й президент Туреччини. Будівництво завершено в 1987 році.
Структура
Галерея образотворчого мистецтва
Галерея має площу приблизно 3500 м² і використовується для експонування таких робіт, як живопис, скульптура, фотографія, кераміка, графіка та ремісничі вироби, а також для організації різноманітних ярмарків.
Зал засідань
Має площу 700 м² і вміщує 230 осіб. Зал також придатний для виставок невеликих театральних вистав і може використовуватися як кінотеатр.
Музей епохи Республіки
Музей має площу 2500 м², у ньому виставлено приблизно 445 експонатів. На додаток до різноманітних робіт і картин, що належали Ататюрку, тут представлені різноманітні моделі та зразки робіт, побудованих у період республіки. Також у музеї проводяться мультивізійні шоу турецькою, англійською, німецькою та французькою мовами.
Спеціалізована бібліотека імені Ататюрка
Бібліотека заснована у 1984 році, її тематикою є Ататюрк, історія національної боротьби та республіки. Вона містить приблизно 9000 книг, переважно турецькою мовою, і 2000 журналів у палітурках.
Примітки
- Ankara Atatürk Kültür Merkezi (AKM). Arkitera.com (тур.). Процитовано 4 вересня 2023.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Mimarlar Odası Ankara Şubesi – AKM Alanı. mimarlarodasiankara.org (тур.). Процитовано 4 вересня 2023.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Atatürk Araştırma Merkezi Başkanlığı Kütüphanesi. Arkitera.com (тур.). Процитовано 4 вересня 2023.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulturnij centr Atatyurka tur Ataturk Kultur Merkezi AKM kulturnij centr roztashovanij v rajoni Altindag v Ankari Kulturnij centr imeni Atatyurka Data stvorennya zasnuvannya27 grudnya 1987 Krayina Turechchina Administrativna odinicyaAnkara Chasovij poyasUTC 3 i TRS d Arhitektord Kulturnij centr imeni Atatyurka u Vikishovishi Koordinati 39 56 37 pn sh 32 50 26 sh d 39 94367924204112086 pn sh 32 84079022124486613 sh d 39 94367924204112086 32 84079022124486613 Centr pobudovano v pam yat pro zasnovnika Tureckoyi Respubliki Mustafu Kemalya Atatyurka do 100 richchya z dnya jogo narodzhennya jogo budivnictvo trivalo z 1981 po 1987 rik Sproektuvali kompleks majster arhitektor Filiz Erkal ta majster inzhener Koshkun Erkal Do jogo skladu vhodyat vistavkovi primishennya hudozhni majsterni navchalni kimnati kimnata dlya peregovoriv biblioteki ta Muzej epohi Respubliki tur Cumhuriyet Devri Muzesi Rajon AKM Turecki zirki vistupayut nad AKM pid chas svyatkuvannya 29 zhovtnya 2008 rik Teritoriya AKM viznachena Zakonom 2302 i skladayetsya z p yati zon Persha zona prisvyachena kulturi ta mistectvu znahoditsya v rajoni Ipodromu Ankari Vona vklyuchaye v sebe budivli Kulturnogo centru Atatyurka Derzhavnoyi operi i teatru ta kongres centr Druga zona vklyuchaye ryad sportivnih sporud zokrema Stadion kritij sportivnij zal imeni Atatyurka ta zeleni zoni Tretya zona zona vidpochinku do neyi vhodit Molodizhnij park Chetvertij rajon takozh mistecko kulturnij vklyuchaye Koncertnij zal prezidentskogo simfonichnogo orkestru ta Muzej suchasnogo mistectva P yata zona ce zona muzeyiv roztashovana mizh plosheyu Ulus i Molodizhnim parkom Tut znahodyatsya Muzej Respubliki ta Muzej vijni za nezalezhnist IstoriyaBudivnictvo Kulturnogo centru Atatyurka vidbuvalosya v ramkah zahodiv do 100 richchya z dnya narodzhennya Atatyurka Proyekt bulo viznacheno nacionalnim konkursom vidpovidno do Zakonu 2302 pid nazvoyu Vidznachennya 100 richchya z dnya narodzhennya Atatyurka ta zasnuvannya Kulturnogo centru Atatyurka U konkursi 1981 roku brali uchast 52 proekti kompleks yakij sproyektuvali golovnij arhitektor Filiz Erkal ta golovnij inzhener Dzhoshkun Erkal buv obranij pislya ocinki 22 26 chervnya 1981 roku ekspertnim komitetom arhitektoriv Osnovu Kulturnogo centru zaklav 29 zhovtnya 1981 roku Kenan Evren 7 j prezident Turechchini Budivnictvo zaversheno v 1987 roci StrukturaGalereya obrazotvorchogo mistectva Galereya maye ploshu priblizno 3500 m i vikoristovuyetsya dlya eksponuvannya takih robit yak zhivopis skulptura fotografiya keramika grafika ta remisnichi virobi a takozh dlya organizaciyi riznomanitnih yarmarkiv Zal zasidan Maye ploshu 700 m i vmishuye 230 osib Zal takozh pridatnij dlya vistavok nevelikih teatralnih vistav i mozhe vikoristovuvatisya yak kinoteatr Muzej epohi Respubliki Muzej maye ploshu 2500 m u nomu vistavleno priblizno 445 eksponativ Na dodatok do riznomanitnih robit i kartin sho nalezhali Atatyurku tut predstavleni riznomanitni modeli ta zrazki robit pobudovanih u period respubliki Takozh u muzeyi provodyatsya multivizijni shou tureckoyu anglijskoyu nimeckoyu ta francuzkoyu movami Specializovana biblioteka imeni Atatyurka Biblioteka zasnovana u 1984 roci yiyi tematikoyu ye Atatyurk istoriya nacionalnoyi borotbi ta respubliki Vona mistit priblizno 9000 knig perevazhno tureckoyu movoyu i 2000 zhurnaliv u paliturkah PrimitkiAnkara Ataturk Kultur Merkezi AKM Arkitera com tur Procitovano 4 veresnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Mimarlar Odasi Ankara Subesi AKM Alani mimarlarodasiankara org tur Procitovano 4 veresnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Ataturk Arastirma Merkezi Baskanligi Kutuphanesi Arkitera com tur Procitovano 4 veresnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka