Ерлітоу — урбанізоване суспільство і археологічна культура початку бронзової ери в Китаї. Розташовувалося в долині річки Хуанхе. Історичний період охоплював з 1900 до 1500 років до н. е. Спадкувала культурі Луншань. Еволюція культури Ерлітоу не отримала ще однозначного пояснення. Висувається теорія, що була основою держави Ся. Максимальний розмір городища становив 2,4 x 1,9 км. Її спадкоємцем була культура Ерлінган та держава Шан.
Дослідження
У 1959 році археологом Сю Сюшеном були розпочаті розкопки на багатошаровому поселенні Ерлітоу поблизу міста . Матеріали чотирьох шарів цього пам'ятника були настільки виразні, що дають підстави археологам для виділення самостійної культури Ерлітоу. Загалом до 2006 року знайдено 20 поселень цієї культури.
Характеристика
Культура Ерлітоу зародилася в надрах хенаньського Луншань на початку II тис. до н. е. Городище розташовувався на злитті річок Лохе і Іхе. Місцеві племена, розвиваючи свою матеріальну культуру, освоїли і розвинули виробничі навички і традиції енеолітичного населення басейну Хуанхе. Вони досягли високої майстерності в техніці ливарного справи і в будівельному мистецтві. Їх розвитку були притаманні швидкі темпи. Протягом трьох-чотирьох століть тут відбулася еволюція від первісності до перших щаблів цивілізації.
Ерлітоу-1 та Ерлітоу-2
Висувається гіпотеза, що пам'ятники першого і другого шарів (фази Ерлітоу-1 і Ерлітоу-2 відповідно) належали легендарному племені ся, яке співвідносять з напівміфічною династією Ся. Під час Ерлітоу-1 виникло зростаюче поселення розміром 100 га. Під час другої фази поселення досягло площі 300 га і стало приймати міські риси. Чотири дороги охоплювали палац площею 12 га.
Ерлітоу-3
На рівні третього шару (Ерлітоу-3, датоване XIII ст. до н. е.) спостерігається якісний культурний зсув. Основу для цього розглядають як встановлення влади племені шан. Внесення в археологічний контекст фактів, почерпнутих з переказів, не може служити підставою для безперечних висновків, але в якості робочої гіпотези можна погодитися з інтерпретацією змісту третього і четвертого шарів як ранньшанських пам'ятників. Створюються перші канали (загалом їх було збудовано три).
У третьому шарі була розкрита велика платформа з утрамбованої землі, на якій розташовувалися руїни комплексу будівель, що мали характер палацово-храмового центру. Платформа височіла на 80 см над поверхнею і була оточена стіною з утрамбованої землі. Її протяжність з півночі на південь — 100 м, а з заходу на схід — 108 м. Центр платформи займає фундамент прямокутного будівлі довжиною в 30 м і шириною в 11 м. Уздовж стін його, по всьому периметру, збереглися сліди опорних стовпів і їх кам'яні основи. Цей магістральний каркас, мабуть, підтримував чотирьохскатну дах і її звисають краю. Розкопані також залишки оточувала палац галереї і воріт. Стіни палацу і галереї були споруджені в неолітичних традиціях і складалися з підтримуваного стовпами плетеного каркаса, обмазані зовні глиною з додаванням рубаної соломи. Навколо центрального комплексу відкрито численні бази наземних жител, землянки, зольники, колодязі, гончарні печі і сліди металургійного виробництва у вигляді уламків глиняних тиглів, керамічних ливарних форм і шлаків. Як і в попередніх шарах, сільськогосподарський інвентар ерлітоусцеі складався з кам'яних серпів, кам'яних мотик і ножів, знарядь з рогу і мушель. Виявлено сліди вживання дерев'яного двозубого знаряддя лейси для копання землі. Проте справжнім відкриттям були знайдені тут металеві знаряддя праці та зброя: ножі, шила, долота, наконечники стріл, клевци. Хімічний аналіз цих предметів та інших металевих виробів свідчить, що всі вони були виготовлені з бронзи, де основу становила мідь.
Бронзові посудини Ерлітоу мають високу якість та копіюють форми глиняних посудин, представлених у всіх чотирьох шарах культури. Це найдавніші знахідки подібних виробів в Східній Азії. Тут зародилася одна з найбільш виразних традицій давньокитайської культури — виготовлення спеціальних бронзових посудин, що призначалися для жертвоприношень предкам. Технологія виробництва бронзових судин, дзвонів та інших виробів здійснювалося за допомогою багатосекційних розбірних керамічних форм.
Гончарно виробництво характеризується виробництвом тетраподів (триног) типу дін і пань, горщиків цзен, триніг цзя з руків'ям. Кераміка мала сірий, чорний і білий колір, посудини були грубі і тонкі, примітивні і химерні.
Найважливіше було розвиток печаток — вельми майстерно вироблених, з вигадливою різьбою і високою художньою майстерністю. Зображення символічні, ідейні. Стали з'являтися зображення драконів і чудовиськ на окремих судинах, маски .
Ерлітоу-4
Період Ерлітоу-4 характеризує занепад, хоча розкопки показують, що забудова міста тривали. Близько 1600 року до н. е. в Яньші, приблизно в 6 км від Ерлітоу, було побудовано інше місто, обнесене стіною.
Джерела
- Li Liu, The Chinese Neolithic: Trajectories to Early States, Cambridge et New York, Cambridge University Press, 2004, 475 p. ()
- Fairbank, John King; Goldman, Merle (2006) [1992]. China: A New History (2nd enlarged ed.). Cambridge: MA; London: The Belknap Press of Harvard University Press. .
- Anne P. Underhill (dir.), A companion to Chinese archaeology, Chichester, West Sussex ; Malden (Mass.), Wiley-Blackwell, 2013, 640 p. ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ерлітоу |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erlitou urbanizovane suspilstvo i arheologichna kultura pochatku bronzovoyi eri v Kitayi Roztashovuvalosya v dolini richki Huanhe Istorichnij period ohoplyuvav z 1900 do 1500 rokiv do n e Spadkuvala kulturi Lunshan Evolyuciya kulturi Erlitou ne otrimala she odnoznachnogo poyasnennya Visuvayetsya teoriya sho bula osnovoyu derzhavi Sya Maksimalnij rozmir gorodisha stanoviv 2 4 x 1 9 km Yiyi spadkoyemcem bula kultura Erlingan ta derzhava Shan ErlitouDoslidzhennyaU 1959 roci arheologom Syu Syushenom buli rozpochati rozkopki na bagatosharovomu poselenni Erlitou poblizu mista Materiali chotiroh shariv cogo pam yatnika buli nastilki virazni sho dayut pidstavi arheologam dlya vidilennya samostijnoyi kulturi Erlitou Zagalom do 2006 roku znajdeno 20 poselen ciyeyi kulturi HarakteristikaKultura Erlitou zarodilasya v nadrah henanskogo Lunshan na pochatku II tis do n e Gorodishe roztashovuvavsya na zlitti richok Lohe i Ihe Miscevi plemena rozvivayuchi svoyu materialnu kulturu osvoyili i rozvinuli virobnichi navichki i tradiciyi eneolitichnogo naselennya basejnu Huanhe Voni dosyagli visokoyi majsternosti v tehnici livarnogo spravi i v budivelnomu mistectvi Yih rozvitku buli pritamanni shvidki tempi Protyagom troh chotiroh stolit tut vidbulasya evolyuciya vid pervisnosti do pershih shabliv civilizaciyi Erlitou 1 ta Erlitou 2 Visuvayetsya gipoteza sho pam yatniki pershogo i drugogo shariv fazi Erlitou 1 i Erlitou 2 vidpovidno nalezhali legendarnomu plemeni sya yake spivvidnosyat z napivmifichnoyu dinastiyeyu Sya Pid chas Erlitou 1 viniklo zrostayuche poselennya rozmirom 100 ga Pid chas drugoyi fazi poselennya dosyaglo ploshi 300 ga i stalo prijmati miski risi Chotiri dorogi ohoplyuvali palac plosheyu 12 ga Erlitou 3 Na rivni tretogo sharu Erlitou 3 datovane XIII st do n e sposterigayetsya yakisnij kulturnij zsuv Osnovu dlya cogo rozglyadayut yak vstanovlennya vladi plemeni shan Vnesennya v arheologichnij kontekst faktiv pocherpnutih z perekaziv ne mozhe sluzhiti pidstavoyu dlya bezperechnih visnovkiv ale v yakosti robochoyi gipotezi mozhna pogoditisya z interpretaciyeyu zmistu tretogo i chetvertogo shariv yak rannshanskih pam yatnikiv Stvoryuyutsya pershi kanali zagalom yih bulo zbudovano tri Poselennya kulturi Erlitou poznacheno chervonim U tretomu shari bula rozkrita velika platforma z utrambovanoyi zemli na yakij roztashovuvalisya ruyini kompleksu budivel sho mali harakter palacovo hramovogo centru Platforma visochila na 80 sm nad poverhneyu i bula otochena stinoyu z utrambovanoyi zemli Yiyi protyazhnist z pivnochi na pivden 100 m a z zahodu na shid 108 m Centr platformi zajmaye fundament pryamokutnogo budivli dovzhinoyu v 30 m i shirinoyu v 11 m Uzdovzh stin jogo po vsomu perimetru zbereglisya slidi opornih stovpiv i yih kam yani osnovi Cej magistralnij karkas mabut pidtrimuvav chotirohskatnu dah i yiyi zvisayut krayu Rozkopani takozh zalishki otochuvala palac galereyi i vorit Stini palacu i galereyi buli sporudzheni v neolitichnih tradiciyah i skladalisya z pidtrimuvanogo stovpami pletenogo karkasa obmazani zovni glinoyu z dodavannyam rubanoyi solomi Navkolo centralnogo kompleksu vidkrito chislenni bazi nazemnih zhitel zemlyanki zolniki kolodyazi goncharni pechi i slidi metalurgijnogo virobnictva u viglyadi ulamkiv glinyanih tigliv keramichnih livarnih form i shlakiv Yak i v poperednih sharah silskogospodarskij inventar erlitouscei skladavsya z kam yanih serpiv kam yanih motik i nozhiv znaryad z rogu i mushel Viyavleno slidi vzhivannya derev yanogo dvozubogo znaryaddya lejsi dlya kopannya zemli Prote spravzhnim vidkrittyam buli znajdeni tut metalevi znaryaddya praci ta zbroya nozhi shila dolota nakonechniki stril klevci Himichnij analiz cih predmetiv ta inshih metalevih virobiv svidchit sho vsi voni buli vigotovleni z bronzi de osnovu stanovila mid Bronzovi posudini Erlitou mayut visoku yakist ta kopiyuyut formi glinyanih posudin predstavlenih u vsih chotiroh sharah kulturi Ce najdavnishi znahidki podibnih virobiv v Shidnij Aziyi Tut zarodilasya odna z najbilsh viraznih tradicij davnokitajskoyi kulturi vigotovlennya specialnih bronzovih posudin sho priznachalisya dlya zhertvoprinoshen predkam Tehnologiya virobnictva bronzovih sudin dzvoniv ta inshih virobiv zdijsnyuvalosya za dopomogoyu bagatosekcijnih rozbirnih keramichnih form Goncharno virobnictvo harakterizuyetsya virobnictvom tetrapodiv trinog tipu din i pan gorshikiv czen trinig czya z rukiv yam Keramika mala sirij chornij i bilij kolir posudini buli grubi i tonki primitivni i himerni Najvazhlivishe bulo rozvitok pechatok velmi majsterno viroblenih z vigadlivoyu rizboyu i visokoyu hudozhnoyu majsternistyu Zobrazhennya simvolichni idejni Stali z yavlyatisya zobrazhennya drakoniv i chudovisk na okremih sudinah maski Erlitou 4 Period Erlitou 4 harakterizuye zanepad hocha rozkopki pokazuyut sho zabudova mista trivali Blizko 1600 roku do n e v Yanshi priblizno v 6 km vid Erlitou bulo pobudovano inshe misto obnesene stinoyu DzherelaLi Liu The Chinese Neolithic Trajectories to Early States Cambridge et New York Cambridge University Press 2004 475 p ISBN 978 0 521 64432 7 Fairbank John King Goldman Merle 2006 1992 China A New History 2nd enlarged ed Cambridge MA London The Belknap Press of Harvard University Press ISBN 0 674 01828 1 Anne P Underhill dir A companion to Chinese archaeology Chichester West Sussex Malden Mass Wiley Blackwell 2013 640 p ISBN 978 1 4443 3529 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Erlitou