Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кукерси́т — масивний плитковий глинисто-мергелистий горючий сланець коричнево-бурого кольору.
Етимологія та історія
Назва — за місцем знаходження — від села Кукерс у Естонії. Термін «кукерсайт» вперше використав у 1916 році геолог Залеський Михайло Дмитрович (03(15). 09. 1877, м. Орел, Росія — 22. 12. 1946, Ленінград, нині С.-Петербург). Раніше породу називали «кукерівським шаром» і «кукерівським вогняним сланцем».
Жителі Фінської затоки давно знайомі з горючими сланцями і використовували їх як паливо. Німецький хімік Йоганн Готліб Георгі (1729—1802) описав породу у своїй публікації 1791—1798 рр. у Кенігсберзькому географічно-фізичному та природно-історичному описі.
Перші масштабні спроби видобутку корисних копалин були зроблені в районі Кукрузе в 1880-х роках, промисловий видобуток почався лише з 1916 року. Перший великий завод по видобутку нафти з кукерситу був введений в дію в 1924 році в Кохтла-Ярве. До 1940 року в основному виробляли дизельне паливо і мастила, а також консерванти для деревини і бітум зі сланцевої нафти. У той час майже 10 % доходів Естонії від експорту отримували зі сланцевої нафти.
Сьогодні Kuckersit покриває 62 % потреб Естонії в нафті і особливо важливий у сфері енергопостачання.
Наприкінці 1990-х існувало ще шість шахт глибиною до 80 м і чотири кар'єри. Водночас, промисловий видобуток кукерситу спричинив серйозні екологічні проблеми.
Кукерсит також сьогодні видобувають у Росії, але не в таких масштабах, як в Естонії. Місця видобутку — між Санкт-Петербургом і естонським кордоном.
Загальний опис
Кукерсит — сланцева, переважно дрібнозерниста порода від світло- до темно-коричневого кольору. Місцями він багатий на скам'янілості, видимі неозброєним оком. Під світловим мікроскопом видно, що він складається переважно з органічних структур. У деяких місцях можна побачити неправильні чорні лінзи асфальтових мінералів. Порода багата нафтою, вміст нафти може становити до 46 % породи, що робить її одним із найвищих вмістів нафти в горючих сланцях у світі. Крім органічних речовин зустрічаються силікати та алюмосилікати, а також високий вміст вапна. На відміну від подібних ордовикських сланців Dictyonema, поширених у північній Естонії та Швеції, вміст важких металів у куксерситі низький. Кукерсит неоднорідний, і шари та конкреції вапняку трапляються всередині породи.
Головні компоненти: кероген (органічна речовина), тонкозернистий уламковий матеріал, карбонат кальцію. Масова частка керогену в кукерситі 20-70 % (в середньому 30—50 %).
Кукерсит використовується в основному як енергетичне паливо, в менших масштабах для отримання побутового газу, і хімічних продуктів. Зола кукерситу придатна для будівельних матеріалів, вапнування ґрунтів.
Залягає у Балтійському сланцевому басейні. Кукерсит є основою значної промисловості в Естонії.
Генезис
В ордовику значні частини континентальної території були затоплені. Поклади вапняку утворилися в мілководних морях в центральній і північній Європі, в тому числі в країнах Балтії. У районі сьогоднішнього с.Кукерс велика кількість синьо-зелених водоростей виду Gloeocapsomorpha prisca відклалася в мілководному морі, утворивши морську гіттію. На підставі порівняння з аналогічними сучасними відкладеннями припускається, що для морської зони, де утворився кукерсит, глибина не перевищувала чотирьох метрів.
Відслонення кукерситу в Естонії
Кукерсит поширений на східній частині Фінської затоки у вигляді повторюваних включень у вапняках середнього ордовика Естонії та Росії. У цих вапнякових товщах потужністю від 20 до 30 метрів було нараховано до 50 окремих шарів кукерситу та кукерситоподібних порід товщиною від кількох сантиметрів до максимум двох-трьох метрів. Одне з головних родовищ - Тапа в Естонії.
Від Таллінна до Санкт-Петербурга шари кукерситу залягають на більш ніж 90 кілометрів, площа їх поширення становить понад 50 000 км2. Загальні запаси в Естонії оцінюються від 6 до 21 мільярдів тонн.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Hans Murawski, Wilhelm Meyer: Geologisches Wörterbuch. Ferd. Enke Verlag Stuttgart, 11. Auflage 2004, 262 S., .
- John R. Dyni: Geology and resources of some world oil-shale deposits. Scientific Investigations Report 2005–5294. In: U.S. Department of the Interior. U.S. Geological Survey. 2006.
- K. Luts: Esthonian Oil Shale – Its Chemistry, Technology, and Analysis. Chapter I. Der Kukersit. Revaler Buchverlag G.m.b.H., 29 S., Reval 1944.
- N. E. Altun, C. Hiçyilmaz, J.-Y. Hwang, A. Suat Bağci, M. V. Kök: Oil Shales in the world and Turkey; reserves, current situation and future prospects: a review. In: Oil Shale. A Scientific-Technical Journal. 23. Jahrgang, Nr. 3. Estonian Academy Publishers, 2006, ISSN 0208-189X, S. 211–227.
- Kattai, V.; Lokk, U. (1998). "Historical review of the kukersite oil shale exploration in Estonia". Oil Shale. A Scientific-Technical Journal. Estonian Academy Publishers. 15 (2S): 102–110.
Примітки
- Hans Murawski, Wilhelm Meyer: Geologisches Wörterbuch. Ferd. Enke Verlag Stuttgart, 11. Auflage 2004, 262 S., .
- Geographisch-physikalische und naturhistorische Beschreibung des Russischen Reichs / zur Uebersicht bisheriger Kenntnisse von demselben. Nicolovius, Königsberg, erschienen in 6 Bänden von 1797 bis 1802. Nachdruck: Hansebooks, 2017, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kukersi t masivnij plitkovij glinisto mergelistij goryuchij slanec korichnevo burogo koloru Kukersi t Estoniya Kukersit EstoniyaEtimologiya ta istoriyaNazva za miscem znahodzhennya vid sela Kukers u Estoniyi Termin kukersajt vpershe vikoristav u 1916 roci geolog Zaleskij Mihajlo Dmitrovich 03 15 09 1877 m Orel Rosiya 22 12 1946 Leningrad nini S Peterburg Ranishe porodu nazivali kukerivskim sharom i kukerivskim vognyanim slancem Zhiteli Finskoyi zatoki davno znajomi z goryuchimi slancyami i vikoristovuvali yih yak palivo Nimeckij himik Jogann Gotlib Georgi 1729 1802 opisav porodu u svoyij publikaciyi 1791 1798 rr u Kenigsberzkomu geografichno fizichnomu ta prirodno istorichnomu opisi Pershi masshtabni sprobi vidobutku korisnih kopalin buli zrobleni v rajoni Kukruze v 1880 h rokah promislovij vidobutok pochavsya lishe z 1916 roku Pershij velikij zavod po vidobutku nafti z kukersitu buv vvedenij v diyu v 1924 roci v Kohtla Yarve Do 1940 roku v osnovnomu viroblyali dizelne palivo i mastila a takozh konservanti dlya derevini i bitum zi slancevoyi nafti U toj chas majzhe 10 dohodiv Estoniyi vid eksportu otrimuvali zi slancevoyi nafti Sogodni Kuckersit pokrivaye 62 potreb Estoniyi v nafti i osoblivo vazhlivij u sferi energopostachannya Naprikinci 1990 h isnuvalo she shist shaht glibinoyu do 80 m i chotiri kar yeri Vodnochas promislovij vidobutok kukersitu sprichiniv serjozni ekologichni problemi Kukersit takozh sogodni vidobuvayut u Rosiyi ale ne v takih masshtabah yak v Estoniyi Miscya vidobutku mizh Sankt Peterburgom i estonskim kordonom Zagalnij opisKukersit slanceva perevazhno dribnozernista poroda vid svitlo do temno korichnevogo koloru Miscyami vin bagatij na skam yanilosti vidimi neozbroyenim okom Pid svitlovim mikroskopom vidno sho vin skladayetsya perevazhno z organichnih struktur U deyakih miscyah mozhna pobachiti nepravilni chorni linzi asfaltovih mineraliv Poroda bagata naftoyu vmist nafti mozhe stanoviti do 46 porodi sho robit yiyi odnim iz najvishih vmistiv nafti v goryuchih slancyah u sviti Krim organichnih rechovin zustrichayutsya silikati ta alyumosilikati a takozh visokij vmist vapna Na vidminu vid podibnih ordovikskih slanciv Dictyonema poshirenih u pivnichnij Estoniyi ta Shveciyi vmist vazhkih metaliv u kuksersiti nizkij Kukersit neodnoridnij i shari ta konkreciyi vapnyaku traplyayutsya vseredini porodi Golovni komponenti kerogen organichna rechovina tonkozernistij ulamkovij material karbonat kalciyu Masova chastka kerogenu v kukersiti 20 70 v serednomu 30 50 Kukersit vikoristovuyetsya v osnovnomu yak energetichne palivo v menshih masshtabah dlya otrimannya pobutovogo gazu i himichnih produktiv Zola kukersitu pridatna dlya budivelnih materialiv vapnuvannya gruntiv Zalyagaye u Baltijskomu slancevomu basejni Kukersit ye osnovoyu znachnoyi promislovosti v Estoniyi GenezisV ordoviku znachni chastini kontinentalnoyi teritoriyi buli zatopleni Pokladi vapnyaku utvorilisya v milkovodnih moryah v centralnij i pivnichnij Yevropi v tomu chisli v krayinah Baltiyi U rajoni sogodnishnogo s Kukers velika kilkist sino zelenih vodorostej vidu Gloeocapsomorpha prisca vidklalasya v milkovodnomu mori utvorivshi morsku gittiyu Na pidstavi porivnyannya z analogichnimi suchasnimi vidkladennyami pripuskayetsya sho dlya morskoyi zoni de utvorivsya kukersit glibina ne perevishuvala chotiroh metriv Vidslonennya kukersitu v EstoniyiKukersit poshirenij na shidnij chastini Finskoyi zatoki u viglyadi povtoryuvanih vklyuchen u vapnyakah serednogo ordovika Estoniyi ta Rosiyi U cih vapnyakovih tovshah potuzhnistyu vid 20 do 30 metriv bulo narahovano do 50 okremih shariv kukersitu ta kukersitopodibnih porid tovshinoyu vid kilkoh santimetriv do maksimum dvoh troh metriv Odne z golovnih rodovish Tapa v Estoniyi Vid Tallinna do Sankt Peterburga shari kukersitu zalyagayut na bilsh nizh 90 kilometriv plosha yih poshirennya stanovit ponad 50 000 km2 Zagalni zapasi v Estoniyi ocinyuyutsya vid 6 do 21 milyardiv tonn LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Hans Murawski Wilhelm Meyer Geologisches Worterbuch Ferd Enke Verlag Stuttgart 11 Auflage 2004 262 S ISBN 978 3 8274 1445 8 John R Dyni Geology and resources of some world oil shale deposits Scientific Investigations Report 2005 5294 In U S Department of the Interior U S Geological Survey 2006 K Luts Esthonian Oil Shale Its Chemistry Technology and Analysis Chapter I Der Kukersit Revaler Buchverlag G m b H 29 S Reval 1944 N E Altun C Hicyilmaz J Y Hwang A Suat Bagci M V Kok Oil Shales in the world and Turkey reserves current situation and future prospects a review In Oil Shale A Scientific Technical Journal 23 Jahrgang Nr 3 Estonian Academy Publishers 2006 ISSN 0208 189X S 211 227 Kattai V Lokk U 1998 Historical review of the kukersite oil shale exploration in Estonia Oil Shale A Scientific Technical Journal Estonian Academy Publishers 15 2S 102 110 PrimitkiHans Murawski Wilhelm Meyer Geologisches Worterbuch Ferd Enke Verlag Stuttgart 11 Auflage 2004 262 S ISBN 978 3 8274 1445 8 Geographisch physikalische und naturhistorische Beschreibung des Russischen Reichs zur Uebersicht bisheriger Kenntnisse von demselben Nicolovius Konigsberg erschienen in 6 Banden von 1797 bis 1802 Nachdruck Hansebooks 2017 ISBN 978 3 7434 4092 0