Іва н Олекса ндрович Кука рін рос Иван Александрович Кукарин 18 січня 1922 18 грудня 1948 радянський військовик у роки Д

Іва́н Олекса́ндрович Кука́рін (рос. Иван Александрович Кукарин; 18 січня 1922 — 18 грудня 1948) — радянський військовик, у роки Другої світової війни — номер обслуги протитанкової гармати 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії 57-ї армії, гвардії рядовий. Герой Радянського Союзу (1943).

Іван Олександрович Кукарін

рос. Иван Александрович Кукарин

Народження

18 січня 1922

Смерть

18 грудня 1948 (26 років)

Поховання

Національність

Країна

Приналежність

Роки служби

1942—1944

Партія

КПРС

Звання

гвардії рядовий

Формування

36-а гв.сд

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди

Життєпис

Народився на станції , нині Катав-Івановського міського округу Челябінської області Росії, в родині залізничника. Росіянин. Навчався у школі № 5 міста Верхня Пишма Свердловської області, від 1930 року мешкав у Свердловську. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ. Працював спочатку слюсарем на Верх-Ісетському заводі, а з 1939 року — на Среднєуральській ГРЕС.

До лав РСЧА призваний у грудні 1942 року. В діючій армії — з лютого 1943 року. Воював на Воронезькому і Степовому фронтах.

Особливо номер обслуги протитанкової гармати 1-го стрілецького батальйону 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії рядовий І. О. Кукарін відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 вересня 1943 року він зі своєю гарматою першим переправився на правий беріг річки Дніпро. З ходу прямим наведенням розчищав шлях піхоті. Викотивши з допомогою стрільців свою гармату на височину 134.4, протягом доби відбив до 10 контратак супротивника. 27 вересня ворог контратакував радянські позиції у стик батальйонів і прорвав оборону. Під час бою всі члени обслуги вибули зі строю, гвардії рядовий І. О. Кукарін залишився один біля гармати, але продовжував самотужки вести вогонь по супротивнику, що наступав. У цьому бою був поранений, але поле бою не полишив.

Після лікування у шпиталі у 1944 році був демобілізований. Повернувся у , працював на ГРЕС. Член ВКП(б) з 1945 року.

Помер 18 грудня 1948 року. Похований у місті Юрюзань Челябінської області.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії рядовому Кукаріну Івану Олександровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1438).

Також нагороджений медалями, у тому числі «За відвагу» (02.10.1943).

Посилання

Кукарін Іван Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).