Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ку́йбишевська пече́ра — підземна порожнина, розташована у гірському масиві Арабіка в Абхазії. Протяжність 2540 м, проєктивна довжина 1515 м, глибина 970 м, площа 13500 м², об'єм 820000 м³, висота входу над рівнем моря 2180 м.
| Куйбишевська | |
|---|---|
| рос. Куйбышевская | |
| Характеристики | |
| Тип | карстова |
| Гірські породи | вапняк |
| Довжина | 2540 м |
| Глибина | 970 м |
| Висота н. р. м. | 2180 м |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1979 |
| Категорія складності | 5А |
| Розташування | |
| Країна | Грузія |
| Регіон | Абхазія |
| Місцевість | Арабіка |
Складнощі проходження печери
За спортивною класифікацією печера відноситься до категорії 5А. Навішування спорядження потрібно на колодязях глибиною: 90, 60, 15, 70, 170, 50, 15, 90, 62 метра.
Опис
Вхід розташований у середній частині трогової долини Ортобалаган, у схилі напівзруйнованого ригеля. Шахта являє собою каскадну систему, в якій вертикальні колодязі поєднуються з великими залами і похило-уступчастими ділянками. У верхній частині порожнини (до позначки близько −550 м) переважають великі колодязі глибиною 60-170 м. На глибині 150 м закладена суха, горизонтальна галерея, що являє собою «мертвий» ярус з морфологічними доказами корозійного формування у фреатичних умовах. Досить протяжна похило-виступчаста ділянка корозійно-ерозійного формування (меандр) закладено в інтервалі глибин 170—210 м. Нижче позначки −570 м порожна являє собою русло підземного потоку — великий меандр з окремими невеликими колодязями. Меандр ускладнений глибовими завалами та залами обвалення над колодязями. Найбільша зала 1500-річчя Києва має об'єм близько 600000 м³, її дно розташоване на відмітках −450-475 м. На глибині 600 м розташована зала Каштан обсягом близько 50000 м³, що утворилась при обваленні матеріалу в розширенні меандру (завал Акваріум). На глибині 700 м розташована зала Академії наук обсягом близько 150000 м³, що утворилася шляхом обвалення покрівлі 90-метрового колодязя, підсіченого великим розломом, похилим на північ під кутом близько 40°. Брилово-обвальний матеріал повністю заповнив колодязь, утворивши так званий Угрюм-Завал. Нижче Угрюм-Завала слідує крутий меандр з невеликим завалом посередині, що приводить до колодязя 80 м з полицею у верхній частині. На дні цього колодязя (відмітка −937 м) також є кольштированний глиною завал, крізь який можна потрапити в похилий хід. Цей похилий хід приводить в невелику залу, ускладнену брилами (відмітка −970 м), за якою є поки не пройдений колодязь.
Вміст печери
Верхня частина шахти закладена в верхньоюрских вапняках, які з глибини близько 300 м стають все більш піщанисті. Починаючи з позначок −450 — −470 м порожнину продовжують сильно піщані вапняки. Шахта розташована в склепінчастій частині антикліналі Берчіль. Починаючи з позначки −620 м шахта повертає на північ, «завалюючись» на північне крило антикліналі. У нижній частині шахти відзначено перешарування світло- і темно-сірих піщанистих вапняків (потужність шарів близько 1 м). Закладення окремих елементів порожнини контролюється великими тектонічними тріщинами і розломами. Постійний потік в шахті формується з глибини 150 м і у верхньому Меандрі отримує два невеликих припливи. При впадінні в залу 1500-річчя Києва витрата потоку становить 2-5 л/с (за спостереженнями в липні-серпні). У залі відбувається злиття п'яти подібних потоків у вигляді водоспадів, які пропадають в глибову долину зали. Далі потік з'являється вже на глибині −570 м у великому Меандрі, витрата 20-50 л/с. Температура води 1,4 °C до глибини 280 м, і 2,5 °C в нижній частині шахти. Проведеним у 1984 р. експериментом по трасуванню підземного потоку шахти встановлена його зв'язок з джерелом «Репроа» (2 м н.р.м.) і «Холодна річка» (50 м н.р.м.) на узбережжі. У шахті широко представлені гравітаційні відкладення, що складають завали і долини великих залів. Є водні, механічні (вапнякова і кремінчаста галька), і залишкові відкладення (пісок, глина), а також у невеликих кількостях — натічні відкладення.
Історія дослідження
Відкрита в 1979 р. Куйбишевськими спелеологами і пройдена до глибини 150 м. У 1980 р. київськими спелеологами розкритий завал в долині горизонтальної галереї і в наступні роки здійснено подальше проходження шахти. У 1984 р. двотижневі роботи київських спелеологів в Угрюм-Завалі не увінчалися успіхом, і лише в 1985 р. він був повністю пройдений і здійснено подальше проходження шахти до глибини 970 м кер.. У 1983 р. вгору на 460 м досліджений головний приплив до зали 1500-річчя Києва, в 1984 р, цей приплив був пройдений на +120 м свердловська група,.
Див. також
- (П/1-7 (печера))
- (КРЕ-84/100)
- Білий кінь (печера)
Примітки
- Шакир Ю.А.; Киселев В.Е., Климчук А.Б., Кузнецов В.С., Малков В.Н., Немченко Т.А., Соколов Ю.В. (1989). . Комиссия спелеологии и карстоведения Московского центра Российского географического общества. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008. Процитовано 22 листопада 2010.
- Кадастр пещер СССР. — ВИНИТИ, 1986. — С. 149-150.
- 1981 р. — 480 м, кер. А. Б. Клімчук, 1982 р. — 710 м, кер. А. Б. Клімчук, 1983 г. −740 м, кер. С. Р. Кузьменко
- А. Б. Клімчук, А. Г. Горленко
- московська група, кер. А. В. Іванов
- кер. А. С. Вишневський
Література
- Намбольшие пещеры и шахты СССР. — Москва : Наука, 1982.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ku jbishevska peche ra pidzemna porozhnina roztashovana u girskomu masivi Arabika v Abhaziyi Protyazhnist 2540 m proyektivna dovzhina 1515 m glibina 970 m plosha 13500 m ob yem 820000 m visota vhodu nad rivnem morya 2180 m Kujbishevskaros KujbyshevskayaHarakteristikiTipkarstovaGirski porodivapnyakDovzhina2540 mGlibina970 mVisota n r m 2180 mDoslidzhennyaRik vidkrittya1979Kategoriya skladnosti5ARoztashuvannyaKrayinaGruziyaRegionAbhaziyaMiscevistArabikaSkladnoshi prohodzhennya pecheriZa sportivnoyu klasifikaciyeyu pechera vidnositsya do kategoriyi 5A Navishuvannya sporyadzhennya potribno na kolodyazyah glibinoyu 90 60 15 70 170 50 15 90 62 metra OpisVhid roztashovanij u serednij chastini trogovoyi dolini Ortobalagan u shili napivzrujnovanogo rigelya Shahta yavlyaye soboyu kaskadnu sistemu v yakij vertikalni kolodyazi poyednuyutsya z velikimi zalami i pohilo ustupchastimi dilyankami U verhnij chastini porozhnini do poznachki blizko 550 m perevazhayut veliki kolodyazi glibinoyu 60 170 m Na glibini 150 m zakladena suha gorizontalna galereya sho yavlyaye soboyu mertvij yarus z morfologichnimi dokazami korozijnogo formuvannya u freatichnih umovah Dosit protyazhna pohilo vistupchasta dilyanka korozijno erozijnogo formuvannya meandr zakladeno v intervali glibin 170 210 m Nizhche poznachki 570 m porozhna yavlyaye soboyu ruslo pidzemnogo potoku velikij meandr z okremimi nevelikimi kolodyazyami Meandr uskladnenij glibovimi zavalami ta zalami obvalennya nad kolodyazyami Najbilsha zala 1500 richchya Kiyeva maye ob yem blizko 600000 m yiyi dno roztashovane na vidmitkah 450 475 m Na glibini 600 m roztashovana zala Kashtan obsyagom blizko 50000 m sho utvorilas pri obvalenni materialu v rozshirenni meandru zaval Akvarium Na glibini 700 m roztashovana zala Akademiyi nauk obsyagom blizko 150000 m sho utvorilasya shlyahom obvalennya pokrivli 90 metrovogo kolodyazya pidsichenogo velikim rozlomom pohilim na pivnich pid kutom blizko 40 Brilovo obvalnij material povnistyu zapovniv kolodyaz utvorivshi tak zvanij Ugryum Zaval Nizhche Ugryum Zavala sliduye krutij meandr z nevelikim zavalom poseredini sho privodit do kolodyazya 80 m z policeyu u verhnij chastini Na dni cogo kolodyazya vidmitka 937 m takozh ye kolshtirovannij glinoyu zaval kriz yakij mozhna potrapiti v pohilij hid Cej pohilij hid privodit v neveliku zalu uskladnenu brilami vidmitka 970 m za yakoyu ye poki ne projdenij kolodyaz Vmist pecheriVerhnya chastina shahti zakladena v verhnoyurskih vapnyakah yaki z glibini blizko 300 m stayut vse bilsh pishanisti Pochinayuchi z poznachok 450 470 m porozhninu prodovzhuyut silno pishani vapnyaki Shahta roztashovana v sklepinchastij chastini antiklinali Berchil Pochinayuchi z poznachki 620 m shahta povertaye na pivnich zavalyuyuchis na pivnichne krilo antiklinali U nizhnij chastini shahti vidznacheno peresharuvannya svitlo i temno sirih pishanistih vapnyakiv potuzhnist shariv blizko 1 m Zakladennya okremih elementiv porozhnini kontrolyuyetsya velikimi tektonichnimi trishinami i rozlomami Postijnij potik v shahti formuyetsya z glibini 150 m i u verhnomu Meandri otrimuye dva nevelikih priplivi Pri vpadinni v zalu 1500 richchya Kiyeva vitrata potoku stanovit 2 5 l s za sposterezhennyami v lipni serpni U zali vidbuvayetsya zlittya p yati podibnih potokiv u viglyadi vodospadiv yaki propadayut v glibovu dolinu zali Dali potik z yavlyayetsya vzhe na glibini 570 m u velikomu Meandri vitrata 20 50 l s Temperatura vodi 1 4 C do glibini 280 m i 2 5 C v nizhnij chastini shahti Provedenim u 1984 r eksperimentom po trasuvannyu pidzemnogo potoku shahti vstanovlena jogo zv yazok z dzherelom Reproa 2 m n r m i Holodna richka 50 m n r m na uzberezhzhi U shahti shiroko predstavleni gravitacijni vidkladennya sho skladayut zavali i dolini velikih zaliv Ye vodni mehanichni vapnyakova i kreminchasta galka i zalishkovi vidkladennya pisok glina a takozh u nevelikih kilkostyah natichni vidkladennya Istoriya doslidzhennyaVidkrita v 1979 r Kujbishevskimi speleologami i projdena do glibini 150 m U 1980 r kiyivskimi speleologami rozkritij zaval v dolini gorizontalnoyi galereyi i v nastupni roki zdijsneno podalshe prohodzhennya shahti U 1984 r dvotizhnevi roboti kiyivskih speleologiv v Ugryum Zavali ne uvinchalisya uspihom i lishe v 1985 r vin buv povnistyu projdenij i zdijsneno podalshe prohodzhennya shahti do glibini 970 m ker U 1983 r vgoru na 460 m doslidzhenij golovnij pripliv do zali 1500 richchya Kiyeva v 1984 r cej pripliv buv projdenij na 120 m sverdlovska grupa Div takozhP 1 7 pechera KRE 84 100 Bilij kin pechera PrimitkiShakir Yu A Kiselev V E Klimchuk A B Kuznecov V S Malkov V N Nemchenko T A Sokolov Yu V 1989 Komissiya speleologii i karstovedeniya Moskovskogo centra Rossijskogo geograficheskogo obshestva Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2008 Procitovano 22 listopada 2010 Kadastr pesher SSSR VINITI 1986 S 149 150 1981 r 480 m ker A B Klimchuk 1982 r 710 m ker A B Klimchuk 1983 g 740 m ker S R Kuzmenko A B Klimchuk A G Gorlenko moskovska grupa ker A V Ivanov ker A S VishnevskijLiteraturaNambolshie peshery i shahty SSSR Moskva Nauka 1982