Білий кінь печера розташована в гірському масиві Арабіка в Абхазії Протяжність 268 м глибина 110 м площа 4200 м об єм по

Білий кінь — печера, розташована в гірському масиві Арабіка в Абхазії. Протяжність 268 м, глибина 110 м, площа 4200 м ², об'єм понад 40000 м ³, висота входу близько 2300.

Білий кінь
рос. Белая лошадь
Характеристики
Гірські породи	вапняк
Глибина	110 м
Дослідження
Рік відкриття	1981
Категорія складності	2А
Розташування
43°24′35″ пн. ш. 40°21′44″ сх. д. / 43.40972222224977628° пн. ш. 40.36222222224977685° сх. д.
Країна	Грузія
Регіон	Абхазія
Місцевість	Арабіка
Карти розташування

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Білий кінь.

Особливості проходження печери

За спортивною класифікацією печера відноситься до категорії 2А. Навішування спорядження потрібно на колодязях глибиною: 70 метрів.

Описание

«Вхід розташований у верхній частині трогової долині р. , на північ від урочища , на схилі вододільного хребта. Являє собою похилу галерею, розкриту 70-метрову шахту. Закладена в верхньоюрських шаруватих вапняках. Вхідний колодязь забитий снігом і льодом, між ними і корінними породами є вузький лаз, конфігурація і непрохідність якого щорічно змінюються. На дні галереї є глибовий навал, з-під льоду течуть невеликі струмки.»

Вміст печери

Снігом і льодом забитий вхідний колодязь.
Невеликі струмки течуть під льодом на дні галерії.
Температура повітря на дні 0,5 °C, відносна вологість 100% (серпень 1982 р.)

Історія дослідження

У монографії З. К. Тінтілозова печера не згадується Відкрита в 1981 р. і досліджена в 1982-1983 рр. спелеологами Перовського клубу туристів м. Москви (кер. І.Зеленін, М, Дякин).

Печери

(П/1-7)
Куйбишевська печера
(КРЕ-84/100)

Примітки

Шакир Ю.А.; Киселев В.Е., Климчук А.Б., Кузнецов В.С., Малков В.Н., Немченко Т.А., Соколов Ю.В. (1989). Перечень классифицированных пещер. Комиссия спелеологии и карстоведения Московского центра Российского географического общества. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 22 листопада 2010.
Кадастр пещер СССР. — ВИНИТИ, 1986. — С. 149-150.
Тинтилозов З. К. Карстовые пещеры Украины. — Тб., 1976.

[1] Шакир Ю.А.; Киселев В.Е., Климчук А.Б., Кузнецов В.С., Малков В.Н., Немченко Т.А., Соколов Ю.В. (1989). Перечень классифицированных пещер. Комиссия спелеологии и карстоведения Московского центра Российского географического общества. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 22 листопада 2010.

[kp-2] Кадастр пещер СССР. — ВИНИТИ, 1986. — С. 149-150.

[3] Тинтилозов З. К. Карстовые пещеры Украины. — Тб., 1976.