Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миха йло Мефо дійович Кузне ць нар 30 вересня 1900 пом 30 січня 1959 доктор медичних наук професор завідувач кафедрою шк

Кузнець Михайло Мефодійович

Кузнець Михайло Мефодійович

Миха́йло Мефо́дійович Кузне́ць (нар. 30 вересня 1900 ― пом. 30 січня 1959) — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою шкірних та венеричних хвороб Башкирського медичного інституту (1946―1953), завідувач кафедрою шкірних та венеричних хвороб Київського медичного інституту (1954―1959). Автор понад 70 наукових робіт, присвячених хронічній серпігинозній піодермії, патогенезу і лікуванню червоного вовчаку, гістопатології шкіри та вітамінному обміну при дерматозах, гістології, патогенезу і лікуванню псоріазу, мікросаркомі, лімфатичній лейкемії, а також патології травлення у хворих дерматологічного профілю. Першим у вітчизняній літературі опублікував роботу про хворобу Паркс-Вебера.

Кузнець Михайло Мефодійович
image
Народився30 вересня 1900(1900-09-30)
с. Горенка Києво-Святошинського району Київської обл.
Помер30 січня 1959(1959-01-30) (58 років)
Київ, УРСР
ПохованняБайкове кладовище
Країнаimage СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьвинахідник
Alma materКиївський медичний інститут
ГалузьДерматологія, венерологія
ЗакладБашкирський державний медичний інститут
Київський медичний інститут
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньДоктор медичних наук
Науковий керівникОлександр Тижненко
Нагороди
image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнець.

Ранні роки

Народився 30 вересня 1900 в с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області, в незаможній родині. Батько, Мефодій Якович Кузнець, працював у Старо-Петрівському казенному лісництві. Коли Михайлу було 7 років, батько загинув в результаті нещасного випадку в лісі, залишивши четверо дітей. Мати, Євдокія Степанівна, була жінкою з сильним характером ― змалку привчала дітей змалку до щоденної праці по господарству, та мріяла, щоб діти її мали освіту.

У 1912 р. Михайло Кузнець закінчив церковно-парафіяльну школу. Протягом навчання показував неабиякі успіхи, тому його вчитель добився, щоб його найкращого учня прийняли вчитися на казенний кошт до нещодавно відкритої Пуща-Водицької гімназії. У 1919 р. Михайло закінчує гімназію та деякий час змушений займатися важкою фізичною працею, щоб допомогти матері прогодувати сім'ю. Він працює на лісозаготівлі, на будівництві вузькоколійної залізної дороги Київ ― Святошино ― Лютеж.

Навчання у Київському Медичному інституті та початок наукової кар'єри

В 1922 р. він вступає до Київського Медичного інституту, де, навчаючись на стаціонарі, одночасно працює співробітником канцелярії, таким чином заробляючи собі на прожиток. Навчаючись в інституті, він також бере участь у роботі студентського гуртка. Будучи студентом 5 курсу, він пише свою першу наукову роботу «Сучасне лікування сифілісу», а після закінчення медінституту в 1927 р. його залишають працювати спочатку ординатором, а потім ― аспірантом при кафедрі дерматовенерології. У ці роки Михайло Мефодійович займається лікуванням хворих, вивчає основи дерматології та освоює цілий ряд складних лабораторних методів, необхідних кожному лікареві, що присвятив себе науковій діяльності, бере активну участь в роботі Київського наукового дерматовенерологічного товариства. Його наукові роботи публікуються в журналах «Русский вестник дерматологии», «Венерология и дерматология», «Врачебное дело» та ін.

У 1931 р. Михайла Мефодійовича обирають на посаду асистента, а у 1935 р., після затвердження його у ступеню кандидата медичних наук, ― на посаду доцента. У ці роки він розробляє низку тем з дерматовенерології, наполегливо займається проблемою старіння шкіри. Цікава та вельми цінна праця, яку було опубліковано у спеціальному збірнику робіт молодих учених за 1936 р. «Про значення методики капілярометрії у сифілідології», виконується ним протягом 3 років. Дані цієї наукової роботи засновані на дослідженні 227 хворих на сифіліс, котрим було зроблено близько 2000 капілярометричних досліджень.

У 1937 р. Михайло Мефодійович закінчує велику фундаментальну наукову працю — дисертацію на ступень доктора медичних наук (у науковому ступеню доктора медичних наук його було затверджено у 1939 році). Тема дисертації ― «Гістологічні ознаки старіння шкіри». Це винятково велика у науковому аспекті та оригінальна праця. Цю роботу надалі будуть використовувати не лише дерматологи, а й онкологи та патофізіологи. За ці роки він виростає в великого наукового спеціаліста з дерматовенерології.

Діяльність у роки Другої світової війни

У лютому 1938 р. Михайла Мефодійовича у віці 38 років було призвано до лав Червоної армії, і йому було доручено викладання на курсах удосконалення військових лікарів в м. Хабаровську. У Києві залишається дружина і двоє малих дітей.

Пізніше Михайла Мефодійовича переводять до Ленінградської військово-медичної академії ім. Кірова, а ще пізніше ― викладачем до , куди він забирає і сім'ю. Та Німецько-радянська війна перериває його роботу в академії. Він іде на фронт. З січня 1942 по грудень 1945 перебуває у діючій Армії ― на Західному, а згодом на 3-му Білоруському фронті на посадах: старшого ординатора Сортувально-евакуаційного госпіталю № 2366, інспектора-венеролога Фронтового евакопункту № 1, і з 1 квітня 1944 року ― Головного дерматовенеролога 3-го Білоруського фронту.

Незважаючи на тяжкі умови фронтового життя, крім лікувальної роботи, Михайло Мефодійович продовжує вести навчальну та наукову роботу. За наукову роботу «Клініка та діагностика змін шкіри при аліментарній дистрофії, авітамінозі А та скорбуті» після війни він був удостоєний урядової нагороди. Цю роботу в скороченому вигляді було опубліковано у пресі у 1948 р. у вигляді двох глав великої монографії під заголовком «Материалы к учению об особенностях патологии кожи у военнослужащих во время Великой Отечественной войны». Цю працю було відзначено і премійовано комісією Міністерства Охорони Здоров'я. Крім цього, ще ряд його робіт того часу було присвячено питанням оборонного значення (робота з бойовими отруйливими речовинами) та патології шкіри у воєнний час.

Науково-педагогічна діяльність

Після закінчення Німецько-радянської війни Михайло Мефодійович знову повертається до своєї улюбленої науково-педагогічної діяльності: в 1945 р. за конкурсом його обирають на посаду завідувача кафедрою шкірних та венеричних хвороб Башкирського медичного інституту, в місті Уфі, і він перебуває на цій посаді з січня 1946 р. до липня 1953 р. За роки успішної роботи в м. Уфі професор М. М. Кузнець зробив великий внесок до розвитку і становлення кафедри шкірних і венеричних хвороб Башкирського Державного медичного інституту. Керуючи великим колективом лікарів клініки і одночасно республіканським науково-дослідним шкірно-венерологічним інститутом, Михайло Мефодійович розробляє ряд найактуальніших проблем щодо вивчення дерматомікозів в Башкортостані, а також деяких рідкісних дерматозів, таких як кератодермія, пелагра, застосування вітамінів в дерматології, впливу гіпо- та авітамінозів на стан шкіри та ін.

В той же час він є активним членом редколегії журналу «Радянська медицина». Під його безпосереднім керівництвом написано декілька дисертацій на ступень кандидата медичних наук.

Проте, незважаючи на успіхи в роботі в Башкортостані, професор Михайло Мефодійович Кузнець у 1953 р. переїздить до рідного Києва, де в інституті удосконалення лікарів очолює кафедру шкірних та венеричних хвороб, а в 1954 р. за конкурсом переходить на ту ж посаду до Київського медичного інституту ім. академіка О. О. Богомольця. Протягом невеликого проміжку часу йому вдається згуртувати навколо себе колектив та опублікувати цілий ряд робіт з патології органів травлення у дерматологічних хворих. Його перу належать 70 наукових праць, присвячених хронічній серпігинозній піодермії, патогенезу і лікуванню червоного вовчаку, гістопатології шкіри та вітамінному обміну при дерматозах, гістології, патогенезу і лікуванню псоріазу, мікросаркомі, лімфатичній лейкемії, а також патології травлення у хворих дерматологічного профілю, не рахуючи окремих глав, вміщених у довіднику для лікарів та фельдшерів, медичного посібника на допомогу військовим лікарям та декількох науково-популярних брошур.

Величезну організаційну та суспільну роботу проводив Михайло Мефодійович в той час, будучи головою Українського відділення Всесоюзного дерматовенерологічного товариства, головою Київського міського та обласного дерматовенерологічного товариства, головним венерологом Міністерства Охорони здоров'я УРСР, членом Вченої Ради Міністерства Охорони здоров'я УРСР, секретарем Вченої Ради Київського медичного інституту. Багато часу він приділяв, працюючи як редактор та рецензент у ряді журналів та збірників, що виходили в Україні. Михайло Мефодійович був прекрасним діагностом в області дерматології. Його популярність серед населення як лікаря була величезна; до нього приїжджали хворі з різних районів Київської і інших найближчих і навіть віддалених областей України. Михайло Мефодійович не відмовляв в допомозі ні хворому, ні лікарю, прагнучому отримати у нього консультацію. Але тяжкі воєнні роки, нелегке дитинство, напружена робота в останні роки, даються йому взнаки. І в 1959 році він помирає від тяжкої хвороби.

image
Могила Михайла Кузнеця

Похований в м. Києві, на Байковому кладовищі.

Родичі

Брат — Кузнець Яків Мефодійович.

Наукові роботи

  • Сучасне лікування сифілісу// Збірник № 3 наукових праць Київського медичного інституту, 1928, с. 48.
  • До клініки імпетиго цирцината// «Венерологія та дерматологія», 1931, № 10, с. 23.
  • До питання про зміни в старечій шкірі// Український медичний архів, т. 8, 1―2, с. 91.
  • Пелагра//Військова медицина на 3_му Білоруському Фронті у Великій Вітчизняній війні, 1945 р. № 11, с. 78.
  • Склеродерма дорослих Бушке// Вопросы дерматовенерологии. Збірник праць Башкирського шкірно-венерологічного інституту та кафедри шкірних хвороб Медичного інституту, т.4, Уфа, БашГиз, 1948 р. с. 49.
  • До характеристики випадків захворювання на пелагру під час Великої Вітчизняної війни// Вопросы дерматовенерологии. Збірник праць Башкирського шкірно-венерологічного інституту та кафедри шкірних хвороб Медичного інституту, т. 4, Уфа, БашГиз, 1948 р. с. 205.
  • Вітамін Д2 в терапії псоріазу// Журнал « Вестник венерологи и дерматологии» 1953 № 5, с. 20.
  • До клініки та гістопатології фолікулярного гіперкератозу// Вопросы дерматовенерологии. Збірник праць Башкирського шкірно-венерологічного інституту та кафедри шкірних хвороб Медичного інституту, т.5, Уфа, БашГиз, 1955, с. 137.
  • Каротинодермія і її клінічне значення // «Врачебное дело». — 1956. — № 6;
  • Фтівазід в терапії шкірного туберкульозу і червоного вовчаку // Наукові праці розширеного пленуму дерматовенерологичної комісії. — Львів, 1958;
  • Лікування хворих червоним вовчаком фтівазідом // «Врачебное дело» — 1959. — № 4, та ін. [147].

Нагороди

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 2-го ступеня (07.04.1945), Червоної Зірки і медалями.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miha jlo Mefo dijovich Kuzne c nar 30 veresnya 1900 pom 30 sichnya 1959 doktor medichnih nauk profesor zaviduvach kafedroyu shkirnih ta venerichnih hvorob Bashkirskogo medichnogo institutu 1946 1953 zaviduvach kafedroyu shkirnih ta venerichnih hvorob Kiyivskogo medichnogo institutu 1954 1959 Avtor ponad 70 naukovih robit prisvyachenih hronichnij serpiginoznij piodermiyi patogenezu i likuvannyu chervonogo vovchaku gistopatologiyi shkiri ta vitaminnomu obminu pri dermatozah gistologiyi patogenezu i likuvannyu psoriazu mikrosarkomi limfatichnij lejkemiyi a takozh patologiyi travlennya u hvorih dermatologichnogo profilyu Pershim u vitchiznyanij literaturi opublikuvav robotu pro hvorobu Parks Vebera Kuznec Mihajlo MefodijovichNarodivsya30 veresnya 1900 1900 09 30 s Gorenka Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivskoyi obl Pomer30 sichnya 1959 1959 01 30 58 rokiv Kiyiv URSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistvinahidnikAlma materKiyivskij medichnij institutGaluzDermatologiya venerologiyaZakladBashkirskij derzhavnij medichnij institut Kiyivskij medichnij institutVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinDoktor medichnih naukNaukovij kerivnikOleksandr TizhnenkoNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuznec Ranni rokiNarodivsya 30 veresnya 1900 v s Gorenka Kiyevo Svyatoshinskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v nezamozhnij rodini Batko Mefodij Yakovich Kuznec pracyuvav u Staro Petrivskomu kazennomu lisnictvi Koli Mihajlu bulo 7 rokiv batko zaginuv v rezultati neshasnogo vipadku v lisi zalishivshi chetvero ditej Mati Yevdokiya Stepanivna bula zhinkoyu z silnim harakterom zmalku privchala ditej zmalku do shodennoyi praci po gospodarstvu ta mriyala shob diti yiyi mali osvitu U 1912 r Mihajlo Kuznec zakinchiv cerkovno parafiyalnu shkolu Protyagom navchannya pokazuvav neabiyaki uspihi tomu jogo vchitel dobivsya shob jogo najkrashogo uchnya prijnyali vchitisya na kazennij kosht do neshodavno vidkritoyi Pusha Vodickoyi gimnaziyi U 1919 r Mihajlo zakinchuye gimnaziyu ta deyakij chas zmushenij zajmatisya vazhkoyu fizichnoyu praceyu shob dopomogti materi progoduvati sim yu Vin pracyuye na lisozagotivli na budivnictvi vuzkokolijnoyi zaliznoyi dorogi Kiyiv Svyatoshino Lyutezh Navchannya u Kiyivskomu Medichnomu instituti ta pochatok naukovoyi kar yeriV 1922 r vin vstupaye do Kiyivskogo Medichnogo institutu de navchayuchis na stacionari odnochasno pracyuye spivrobitnikom kancelyariyi takim chinom zaroblyayuchi sobi na prozhitok Navchayuchis v instituti vin takozh bere uchast u roboti studentskogo gurtka Buduchi studentom 5 kursu vin pishe svoyu pershu naukovu robotu Suchasne likuvannya sifilisu a pislya zakinchennya medinstitutu v 1927 r jogo zalishayut pracyuvati spochatku ordinatorom a potim aspirantom pri kafedri dermatovenerologiyi U ci roki Mihajlo Mefodijovich zajmayetsya likuvannyam hvorih vivchaye osnovi dermatologiyi ta osvoyuye cilij ryad skladnih laboratornih metodiv neobhidnih kozhnomu likarevi sho prisvyativ sebe naukovij diyalnosti bere aktivnu uchast v roboti Kiyivskogo naukovogo dermatovenerologichnogo tovaristva Jogo naukovi roboti publikuyutsya v zhurnalah Russkij vestnik dermatologii Venerologiya i dermatologiya Vrachebnoe delo ta in U 1931 r Mihajla Mefodijovicha obirayut na posadu asistenta a u 1935 r pislya zatverdzhennya jogo u stupenyu kandidata medichnih nauk na posadu docenta U ci roki vin rozroblyaye nizku tem z dermatovenerologiyi napoleglivo zajmayetsya problemoyu starinnya shkiri Cikava ta velmi cinna pracya yaku bulo opublikovano u specialnomu zbirniku robit molodih uchenih za 1936 r Pro znachennya metodiki kapilyarometriyi u sifilidologiyi vikonuyetsya nim protyagom 3 rokiv Dani ciyeyi naukovoyi roboti zasnovani na doslidzhenni 227 hvorih na sifilis kotrim bulo zrobleno blizko 2000 kapilyarometrichnih doslidzhen U 1937 r Mihajlo Mefodijovich zakinchuye veliku fundamentalnu naukovu pracyu disertaciyu na stupen doktora medichnih nauk u naukovomu stupenyu doktora medichnih nauk jogo bulo zatverdzheno u 1939 roci Tema disertaciyi Gistologichni oznaki starinnya shkiri Ce vinyatkovo velika u naukovomu aspekti ta originalna pracya Cyu robotu nadali budut vikoristovuvati ne lishe dermatologi a j onkologi ta patofiziologi Za ci roki vin virostaye v velikogo naukovogo specialista z dermatovenerologiyi Diyalnist u roki Drugoyi svitovoyi vijniU lyutomu 1938 r Mihajla Mefodijovicha u vici 38 rokiv bulo prizvano do lav Chervonoyi armiyi i jomu bulo dorucheno vikladannya na kursah udoskonalennya vijskovih likariv v m Habarovsku U Kiyevi zalishayetsya druzhina i dvoye malih ditej Piznishe Mihajla Mefodijovicha perevodyat do Leningradskoyi vijskovo medichnoyi akademiyi im Kirova a she piznishe vikladachem do kudi vin zabiraye i sim yu Ta Nimecko radyanska vijna pererivaye jogo robotu v akademiyi Vin ide na front Z sichnya 1942 po gruden 1945 perebuvaye u diyuchij Armiyi na Zahidnomu a zgodom na 3 mu Biloruskomu fronti na posadah starshogo ordinatora Sortuvalno evakuacijnogo gospitalyu 2366 inspektora venerologa Frontovogo evakopunktu 1 i z 1 kvitnya 1944 roku Golovnogo dermatovenerologa 3 go Biloruskogo frontu Nezvazhayuchi na tyazhki umovi frontovogo zhittya krim likuvalnoyi roboti Mihajlo Mefodijovich prodovzhuye vesti navchalnu ta naukovu robotu Za naukovu robotu Klinika ta diagnostika zmin shkiri pri alimentarnij distrofiyi avitaminozi A ta skorbuti pislya vijni vin buv udostoyenij uryadovoyi nagorodi Cyu robotu v skorochenomu viglyadi bulo opublikovano u presi u 1948 r u viglyadi dvoh glav velikoyi monografiyi pid zagolovkom Materialy k ucheniyu ob osobennostyah patologii kozhi u voennosluzhashih vo vremya Velikoj Otechestvennoj vojny Cyu pracyu bulo vidznacheno i premijovano komisiyeyu Ministerstva Ohoroni Zdorov ya Krim cogo she ryad jogo robit togo chasu bulo prisvyacheno pitannyam oboronnogo znachennya robota z bojovimi otrujlivimi rechovinami ta patologiyi shkiri u voyennij chas Naukovo pedagogichna diyalnistPislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni Mihajlo Mefodijovich znovu povertayetsya do svoyeyi ulyublenoyi naukovo pedagogichnoyi diyalnosti v 1945 r za konkursom jogo obirayut na posadu zaviduvacha kafedroyu shkirnih ta venerichnih hvorob Bashkirskogo medichnogo institutu v misti Ufi i vin perebuvaye na cij posadi z sichnya 1946 r do lipnya 1953 r Za roki uspishnoyi roboti v m Ufi profesor M M Kuznec zrobiv velikij vnesok do rozvitku i stanovlennya kafedri shkirnih i venerichnih hvorob Bashkirskogo Derzhavnogo medichnogo institutu Keruyuchi velikim kolektivom likariv kliniki i odnochasno respublikanskim naukovo doslidnim shkirno venerologichnim institutom Mihajlo Mefodijovich rozroblyaye ryad najaktualnishih problem shodo vivchennya dermatomikoziv v Bashkortostani a takozh deyakih ridkisnih dermatoziv takih yak keratodermiya pelagra zastosuvannya vitaminiv v dermatologiyi vplivu gipo ta avitaminoziv na stan shkiri ta in V toj zhe chas vin ye aktivnim chlenom redkolegiyi zhurnalu Radyanska medicina Pid jogo bezposerednim kerivnictvom napisano dekilka disertacij na stupen kandidata medichnih nauk Prote nezvazhayuchi na uspihi v roboti v Bashkortostani profesor Mihajlo Mefodijovich Kuznec u 1953 r pereyizdit do ridnogo Kiyeva de v instituti udoskonalennya likariv ocholyuye kafedru shkirnih ta venerichnih hvorob a v 1954 r za konkursom perehodit na tu zh posadu do Kiyivskogo medichnogo institutu im akademika O O Bogomolcya Protyagom nevelikogo promizhku chasu jomu vdayetsya zgurtuvati navkolo sebe kolektiv ta opublikuvati cilij ryad robit z patologiyi organiv travlennya u dermatologichnih hvorih Jogo peru nalezhat 70 naukovih prac prisvyachenih hronichnij serpiginoznij piodermiyi patogenezu i likuvannyu chervonogo vovchaku gistopatologiyi shkiri ta vitaminnomu obminu pri dermatozah gistologiyi patogenezu i likuvannyu psoriazu mikrosarkomi limfatichnij lejkemiyi a takozh patologiyi travlennya u hvorih dermatologichnogo profilyu ne rahuyuchi okremih glav vmishenih u dovidniku dlya likariv ta feldsheriv medichnogo posibnika na dopomogu vijskovim likaryam ta dekilkoh naukovo populyarnih broshur Velicheznu organizacijnu ta suspilnu robotu provodiv Mihajlo Mefodijovich v toj chas buduchi golovoyu Ukrayinskogo viddilennya Vsesoyuznogo dermatovenerologichnogo tovaristva golovoyu Kiyivskogo miskogo ta oblasnogo dermatovenerologichnogo tovaristva golovnim venerologom Ministerstva Ohoroni zdorov ya URSR chlenom Vchenoyi Radi Ministerstva Ohoroni zdorov ya URSR sekretarem Vchenoyi Radi Kiyivskogo medichnogo institutu Bagato chasu vin pridilyav pracyuyuchi yak redaktor ta recenzent u ryadi zhurnaliv ta zbirnikiv sho vihodili v Ukrayini Mihajlo Mefodijovich buv prekrasnim diagnostom v oblasti dermatologiyi Jogo populyarnist sered naselennya yak likarya bula velichezna do nogo priyizhdzhali hvori z riznih rajoniv Kiyivskoyi i inshih najblizhchih i navit viddalenih oblastej Ukrayini Mihajlo Mefodijovich ne vidmovlyav v dopomozi ni hvoromu ni likaryu pragnuchomu otrimati u nogo konsultaciyu Ale tyazhki voyenni roki nelegke ditinstvo napruzhena robota v ostanni roki dayutsya jomu vznaki I v 1959 roci vin pomiraye vid tyazhkoyi hvorobi Mogila Mihajla Kuznecya Pohovanij v m Kiyevi na Bajkovomu kladovishi RodichiBrat Kuznec Yakiv Mefodijovich Naukovi robotiSuchasne likuvannya sifilisu Zbirnik 3 naukovih prac Kiyivskogo medichnogo institutu 1928 s 48 Do kliniki impetigo circinata Venerologiya ta dermatologiya 1931 10 s 23 Do pitannya pro zmini v starechij shkiri Ukrayinskij medichnij arhiv t 8 1 2 s 91 Pelagra Vijskova medicina na 3 mu Biloruskomu Fronti u Velikij Vitchiznyanij vijni 1945 r 11 s 78 Skleroderma doroslih Bushke Voprosy dermatovenerologii Zbirnik prac Bashkirskogo shkirno venerologichnogo institutu ta kafedri shkirnih hvorob Medichnogo institutu t 4 Ufa BashGiz 1948 r s 49 Do harakteristiki vipadkiv zahvoryuvannya na pelagru pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Voprosy dermatovenerologii Zbirnik prac Bashkirskogo shkirno venerologichnogo institutu ta kafedri shkirnih hvorob Medichnogo institutu t 4 Ufa BashGiz 1948 r s 205 Vitamin D2 v terapiyi psoriazu Zhurnal Vestnik venerologi i dermatologii 1953 5 s 20 Do kliniki ta gistopatologiyi folikulyarnogo giperkeratozu Voprosy dermatovenerologii Zbirnik prac Bashkirskogo shkirno venerologichnogo institutu ta kafedri shkirnih hvorob Medichnogo institutu t 5 Ufa BashGiz 1955 s 137 Karotinodermiya i yiyi klinichne znachennya Vrachebnoe delo 1956 6 Ftivazid v terapiyi shkirnogo tuberkulozu i chervonogo vovchaku Naukovi praci rozshirenogo plenumu dermatovenerologichnoyi komisiyi Lviv 1958 Likuvannya hvorih chervonim vovchakom ftivazidom Vrachebnoe delo 1959 4 ta in 147 NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 07 04 1945 Chervonoyi Zirki i medalyami Posilannyahttp www snt nmu kiev ua l ukr amp p m5 3 2 bereznya 2008 u Wayback Machine http www biografija ru show bio aspx id 70928 http www bsmu anrb ru default aspx id 40stat bashedu ru encikl ddd dermat htm nedostupne posilannya z lipnya 2019

Дата публікації:
Топ