Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнецов Владле н Микола йович Кузнецо в 4 грудня 1931 Харків 10 грудн

Кузнецов Владлен Миколайович

Кузнецов Владлен Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнецов.

Владле́н Микола́йович Кузнецо́в (4 грудня 1931, Харків⁣ — ⁣10 грудня 2014) — український кінодраматург, журналіст. Заслужений діяч мистецтв України (1981). Академік Академії мистецтв України (2004). Член Національної спілки кінематографістів України (1968), заступник голови спілки. Член спілки журналістів України (1959). Лауреат премії ім. М. Ломоносова АН СРСР (1965), Республіканської премії ім. Я. Галана (1975).

Кузнецов Владлен Миколайович
image
Зображення
Дата народження4 грудня 1931(1931-12-04)Місце народженням. ХарківДата смерті10 грудня 2014(2014-12-10) (83 роки)Громадянствоimage УкраїнаAlma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1954)ПрофесіясценаристНапрямДокументальні, Науково-популярні фільмиЧленствоНаціональна спілка журналістів України і НСКУНагороди
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Почесна відзнака Президента України
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
imageIMDbID 1141865

Біографія

Владлен Кузнецов народився 4 грудня 1931 року в м. Харкові в родині службовця. У 1954 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1954–1977 роках працював у газеті «Правда Украины» (завідувач відділу та член редакційної колегії), у 1977–1986 роках був членом редакційно-сценарної редколегії Держкіно УРСР. Був першим головою секції кінокритики Спілки журналістів України.

У 1986 році обраний секретарем, згодом заступником голови Спілки кінематографістів України. Понад 10 років обіймає посаду голови Оргкомітету Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів «КРОК».

У 1997 році став членом-кореспондентом Академії мистецтв України, з 2004 року — дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України.

В. М. Кузнецов — голова ініціативної групи зі створення Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса (першої в Україні офіційно зареєстрованої неформальної громадської організації). Входив до складу урядової комісії, яка визнала Биківню (під Києвом) місцем поховання жертв тоталітарного режиму.

Творчість

За сценаріями В. Кузнєцова та з його дикторськими текстами було створено понад 200 документальних і науково-популярних фільмів, кіно- і телесеріалів, поставлених на студіях «Київнаукфільм», «Укркінохроніка» і студіях Москви.

Автор близько 1000 друкованих статей на кіно критичну та кінознавчу тематику, а також першої з трьох запланованих книг «Україна. Третій шанс: кінодокументи та бесіди з дійовими особами новітньої історії» (2003, у співавторстві).

Сценарист

  • 1959 — «На кручах Дніпрових» (відзнака на «Днях України в Москві», 1959)
  • 1963 — «Таємниця алмазу» (Ломоносівська премія АН СРСР, 1964; приз Міжнародного кінофестивалю в Югославії ім. Н.Тесли, 1965)
  • 1967 — «Людина і хліб» (золота медаль ВДНГ СРСР, диплом за найкращий дикторський текст Всесоюзного кінофестивалю, I премія на Всесоюзному кінофестивалі фільмів про село в Новосибірську)
  • 1968 — «Наша Україна» (I премія та диплом Народного фестивалю «Прага-Братислава», 1968; номінація на Державну премію України ім. Т.Шевченка, 1969)
  • 1969 — «Роздуми про сучасника» (премія на Республіканському кінофестивалі «Людина праці на екрані», 1969; диплом за найкращий дикторський текст II Всесоюзного кінофестивалю, диплом Міжнародного кінофестивалю в Лейпцизі, 1970)
  • 1970 — «Економіка, управління, людина» (диплом на Республіканському фестивалі "Людина праці на екрані, 1970; диплом на Всесоюзному кінофестивалі, 1970)
  • 1970 — «Театр і шанувальники»
  • 1972 — «Завтрашня земля» (гран-прі «Золотий голуб» Міжнародного фестивалю документальних і короткометражних фільмів, Лейпциг, 1973)
  • 1973 — «Вбивця відомий» (Республіканська премія ім. Я.Галана, 1973)
  • 1974 — «Біосфера! Час усвідомлення» (гран-прі на всесвітній виставці в Спокані, США, 1975; гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Римі, 1976)
  • 1974 — «Великий хліб» (співавт.; заохочувальний диплом VII Всесоюзного кінофестивалю, Баку, 1974; номінація на Державну премію України ім. Т.Шевченка)
  • 1975 — «Радянська Україна. Від з'їзду до з'їзду»
  • 1975 — «Економіка — головна політика» (I премія IX Всесоюзного кінофестивалю, Фрунзе, 1976)
  • 1976 — «Уроки на завтра»
  • 1977 — «Розум, честь і совість епохи» (співавт.; I приз XI Всесоюзного кінофестивалю, Єреван, 1978)
  • 1978 — «Слово про хліб» (премія Республіканського кінофестивалю та диплом XII Всесоюзного кінофестивалю в Ашгабаті, 1979; золота медаль ВДНГ СРСР, диплом і I приз VI Всесоюзного кінофестивалю фільмів про село, Новосибірськ, 1978)
  • 1978 — «Дорогою батьків» (співавт.; I премія Всесоюзного конкурсу на найкращий фільм до 60-річчя ВЛКСМ)
  • 1979 — «Діалоги директора Згурського»
  • 1980 — «Разом чи окремо?»
  • 1980 — «А що за душею?»
  • 1980 — «Партійний підхід»
  • 1981 — «Мир і творення»
  • 1982 — «Суфлер» (диплом Міжнародного кінофестивалю у Ліоні, Франція)
  • 1982 — «Київська симфонія» (премія Республіканського фестивалю, 1982)
  • 1982-1989 — XX століття (20 повнометражних фільмів, Москва)
  • 1983 — «Голоси Києва»
  • 1983 — «Слідчий»
  • 1984 — «Іду до тебе, Арктико!»
  • 1984 — «Природа в небезпеці» (2 повнометражних фільми, Москва)
  • 1985 — «Люди-легенди» (співав.; 4 фільми, Москва)
  • 1985 — «Орлята»
  • 1985 — «Суворовці»
  • 1986 — «Московський Кремль»
  • 1986-1989 — «Проблеми енергетики» (6 повнометражних фільмів, Москва; диплом Спілки журналістів Росії, 2000)
  • 1987 — «Стенограма» (диплом Міжнародного кінофестивалю у Барселоні, 1988)
  • 1989 — «Мир вам! Шолом!» (1989, у співавт. з К. Славіним. Диплом Міжнародного кінофестивалю в Філадельфії та Тель-Авіві, 1990)
  • 1989 — «Прибалтійські хроніки» (3 повнометражних фільми, Москва)
  • 1990 — «Табірна пилюка» (диплом Всесоюзного кінофестивалю, Свердловськ, 1991)
  • 1990 — «А правда зробить вас вільними!»
  • 1991 — «Невільник брат, невільниця сестра» (диплом I Всеукраїнського кінофестивалю, Київ)
  • 1992 — «Жезл»
  • 1993 — «Євангеліє від Сатани»
  • 1993 — «Інтелігенція і влада»
  • 1993 — «Історик та історія: М.Грушевський»
  • 1994-2000 — «Останній міф» (18 фільмів, Москва; диплом фестивалю «Російське кіно», Нью-Йорк, 2000; фінальна номінація на премію ТЕФІ-2000)
  • 1996 — «Три рішення першого президента»
  • 1997 — «Серж Лифар»
  • 1998 — «Соломія Крушельницька»
  • 1999 — «Гірке відлуння Афгану» (2 серії)
  • 1999 — «Два кольори часу»
  • 1999 — «Діалог наприкінці сторіччя»
  • 1999 — «Олександр Вертинський» (приз «Золота ера» Української телеакадемії, 1999)
  • 1999 — «Україна. Третій шанс» (4 фільми)
  • 2001 — «Квіти часів окупації» (співавт.)
  • 2002 — «В суботу я король!» (співавт.; перша премія фестивалю в Єкатеринбурзі)
  • 2004 — «Афганістан. Проекції в майбутнє» (4 серії; медаль «За заслуги» Української спілки воїнів-інтернаціоналістів за фільм «Афганістан. Проекції в майбутнє», 2004)
  • 2004 — «Десята муза в Україні» (2 серії)
  • 2004 — «Дороги до лобного місця» (3 серії; премія «Символ свободи» Спілки журналістів Росії, 2004)
  • 2004 — «Жила собі Одеса…» (Премії фестивалів у Варшаві та Стокгольмі, 2004)
  • 2005 — «Хто ворог твій?» (Премія Міжнародного правозахисного фестивалю «Сталкер» в Москві, 2005)

Нагороди та професійні премії

Нагороди

Премії

  • Лауреат премії ім. М. Ломоносова Академії наук СРСР (1963)
  • Лауреат Республіканської премії ім. Я.Галана (1975)
  • Лауреат премії Спілки кінематографістів СРСР (1981)
  • Лауреат премії ім. Ф. Соболєва (2004)

Джерела

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 11 грудня 2014.
  2. Кузнецов, Владлен Миколайович. Україна. Третій шанс: Кінодокументи та бесіди з дійовими особами новітньої історії/ В. М. Кузнецов, Д. В. Табачник. — К.: Альтерпрес, 2002. — 580 с

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuznecov Vladle n Mikola jovich Kuzneco v 4 grudnya 1931 Harkiv 10 grudnya 2014 ukrayinskij kinodramaturg zhurnalist Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1981 Akademik Akademiyi mistectv Ukrayini 2004 Chlen Nacionalnoyi spilki kinematografistiv Ukrayini 1968 zastupnik golovi spilki Chlen spilki zhurnalistiv Ukrayini 1959 Laureat premiyi im M Lomonosova AN SRSR 1965 Respublikanskoyi premiyi im Ya Galana 1975 Kuznecov Vladlen MikolajovichZobrazhennyaData narodzhennya4 grudnya 1931 1931 12 04 Misce narodzhennyam HarkivData smerti10 grudnya 2014 2014 12 10 83 roki Gromadyanstvo UkrayinaAlma materFakultet zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1954 ProfesiyascenaristNapryamDokumentalni Naukovo populyarni filmiChlenstvoNacionalna spilka zhurnalistiv Ukrayini i NSKUNagorodiOrden Za zaslugi II stupenya Pochesna vidznaka Prezidenta UkrayiniMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest IMDbID 1141865BiografiyaVladlen Kuznecov narodivsya 4 grudnya 1931 roku v m Harkovi v rodini sluzhbovcya U 1954 roci zakinchiv fakultet zhurnalistiki Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka U 1954 1977 rokah pracyuvav u gazeti Pravda Ukrainy zaviduvach viddilu ta chlen redakcijnoyi kolegiyi u 1977 1986 rokah buv chlenom redakcijno scenarnoyi redkolegiyi Derzhkino URSR Buv pershim golovoyu sekciyi kinokritiki Spilki zhurnalistiv Ukrayini U 1986 roci obranij sekretarem zgodom zastupnikom golovi Spilki kinematografistiv Ukrayini Ponad 10 rokiv obijmaye posadu golovi Orgkomitetu Mizhnarodnogo festivalyu animacijnih filmiv KROK U 1997 roci stav chlenom korespondentom Akademiyi mistectv Ukrayini z 2004 roku dijsnij chlen akademik Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini V M Kuznecov golova iniciativnoyi grupi zi stvorennya Vseukrayinskogo tovaristva Memorial im V Stusa pershoyi v Ukrayini oficijno zareyestrovanoyi neformalnoyi gromadskoyi organizaciyi Vhodiv do skladu uryadovoyi komisiyi yaka viznala Bikivnyu pid Kiyevom miscem pohovannya zhertv totalitarnogo rezhimu TvorchistZa scenariyami V Kuznyecova ta z jogo diktorskimi tekstami bulo stvoreno ponad 200 dokumentalnih i naukovo populyarnih filmiv kino i teleserialiv postavlenih na studiyah Kiyivnaukfilm Ukrkinohronika i studiyah Moskvi Avtor blizko 1000 drukovanih statej na kino kritichnu ta kinoznavchu tematiku a takozh pershoyi z troh zaplanovanih knig Ukrayina Tretij shans kinodokumenti ta besidi z dijovimi osobami novitnoyi istoriyi 2003 u spivavtorstvi Scenarist 1959 Na kruchah Dniprovih vidznaka na Dnyah Ukrayini v Moskvi 1959 1963 Tayemnicya almazu Lomonosivska premiya AN SRSR 1964 priz Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Yugoslaviyi im N Tesli 1965 1967 Lyudina i hlib zolota medal VDNG SRSR diplom za najkrashij diktorskij tekst Vsesoyuznogo kinofestivalyu I premiya na Vsesoyuznomu kinofestivali filmiv pro selo v Novosibirsku 1968 Nasha Ukrayina I premiya ta diplom Narodnogo festivalyu Praga Bratislava 1968 nominaciya na Derzhavnu premiyu Ukrayini im T Shevchenka 1969 1969 Rozdumi pro suchasnika premiya na Respublikanskomu kinofestivali Lyudina praci na ekrani 1969 diplom za najkrashij diktorskij tekst II Vsesoyuznogo kinofestivalyu diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Lejpcizi 1970 1970 Ekonomika upravlinnya lyudina diplom na Respublikanskomu festivali Lyudina praci na ekrani 1970 diplom na Vsesoyuznomu kinofestivali 1970 1970 Teatr i shanuvalniki 1972 Zavtrashnya zemlya gran pri Zolotij golub Mizhnarodnogo festivalyu dokumentalnih i korotkometrazhnih filmiv Lejpcig 1973 1973 Vbivcya vidomij Respublikanska premiya im Ya Galana 1973 1974 Biosfera Chas usvidomlennya gran pri na vsesvitnij vistavci v Spokani SShA 1975 gran pri na Mizhnarodnomu kinofestivali v Rimi 1976 1974 Velikij hlib spivavt zaohochuvalnij diplom VII Vsesoyuznogo kinofestivalyu Baku 1974 nominaciya na Derzhavnu premiyu Ukrayini im T Shevchenka 1975 Radyanska Ukrayina Vid z yizdu do z yizdu 1975 Ekonomika golovna politika I premiya IX Vsesoyuznogo kinofestivalyu Frunze 1976 1976 Uroki na zavtra 1977 Rozum chest i sovist epohi spivavt I priz XI Vsesoyuznogo kinofestivalyu Yerevan 1978 1978 Slovo pro hlib premiya Respublikanskogo kinofestivalyu ta diplom XII Vsesoyuznogo kinofestivalyu v Ashgabati 1979 zolota medal VDNG SRSR diplom i I priz VI Vsesoyuznogo kinofestivalyu filmiv pro selo Novosibirsk 1978 1978 Dorogoyu batkiv spivavt I premiya Vsesoyuznogo konkursu na najkrashij film do 60 richchya VLKSM 1979 Dialogi direktora Zgurskogo 1980 Razom chi okremo 1980 A sho za dusheyu 1980 Partijnij pidhid 1981 Mir i tvorennya 1982 Sufler diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Lioni Franciya 1982 Kiyivska simfoniya premiya Respublikanskogo festivalyu 1982 1982 1989 XX stolittya 20 povnometrazhnih filmiv Moskva 1983 Golosi Kiyeva 1983 Slidchij 1984 Idu do tebe Arktiko 1984 Priroda v nebezpeci 2 povnometrazhnih filmi Moskva 1985 Lyudi legendi spivav 4 filmi Moskva 1985 Orlyata 1985 Suvorovci 1986 Moskovskij Kreml 1986 1989 Problemi energetiki 6 povnometrazhnih filmiv Moskva diplom Spilki zhurnalistiv Rosiyi 2000 1987 Stenograma diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Barseloni 1988 1989 Mir vam Sholom 1989 u spivavt z K Slavinim Diplom Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Filadelfiyi ta Tel Avivi 1990 1989 Pribaltijski hroniki 3 povnometrazhnih filmi Moskva 1990 Tabirna pilyuka diplom Vsesoyuznogo kinofestivalyu Sverdlovsk 1991 1990 A pravda zrobit vas vilnimi 1991 Nevilnik brat nevilnicya sestra diplom I Vseukrayinskogo kinofestivalyu Kiyiv 1992 Zhezl 1993 Yevangeliye vid Satani 1993 Inteligenciya i vlada 1993 Istorik ta istoriya M Grushevskij 1994 2000 Ostannij mif 18 filmiv Moskva diplom festivalyu Rosijske kino Nyu Jork 2000 finalna nominaciya na premiyu TEFI 2000 1996 Tri rishennya pershogo prezidenta 1997 Serzh Lifar 1998 Solomiya Krushelnicka 1999 Girke vidlunnya Afganu 2 seriyi 1999 Dva kolori chasu 1999 Dialog naprikinci storichchya 1999 Oleksandr Vertinskij priz Zolota era Ukrayinskoyi teleakademiyi 1999 1999 Ukrayina Tretij shans 4 filmi 2001 Kviti chasiv okupaciyi spivavt 2002 V subotu ya korol spivavt persha premiya festivalyu v Yekaterinburzi 2004 Afganistan Proekciyi v majbutnye 4 seriyi medal Za zaslugi Ukrayinskoyi spilki voyiniv internacionalistiv za film Afganistan Proekciyi v majbutnye 2004 2004 Desyata muza v Ukrayini 2 seriyi 2004 Dorogi do lobnogo miscya 3 seriyi premiya Simvol svobodi Spilki zhurnalistiv Rosiyi 2004 2004 Zhila sobi Odesa Premiyi festivaliv u Varshavi ta Stokgolmi 2004 2005 Hto vorog tvij Premiya Mizhnarodnogo pravozahisnogo festivalyu Stalker v Moskvi 2005 Nagorodi ta profesijni premiyiNagorodi Orden Za zaslugi II 2001 st Pochesna vidznaka Prezidenta Ukrayini 1996 1970 Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1981 Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1968 Pochesna Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1976 Zolota medal Akademiyi mistectv Ukrayini 2006 Premiyi Laureat premiyi im M Lomonosova Akademiyi nauk SRSR 1963 Laureat Respublikanskoyi premiyi im Ya Galana 1975 Laureat premiyi Spilki kinematografistiv SRSR 1981 Laureat premiyi im F Sobolyeva 2004 DzherelaBiografiya na sajti AMU 15 sichnya 2015 u Wayback Machine http svobodaslova ictv ua ukr personal person 235 html Povernennya naturi sho znikaye 7 veresnya 2009 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Procitovano 11 grudnya 2014 Kuznecov Vladlen Mikolajovich Ukrayina Tretij shans Kinodokumenti ta besidi z dijovimi osobami novitnoyi istoriyi V M Kuznecov D V Tabachnik K Alterpres 2002 580 s

Дата публікації:
Топ