Ньяла гірська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Tragelaphus buxtoni (Lydekker, 1910) | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ньяла гірська (Tragelaphus buxtoni) — вид парнокопитних ссавців родини Бикових (Bovidae). Батьківщина гірської ньяли — це холодні гірські рівнини Ефіопії. Спосіб життя гірської ньяли вивчений недостатньо добре. Вважається, що в природі живе не більше 12 000 гірських ньял. Ці тварини зустрічаються на території площею близько 150 км², тому будь-яке втручання в середовище проживання гірських ньял може призвести до їхнього зникнення.
Опис
Тіло заввишки 90-120 см, завдовжки 190–260 см, довжина рогів до 1,18 м. Вага самця — 180–300 кг, самиця — 150–200 кг. Самки зовні схожі на самців, але набагато менше і без рогів.
Поширення
Батьківщина гірської ньяли — це холодні і вологі райони Ефіопії, що розташовані на висоті приблизно до 4200 метрів над рівнем моря. У цих регіонах переважають гірські ліси і вересові пустки, посеред яких де-не-де видніються невеликі болота. З настанням сезону дощів до підніжжя гір приходять стада свійської худоби. Тоді гірські ньяли йдуть у густі ліси, що знаходяться на висоті 3000 метрів над рівнем моря.
Спосіб життя
Самиці ньяли разом з дитинчатами перебувають у невеликих стадах, що нараховують від 4 до 6 особин. Найчисленніші групи складаються з 16 особин. Молоді самці тримаються окремо, невеликими холостяцькими стадами. Дорослі самці ньяли гірської завжди живуть поодинці, і лише з настанням періоду парування переміщаються ближче до самок. Тварини намагаються не залишати зарості і дуже рідко наважуються вийти на відкритий простір. Гірські ньяли — це миролюбні та полохливі копитні тварини, що найчастіше ведуть нічний спосіб життя. Найлегше їх побачити у сутінках, коли ньяли виходять на пошуки корму. У цих тварин досить поганий зір, проте слух і нюх розвинені напрочуд добре. Якщо ньяла вчує ворога, то вона або завмирає, або ховається в найближчих чагарниках. Окрім леопарда, який полює зазвичай на молодих, старих або ослаблених хворобою тварин, у гірських ньял зовсім небагато природних ворогів.
Розмноження
У період розмноження, приблизно з жовтня по грудень, поодинокі дорослі самці приєднуються до стад самиць з дитинчатами. Зазвичай у кожне стадо приходить один самець. Самець нахиляє голову, увінчану прекрасними рогами, і повільно, особливим кроком, немовби на кінчиках копит, наближається до самки. Вагітність ньяли триває приблизно 7-9 місяців. Єдине дитинча зазвичай народжується влітку, в червні або липні. Воно має жовтувато-коричневе захисне забарвлення шерсті, що зливається за кольором з оточуючою рослинністю, тому його важко помітити. Мати тримається з малюком осторонь від стада. Коли він підросте, самка приводить дитинча у стадо. На дитинчат гірської ньяли полюють леопарди. Нерідко самець вступається за свого малюка, він відганяє хижака, загрожуючи йому своїми довгими рогами. Мати годує малюка молоком протягом 6 місяців. Молоді самки досягають статевої зрілості вже на першому році життя.
Живлення
На батьківщині гірської ньяли, у Ефіопії, ростуть низькі дерева, ялівець, кущі і незліченна кількість багаторічних рослин. Ньяли харчуються переважно листям, гілками, опалими плодами та молодими пагонами. Особливо віддають перевагу листю та стручкам акацій. Гірська ньяла охоче поїдає і траву, проте в гірських районах трава трапляється дуже рідко. Лише зрідка гірським ньялам вдається відшукати невеликі острівці, порослі трав'янистою рослинністю, адже справжні луги знаходяться біля підніжжя гір. З настанням дощового періоду гірські ньяли здійснюють незначні міграції, оселяючись на порослих свіжою травою долинах або на покинутих пасовищах свійської худоби, розташованих на висоті 3 000 м над рівнем моря. Найбільшими конкурентами гірських ньял є численні стада імпал, з якими вони змагаються за пасовища.
Примітки
- Sillero-Zubiri, C. (2008). Tragelaphus buxtoni. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 29 March 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of endangered.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nyala girska Samec Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Placentarni Placentalia Ryad Parnokopitni Artiodactyla Pidryad Zhujni Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Bikovi Bovinae Rid Tragelaphus Vid Nyala girska Binomialna nazva Tragelaphus buxtoni Lydekker 1910 Posilannya Vikishovishe Tragelaphus buxtoni Vikividi Tragelaphus buxtoni EOL 1038787 ITIS 625129 MSOP 22046 NCBI 69296 Fossilworks 149706 Nyala girska Tragelaphus buxtoni vid parnokopitnih ssavciv rodini Bikovih Bovidae Batkivshina girskoyi nyali ce holodni girski rivnini Efiopiyi Sposib zhittya girskoyi nyali vivchenij nedostatno dobre Vvazhayetsya sho v prirodi zhive ne bilshe 12 000 girskih nyal Ci tvarini zustrichayutsya na teritoriyi plosheyu blizko 150 km tomu bud yake vtruchannya v seredovishe prozhivannya girskih nyal mozhe prizvesti do yihnogo zniknennya samicyaOpisTilo zavvishki 90 120 sm zavdovzhki 190 260 sm dovzhina rogiv do 1 18 m Vaga samcya 180 300 kg samicya 150 200 kg Samki zovni shozhi na samciv ale nabagato menshe i bez rogiv PoshirennyaBatkivshina girskoyi nyali ce holodni i vologi rajoni Efiopiyi sho roztashovani na visoti priblizno do 4200 metriv nad rivnem morya U cih regionah perevazhayut girski lisi i veresovi pustki posered yakih de ne de vidniyutsya neveliki bolota Z nastannyam sezonu doshiv do pidnizhzhya gir prihodyat stada svijskoyi hudobi Todi girski nyali jdut u gusti lisi sho znahodyatsya na visoti 3000 metriv nad rivnem morya Sposib zhittyaSamici nyali razom z ditinchatami perebuvayut u nevelikih stadah sho narahovuyut vid 4 do 6 osobin Najchislennishi grupi skladayutsya z 16 osobin Molodi samci trimayutsya okremo nevelikimi holostyackimi stadami Dorosli samci nyali girskoyi zavzhdi zhivut poodinci i lishe z nastannyam periodu paruvannya peremishayutsya blizhche do samok Tvarini namagayutsya ne zalishati zarosti i duzhe ridko navazhuyutsya vijti na vidkritij prostir Girski nyali ce mirolyubni ta polohlivi kopitni tvarini sho najchastishe vedut nichnij sposib zhittya Najlegshe yih pobachiti u sutinkah koli nyali vihodyat na poshuki kormu U cih tvarin dosit poganij zir prote sluh i nyuh rozvineni naprochud dobre Yaksho nyala vchuye voroga to vona abo zavmiraye abo hovayetsya v najblizhchih chagarnikah Okrim leoparda yakij polyuye zazvichaj na molodih starih abo oslablenih hvoroboyu tvarin u girskih nyal zovsim nebagato prirodnih vorogiv RozmnozhennyaU period rozmnozhennya priblizno z zhovtnya po gruden poodinoki dorosli samci priyednuyutsya do stad samic z ditinchatami Zazvichaj u kozhne stado prihodit odin samec Samec nahilyaye golovu uvinchanu prekrasnimi rogami i povilno osoblivim krokom nemovbi na kinchikah kopit nablizhayetsya do samki Vagitnist nyali trivaye priblizno 7 9 misyaciv Yedine ditincha zazvichaj narodzhuyetsya vlitku v chervni abo lipni Vono maye zhovtuvato korichneve zahisne zabarvlennya shersti sho zlivayetsya za kolorom z otochuyuchoyu roslinnistyu tomu jogo vazhko pomititi Mati trimayetsya z malyukom ostoron vid stada Koli vin pidroste samka privodit ditincha u stado Na ditinchat girskoyi nyali polyuyut leopardi Neridko samec vstupayetsya za svogo malyuka vin vidganyaye hizhaka zagrozhuyuchi jomu svoyimi dovgimi rogami Mati goduye malyuka molokom protyagom 6 misyaciv Molodi samki dosyagayut statevoyi zrilosti vzhe na pershomu roci zhittya ZhivlennyaNa batkivshini girskoyi nyali u Efiopiyi rostut nizki dereva yalivec kushi i nezlichenna kilkist bagatorichnih roslin Nyali harchuyutsya perevazhno listyam gilkami opalimi plodami ta molodimi pagonami Osoblivo viddayut perevagu listyu ta struchkam akacij Girska nyala ohoche poyidaye i travu prote v girskih rajonah trava traplyayetsya duzhe ridko Lishe zridka girskim nyalam vdayetsya vidshukati neveliki ostrivci porosli trav yanistoyu roslinnistyu adzhe spravzhni lugi znahodyatsya bilya pidnizhzhya gir Z nastannyam doshovogo periodu girski nyali zdijsnyuyut neznachni migraciyi oselyayuchis na poroslih svizhoyu travoyu dolinah abo na pokinutih pasovishah svijskoyi hudobi roztashovanih na visoti 3 000 m nad rivnem morya Najbilshimi konkurentami girskih nyal ye chislenni stada impal z yakimi voni zmagayutsya za pasovisha PrimitkiSillero Zubiri C 2008 Tragelaphus buxtoni 2008 Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi MSOP 2008 Pereglyanuto 29 March 2009 Database entry includes a brief justification of why this species is of endangered Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi