Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кувейтці— араби, що проживають на території Кувейта, держави, розташованої на північному сході Аравійський півострів на узбережжі Перської затоки .
Чисельність
За переписом населення в 1957 році в країні проживало 206,4 тис. жителів, в 1985 році - 1,712 млн, в 1995 році - 1,576 млн, в 2001 році - 2,275 млн чоловік . Таке швидке зростання населення було викликане привабливістю Кувейту для іммігрантів.
Етнічна історія
Предки кувейтців — племена Аравійського півострова, у яких у 2-й половині 2-го тисячоліття до нашої ери після одомашнення верблюда почав складатися господарсько-культурний тип кочівників-верблюдівників (бедуїнов).
Мова
Кувейтці говорять арабською мовою. Поняття «арабська мова» включає в себе Арабська літературна арабська і розмовний або діалект. Арабська мова зараз найбільш поширена з семіто-хамітських, або афроазіатських мов. Кувейтський народно-розмовний вільний у своєму розвитку та відрізняється від літературної (як і інші діалекти арабської мови) поряд фонетичних, лексичних та граматичних особливостей. На його формування вплинула взаємодія з перською, турецькою, англійською мовами та мовами Індії, а також усне мовлення бедуїнських племен [Аравійський півострів | Аравійського півострова]]. Кувейтський діалект найбільш схожий з діалектом жителів південних районів Ірак і північного сходу Саудівська Аравія Саудівської Аравії. У кувейтському діалекті багато слів перського, турецького та індійського походження. Є слова запозичені з англійської та французької мов. Англійська мова є робочою у господарській діяльності та науке, а також у спілкуванні з іноземцями. Але він не проник глибоко у сферу спілкування кувейтців, незважаючи на тривалий період британського панування .
Побут і традиції
Після здобуття незалежності Кувейт став суверенною державою, суспільна свідомість мешканців якої стрімко змінювалася. Але все ж таки для кувейтців, як і раніше, залишилося велике значення таких моральних категорій, як відданість племені і рід, жертовність в ім'я їхніх інтересів, гостинність, співчуття. Світовідчуття кувейтців, їх уявлення про відносини в суспільстві і сім'я формувалися в суворих умовах пустелі, де була велика залежність людей від сил природи.
Кувейтці традиційно вітають одне одного, обмінюючись рукостисканням та цілуючи щоки. Зазвичай чоловіки і жінки не обмінюються більше ніж кількома словами, і можливе рукостискання. Однак, для чоловіків і жінок прийнятно поцілувати щоки, якщо вони пов'язані один з одним близькими родинними зв'язками.
Гостинність у Кувейті часто виражається через подачу чаю і кави. Дуже незвично для гостя увійти до будинку, офісу, або навіть на якийсь склад, щоб йому не запропонували чай чи каву. У кувейтській бедуїнській традиції відмова гостя від чаю, кави іноді розглядається як образа господаря, оскільки це розглядається як заперечення гостем зусиль господаря бути гостинним.
Традиційні господарські заняття
Кувейтці діляться на 2 категорії - потомствені городяни (велика частина населення) і напівосілі кочівникі. Великий приплив іммігрантів дозволяє частині населення вести традиційний спосіб життя в пустелі.
Традиційний тип поселення
Щільність населення - 122,9 чол. на 1 км². 98% населення живе у містах. Найбільше місто — столиця Ель-Кувейт, де зосереджено майже все населення країни. Традиційне міське планування — безладне, з вузькими вулицями та провулками, внаслідок перерахованої нижче перебудови столиці від традиційного планування там мало що збереглося. Приблизно така сама ситуація і в інших містах Кувейту.
Кочівники та напівкочівники живуть у наметових таборах.
Традиційна їжа
Традиційна їжа кувейтців - це пшеничні або ячмінні коржики, овочі, фініки та інші фрукти, кисле молоко, овечий сир, топлене масло, свіжа або сушіння риби суха риба. Традиційні страви - пшенична або кукурудзяна каша-бургуль з кислим молоком або шматочками м'яса, мачбус - Рибний плов | плів з рибою] і овочами, салуна - тушковані з різними овочами риба або м'ясо, кебаб - жаре м'ясо з помідорами. Страви зазвичай гострі, кувейтці додають в їжу багато спецій і гострих овочів (наприклад місцевий коренеплід руад, довге м'ясисте листя багл і дрібні листочки барбір). .
Традиційний одяг
Традиційний одяг кувейтців суттєво не відрізняється від характерного для всіх областей Північної Аравії бедуїнського костюма. Чоловічий одяг складається з довгої та широкої сорочки [en] зазвичай білого кольору, штани, плаща-аби червоного кольору, куфії, зазвичай у червоно-білу клітинку або з червоним візерунком , що дотримується закрученим довкола голови чорним вовняним джгутом-ікалем. За старих часів Кувейт славився промислом виготовлення візерункових червоний куфій-куайті, давно витіснених фабричними. Традиційне взуття - шкіряні сандалії. Також багато хто віддає перевагу європейському стилю одягу. Сучасний одяг кувейтців є поєднанням арабських і європейських елементів. Багато городян не виходять на вулицю без покритої голови (деякі особи) .
Традиційне житло
Традиційне житло кочівників і напівкочівників — чотирикутний намет із чорної (зазвичай козячої) вовни, іноді з брезента, осілих арабів — каркасно-стовпове житло. Зі старовинного міського житла переважають одно- та двоповерхові будинки з плоскою покрівлею, оточеною парапетом з наскрізними отворами для стоку дощової води, і збудовані із сирцевої цегли. Багаті будинки, що будувалися з каменю на вапняному розчині, мають високий створчастий портал, орнаментований алебастрову ліплення, а також декількома арочними галереями по фасаду. Вікна традиційних міських будинків виходять у внутрішній двір. З середини XX століття суттєва частина Ель-Кувейту була перебудована на сучасний лад, і, відповідно, було знесено безліч старих будинків, проте елементи традиційної міської архітектури й досі зберігаються у сучасних будівлях.
Фольклор
Народна творчість Кувейту кувейтців близька до саудівського та південноіракського.
Релігія
Державна релігія Кувейту - іслам, 95% жителів країни - мусульмани. Офіційних даних немає, але, за оцінками, 60-70% - суніти і 30-40% - шиїти.
Державний устрій
За конституції, прийнятою в 1962 Кувейт — конституційна монархія.
Глава держави - емір, шейх . Емір призначає главу уряду, має право розпустити парламент, підписувати законопроекти, а також повертати їх на доопрацювання до Меджлісу. Емір - верховний головнокомандувач збройними силами Кувейту, він призначає ключові пости в армії Кувейту, у тому числі командуючих усіма родами військ. Згідно з конституцією Емір користується юридичною недоторканністю, але його критика в ЗМІ не заборонена.
Крім того, Емір призначає кронпринц. Проте його кандидатура має бути схвалена членами правлячої сім'ї та затверджена Національною асамблеєю. Якщо Національна Асамблея голосує проти запропонованої еміром кандидатури, емір зобов'язаний подати до Асамблеї трьох інших кандидатів з правлячої сім'ї. Асамблея обирає одного з них.
Емір призначає прем'єр-міністра із членів правлячої сім'ї. Прем'єр-міністр у свою чергу призначає посади в уряді. Усі міністри — члени Національної асамблеї, і як мінімум один міністр — обраний. Ключові міністерства очолюють члени правлячої сім'ї.
Законодавча влада належить еміру та однопалатним Національним зборам «Меджліс аль-Джума» (Національна Асамблея). 50 депутатів обираються під час загальних виборів на чотирирічний термін, ще 15 призначаються прем'єр-міністром. Політичні партії заборонені.
Кувейт - єдина країна Перської затоки з виборним законодавчим органом, при цьому емір і глава правлячого сімейства тут також проходить процедуру виборів і затвердження, на відміну від спадкових монархій сусідніх країн.
Примітки
- Ісаєв У., Філонік А., Шагаль У. Кувейт і кувейтці у світі. — М. : Східна література, 2003. — 339 с.
- web | /www.geogid.ru/countries/kuveit/2644.html |title=Населення |accessdate=2008-01-06 |archiveurl= .ru/countries/kuveit/2644.html |archivedate=2007-11-12 |deadlink=yes }}
- Ісаєв, 2003, с. 26.
- Ісаєв, 2003.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2008. Процитовано 2008-01- 08.
- . Архів .php?go=Spravka&in=view&id=65&SNS=88eeed10097f0f9221b7ee8ef7e4765 оригіналу за 23 листопада 2014. Процитовано 8 січня 2008.
Література
- {{книга |автор=Ісаєв У., Філонік А., Шагаль У. |частина= |посилання частина= |назва=Кувейт і кувейтці у світі. |оригінал= |посилання= |вікітека= |відповідальний= |видання= |місце=М. |видавництво = Східна література | рік = 2003 | тому = | сторінки = | стовпці = | сторінок = 339 | серія = | isbn = | тираж = |
- Мелкумян Е. С. Правляча еліта Кувейту на порозі XXI століття // Етнічна історія Африки / Політична еліта Близького Сходу. ІІІіБВ та ІВ РАН, М., 2000, 176 с.
- Мелкумян Е. С. Кувейт у 60-ті — 80-ті роки: Соціально-політичні процеси та зовнішня політика. М., 1989, 175 с.
- {{книга |автор= |частина=Кувейт (Держава Кувейт) |посилання частина=http://geography.su/books/item/f00/s00/z0000048/st020.shtml |назва=Країни та народи. Закордонна Азія. Загальний огляд. Південно-західна Азія | nodot = | оригінал = | мова = ru | ред. Н. І. Прошин | видання = | | видавництво = Думка | рік = 1979 | тому = | сторінки = | стовпці = | сторінок = 380 | серія = | isbn = | тираж = | ref = |
Посилання
- Kuwait: Geography, Government, History
- Населення Кувейту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuvejtci arabi sho prozhivayut na teritoriyi Kuvejta derzhavi roztashovanoyi na pivnichnomu shodi Aravijskij pivostriv na uzberezhzhi Perskoyi zatoki ChiselnistZa perepisom naselennya v 1957 roci v krayini prozhivalo 206 4 tis zhiteliv v 1985 roci 1 712 mln v 1995 roci 1 576 mln v 2001 roci 2 275 mln cholovik Take shvidke zrostannya naselennya bulo viklikane privablivistyu Kuvejtu dlya immigrantiv Etnichna istoriyaPredki kuvejtciv plemena Aravijskogo pivostrova u yakih u 2 j polovini 2 go tisyacholittya do nashoyi eri pislya odomashnennya verblyuda pochav skladatisya gospodarsko kulturnij tip kochivnikiv verblyudivnikiv beduyinov MovaDokladnishe Arabska mova Kuvejtci govoryat arabskoyu movoyu Ponyattya arabska mova vklyuchaye v sebe Arabska literaturna arabska i rozmovnij abo dialekt Arabska mova zaraz najbilsh poshirena z semito hamitskih abo afroaziatskih mov Kuvejtskij narodno rozmovnij vilnij u svoyemu rozvitku ta vidriznyayetsya vid literaturnoyi yak i inshi dialekti arabskoyi movi poryad fonetichnih leksichnih ta gramatichnih osoblivostej Na jogo formuvannya vplinula vzayemodiya z perskoyu tureckoyu anglijskoyu movami ta movami Indiyi a takozh usne movlennya beduyinskih plemen Aravijskij pivostriv Aravijskogo pivostrova Kuvejtskij dialekt najbilsh shozhij z dialektom zhiteliv pivdennih rajoniv Irak i pivnichnogo shodu Saudivska Araviya Saudivskoyi Araviyi U kuvejtskomu dialekti bagato sliv perskogo tureckogo ta indijskogo pohodzhennya Ye slova zapozicheni z anglijskoyi ta francuzkoyi mov Anglijska mova ye robochoyu u gospodarskij diyalnosti ta nauke a takozh u spilkuvanni z inozemcyami Ale vin ne pronik gliboko u sferu spilkuvannya kuvejtciv nezvazhayuchi na trivalij period britanskogo panuvannya Pobut i tradiciyiPislya zdobuttya nezalezhnosti Kuvejt stav suverennoyu derzhavoyu suspilna svidomist meshkanciv yakoyi strimko zminyuvalasya Ale vse zh taki dlya kuvejtciv yak i ranishe zalishilosya velike znachennya takih moralnih kategorij yak viddanist plemeni i rid zhertovnist v im ya yihnih interesiv gostinnist spivchuttya Svitovidchuttya kuvejtciv yih uyavlennya pro vidnosini v suspilstvi i sim ya formuvalisya v suvorih umovah pusteli de bula velika zalezhnist lyudej vid sil prirodi Kuvejtci tradicijno vitayut odne odnogo obminyuyuchis rukostiskannyam ta ciluyuchi shoki Zazvichaj choloviki i zhinki ne obminyuyutsya bilshe nizh kilkoma slovami i mozhlive rukostiskannya Odnak dlya cholovikiv i zhinok prijnyatno pociluvati shoki yaksho voni pov yazani odin z odnim blizkimi rodinnimi zv yazkami Gostinnist u Kuvejti chasto virazhayetsya cherez podachu chayu i kavi Duzhe nezvichno dlya gostya uvijti do budinku ofisu abo navit na yakijs sklad shob jomu ne zaproponuvali chaj chi kavu U kuvejtskij beduyinskij tradiciyi vidmova gostya vid chayu kavi inodi rozglyadayetsya yak obraza gospodarya oskilki ce rozglyadayetsya yak zaperechennya gostem zusil gospodarya buti gostinnim Tradicijni gospodarski zanyattya Kuvejtci dilyatsya na 2 kategoriyi potomstveni gorodyani velika chastina naselennya i napivosili kochivniki Velikij pripliv immigrantiv dozvolyaye chastini naselennya vesti tradicijnij sposib zhittya v pusteli Tradicijnij tip poselennya Shilnist naselennya 122 9 chol na 1 km 98 naselennya zhive u mistah Najbilshe misto stolicya El Kuvejt de zoseredzheno majzhe vse naselennya krayini Tradicijne miske planuvannya bezladne z vuzkimi vulicyami ta provulkami vnaslidok pererahovanoyi nizhche perebudovi stolici vid tradicijnogo planuvannya tam malo sho zbereglosya Priblizno taka sama situaciya i v inshih mistah Kuvejtu Kochivniki ta napivkochivniki zhivut u nametovih taborah Tradicijna yizha Tradicijna yizha kuvejtciv ce pshenichni abo yachminni korzhiki ovochi finiki ta inshi frukti kisle moloko ovechij sir toplene maslo svizha abo sushinnya ribi suha riba Tradicijni stravi pshenichna abo kukurudzyana kasha burgul z kislim molokom abo shmatochkami m yasa machbus Ribnij plov pliv z riboyu i ovochami saluna tushkovani z riznimi ovochami riba abo m yaso kebab zhare m yaso z pomidorami Stravi zazvichaj gostri kuvejtci dodayut v yizhu bagato specij i gostrih ovochiv napriklad miscevij koreneplid ruad dovge m yasiste listya bagl i dribni listochki barbir Tradicijnij odyag Tradicijnij odyag kuvejtciv suttyevo ne vidriznyayetsya vid harakternogo dlya vsih oblastej Pivnichnoyi Araviyi beduyinskogo kostyuma Cholovichij odyag skladayetsya z dovgoyi ta shirokoyi sorochki en zazvichaj bilogo koloru shtani plasha abi chervonogo koloru kufiyi zazvichaj u chervono bilu klitinku abo z chervonim vizerunkom sho dotrimuyetsya zakruchenim dovkola golovi chornim vovnyanim dzhgutom ikalem Za starih chasiv Kuvejt slavivsya promislom vigotovlennya vizerunkovih chervonij kufij kuajti davno vitisnenih fabrichnimi Tradicijne vzuttya shkiryani sandaliyi Takozh bagato hto viddaye perevagu yevropejskomu stilyu odyagu Suchasnij odyag kuvejtciv ye poyednannyam arabskih i yevropejskih elementiv Bagato gorodyan ne vihodyat na vulicyu bez pokritoyi golovi deyaki osobi Tradicijne zhitlo Tradicijne zhitlo kochivnikiv i napivkochivnikiv chotirikutnij namet iz chornoyi zazvichaj kozyachoyi vovni inodi z brezenta osilih arabiv karkasno stovpove zhitlo Zi starovinnogo miskogo zhitla perevazhayut odno ta dvopoverhovi budinki z ploskoyu pokrivleyu otochenoyu parapetom z naskriznimi otvorami dlya stoku doshovoyi vodi i zbudovani iz sircevoyi cegli Bagati budinki sho buduvalisya z kamenyu na vapnyanomu rozchini mayut visokij stvorchastij portal ornamentovanij alebastrovu liplennya a takozh dekilkoma arochnimi galereyami po fasadu Vikna tradicijnih miskih budinkiv vihodyat u vnutrishnij dvir Z seredini XX stolittya suttyeva chastina El Kuvejtu bula perebudovana na suchasnij lad i vidpovidno bulo zneseno bezlich starih budinkiv prote elementi tradicijnoyi miskoyi arhitekturi j dosi zberigayutsya u suchasnih budivlyah Folklor Narodna tvorchist Kuvejtu kuvejtciv blizka do saudivskogo ta pivdennoirakskogo ReligiyaDerzhavna religiya Kuvejtu islam 95 zhiteliv krayini musulmani Oficijnih danih nemaye ale za ocinkami 60 70 suniti i 30 40 shiyiti Derzhavnij ustrijDokladnishe Kuvejt Za konstituciyi prijnyatoyu v 1962 Kuvejt konstitucijna monarhiya Glava derzhavi emir shejh Emir priznachaye glavu uryadu maye pravo rozpustiti parlament pidpisuvati zakonoproekti a takozh povertati yih na doopracyuvannya do Medzhlisu Emir verhovnij golovnokomanduvach zbrojnimi silami Kuvejtu vin priznachaye klyuchovi posti v armiyi Kuvejtu u tomu chisli komanduyuchih usima rodami vijsk Zgidno z konstituciyeyu Emir koristuyetsya yuridichnoyu nedotorkannistyu ale jogo kritika v ZMI ne zaboronena Krim togo Emir priznachaye kronprinc Prote jogo kandidatura maye buti shvalena chlenami pravlyachoyi sim yi ta zatverdzhena Nacionalnoyu asambleyeyu Yaksho Nacionalna Asambleya golosuye proti zaproponovanoyi emirom kandidaturi emir zobov yazanij podati do Asambleyi troh inshih kandidativ z pravlyachoyi sim yi Asambleya obiraye odnogo z nih Emir priznachaye prem yer ministra iz chleniv pravlyachoyi sim yi Prem yer ministr u svoyu chergu priznachaye posadi v uryadi Usi ministri chleni Nacionalnoyi asambleyi i yak minimum odin ministr obranij Klyuchovi ministerstva ocholyuyut chleni pravlyachoyi sim yi Zakonodavcha vlada nalezhit emiru ta odnopalatnim Nacionalnim zboram Medzhlis al Dzhuma Nacionalna Asambleya 50 deputativ obirayutsya pid chas zagalnih viboriv na chotiririchnij termin she 15 priznachayutsya prem yer ministrom Politichni partiyi zaboroneni Kuvejt yedina krayina Perskoyi zatoki z vibornim zakonodavchim organom pri comu emir i glava pravlyachogo simejstva tut takozh prohodit proceduru viboriv i zatverdzhennya na vidminu vid spadkovih monarhij susidnih krayin PrimitkiIsayev U Filonik A Shagal U Kuvejt i kuvejtci u sviti M Shidna literatura 2003 339 s web www geogid ru countries kuveit 2644 html title Naselennya accessdate 2008 01 06 archiveurl ru countries kuveit 2644 html archivedate 2007 11 12 deadlink yes Isayev 2003 s 26 Isayev 2003 Arhiv originalu za 11 sichnya 2008 Procitovano 2008 01 08 Arhiv php go Spravka amp in view amp id 65 amp SNS 88eeed10097f0f9221b7ee8ef7e4765 originalu za 23 listopada 2014 Procitovano 8 sichnya 2008 Literatura kniga avtor Isayev U Filonik A Shagal U chastina posilannya chastina nazva Kuvejt i kuvejtci u sviti original posilannya vikiteka vidpovidalnij vidannya misce M vidavnictvo Shidna literatura rik 2003 tomu storinki stovpci storinok 339 seriya isbn tirazh Melkumyan E S Pravlyacha elita Kuvejtu na porozi XXI stolittya Etnichna istoriya Afriki Politichna elita Blizkogo Shodu IIIiBV ta IV RAN M 2000 176 s Melkumyan E S Kuvejt u 60 ti 80 ti roki Socialno politichni procesi ta zovnishnya politika M 1989 175 s kniga avtor chastina Kuvejt Derzhava Kuvejt posilannya chastina http geography su books item f00 s00 z0000048 st020 shtml nazva Krayini ta narodi Zakordonna Aziya Zagalnij oglyad Pivdenno zahidna Aziya nodot original mova ru red N I Proshin vidannya vidavnictvo Dumka rik 1979 tomu storinki stovpci storinok 380 seriya isbn tirazh ref PosilannyaKuwait Geography Government History Naselennya Kuvejtu