Куба (Бакуба, Бушонго) (бл. 1625 —1885 роки) — державне утворення північних народів банту. Розквіт припадає на кінець XVII ст. Тривалий час зберігало незалежність з огляду на віддаленість розташування. Наприкінці XIX ст. під тиском бельгійців розпалося, частинами увійшло до Вільної держави Конго.
Kuba Куба | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | ||||
Релігії | католицтво анімізм | |||
Форма правління | монархія | |||
н'їм король | Шиаам а Мбулу | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1625 | |||
- Ліквідовано | 1890-ті | |||
Сьогодні є частиною | ДР Конго | |||
|
Історія
Основу становили 19 племен північних банту, що розмовляли мовою бушонго, а також племена пігмеїв тве. У XVI ст. монго з групи банту рушили з півночі до річки Касаї. Тут вони змішалися з західними банту — народом кете.
Близько 1625 року Шиаам а Мбулу об'єднав всі племена та прийняв титул н'їм (короля). При утворенні держави спирався на знання з королівства Конго. Розширення держави тривало до 1700 року.
В першій половині XVIII ст. Куба опинилася у внутрішньополітичній кризі внаслідок боротьби затрон та панування слабких володарів держави. Лише з панування Кото аНче у 1750-х роках починається нове піднесення. Його справу продовжив Мбо Пелиенг аНче, який провів реформи з централізації Куби.
Через ізольованість країни її тривалий час не турбували європейські торгівці та работоргівці. Зберігала мирні стосунки із сусідами. У 1880-х роках чинила спротив агентам бельгійського короля Леопольда II приєднати до вільної держави Конго. Н'їм Кото а Мбвекі а Міленг заборонив європейцям прибувати на свою територію. Першим, хто зміг потрапити до Куби був місіонер-афроамериканець Вільям Генрі Шеппард. Невдовзі тиск європейців посилився внаслідок чого держава Куба розпалася. Її окремі племена увійшли до вільної держави Конго.
Територія
Розташовувалася біля річок Санкуру, Лулуа та Касаї (провінція Західне Касаї сучасної Демократичної республіки Конго). В середині XIX ст. площа становила 100 000 км² при населенні 150 тис. осіб.
Державний устрій
Держава Куба являла собою своєрідну федерацію різних вождіств, на чолі якої стояв н'їм (володар). З огляду на спільні етнічні особливості Куба була доволі міцним утворенням. Поступово королі зосередили в руках більше влади, впроваджуючи систему служилої знаті. Втім зберігався чималий вплив племінної аристократії. З часом для своєї підтримки н'їми утворили рабську гвардію. На чолі підвладних областей стали родичі правлячого роду.
Н'їм був головою судової ради. Водночас діяли суди для кожної етнічної групи, що входила до Куби. Також існували судді за різними типами справ. У XVIII ст. впроваджено суд присяжних.
Населення
Більшість становили племена бакуба (велика група народу монго), кете, нгеенде, нденгезе, пенде, шува, вонго, п'аанг. Більшість населення розмовляло мовою лукіба. Вища знать, правитель та його родина розмовляли на секретній придворній мові ламбіль. Саме на цій мові було створено епос Куби.
Економіка
Основу господарства становили землеробство, ремісництво (ткацтво, різбьярство і гончарство) й рибальство. З часом Куба стала користуватися передовими технологіями, прийнятими від сусідніх народів, а також вирощувати нові сільськогосподарські культури, зокрема кукурудзу, тютюн, маніок та боби.
Була відома своїми текстильними виробами з рафії, бісерними капелюхами, різьбленими келихами, надзвичайними масками з візерунками і приголомшливими тканинами, намистинами та мушлями.
Валютою, якою користувалися в торговельних операціях були мушлі-нзімбу.
- Тканина з рафії
- Келец для пальмового вина
- Маска з Куби
Культура
Верховним божеством був Бумба (Мбомбо). За переказами він вивергнув сонце, планети і зірки, а також створив життя на Землі. Іншими богами були Нгаані Нк'єєн-апунг. Втім більш шанованим був Вуту, якого вважали першою людиною на Землі. Вуту створив мову і дав назви тваринам і іншим речам.
З початку XVIII ст. з ініціативи н'їму Міши мі-Шиаанг а Мбулі стали створюватися дерев'яні скульптури (ндоп), що зображували володарів Куби. Ці фігури завжди включали царський символ або особистий символ, подібний до особистого штандарту.
Джерела
- Joyce (M.A.) & Torday (E.), Notes ethnographiques sur les peuples communément appelés Bakuba, ainsi que sur les peuplades apparentées, les Bushongo. Bruxelles 1910 ;page 17-19
- Jan Vansina: Geschiedenis van de Kuba van ongeveer 1500 tot 1904 (= 'Musée royal de l'Afrique centrale, Anthropology and Ethnography Annales Sér. in-8": Sciences humaines 44). Musée Royal de l'Afrique Centrale, Tervuren 1963.
- Vansina, Jan. The Children of Woot: A history of the Kuba peoples (англ.). — Madison: University of Wisconsin Press, 1978. — .
- Rebecca Luechak, Kuba (Heritage Library of African Peoples Central Africa), 1997 (Rosen Publishing)
- Ada von der Decken: Das Königreich der Kuba — Was Genetik über afrikanische Geschichte lehrt. In: Deutschlandfunk-Sendung «Forschung aktuell». 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuba Bakuba Bushongo bl 1625 1885 roki derzhavne utvorennya pivnichnih narodiv bantu Rozkvit pripadaye na kinec XVII st Trivalij chas zberigalo nezalezhnist z oglyadu na viddalenist roztashuvannya Naprikinci XIX st pid tiskom belgijciv rozpalosya chastinami uvijshlo do Vilnoyi derzhavi Kongo Kuba Kuba 1625 1890 ti Bakuba istorichni kordoni na karti Stolicya Movi Religiyi katolictvo animizm Forma pravlinnya monarhiya n yim korol Shiaam a Mbulu Istoriya Zasnovano 1625 Likvidovano 1890 ti Sogodni ye chastinoyu DR Kongo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kuba derzhava IstoriyaOsnovu stanovili 19 plemen pivnichnih bantu sho rozmovlyali movoyu bushongo a takozh plemena pigmeyiv tve U XVI st mongo z grupi bantu rushili z pivnochi do richki Kasayi Tut voni zmishalisya z zahidnimi bantu narodom kete Blizko 1625 roku Shiaam a Mbulu ob yednav vsi plemena ta prijnyav titul n yim korolya Pri utvorenni derzhavi spiravsya na znannya z korolivstva Kongo Rozshirennya derzhavi trivalo do 1700 roku V pershij polovini XVIII st Kuba opinilasya u vnutrishnopolitichnij krizi vnaslidok borotbi zatron ta panuvannya slabkih volodariv derzhavi Lishe z panuvannya Koto aNche u 1750 h rokah pochinayetsya nove pidnesennya Jogo spravu prodovzhiv Mbo Pelieng aNche yakij proviv reformi z centralizaciyi Kubi Cherez izolovanist krayini yiyi trivalij chas ne turbuvali yevropejski torgivci ta rabotorgivci Zberigala mirni stosunki iz susidami U 1880 h rokah chinila sprotiv agentam belgijskogo korolya Leopolda II priyednati do vilnoyi derzhavi Kongo N yim Koto a Mbveki a Mileng zaboroniv yevropejcyam pribuvati na svoyu teritoriyu Pershim hto zmig potrapiti do Kubi buv misioner afroamerikanec Vilyam Genri Sheppard Nevdovzi tisk yevropejciv posilivsya vnaslidok chogo derzhava Kuba rozpalasya Yiyi okremi plemena uvijshli do vilnoyi derzhavi Kongo TeritoriyaRoztashovuvalasya bilya richok Sankuru Lulua ta Kasayi provinciya Zahidne Kasayi suchasnoyi Demokratichnoyi respubliki Kongo V seredini XIX st plosha stanovila 100 000 km pri naselenni 150 tis osib Derzhavnij ustrijDerzhava Kuba yavlyala soboyu svoyeridnu federaciyu riznih vozhdistv na choli yakoyi stoyav n yim volodar Z oglyadu na spilni etnichni osoblivosti Kuba bula dovoli micnim utvorennyam Postupovo koroli zoseredili v rukah bilshe vladi vprovadzhuyuchi sistemu sluzhiloyi znati Vtim zberigavsya chimalij vpliv pleminnoyi aristokratiyi Z chasom dlya svoyeyi pidtrimki n yimi utvorili rabsku gvardiyu Na choli pidvladnih oblastej stali rodichi pravlyachogo rodu N yim buv golovoyu sudovoyi radi Vodnochas diyali sudi dlya kozhnoyi etnichnoyi grupi sho vhodila do Kubi Takozh isnuvali suddi za riznimi tipami sprav U XVIII st vprovadzheno sud prisyazhnih NaselennyaBilshist stanovili plemena bakuba velika grupa narodu mongo kete ngeende ndengeze pende shuva vongo p aang Bilshist naselennya rozmovlyalo movoyu lukiba Visha znat pravitel ta jogo rodina rozmovlyali na sekretnij pridvornij movi lambil Same na cij movi bulo stvoreno epos Kubi EkonomikaOsnovu gospodarstva stanovili zemlerobstvo remisnictvo tkactvo rizbyarstvo i goncharstvo j ribalstvo Z chasom Kuba stala koristuvatisya peredovimi tehnologiyami prijnyatimi vid susidnih narodiv a takozh viroshuvati novi silskogospodarski kulturi zokrema kukurudzu tyutyun maniok ta bobi Bula vidoma svoyimi tekstilnimi virobami z rafiyi bisernimi kapelyuhami rizblenimi kelihami nadzvichajnimi maskami z vizerunkami i prigolomshlivimi tkaninami namistinami ta mushlyami Valyutoyu yakoyu koristuvalisya v torgovelnih operaciyah buli mushli nzimbu Tkanina z rafiyi Kelec dlya palmovogo vina Maska z KubiKulturaVerhovnim bozhestvom buv Bumba Mbombo Za perekazami vin vivergnuv sonce planeti i zirki a takozh stvoriv zhittya na Zemli Inshimi bogami buli Ngaani Nk yeyen apung Vtim bilsh shanovanim buv Vutu yakogo vvazhali pershoyu lyudinoyu na Zemli Vutu stvoriv movu i dav nazvi tvarinam i inshim recham Z pochatku XVIII st z iniciativi n yimu Mishi mi Shiaang a Mbuli stali stvoryuvatisya derev yani skulpturi ndop sho zobrazhuvali volodariv Kubi Ci figuri zavzhdi vklyuchali carskij simvol abo osobistij simvol podibnij do osobistogo shtandartu DzherelaJoyce M A amp Torday E Notes ethnographiques sur les peuples communement appeles Bakuba ainsi que sur les peuplades apparentees les Bushongo Bruxelles 1910 page 17 19 Jan Vansina Geschiedenis van de Kuba van ongeveer 1500 tot 1904 Musee royal de l Afrique centrale Anthropology and Ethnography Annales Ser in 8 Sciences humaines 44 Musee Royal de l Afrique Centrale Tervuren 1963 Vansina Jan The Children of Woot A history of the Kuba peoples angl Madison University of Wisconsin Press 1978 ISBN 9780299074906 Rebecca Luechak Kuba Heritage Library of African Peoples Central Africa 1997 Rosen Publishing Ada von der Decken Das Konigreich der Kuba Was Genetik uber afrikanische Geschichte lehrt In Deutschlandfunk Sendung Forschung aktuell 2019