Ксенія Миличевич фр Ksenia Milicevic нар 15 вересня 1942 19420915 Дринич Боснія і Герцеговина французька художниця Ксені

Ксенія Миличевич (фр. Ksenia Milicevic; нар. 15 вересня 1942(19420915), Дринич, Боснія і Герцеговина) — французька художниця.

Ксенія Миличевич
фр. Ksenia Milicevic


Народження	15 вересня 1942(1942-09-15) (81 рік) Дринич, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина
Країна	Франція
Діяльність	художниця, архітекторка



Ксенія Миличевич у Вікісховищі

Біографія

Ксенія Миличевич народилася в 1942 році в місті Дриніч у Боснії і Герцеговині. Її мати народилася в американському місті (штат Нью-Йорк), а батько — в Чорногорії. Обидвоє під час другої світової війни були партизанами. Після четвертого антипартизанського наступу з січня по квітень 1943 року та п'ятого, з травня по червень 1943 року, в південно-східній Боснії та на півночі Чорногорії Ксенія залишилася з бабусею та дідусем у Чорногорії.

Після війни батьки Ксенії вступили на дипломатичну службу і вона проживала з ними в Софії і Празі. Тут вона зацікавилася архітектурою, мозаїкою, фресками та картинами в старих монастирях. Її батько, який був письменником і художником, подарував їй олійні фарби. У п'ятнадцять років Ксенія написала свою першу картину.

Повернувшись до Белграду, Ксенія закінчила середню школу. Потім навчалася один рік в інженерному університеті. А в 1962 році 19-річна Ксенія переїхала до Алжиру. Там вона вивчала архітектуру в Школі архітектури та урбанізму в Інституті урбанізму. Весь свій вільний час Ксенія проводила в класі живопису в школі витончених мистецтв, розташованої в тому ж будинку, де знаходився інститут. Зацікавлена італійським Відродженням, вона подорожувала до Італії в 1965 році, щоб побачити великих Майстрів. Вона закінчила вищий навчальний заклад у 1968 році і протягом року працювала в ECOTEC в команді видатного бразильського архітектора Оскара Німейєра.

У 1966 році Ксенія переїхала до міста Сан-Мігель-де-Тукуман на півночі Аргентини, щоб працювати архітектором. В Тукумані вона почала відвідувати художню школу Національного університету, яку закінчила в 1976 році.

Творчість

Перша виставка картин Ксенії Миличевич відбулася в Тукумані в 1970 році. Після проживання у Франції, Іспанії та Мексиці, Ксенія постійно проживала у Франції з 1987 року. У 1989 році художниця відкрила майстерню в Бато-Лавуар на Монмартрі. З 1976 року вона весь свій час присвячує живопису. У неї було 120 персональних і групових виставок по всьому світу.

У 2011 році в Сент-Фражу, Верхня Гаррона, Франція, відкрили музей, в якому розміщені 30 картин Ксенії Миличевич у постійній експозиції. У 2012 році Ксенія Мілічевич організувала Міжнародну бієнале дитячого живопису. У 2014 році художниця заснувала рух Арт СтійкостіУ 2012 році Ксенія Мілічевич організувала Міжнародну бієнале дитячого живопису, а в 2015 році — Міжнародну виставку Art Resilience. У травні 2016 року Ксенія Мілічевич брала участь в Євро-Середземноморському конгресі — Марсель: стійкість у світі живих, під головуванням Бориса Кірульника.

Галерея

Блідий і чистий жовтневий ніжний блакитний колір, 1998
Той, хто приходить після, 1996
Зимова подорож, 1996
Полуденна тиша 1993

Вибрані виставки

2024 Галерея CepaФiнa, Meндe, Франція
2023 Музей Kapлoc V°, Гpaнaдa, Шпaнія
2017 удожній форум, Aurignac, Haute Garonne
2016 Євро-середземноморський конгрес, Відомчий архів Буш-дю-Рона — Марсель — Франція
2014 Церква Монтеск'є. Монтеск'є — Франція
2011 Відкриття Постійної колекції. Музей живопису Сен-Фражу — Франція
2005 Данина Альберто Магнеллі. Музей Маріо Маріні Пістоя — Італія
2005 Етруський музей. Сієна — Італія
2005 Consiglio Regionae. Фіренце — Італія
2005 Музей Клужа. Румунія
1998 Мексиканський культурний центр. Бразилія — Бразилія
1997 Виставковий центр. Женева — Швейцарія
1995 Галерея № 20: Образотворче мистецтво. Париж — Франція
1995 Французький культурний центр. Осло — Норвегія
1986 Французький інститут Латинської Америки. Мехіко — Мексика
1984 Палац конгресів. Брюссель — Бельгія
1983 Фестиваль графічного мистецтва. Осака — Японія
1983 18 французьких художників, Музей сучасного мистецтва Тамайо. Мехіко — Мехіко.
1982 Галерея Місрачі. Мехіко — Мехіко
1981 Музей сучасного мистецтва. Мадрид — Іспанія
1980 18° Міжнародна виставка Джоан Міро. Барселона — Іспанія
1976 Театр восьмого. Ліон, Франція
1972 Галерея Ліролай. Буенос-Айрес — Аргентина
1970 Університетська галерея. Тукуман — Аргентина

Література

Ксенія Миличевич, Art-Confusion.com, éd. Edilivre, Paris, 2013 (Від способу мистецтва до твору мистецтва)
Ксенія Миличевич, Résilience en art et art-thérapie pour la résilience.,éd. Edilivre, Paris, 2020
Ксенія Миличевич, Resiliencia, ed. Amazon, 2021
Ксенія Миличевич, Ange du jour - Jeu de divination, ed. Amazon, 2021
Ксенія Миличевич , Collection Livres participatifs, Apprentissage du dessin 1. Randonnées sous les arbres, 2. Herbarium, 3. Maison au bord de la mer, 4. Lundi au marché, 5. Maître Corbeau, autoédition, Amazon, 2022
Ксения Миличевич, Collection Résilience en Art : 1. Soulage, un trait noir sur la peinture, autoédition, Amazon, 2022, 2. Qui êtes-vous Mr. Duchamp ? autoédition, Amazon, 2022

Ілюстрації

Donde Sayago termina…Fermoselle, Luis Cortez Vazquez, Dessins de Ksenia Milicevic, Gràficas Cervantes,04-1981,Salamanca.
Arpéges, Pratique des langues étrangères, Illustrations de Ksenia Milicevic, 1990.
Revista Plural,Muestra grafica de Ksenia Milicevic, n°135,12-1982, Mexico

Примітки

Diart, Revista de las artes visuales, P.24, by Manuel Ruiz, N°26, julio 1982, Madrid.
Suvremeni pisci Jugoslavije, Budimir Milicevic, p.226, izdavacka kuca Stvarnost, Zagreb 1966.
Artes visuales,Museo de Arte Moderno, p.25,enero 1982,Mexico.
Journey of the visual experiences, by , p.106 to 109, San Miguel de Tucuman, 1972.
«Plural», N°135, diciembre 1982, Mexico.
L'Officiel des Arts, UNESCO, p.56 et 128, mai 1988, Paris.
Who's who in International Artp.125,Edition 1987-88,Lausanne, Suisse.
. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 16 квітня 2021.
TV news FR3 12/13, 26 february 2011.
Peinture enfants: la Biennale Internationale a sa mascotte, la Dépêche, 23 avr. 2015
Vingt artistes de dix pays au salon «Art Résilience», la Dépêche, 3 août 2015
(fr-FR) . Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 20 лютого 2020.
K. Milicevic, La résilience au congrès Euro-méditerranéen, La Gazette}
«Beaux Arts Magazine» p.124, N°172, septembre 1998, Paris.
"Univers desArts"p.10, by Christian Germak, N°4,février 1995,Paris.
p. N°370 ,mai 1986, Paris.
"Catalogue Tamayo Museum" 1983, Mexico на «Google Books»
. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 6 квітня 2021.
. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 25 вересня 2014.

Посилання

Site officiel de Ksenia Milicevic [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Musée de Peinture de Saint-Frajou [ 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Site Art Resilience [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.]

[1] Diart, Revista de las artes visuales, P.24, by Manuel Ruiz, N°26, julio 1982, Madrid.

[2] Suvremeni pisci Jugoslavije, Budimir Milicevic, p.226, izdavacka kuca Stvarnost, Zagreb 1966.

[3] Artes visuales,Museo de Arte Moderno, p.25,enero 1982,Mexico.

[4] Journey of the visual experiences, by , p.106 to 109, San Miguel de Tucuman, 1972.

[5] «Plural», N°135, diciembre 1982, Mexico.

[6] L'Officiel des Arts, UNESCO, p.56 et 128, mai 1988, Paris.

[7] Who's who in International Artp.125,Edition 1987-88,Lausanne, Suisse.

[8] . Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 16 квітня 2021.

[9] TV news FR3 12/13, 26 february 2011.

[:0-10] Peinture enfants: la Biennale Internationale a sa mascotte, la Dépêche, 23 avr. 2015

[11] Vingt artistes de dix pays au salon «Art Résilience», la Dépêche, 3 août 2015

[12] (fr-FR) . Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 20 лютого 2020.

[13] K. Milicevic, La résilience au congrès Euro-méditerranéen, La Gazette}

[14] «Beaux Arts Magazine» p.124, N°172, septembre 1998, Paris.

[15] "Univers desArts"p.10, by Christian Germak, N°4,février 1995,Paris.

[16] . N°370 ,mai 1986, Paris.

[17] "Catalogue Tamayo Museum" 1983, Mexico на «Google Books»

[18] . Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 6 квітня 2021.

[19] . Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 25 вересня 2014.