Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кріпацтво було широко поширене в Молдавії та Валахії між XV і XVIII століттями замінивши обштe автономні громади які бул

Кріпацтво в Молдавії та Валахії

Кріпацтво в Молдавії та Валахії

Кріпацтво було широко поширене в Молдавії та Валахії між XV і XVIII століттями, замінивши обштe (автономні громади), які були звичайними до заснування середньовічних держав Валахії та Молдови. Спочатку кріпакам дозволялося змінювати садибу, в якій вони проживали (іноді в обмін на грошову суму, яку платили боярину), хоча протягом десятиліть вводилися обмеження.

імена

Загальною назвою для кріпаків було șerb (від лат. servus, «раб», споріднене з кріпаком), але вони також мали деякі регіональні назви: vecini у Молдавії (сучасною мовою означає «сусід») і rumâni у Валахії. Останній був фактично корінним етнонімом румунів; Нягу Джувара пояснює це тим, що в середні віки землевласниками могли бути іноземці, слов'яни або половці.

Історія

Витоки

Спочатку румуни жили в автономних громадах під назвою «обште», які змішували приватну та спільну власність, використовуючи систему відкритого поля. З часом, у XIV та XV століттях, отримала поширення приватна власність на землю, що призвело до розбіжностей всередині обште та розшарування членів громади.

Деякі села господар передавав боярам, військовим слугам і монастирям, замінюючи спільну власність власністю феодала. Інші села бояри захопили силою без участі господаря.

У XV столітті в Молдовії організація сіл із вільних обште (на чолі з князем) продовжувала існувати паралельно з феодальним порядком.

Михайлівська зв'язка

Закінчення

Життя і становище кріпаків протягом XVIII століття поступово погіршувалися. Були випадки, коли поміщики продавали кріпаків окремо, відриваючи їх від землі, на якій вони працювали, або навіть від родини. Селяни скаржилися господареві, що з ними поводяться не як з кріпаками, а більше як з рабами.

Деякі кріпаки тікали зі своїх маєтків до інших, які були досить далеко, щоб попередній господар не міг їх знайти. Оскільки завжди була потреба в робочій силі, новий поміщик зазвичай приймав бродячих кріпаків, не ставлячи під сумнів їх походження. Після австро-російсько-турецької війни (1735—1739 рр.) важкі умови життя кріпаків призвели до знелюднення цілих сіл або навіть регіонів, оскільки кріпаки втекли в інші місця, часто в гори або навіть у Трансильванію. Поміщики бачили, що без робочої сили вони можуть втратити все, тому деякі звільняли своїх кріпаків, дозволяючи їм обробляти землю, як і раніше, але як вільні селяни в обмін на ренту. Селян, які втекли, спонукали повернутися за допомогою спеціальних контрактів, як і трансильванців, яких заохочували осісти.

Скасування кріпосного права було зроблено Костянтином Маврокордатом, який правив послідовно Валахією та Молдовою, після консультації боярських рад з метою стандартизації умов селянства та припинення руху опору селян. Скасування було введено в дію у Валахії 5 серпня 1746 р. та у Молдові 6 серпня 1749 р.

Після скасування кріпацтва Валахія та Молдова стали свідками потоку іммігрантів із Трансильванії, де все ще діяло кріпацтво.

Див. також

Посилання

  1. Djuvara, p.246
  2. Costăchel et al., p. 111
  3. Costăchel et al., p. 112
  4. Costăchel et al., p. 113
  5. Djuvara, p.277
  6. Djuvara, p.276
  7. Djuvara, p.279

Список літератури

  • V. Costăchel, P. P. Panaitescu, A. Cazacu. (1957) Viața feudală în Țara Românească și Moldova (secolele XIV—XVI) («Feudal life in the Romanian and Moldovan Land (14th–16th centuries)», Bucharest, Editura Științifică
  • Djuvara, Neagu (2009). Între Orient și Occident. Țările române la începutul epocii moderne. Humanitas publishing house. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kripactvo bulo shiroko poshirene v Moldaviyi ta Valahiyi mizh XV i XVIII stolittyami zaminivshi obshte avtonomni gromadi yaki buli zvichajnimi do zasnuvannya serednovichnih derzhav Valahiyi ta Moldovi Spochatku kripakam dozvolyalosya zminyuvati sadibu v yakij voni prozhivali inodi v obmin na groshovu sumu yaku platili boyarinu hocha protyagom desyatilit vvodilisya obmezhennya imenaZagalnoyu nazvoyu dlya kripakiv bulo șerb vid lat servus rab sporidnene z kripakom ale voni takozh mali deyaki regionalni nazvi vecini u Moldaviyi suchasnoyu movoyu oznachaye susid i rumani u Valahiyi Ostannij buv faktichno korinnim etnonimom rumuniv Nyagu Dzhuvara poyasnyuye ce tim sho v seredni viki zemlevlasnikami mogli buti inozemci slov yani abo polovci IstoriyaVitoki Spochatku rumuni zhili v avtonomnih gromadah pid nazvoyu obshte yaki zmishuvali privatnu ta spilnu vlasnist vikoristovuyuchi sistemu vidkritogo polya Z chasom u XIV ta XV stolittyah otrimala poshirennya privatna vlasnist na zemlyu sho prizvelo do rozbizhnostej vseredini obshte ta rozsharuvannya chleniv gromadi Deyaki sela gospodar peredavav boyaram vijskovim slugam i monastiryam zaminyuyuchi spilnu vlasnist vlasnistyu feodala Inshi sela boyari zahopili siloyu bez uchasti gospodarya U XV stolitti v Moldoviyi organizaciya sil iz vilnih obshte na choli z knyazem prodovzhuvala isnuvati paralelno z feodalnim poryadkom Mihajlivska zv yazka Zakinchennya Zhittya i stanovishe kripakiv protyagom XVIII stolittya postupovo pogirshuvalisya Buli vipadki koli pomishiki prodavali kripakiv okremo vidrivayuchi yih vid zemli na yakij voni pracyuvali abo navit vid rodini Selyani skarzhilisya gospodarevi sho z nimi povodyatsya ne yak z kripakami a bilshe yak z rabami Deyaki kripaki tikali zi svoyih mayetkiv do inshih yaki buli dosit daleko shob poperednij gospodar ne mig yih znajti Oskilki zavzhdi bula potreba v robochij sili novij pomishik zazvichaj prijmav brodyachih kripakiv ne stavlyachi pid sumniv yih pohodzhennya Pislya avstro rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 rr vazhki umovi zhittya kripakiv prizveli do znelyudnennya cilih sil abo navit regioniv oskilki kripaki vtekli v inshi miscya chasto v gori abo navit u Transilvaniyu Pomishiki bachili sho bez robochoyi sili voni mozhut vtratiti vse tomu deyaki zvilnyali svoyih kripakiv dozvolyayuchi yim obroblyati zemlyu yak i ranishe ale yak vilni selyani v obmin na rentu Selyan yaki vtekli sponukali povernutisya za dopomogoyu specialnih kontraktiv yak i transilvanciv yakih zaohochuvali osisti Skasuvannya kriposnogo prava bulo zrobleno Kostyantinom Mavrokordatom yakij praviv poslidovno Valahiyeyu ta Moldovoyu pislya konsultaciyi boyarskih rad z metoyu standartizaciyi umov selyanstva ta pripinennya ruhu oporu selyan Skasuvannya bulo vvedeno v diyu u Valahiyi 5 serpnya 1746 r ta u Moldovi 6 serpnya 1749 r Pislya skasuvannya kripactva Valahiya ta Moldova stali svidkami potoku immigrantiv iz Transilvaniyi de vse she diyalo kripactvo Div takozhBoyari Moldaviyi ta ValahiyiPosilannyaDjuvara p 246 Costăchel et al p 111 Costăchel et al p 112 Costăchel et al p 113 Djuvara p 277 Djuvara p 276 Djuvara p 279Spisok literaturiV Costăchel P P Panaitescu A Cazacu 1957 Viața feudală in Țara Romanească și Moldova secolele XIV XVI Feudal life in the Romanian and Moldovan Land 14th 16th centuries Bucharest Editura Științifică Djuvara Neagu 2009 Intre Orient și Occident Țările romane la inceputul epocii moderne Humanitas publishing house ISBN 978 973 50 2490 1

Дата публікації:
Топ