Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бояри Молдавії та Валахії шляхта Дунайських князівств Молдавії та Валахії Титул або успадковувався або надавався господа

Бояри Молдавії та Валахії

Бояри Молдавії та Валахії — шляхта Дунайських князівств Молдавії та Валахії. Титул або успадковувався, або надавався господарем, часто разом із адміністративною функцією. Бояри мали значну частину політичної влади в князівствах і саме вони до епохи фанаріотів обирали господаря. Таким чином, до ХІХ століття система влади у князівствах коливалася між олігархією та автократією з владою, зосередженою в руках господаря.

Бояри Молдавії та Валахії
image Бояри Молдавії та Валахії у Вікісховищі
image
Ворнік Шербан Ґрадіштяну в кавпаку, що свідчить про його боярський статус
image
Боярська дружина; малюнок 1729 року

Витоки

Протягом Середньовіччя румуни жили в автономних громадах під назвою обште, які змішували приватну та спільну власність, використовуючи систему відкритого поля. Приватна власність на землю набула поширення в XIV та XV століттях, що призвело до розбіжностей у громаді в напрямку стратифікації членів громади.

Назва «бояри» (румунською boier; інституція називається boierie) була запозичена від Русі та (королівства Руського), яка мала значну владу та вплив на Молдавію, частина еліти якої походила з руських родів.

Створення феодального володіння, в якому поміщиків називали боярами, відбувалося здебільшого через систему даній («пожертв»): господарі віддавали цілі села військовим слугам, узурпуючи право власності обшти. До XVI століття кілька вільних сіл були насильно захоплені боярами, тоді як деякі люди були змушені погодитися стати кріпаками (див. (Кріпацтво в Молдавії та Валахії)) через голод, навали, високі податки, борги, що ще більше погіршили економічне становище вільних селян.

Крім придворних бояр і військової верхівки, деякі бояри («сільські бояри») виникли з села, коли вождь обште (зазвичай званий князем) присягав на вірність господареві і став власником села.

Феодальна доба

Господар вважався верховним володарем землі і отримував земельну ренту від селян, які також повинні були платити ренту боярину, якому належала земля. Бояри взагалі звільнялися від будь-яких податків і ренти, які мали сплачувати господареві. Бояри мали право на ренту, яка складала відсоток від селянського продукту (спочатку одна десята, звідки й назва dijmă), на додаток до кількості днів неоплачуваної праці (corvée, локально відомі як clacă або robotă).

Проте не всі поміщики, які володіли селами, були боярами, існував інший клас поміщиків без боярського титулу, які називалися cneji або judeci у Валахії та nemeși у Молдові. Однак вони не були звільнені від податків, як бояри. Вищі бояри (у Валахії відомі як властеліни) повинні були постачати господареві кількість дружинників, пропорційну кількості сіл, якими вони володіли.

Деякі бояри були придворними, посада називалася dregătorie, а інші були боярами без функції. До важливих посад при дворі, які займали бояри, входили вістір (скарбник), стольник (пантлер), ворник (консьєрж) і логофет (канцлер). Якщо на початку двірські службовці не мали значення і часто вони навіть не були боярами, то з часом бояри почали бажати функцій, щоб брати участь в управлінні країною, а також для отримання доходів, які були притаманні кожній функції.

Хоча епоху часто називають «феодальною» в румунській історіографії, існували деякі великі відмінності між статусом західних феодалів і статусом румунських бояр. У той час як у Валахії та Молдавії, як і на Заході, існувала ієрархія, баланс влади був спрямований на господаря, якому були піддані всі і який мав владу понизити навіть найбагатшого боярина, конфіскувати його багатство або навіть обезголовити його. Однак влада для виборів господаря була в руках великих боярських родин, які створювали групи та союзи, що часто призводило до безладу та нестабільності.

image
Господар і боярська рада

Епоха фанаріотів

image
Боярин Йордаке Філіпеску, одягнений у фанаріотський боярський одяг, сидить на дивані

Після встановлення фанаріотського режиму в Молдавії (1711 р.) та Валахії (1716 р.) багато боярського стану було створено з константинопольських греків, які належали до фанаріотських клієнтів, які стали чиновниками та були асимільовані до боярського класу або місцевих жителів, які купили їхні титули. Приїжджаючи до Бухареста чи Ясси, нові фанаріотські господарі приїжджали з грецькою свитою, яка отримувала найважливіші офіційні посади; багато з цих греків одружилися з місцевими боярськими родинами. Для зміцнення свого становища в волоському та молдавському боярському стані урядовцям дозволялося зберігати боярський титул після закінчення повноважень.

Офіційні функції, які традиційно надавалися на рік, часто купувалися за гроші як інвестиції, оскільки посади часто давали великі доходи. Хоча офіційні функції часто надавалися як румунам, так і грекам, був виняток: протягом епохи фанаріотів скарбниками були переважно місцеві бояри, оскільки вони були більш компетентними у зборі податків. Коли нащадки боярина не могли отримати навіть найнижчої посади, вони ставали «занепалими боярами» (мазилами), які все ж зберігали деякі фіскальні привілеї.

Багато з новопоставлених місцевих бояр були заможними купцями, які платили, щоб стати боярами, в деяких випадках навіть були змушені господарем стати боярами (і таким чином платити господареві певну суму). Князівські двори в Бухаресті та Яссах вели титульні реєстри, які включали список усіх бояр (відомий як Архондологія). Оскільки господар хотів максимізувати свій дохід, то в його інтересах було створити якомога більше бояр (і отримувати гроші від кожного), що призвело до інфляції боярства.

Економічною основою стану бояр було землеволодіння: до XVIII століття їм належало більше половини земель Валахії та Молдавії. Наприклад, за переписом населення Молдавії 1803 р. із 1711 сіл і містечок боярам належало 927. Розпочатий у феодальну добу процес відбирання боярами майна у вільних селян у цей період продовжувався і прискорювався.

Бояри носили одяг, подібні до одягу турецької знаті, з тією різницею, що замість тюрбана більшість носили дуже великий кавпак. Представниці боярського стану також носили турецький костюм. Багато бояр використовували великі суми грошей для показного споживання, особливо розкішного одягу, а також для карет, прикрас та меблів. Розкіш життя бояр сильно контрастувала не тільки з убогістю румунських сіл, але й із загальним виглядом столиць, цей контраст вражав іноземців, які відвідували князівства. У першому десятилітті ХІХ століття представники боярського стану почали приймати західну моду: у липні 1806 року дружина господаря в Яссах Сафта Іпсіланті прийняла дружину французького консула, і була одягнену за французькою модою. Проте бояри-чоловіки змінили свій костюм на західну моду лише в 1840-х роках.

Відкриття до Західної Європи означало, що бояри перейняли західні звичаї, а витрати на розкіш зросли. Якщо більші бояри могли собі дозволити ці витрати за рахунок посилення експлуатації своїх володінь (і селян, які на них працювали), то багато дрібніших бояр були ними розорені.

image
Громадські збори бояр, 1837 рік

Революція 1848 року

image
Спалення Regulamentul Organic і реєстру боярських чинів під час революції 1848 р.

 

Модерна Румунія

З середини ХІХ століття слово «боярин» починає втрачати значення «шляхтич» і означати просто «великий землевласник». Конституція Кузи (відома як Статут) 1864 року позбавила бояр юридичних привілеїв, і титули офіційно зникли, але завдяки своїм багатствам вони зберегли свій економічний і політичний вплив, зокрема через виборчу систему переписного виборчого права. Частина нижчих бояр приєдналася до торгово-промислового міщанства.

Ряд 2000 великих землевласників володів понад 3 млн га, або близько 38 % всієї орної землі. Більшість цих бояр уже не брали участі в управлінні своїми маєтками, а жили в Бухаресті або в Західній Європі (зокрема у Франції, Італії та Швейцарії). Вони здавали свої маєтки в оренду за фіксовану суму арендасі (орендарям). Багато бояр опинились у матеріальній скруті; багато їхніх маєтків було закладено. Відсутність інтересу до землеробства та своїх володінь призвела до розпаду боярського стану.

Спадщина

Рух навколо журналу Sămănătorul оплакував зникнення боярського стану, але не виступав за його повернення. Історик Ніколае Йорга бачив цю систему не як егоїстичну експлуатацію селян боярами, а радше як рудиментарну демократію. З іншого боку політичного спектру, марксистський мислитель Костянтин Добруджану-Ґеря вважав, що реформи зайшли недостатньо далеко, стверджуючи, що стан селян був неокріпосницьким.

Примітки

  1. Djuvara, p.131
  2. Djuvara, p.135
  3. Costăchel et al., p. 111
  4. Costăchel et al., p. 112
  5. Costăchel et al., p. 113
  6. Costăchel et al., p. 114
  7. Costăchel et al., p. 177
  8. Costăchel et al., p. 174
  9. Pascu et al., p. 139
  10. Costăchel et al., p. 179
  11. Costăchel et al., p. 189
  12. Costăchel et al., p. 184—185
  13. Costăchel et al., p. 193
  14. Djuvara, p.133
  15. Ionescu, p.63
  16. Ionescu, p.64
  17. Ionescu, p.65
  18. Djuvara, p.136
  19. Djuvara, p. 137
  20. Djuvara, p.109
  21. Amila Buturovic & Irvin Cemil Schick: Women in the Ottoman Balkans: Gender, Culture and History 2007 page 210—213
  22. Djuvara, p.145
  23. Djuvara, p.119
  24. Djuvara, p. 120
  25. Djuvara, p.146
  26. Hitchins, p.9
  27. Hitchins, p.158
  28. Hitchins, p.68
  29. Hitchins, p.69
  30. Hitchins, p.77

Список літератури

  • V. Costăchel, P. P. Panaitescu, A. Cazacu. (1957) Viața feudală în Țara Românească și Moldova (secolele XIV—XVI) («Feudal life in the Romanian and Moldovan Land (14th–16th centuries)», Bucharest, Editura Științifică
  • Ștefan Ionescu, Bucureștii în vremea fanarioților («Bucharest in the Time of the Phanariotes»), Editura Dacia, Cluj, 1974.
  • (Neagu Djuvara), Între Orient și Occident. Țările române la începutul epocii moderne, Humanitas, Bucharest, 2009.
  • Keith Hitchins, Rumania: 1866—1947, Oxford University Press, 1994

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Boyari Moldaviyi ta Valahiyi shlyahta Dunajskih knyazivstv Moldaviyi ta Valahiyi Titul abo uspadkovuvavsya abo nadavavsya gospodarem chasto razom iz administrativnoyu funkciyeyu Boyari mali znachnu chastinu politichnoyi vladi v knyazivstvah i same voni do epohi fanariotiv obirali gospodarya Takim chinom do HIH stolittya sistema vladi u knyazivstvah kolivalasya mizh oligarhiyeyu ta avtokratiyeyu z vladoyu zoseredzhenoyu v rukah gospodarya Boyari Moldaviyi ta Valahiyi Boyari Moldaviyi ta Valahiyi u Vikishovishi Vornik Sherban Gradishtyanu v kavpaku sho svidchit pro jogo boyarskij status Boyarska druzhina malyunok 1729 rokuVitokiProtyagom Serednovichchya rumuni zhili v avtonomnih gromadah pid nazvoyu obshte yaki zmishuvali privatnu ta spilnu vlasnist vikoristovuyuchi sistemu vidkritogo polya Privatna vlasnist na zemlyu nabula poshirennya v XIV ta XV stolittyah sho prizvelo do rozbizhnostej u gromadi v napryamku stratifikaciyi chleniv gromadi Nazva boyari rumunskoyu boier instituciya nazivayetsya boierie bula zapozichena vid Rusi ta korolivstva Ruskogo yaka mala znachnu vladu ta vpliv na Moldaviyu chastina eliti yakoyi pohodila z ruskih rodiv Stvorennya feodalnogo volodinnya v yakomu pomishikiv nazivali boyarami vidbuvalosya zdebilshogo cherez sistemu danij pozhertv gospodari viddavali cili sela vijskovim slugam uzurpuyuchi pravo vlasnosti obshti Do XVI stolittya kilka vilnih sil buli nasilno zahopleni boyarami todi yak deyaki lyudi buli zmusheni pogoditisya stati kripakami div Kripactvo v Moldaviyi ta Valahiyi cherez golod navali visoki podatki borgi sho she bilshe pogirshili ekonomichne stanovishe vilnih selyan Krim pridvornih boyar i vijskovoyi verhivki deyaki boyari silski boyari vinikli z sela koli vozhd obshte zazvichaj zvanij knyazem prisyagav na virnist gospodarevi i stav vlasnikom sela Feodalna dobaGospodar vvazhavsya verhovnim volodarem zemli i otrimuvav zemelnu rentu vid selyan yaki takozh povinni buli platiti rentu boyarinu yakomu nalezhala zemlya Boyari vzagali zvilnyalisya vid bud yakih podatkiv i renti yaki mali splachuvati gospodarevi Boyari mali pravo na rentu yaka skladala vidsotok vid selyanskogo produktu spochatku odna desyata zvidki j nazva dijmă na dodatok do kilkosti dniv neoplachuvanoyi praci corvee lokalno vidomi yak clacă abo robotă Prote ne vsi pomishiki yaki volodili selami buli boyarami isnuvav inshij klas pomishikiv bez boyarskogo titulu yaki nazivalisya cneji abo judeci u Valahiyi ta nemeși u Moldovi Odnak voni ne buli zvilneni vid podatkiv yak boyari Vishi boyari u Valahiyi vidomi yak vlastelini povinni buli postachati gospodarevi kilkist druzhinnikiv proporcijnu kilkosti sil yakimi voni volodili Deyaki boyari buli pridvornimi posada nazivalasya dregătorie a inshi buli boyarami bez funkciyi Do vazhlivih posad pri dvori yaki zajmali boyari vhodili vistir skarbnik stolnik pantler vornik konsyerzh i logofet kancler Yaksho na pochatku dvirski sluzhbovci ne mali znachennya i chasto voni navit ne buli boyarami to z chasom boyari pochali bazhati funkcij shob brati uchast v upravlinni krayinoyu a takozh dlya otrimannya dohodiv yaki buli pritamanni kozhnij funkciyi Hocha epohu chasto nazivayut feodalnoyu v rumunskij istoriografiyi isnuvali deyaki veliki vidminnosti mizh statusom zahidnih feodaliv i statusom rumunskih boyar U toj chas yak u Valahiyi ta Moldaviyi yak i na Zahodi isnuvala iyerarhiya balans vladi buv spryamovanij na gospodarya yakomu buli piddani vsi i yakij mav vladu poniziti navit najbagatshogo boyarina konfiskuvati jogo bagatstvo abo navit obezgoloviti jogo Odnak vlada dlya viboriv gospodarya bula v rukah velikih boyarskih rodin yaki stvoryuvali grupi ta soyuzi sho chasto prizvodilo do bezladu ta nestabilnosti Gospodar i boyarska radaEpoha fanariotivBoyarin Jordake Filipesku odyagnenij u fanariotskij boyarskij odyag sidit na divani Pislya vstanovlennya fanariotskogo rezhimu v Moldaviyi 1711 r ta Valahiyi 1716 r bagato boyarskogo stanu bulo stvoreno z konstantinopolskih grekiv yaki nalezhali do fanariotskih kliyentiv yaki stali chinovnikami ta buli asimilovani do boyarskogo klasu abo miscevih zhiteliv yaki kupili yihni tituli Priyizhdzhayuchi do Buharesta chi Yassi novi fanariotski gospodari priyizhdzhali z greckoyu svitoyu yaka otrimuvala najvazhlivishi oficijni posadi bagato z cih grekiv odruzhilisya z miscevimi boyarskimi rodinami Dlya zmicnennya svogo stanovisha v voloskomu ta moldavskomu boyarskomu stani uryadovcyam dozvolyalosya zberigati boyarskij titul pislya zakinchennya povnovazhen Oficijni funkciyi yaki tradicijno nadavalisya na rik chasto kupuvalisya za groshi yak investiciyi oskilki posadi chasto davali veliki dohodi Hocha oficijni funkciyi chasto nadavalisya yak rumunam tak i grekam buv vinyatok protyagom epohi fanariotiv skarbnikami buli perevazhno miscevi boyari oskilki voni buli bilsh kompetentnimi u zbori podatkiv Koli nashadki boyarina ne mogli otrimati navit najnizhchoyi posadi voni stavali zanepalimi boyarami mazilami yaki vse zh zberigali deyaki fiskalni privileyi Bagato z novopostavlenih miscevih boyar buli zamozhnimi kupcyami yaki platili shob stati boyarami v deyakih vipadkah navit buli zmusheni gospodarem stati boyarami i takim chinom platiti gospodarevi pevnu sumu Knyazivski dvori v Buharesti ta Yassah veli titulni reyestri yaki vklyuchali spisok usih boyar vidomij yak Arhondologiya Oskilki gospodar hotiv maksimizuvati svij dohid to v jogo interesah bulo stvoriti yakomoga bilshe boyar i otrimuvati groshi vid kozhnogo sho prizvelo do inflyaciyi boyarstva Ekonomichnoyu osnovoyu stanu boyar bulo zemlevolodinnya do XVIII stolittya yim nalezhalo bilshe polovini zemel Valahiyi ta Moldaviyi Napriklad za perepisom naselennya Moldaviyi 1803 r iz 1711 sil i mistechok boyaram nalezhalo 927 Rozpochatij u feodalnu dobu proces vidbirannya boyarami majna u vilnih selyan u cej period prodovzhuvavsya i priskoryuvavsya Boyari nosili odyag podibni do odyagu tureckoyi znati z tiyeyu rizniceyu sho zamist tyurbana bilshist nosili duzhe velikij kavpak Predstavnici boyarskogo stanu takozh nosili tureckij kostyum Bagato boyar vikoristovuvali veliki sumi groshej dlya pokaznogo spozhivannya osoblivo rozkishnogo odyagu a takozh dlya karet prikras ta mebliv Rozkish zhittya boyar silno kontrastuvala ne tilki z ubogistyu rumunskih sil ale j iz zagalnim viglyadom stolic cej kontrast vrazhav inozemciv yaki vidviduvali knyazivstva U pershomu desyatilitti HIH stolittya predstavniki boyarskogo stanu pochali prijmati zahidnu modu u lipni 1806 roku druzhina gospodarya v Yassah Safta Ipsilanti prijnyala druzhinu francuzkogo konsula i bula odyagnenu za francuzkoyu modoyu Prote boyari choloviki zminili svij kostyum na zahidnu modu lishe v 1840 h rokah Vidkrittya do Zahidnoyi Yevropi oznachalo sho boyari perejnyali zahidni zvichayi a vitrati na rozkish zrosli Yaksho bilshi boyari mogli sobi dozvoliti ci vitrati za rahunok posilennya ekspluataciyi svoyih volodin i selyan yaki na nih pracyuvali to bagato dribnishih boyar buli nimi rozoreni Gromadski zbori boyar 1837 rikRevolyuciya 1848 rokuSpalennya Regulamentul Organic i reyestru boyarskih chiniv pid chas revolyuciyi 1848 r Moderna RumuniyaZ seredini HIH stolittya slovo boyarin pochinaye vtrachati znachennya shlyahtich i oznachati prosto velikij zemlevlasnik Konstituciya Kuzi vidoma yak Statut 1864 roku pozbavila boyar yuridichnih privileyiv i tituli oficijno znikli ale zavdyaki svoyim bagatstvam voni zberegli svij ekonomichnij i politichnij vpliv zokrema cherez viborchu sistemu perepisnogo viborchogo prava Chastina nizhchih boyar priyednalasya do torgovo promislovogo mishanstva Ryad 2000 velikih zemlevlasnikiv volodiv ponad 3 mln ga abo blizko 38 vsiyeyi ornoyi zemli Bilshist cih boyar uzhe ne brali uchasti v upravlinni svoyimi mayetkami a zhili v Buharesti abo v Zahidnij Yevropi zokrema u Franciyi Italiyi ta Shvejcariyi Voni zdavali svoyi mayetki v orendu za fiksovanu sumu arendasi orendaryam Bagato boyar opinilis u materialnij skruti bagato yihnih mayetkiv bulo zakladeno Vidsutnist interesu do zemlerobstva ta svoyih volodin prizvela do rozpadu boyarskogo stanu SpadshinaRuh navkolo zhurnalu Sămănătorul oplakuvav zniknennya boyarskogo stanu ale ne vistupav za jogo povernennya Istorik Nikolae Jorga bachiv cyu sistemu ne yak egoyistichnu ekspluataciyu selyan boyarami a radshe yak rudimentarnu demokratiyu Z inshogo boku politichnogo spektru marksistskij mislitel Kostyantin Dobrudzhanu Gerya vvazhav sho reformi zajshli nedostatno daleko stverdzhuyuchi sho stan selyan buv neokriposnickim PrimitkiDjuvara p 131 Djuvara p 135 Costăchel et al p 111 Costăchel et al p 112 Costăchel et al p 113 Costăchel et al p 114 Costăchel et al p 177 Costăchel et al p 174 Pascu et al p 139 Costăchel et al p 179 Costăchel et al p 189 Costăchel et al p 184 185 Costăchel et al p 193 Djuvara p 133 Ionescu p 63 Ionescu p 64 Ionescu p 65 Djuvara p 136 Djuvara p 137 Djuvara p 109 Amila Buturovic amp Irvin Cemil Schick Women in the Ottoman Balkans Gender Culture and History 2007 page 210 213 Djuvara p 145 Djuvara p 119 Djuvara p 120 Djuvara p 146 Hitchins p 9 Hitchins p 158 Hitchins p 68 Hitchins p 69 Hitchins p 77Spisok literaturiV Costăchel P P Panaitescu A Cazacu 1957 Viața feudală in Țara Romanească și Moldova secolele XIV XVI Feudal life in the Romanian and Moldovan Land 14th 16th centuries Bucharest Editura Științifică Ștefan Ionescu Bucureștii in vremea fanarioților Bucharest in the Time of the Phanariotes Editura Dacia Cluj 1974 Neagu Djuvara Intre Orient și Occident Țările romane la inceputul epocii moderne Humanitas Bucharest 2009 ISBN 978 973 50 2490 1 Keith Hitchins Rumania 1866 1947 Oxford University Press 1994
Топ