Круц (Круць) Іван Семенович (нар. 1906, Миколаїв — пом. 1968, с. Жовтневе, Миколаївська область) — український цирковий артист, борець, важкоатлет.
Іван Круц | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 1906 Миколаїв, Російська імперія |
Смерть | 1968 с. Жовтневе, Миколаївська область |
Спорт | |
Вид спорту | боротьба, важка атлетика |
Участь і здобутки | |
Народився І. С. Круць у 1906 р. в місті Миколаєві. Походив з бідної української родини. Родина Круців рятуючись від голоду часів громадянської війни виїхала у село Роздол (тепер Кіровоградська область), де і минуло дитинство майбутнього чемпіона.
У 1920 році родина Круців повернулася до Миколаєва, Іван навчався у робітничій школі, а у 1922 році влаштувався працювати у порт. Відтоді своє життя Іван Семенович пов'язав з Богоявленськом (В 1938 році Президія Верховної Ради УРСР перейменувала Богоявленськ на Жовтневе.), де прожив майже усе своє життя.
В порту, де майбутній атлет працював вантажником, хлопця примітили і запропонували виступати в цирку.
Наприкінці двадцятих років Іван Круць був уже відомим і популярним артистом циркової арени, одним з найсильніших спортсменів класичної боротьби. За порадою «продюсерів» атлет прибрав зі свого прізвища м'який знак і став тепер Круц.
Іван Круц боровся з Іваном Піддубним, виступав на гастролях спільно з богатирем Василем Дзюбою (1899—1945рр).
Іван Семенович легко крутив пальцями із цвяхів «спіраль», в'язав із сталевих прутів «краватки». У «силовий атракціон» входили такі трюки: атлет підкидав над собою 45-кілограмову кулю і ловив її на шию. Скріплював пальці рук у «замок», а з обох боків під лікті йому начіплювали міцні посторонки, в які запрягали по коняці. Хоч як не старалися коні, проте розірвати рук богатиря не могли. До речі цей номер вимагав неабиякої фізичної сили і його могли демонструвати лише кілька атлетів у Європі, серед яких був і Іван Круц.
Старожили згадують, що Іван Семенович мав почуття гумору та самоіронії, мав добру і щиру душу.
Початок Другої світової війни застав Івана Круца на гастролях селами Одещини, червона армія стрімко відступала під ударами вермахту та Румунської армії, тож безліч людей опинилися в окупації, не маючи змоги евакуюватися. Як наслідок Круц залишився в Одесі і після вступу німецьких військ до Миколаєва Іван Семенович повернувся додому. Заробляв на життя атлетичними номерами, керував цирковою трупою. Доводилося часто виступати на манежі перед румунськими та німецькими солдатами.
Після війни Іван Семенович мешкав у власноруч збудованому у Жовтневому (селище Жовтневе — передмістя Миколаєва) ще до війни домі.
І. Круца добре знали в тогочасних атлетичних колах як України, так і Радянського Союзу. Іван Семенович налагоджував зв'язки з атлетами, котрі лишилися живі після війни і з ними далі гастролював Україною.
Згадує В. Свіренко, український гирьовик: «У 1945 році в Жовтневму районний комітет НКВД очолив якийсь майор — уралець. Він не мав житла, і хтось порекомендував йому винайняти квартиру у Івана Семеновича . Іван Семенович до війни їздив з гастролями по всьому Радянському Союзу, заробляв добру копійку і мав можливість побудуватися як належить. На той час це було добротнее і велике помешкання.
Енкеведист уподобав будинок одразу. Іван Семенович, мешкав на той час сам, погодився взяти його на квартиру, надав енкаведисту одну кімнату… За якийсь час майор просить Івана Семеновича уступити йому ще одну кімнату, бо, мовляв, хоче викликати дружину з Уралу.
Круц дав згоду- у нього залишилося ще дві кімнати. Іван Семенович і не здогадувався, що добрий з виду майор вже готував йому кайдани.
Майор сфабрикував папір про те, що ніби-то Круц під час війни співпрацював з окупантами, приклав фотографію на якій богатир в одній руці тримав румунського офіцера а у іншій важкоатлетичний снаряд…»
Круца заарештували 29 січня 1945 року і звинуватили у державній зраді. Згідно з вироком трибуналу військ НКВД у Миколаївській області від 4 червня 1945 р його засудили до 6 років таборів, обмеження у правах на три роки і конфіскацією майна.
Майор став власником будинку Івана Круца.
Ось протоколи допитів на котрих Іван Семенович свідчив: "Народився у Миколаєві у 1906 р. Батько був моряк торгового флоту. У 1920 р, почав відвідувати спортивну секцію у трудовій школі. У 1922 р. закінчив трудову школу і почав виступати на сцені і в цирку як борець, одночасно працював вантажником у порту. З 1926 року і до окупації працював артистом-борцем — їздив з виступами містами та селами. На килимі змагався з відомими атлетами — Загоруйком, Криловим, Чемяком, Несуйком та ін. У перші дні окупації був заарештований фельдкомендатурою за наклепом — начебто при відході червоних я набрав 60 мішків борошна. Та німці швидко розібралися і на другий день мене звільнили. За наказом пішов і зареєструвався у драмтеатрі як артист.
Нами керував у міській Управі Клименко (до війни — керівник заводської хорової капели). Він добився для нас дозволу їздити по селах з цирковими номерами. У вересні 1941 р. в Управі отримав дозвіл на оренду приміщення для атракціону, витратив 5 тисяч рублів на обладнання, але німці забрали його під казино.
Працювали у приватному балагані, навесні 1942 р. я відкрив свій на Військовому ринку, (Район вулиці Степової) який невдовзі закрив, бо було замало публіки. Директор драмтеатру запропонував організувати в нього групу борців і ми до нього перейшли.
З вересня 1942 р. я їздив із своєю групою. 20 серпня 1942 року на честь 20-річчя моєї спортивної і артистичної діяльності був мій виступ у саду Петровського. Я ліг і через мене проїхала вантажна машина з людьми. Опісля народ кинувся до мене, а я заскочив на машину і подякував всім глядачам. Я пообіцяв показати номер по розтягуванню рук кіньми.
Загалом в мене було 6-7 артистів, іноді ще й оркестр з 5-6 людей. Я виступав з силовими номерами: танго з дамою в зубах, забивання кулаком цвяхів у дошку і витягування їх зубами, ламання руками кінських підков, боротьба з биком та ін. На виступах були також німці і румуни. Моя дочка Тамара грала на акордеоні попурі з українських пісень.
У жовтні 1942 р. були гастролі у Братському і я познайомився з Харченком — головою сільуправи (бургомістром). Він сказав, що є таємним керівником партизанського загону і пов'язаний з одеським підпіллям. Від нього в подальшому я отримував листівки і розповсюджував скрізь по селах і в дорозі. Я прийняв до себе втікача з полону Юсуфа (з ним виступав ще до війни), Пижа Фана — з єврейської родини, Простякову Валентину прийняв у сім'ю, спас від Німеччини. У 1965 році, коли справа переглядалася, Харченко знову підтвердив свідчення про співпрацю Круца з радянським підпіллям, надав список з 37 прізвищ, адреси конспіративних квартир, керівників одеського підпілля. Але відлига скінчилася і довіри не було, тобто не було реабілітації. У Круца так і залишилася стаття 58-10, тобто антирадянська агітація.
Йому пригадували кілька випадків на виступах, коли він підкидав угору двопудову гирю, потім приймав її на груди і скидав на поміст з вигуком «Капут!», а хтось з залу питав: «Кому?» — і він відповідав: «Більшовикам!». А — треба було казати: «Слава КПРС!», коли у залі повно німців? І наче немає такого поняття, як конспірація. Між тим, при слідстві було серйозно порушена процедура — не було рішення про відкриття карної справи — а слідство проводилося і був вирок.
Згідно запису № 59654 Національного банку репресованих, Круц І. С. 1906 року народження, народжений у м. Миколаєві, українець, із службовців, до політичних партій не належав, з початковою освітою, безробітний, про склад сім'ї і подальшу долю зазначено — «нема даних». Реабілітований у 1991 р.
Після повернення із заслання родина Круців повернулася у Голованівськ. Іван Семенович одружився у таборах (його майбутня дружина Оксана теж відбувала термін), тож повернувся він з дружиною Оксаною та сином Юрієм, котрий народився у засланні. На Кіровоградщині Круц знову почав виступати на арені, був тренером і одночасно капітаном команди на обласних, республіканських та всесоюзних змаганнях сільських спортсменів.
Однак Іван Степанович завжди хотів повернутися у Жовтневе і нарешті змінив Голованівськ на Жовтневе. Повернувшись у Жовтневе І. Круц збудував новий будинок на вул. Петровського (тепер Литовченка) у якому прожив із сім'єю до самої смерті.
Варто згадати цікавий епізод, котрий стався під час побудови будинку.
Згадує Дмитро Петрович Клименко: «Я будував хату і привіз на пилораму колоди для розпилювання. Тут приїхав Круц. З'ясувалося, що він теж будується і йому потрібно було розпустити колоди на балки. Робітники сказали Круцу: „Розпиляємо без черги, якщо сам покладеш колоду на візок пилорами“. Круц підійшов до краю колоди, обхопив її обома руками знизу, різко видихнув і закинув колоду на візок. Потім так само завів і другий кінець. Це було неймовірним видовищем бо для такої роботи потрібно було кілька міцних чоловіків».
Іван Семенович не припиняв гастролі Жовтневим районом та Миколаївщиною, купив старенького «ЗІМа», найняв шофера і їздив селами з показовими виступами. Авто теж брало участь у виступах. Атлет клав собі на груди дві товсті дошки, на які в'їжджала машина. Раз на рік у клубі Жовтневого району Іван Семенович влаштовував показові виступи. Варто зауважити, що українець Іван Круц першим у світі підняв над собою 200 кг.
Як згадують старожили, на сцену викликали шістьох хлопців, їх зв'язували рушниками, і атлет піднімав усіх собі на плечі і крутив «вітряка». Цвях 150 мм забивав у підлогу рукою замотаною у хусточку по саму головку, після чого витягував його зубами.
Людина безмежно закохана у спорт, Іван Семенович з великою любов'ю ставився до людей, жив для них. Разом зі своїми вихованцями сприяв популяризації важкоатлетичних занять серед молоді . Як згадують старожили борцівський клуб, де І. С. Круц займався з молоддю, містився в приміщинні Жовтневого районного будинку культури на розі вулиць Бузької (тепер вулиця Пилипа Орлика) та Млинної (тепер вулиця Клечова балка). Завідувачем будинку культури довгий час був Іван Круц . Хоч Іван Семенович у 1962 році і подавав заяву про реабілітацію, проте він її так і не дочекався.
Помер видатний український спортсмен у 1968 році у селищі Жовтневе (зараз Корабельний район м. Миколаєва) і похований на місцевому цвинтарі. На пам'ятнику атлетові напис: «Іван Семенович Круц (1906—1968) український богатир, атлет, екс — чемпіон СРСР по класичній боротьбі».
Силами Вітовського Українського Товариства та Миколаївського обласного товариства «Меморіал» в архіві СБУ віднайдена карна справа І. Круца. За фактами справи Миколаївське обласне телебачення зняло документальний фільм про долю видатного спортсмена.
Джерела
- Зайцев Ю. (Голова обл. товариства «Меморіал» . Лауреат премії ім. М. Аркаса) " Сповідь з-за ґрат ", сайт «Корабелів.інфо» 7.01.2016 р.
- Миколаївська обласна телерадіокомпанія «ТМ», справа № …http://v4.korabelov.info/index.php?option=com_k2&view=item&id=11651:povernennya-iz-zabuttya-legendarnikh-imen-podij-minulikh-dniv-film-pro-nashogo-vidatnogo-zemlyaka-video&Itemid=126 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Мних В. « Богатир Іван Круц — незаслужено забутий атлет з Корабельного району» . Сайт «Корабелів .інфо» 7.10.2015р .
- Свідчення старожилів , — Россошинського П. Г. та Кожева В. С.
- Особлива подяка Ясько О.І, завідувачці філії № 18 обласної бібліотеки ім. Кропивницького, за наданий архів світлин .
- Круц Іван Семенович. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 7 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kruc Kruc Ivan Semenovich nar 1906 Mikolayiv pom 1968 s Zhovtneve Mikolayivska oblast ukrayinskij cirkovij artist borec vazhkoatlet Ivan KrucZagalna informaciyaNarodzhennya1906 1906 Mikolayiv Rosijska imperiyaSmert1968 1968 s Zhovtneve Mikolayivska oblastSportVid sportuborotba vazhka atletikaUchast i zdobutki Mogila I S Kruca u Mikolayevi Narodivsya I S Kruc u 1906 r v misti Mikolayevi Pohodiv z bidnoyi ukrayinskoyi rodini Rodina Kruciv ryatuyuchis vid golodu chasiv gromadyanskoyi vijni viyihala u selo Rozdol teper Kirovogradska oblast de i minulo ditinstvo majbutnogo chempiona U 1920 roci rodina Kruciv povernulasya do Mikolayeva Ivan navchavsya u robitnichij shkoli a u 1922 roci vlashtuvavsya pracyuvati u port Vidtodi svoye zhittya Ivan Semenovich pov yazav z Bogoyavlenskom V 1938 roci Prezidiya Verhovnoyi Radi URSR perejmenuvala Bogoyavlensk na Zhovtneve de prozhiv majzhe use svoye zhittya V portu de majbutnij atlet pracyuvav vantazhnikom hlopcya primitili i zaproponuvali vistupati v cirku Naprikinci dvadcyatih rokiv Ivan Kruc buv uzhe vidomim i populyarnim artistom cirkovoyi areni odnim z najsilnishih sportsmeniv klasichnoyi borotbi Za poradoyu prodyuseriv atlet pribrav zi svogo prizvisha m yakij znak i stav teper Kruc Ivan Kruc borovsya z Ivanom Piddubnim vistupav na gastrolyah spilno z bogatirem Vasilem Dzyuboyu 1899 1945rr Ivan Semenovich legko krutiv palcyami iz cvyahiv spiral v yazav iz stalevih prutiv kravatki U silovij atrakcion vhodili taki tryuki atlet pidkidav nad soboyu 45 kilogramovu kulyu i loviv yiyi na shiyu Skriplyuvav palci ruk u zamok a z oboh bokiv pid likti jomu nachiplyuvali micni postoronki v yaki zapryagali po konyaci Hoch yak ne staralisya koni prote rozirvati ruk bogatirya ne mogli Do rechi cej nomer vimagav neabiyakoyi fizichnoyi sili i jogo mogli demonstruvati lishe kilka atletiv u Yevropi sered yakih buv i Ivan Kruc Starozhili zgaduyut sho Ivan Semenovich mav pochuttya gumoru ta samoironiyi mav dobru i shiru dushu Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni zastav Ivana Kruca na gastrolyah selami Odeshini chervona armiya strimko vidstupala pid udarami vermahtu ta Rumunskoyi armiyi tozh bezlich lyudej opinilisya v okupaciyi ne mayuchi zmogi evakuyuvatisya Yak naslidok Kruc zalishivsya v Odesi i pislya vstupu nimeckih vijsk do Mikolayeva Ivan Semenovich povernuvsya dodomu Zaroblyav na zhittya atletichnimi nomerami keruvav cirkovoyu trupoyu Dovodilosya chasto vistupati na manezhi pered rumunskimi ta nimeckimi soldatami Pislya vijni Ivan Semenovich meshkav u vlasnoruch zbudovanomu u Zhovtnevomu selishe Zhovtneve peredmistya Mikolayeva she do vijni domi I Kruca dobre znali v togochasnih atletichnih kolah yak Ukrayini tak i Radyanskogo Soyuzu Ivan Semenovich nalagodzhuvav zv yazki z atletami kotri lishilisya zhivi pislya vijni i z nimi dali gastrolyuvav Ukrayinoyu Zgaduye V Svirenko ukrayinskij girovik U 1945 roci v Zhovtnevmu rajonnij komitet NKVD ocholiv yakijs major uralec Vin ne mav zhitla i htos porekomenduvav jomu vinajnyati kvartiru u Ivana Semenovicha Ivan Semenovich do vijni yizdiv z gastrolyami po vsomu Radyanskomu Soyuzu zaroblyav dobru kopijku i mav mozhlivist pobuduvatisya yak nalezhit Na toj chas ce bulo dobrotnee i velike pomeshkannya Enkevedist upodobav budinok odrazu Ivan Semenovich meshkav na toj chas sam pogodivsya vzyati jogo na kvartiru nadav enkavedistu odnu kimnatu Za yakijs chas major prosit Ivana Semenovicha ustupiti jomu she odnu kimnatu bo movlyav hoche viklikati druzhinu z Uralu Kruc dav zgodu u nogo zalishilosya she dvi kimnati Ivan Semenovich i ne zdogaduvavsya sho dobrij z vidu major vzhe gotuvav jomu kajdani Major sfabrikuvav papir pro te sho nibi to Kruc pid chas vijni spivpracyuvav z okupantami priklav fotografiyu na yakij bogatir v odnij ruci trimav rumunskogo oficera a u inshij vazhkoatletichnij snaryad Kruca zaareshtuvali 29 sichnya 1945 roku i zvinuvatili u derzhavnij zradi Zgidno z virokom tribunalu vijsk NKVD u Mikolayivskij oblasti vid 4 chervnya 1945 r jogo zasudili do 6 rokiv taboriv obmezhennya u pravah na tri roki i konfiskaciyeyu majna Major stav vlasnikom budinku Ivana Kruca Os protokoli dopitiv na kotrih Ivan Semenovich svidchiv Narodivsya u Mikolayevi u 1906 r Batko buv moryak torgovogo flotu U 1920 r pochav vidviduvati sportivnu sekciyu u trudovij shkoli U 1922 r zakinchiv trudovu shkolu i pochav vistupati na sceni i v cirku yak borec odnochasno pracyuvav vantazhnikom u portu Z 1926 roku i do okupaciyi pracyuvav artistom borcem yizdiv z vistupami mistami ta selami Na kilimi zmagavsya z vidomimi atletami Zagorujkom Krilovim Chemyakom Nesujkom ta in U pershi dni okupaciyi buv zaareshtovanij feldkomendaturoyu za naklepom nachebto pri vidhodi chervonih ya nabrav 60 mishkiv boroshna Ta nimci shvidko rozibralisya i na drugij den mene zvilnili Za nakazom pishov i zareyestruvavsya u dramteatri yak artist Nami keruvav u miskij Upravi Klimenko do vijni kerivnik zavodskoyi horovoyi kapeli Vin dobivsya dlya nas dozvolu yizditi po selah z cirkovimi nomerami U veresni 1941 r v Upravi otrimav dozvil na orendu primishennya dlya atrakcionu vitrativ 5 tisyach rubliv na obladnannya ale nimci zabrali jogo pid kazino Pracyuvali u privatnomu balagani navesni 1942 r ya vidkriv svij na Vijskovomu rinku Rajon vulici Stepovoyi yakij nevdovzi zakriv bo bulo zamalo publiki Direktor dramteatru zaproponuvav organizuvati v nogo grupu borciv i mi do nogo perejshli Z veresnya 1942 r ya yizdiv iz svoyeyu grupoyu 20 serpnya 1942 roku na chest 20 richchya moyeyi sportivnoyi i artistichnoyi diyalnosti buv mij vistup u sadu Petrovskogo Ya lig i cherez mene proyihala vantazhna mashina z lyudmi Opislya narod kinuvsya do mene a ya zaskochiv na mashinu i podyakuvav vsim glyadacham Ya poobicyav pokazati nomer po roztyaguvannyu ruk kinmi Zagalom v mene bulo 6 7 artistiv inodi she j orkestr z 5 6 lyudej Ya vistupav z silovimi nomerami tango z damoyu v zubah zabivannya kulakom cvyahiv u doshku i vityaguvannya yih zubami lamannya rukami kinskih pidkov borotba z bikom ta in Na vistupah buli takozh nimci i rumuni Moya dochka Tamara grala na akordeoni popuri z ukrayinskih pisen U zhovtni 1942 r buli gastroli u Bratskomu i ya poznajomivsya z Harchenkom golovoyu silupravi burgomistrom Vin skazav sho ye tayemnim kerivnikom partizanskogo zagonu i pov yazanij z odeskim pidpillyam Vid nogo v podalshomu ya otrimuvav listivki i rozpovsyudzhuvav skriz po selah i v dorozi Ya prijnyav do sebe vtikacha z polonu Yusufa z nim vistupav she do vijni Pizha Fana z yevrejskoyi rodini Prostyakovu Valentinu prijnyav u sim yu spas vid Nimechchini U 1965 roci koli sprava pereglyadalasya Harchenko znovu pidtverdiv svidchennya pro spivpracyu Kruca z radyanskim pidpillyam nadav spisok z 37 prizvish adresi konspirativnih kvartir kerivnikiv odeskogo pidpillya Ale vidliga skinchilasya i doviri ne bulo tobto ne bulo reabilitaciyi U Kruca tak i zalishilasya stattya 58 10 tobto antiradyanska agitaciya Jomu prigaduvali kilka vipadkiv na vistupah koli vin pidkidav ugoru dvopudovu giryu potim prijmav yiyi na grudi i skidav na pomist z vigukom Kaput a htos z zalu pitav Komu i vin vidpovidav Bilshovikam A treba bulo kazati Slava KPRS koli u zali povno nimciv I nache nemaye takogo ponyattya yak konspiraciya Mizh tim pri slidstvi bulo serjozno porushena procedura ne bulo rishennya pro vidkrittya karnoyi spravi a slidstvo provodilosya i buv virok Zgidno zapisu 59654 Nacionalnogo banku represovanih Kruc I S 1906 roku narodzhennya narodzhenij u m Mikolayevi ukrayinec iz sluzhbovciv do politichnih partij ne nalezhav z pochatkovoyu osvitoyu bezrobitnij pro sklad sim yi i podalshu dolyu zaznacheno nema danih Reabilitovanij u 1991 r Pislya povernennya iz zaslannya rodina Kruciv povernulasya u Golovanivsk Ivan Semenovich odruzhivsya u taborah jogo majbutnya druzhina Oksana tezh vidbuvala termin tozh povernuvsya vin z druzhinoyu Oksanoyu ta sinom Yuriyem kotrij narodivsya u zaslanni Na Kirovogradshini Kruc znovu pochav vistupati na areni buv trenerom i odnochasno kapitanom komandi na oblasnih respublikanskih ta vsesoyuznih zmagannyah silskih sportsmeniv Odnak Ivan Stepanovich zavzhdi hotiv povernutisya u Zhovtneve i nareshti zminiv Golovanivsk na Zhovtneve Povernuvshis u Zhovtneve I Kruc zbuduvav novij budinok na vul Petrovskogo teper Litovchenka u yakomu prozhiv iz sim yeyu do samoyi smerti Varto zgadati cikavij epizod kotrij stavsya pid chas pobudovi budinku Zgaduye Dmitro Petrovich Klimenko Ya buduvav hatu i priviz na piloramu kolodi dlya rozpilyuvannya Tut priyihav Kruc Z yasuvalosya sho vin tezh buduyetsya i jomu potribno bulo rozpustiti kolodi na balki Robitniki skazali Krucu Rozpilyayemo bez chergi yaksho sam pokladesh kolodu na vizok pilorami Kruc pidijshov do krayu kolodi obhopiv yiyi oboma rukami znizu rizko vidihnuv i zakinuv kolodu na vizok Potim tak samo zaviv i drugij kinec Ce bulo nejmovirnim vidovishem bo dlya takoyi roboti potribno bulo kilka micnih cholovikiv Ivan Semenovich ne pripinyav gastroli Zhovtnevim rajonom ta Mikolayivshinoyu kupiv starenkogo ZIMa najnyav shofera i yizdiv selami z pokazovimi vistupami Avto tezh bralo uchast u vistupah Atlet klav sobi na grudi dvi tovsti doshki na yaki v yizhdzhala mashina Raz na rik u klubi Zhovtnevogo rajonu Ivan Semenovich vlashtovuvav pokazovi vistupi Varto zauvazhiti sho ukrayinec Ivan Kruc pershim u sviti pidnyav nad soboyu 200 kg Yak zgaduyut starozhili na scenu viklikali shistoh hlopciv yih zv yazuvali rushnikami i atlet pidnimav usih sobi na plechi i krutiv vitryaka Cvyah 150 mm zabivav u pidlogu rukoyu zamotanoyu u hustochku po samu golovku pislya chogo vityaguvav jogo zubami Lyudina bezmezhno zakohana u sport Ivan Semenovich z velikoyu lyubov yu stavivsya do lyudej zhiv dlya nih Razom zi svoyimi vihovancyami spriyav populyarizaciyi vazhkoatletichnih zanyat sered molodi Yak zgaduyut starozhili borcivskij klub de I S Kruc zajmavsya z moloddyu mistivsya v primishinni Zhovtnevogo rajonnogo budinku kulturi na rozi vulic Buzkoyi teper vulicya Pilipa Orlika ta Mlinnoyi teper vulicya Klechova balka Zaviduvachem budinku kulturi dovgij chas buv Ivan Kruc Hoch Ivan Semenovich u 1962 roci i podavav zayavu pro reabilitaciyu prote vin yiyi tak i ne dochekavsya Pomer vidatnij ukrayinskij sportsmen u 1968 roci u selishi Zhovtneve zaraz Korabelnij rajon m Mikolayeva i pohovanij na miscevomu cvintari Na pam yatniku atletovi napis Ivan Semenovich Kruc 1906 1968 ukrayinskij bogatir atlet eks chempion SRSR po klasichnij borotbi Silami Vitovskogo Ukrayinskogo Tovaristva ta Mikolayivskogo oblasnogo tovaristva Memorial v arhivi SBU vidnajdena karna sprava I Kruca Za faktami spravi Mikolayivske oblasne telebachennya znyalo dokumentalnij film pro dolyu vidatnogo sportsmena DzherelaZajcev Yu Golova obl tovaristva Memorial Laureat premiyi im M Arkasa Spovid z za grat sajt Korabeliv info 7 01 2016 r Mikolayivska oblasna teleradiokompaniya TM sprava http v4 korabelov info index php option com k2 amp view item amp id 11651 povernennya iz zabuttya legendarnikh imen podij minulikh dniv film pro nashogo vidatnogo zemlyaka video amp Itemid 126 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Mnih V Bogatir Ivan Kruc nezasluzheno zabutij atlet z Korabelnogo rajonu Sajt Korabeliv info 7 10 2015r Svidchennya starozhiliv Rossoshinskogo P G ta Kozheva V S Osobliva podyaka Yasko O I zaviduvachci filiyi 18 oblasnoyi biblioteki im Kropivnickogo za nadanij arhiv svitlin Kruc Ivan Semenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Procitovano 7 bereznya 2016