«Кровля» — синдикат, один з найбільших металургійних монополістів (поряд з «Продаметом», «Продвагоном», «Медью», «Проволокой») Російської імперії початку 20 ст. Регулював виробництво та продаж покрівельного заліза; сконцентрував у своїх руках до 60 % його збуту. Його створенню передували переговори, що велися з кінця 1902 за ініціативою З'їзду гірничопромисловців Уралу. Влітку 1903 7 підприємств відповідного профілю підписали угоду про заснування картелю з продажу покрівельного заліза. Керувати організацією була призначена спеціальна рада. До її компетенції були зараховані питання цінової політики, нормування замовлень, залучення нових контрагентів (1904–07 їх було 12, 1908–10 – понад 30), а також створення синдикату (останнє стало можливим 1907 після заснування в лютому 1906 однойменного АТ). Діяльність "К." фінансували Азовсько-Донський банк, Об'єднаний російський банк із зовнішньої торгівлі.
Керівнитцво
Помітну роль у синдикаті відігравали 4 лудильні фабрики в Одесі. Їхні власники – Д. Люлька, Я. Трігер та Ш. Левін – обіймали в правлінні важливі адміністративні посади. Філіали "Кровлі" діяли в Києві, Харкові й Одесі. Синдикат виступав постачальником Чернігівського і Полтавського земств, його акціонерами були відомі місцеві підприємці – кн. Н. Барятинська та Є. Барбот де Марні. Після революції 1917, у жовтні цього ж року припинив своє існування.
Джерела та література
- Машкін О.М. «Кровля» [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krovlya sindikat odin z najbilshih metalurgijnih monopolistiv poryad z Prodametom Prodvagonom Medyu Provolokoj Rosijskoyi imperiyi pochatku 20 st Regulyuvav virobnictvo ta prodazh pokrivelnogo zaliza skoncentruvav u svoyih rukah do 60 jogo zbutu Jogo stvorennyu pereduvali peregovori sho velisya z kincya 1902 za iniciativoyu Z yizdu girnichopromislovciv Uralu Vlitku 1903 7 pidpriyemstv vidpovidnogo profilyu pidpisali ugodu pro zasnuvannya kartelyu z prodazhu pokrivelnogo zaliza Keruvati organizaciyeyu bula priznachena specialna rada Do yiyi kompetenciyi buli zarahovani pitannya cinovoyi politiki normuvannya zamovlen zaluchennya novih kontragentiv 1904 07 yih bulo 12 1908 10 ponad 30 a takozh stvorennya sindikatu ostannye stalo mozhlivim 1907 pislya zasnuvannya v lyutomu 1906 odnojmennogo AT Diyalnist K finansuvali Azovsko Donskij bank Ob yednanij rosijskij bank iz zovnishnoyi torgivli KerivnitcvoPomitnu rol u sindikati vidigravali 4 ludilni fabriki v Odesi Yihni vlasniki D Lyulka Ya Triger ta Sh Levin obijmali v pravlinni vazhlivi administrativni posadi Filiali Krovli diyali v Kiyevi Harkovi j Odesi Sindikat vistupav postachalnikom Chernigivskogo i Poltavskogo zemstv jogo akcionerami buli vidomi miscevi pidpriyemci kn N Baryatinska ta Ye Barbot de Marni Pislya revolyuciyi 1917 u zhovtni cogo zh roku pripiniv svoye isnuvannya Dzherela ta literaturaMashkin O M Krovlya 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4