Картель (фр. cartel «об'єднання, виклик на двобій» від італ. cartello «оголошення» від carta «папір» від лат. charta «папір» дав.-гр. χάρτης «лист папірусу») — об'єднання офіційно незалежних виробників однієї галузі, метою якого є збільшення їхнього колективного прибутку шляхом встановлення ціни, обмеження пропозиції чи іншої обмежувальної практики.
Сучасне антимонопольне законодавство забороняє картелі. Картельна змова (або «угода») протирічить статтям 101 та 102 і відноситься до організованої злочинності.
На відміну від інших, стійкіших форм монополістичних структур (синдикати, трести, концерни), кожне підприємство, яке увійшло в картель, зберігає фінансову і виробничу самостійність. Об'єктами угоди можуть бути: ціноутворення, сфери впливу, умови продажу, використання патентів, регулювання обсягів виробництва, узгодження умов збуту продукції, найм робітників. Картелі діють, як правило, в рамках однієї галузі, їхнє існування ускладнює функціонування ринкових механізмів.
Види картелів
- Міжнародний картель — угода (союз) монополій різних країн про розподіл ринків збуту, про встановлення монопольних цін, використання патентів та ін., найчастіше в рамках однієї галузі. Наприклад, ОПЕК — нафтовий картель.
- Субмісійний картель — об'єднує підприємців, в його рамках розподіляються загальні оферти пропозиції на державні замовлення; ставить своєю метою, щоб належні до нього підприємства під час тендерів при розміщенні державних замовлень отримували б у порядку черговості добавку за завищені ціни. Це досягається тим, що під час торгів всі члени картелю беруть участь у них пропонують продукцію за надзвичайно завищеною ціною. Часто картельною угодою передбачаються компенсаційні платежі «переможців» тендеру тим, хто «програв».
- Картель, що погоджує тільки єдині умови продажу (але не ціни) — встановлює для всіх підприємств-учасників визначені договором умови щодо їхніх гарантійних послуг, термінів поставок, умов оплати і т. д.
- Картель узгоджених розмірів знижок — визначає умови і розміри знижок підприємств-учасників.
- Картель мінімальних цін — визначає ціни, які в процесі торгівлі не можуть бути знижені.
- Картель єдиної ціни — встановлює єдині для всіх членів картелю ціни на ринку збуту. Такий картель можливо створити лише в тому випадку, якщо всі вхідні в нього підприємства мають приблизно однакову якість продукції, оскільки інакше попит концентрувався б на продукції вищої якості. Фактично у минулому більшість картелів єдиної ціни створювалися там, де група підприємств виробляла досить гомогенний, однорідний продукт (наприклад вугілля, сталь, цемент). Зазвичай приводом для створення картелю цього типу було падіння цін, яке відбувалося через виникнення в галузі надлишкових виробничих потужностей. Підприємства-члени картелю шляхом погодженого збивання ціни намагаються перемкнути попит на себе. Це часто приводить до того, що картель єдиної ціни перетворювався на квотовий картель
- Квотовий картель — виділяє кожному члену картелю певну квоту (частку) виробництва продукції, яка не може бути перевищена. При цьому має вироблятися лише така кількість продукції, що може бути реалізована за завищеними єдиними цінами. Крім того, квотовий картель рівномірно впливає на всі підприємства-учасники, примушуючи їх знижувати надлишкові виробничі потужності. Перевищення встановлених виробничих квот карається штрафом, визначеним картельною угодою. Однак, оскільки перевищення квот часто залишається непоміченим, квотовий картель зрештою трансформується або вливається в синдикат.
- Синдикат — «найжорсткіша» форма картелю. Реалізація продукції всіх учасників синдикату здійснюється за єдиними цінами виключно через центр з продажу, що належить синдикату. Таким чином всі підприємства-члени зобов'язані поставляти всю свою продукцію в синдикат, який завдяки цьому має можливість контролювати дотримання виробничих квот. Нелегальний продаж продукції окремими членами синдикату зупиняється за допомогою різноманітних заходів, аж до постійного контролю біля заводських воріт.
- Регіональний картель — угоди між підприємствами про територіальний поділ ринку збуту між продавцями, завдяки чому окремий продавець стає монополістом у своєму регіоні.
- Експортний картель — угода про умови збуту продукції на закордонних ринках.
- Імпортний картель — угода імпортерів всередині країни, спрямована проти іноземних фірм-експортерів.
- Картель спеціалізації — кожен його учасник зобов'язується виробляти один певний продукт або тип продуктів. Таким чином кожен член картелю отримує монопольне становище на ринку певної продукції.
- Картель структурних криз — угода, яка повинна забезпечити безболісне згортання виробничих потужностей при стійкому, не обумовленому кон'юнктурою скороченні збуту. Такого роду картельна угода укладається зазвичай під час циклічних спадів виробництва, в умовах, коли баланс попиту і пропозиції на продукцію галузі різко порушений (є великі запаси непроданої продукції), ціни падають нижче середньогалузевої собівартості і значне число підприємств галузі змушені припинити виробництво. У цьому випадку компанії узгоджують між собою масштаби зниження виробництва і недовантаження потужностей до тих пір, поки надлишок продукції не буде проданий.
- Об'єднання малих і середніх підприємств — служить для підвищення їхніх конкурентних шансів.
Картелі можуть переслідувати абсолютно різні цілі. Деякі з них створюються з наміром домогтися монопольної влади на ринку шляхом вибивання конкурентів, інші для того, щоб пробитися на новий ринок, треті — щоб вийти з кризи і т. д. Це ще раз підтверджує, що картелі можуть давати як негативний, так і позитивний економічний ефект, тому всі процеси, пов'язані з утворенням та діяльністю картелів підлягають законодавчому регулюванню і прямому державному контролю.
Див. також
Посилання
- Cartel legislation — European Commission — Europa EU [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.].(англ.) 2013
- Common rules of competition, taxation and approximation of laws [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.].(англ.) — Стаття 101 Європейського антимонопольного законодавства, 2008
Література
- В. П. Горбатенко. Картель [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]- — в кн.: Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro formu organizaciyi pidpriyemstva Pro narkokartel div narkokartel Kartel fr cartel ob yednannya viklik na dvobij vid ital cartello ogoloshennya vid carta papir vid lat charta papir dav gr xarths list papirusu ob yednannya oficijno nezalezhnih virobnikiv odniyeyi galuzi metoyu yakogo ye zbilshennya yihnogo kolektivnogo pributku shlyahom vstanovlennya cini obmezhennya propoziciyi chi inshoyi obmezhuvalnoyi praktiki Suchasne antimonopolne zakonodavstvo zaboronyaye karteli Kartelna zmova abo ugoda protirichit stattyam 101 ta 102 i vidnositsya do organizovanoyi zlochinnosti Na vidminu vid inshih stijkishih form monopolistichnih struktur sindikati tresti koncerni kozhne pidpriyemstvo yake uvijshlo v kartel zberigaye finansovu i virobnichu samostijnist Ob yektami ugodi mozhut buti cinoutvorennya sferi vplivu umovi prodazhu vikoristannya patentiv regulyuvannya obsyagiv virobnictva uzgodzhennya umov zbutu produkciyi najm robitnikiv Karteli diyut yak pravilo v ramkah odniyeyi galuzi yihnye isnuvannya uskladnyuye funkcionuvannya rinkovih mehanizmiv Vidi kartelivMizhnarodnij kartel ugoda soyuz monopolij riznih krayin pro rozpodil rinkiv zbutu pro vstanovlennya monopolnih cin vikoristannya patentiv ta in najchastishe v ramkah odniyeyi galuzi Napriklad OPEK naftovij kartel Submisijnij kartel ob yednuye pidpriyemciv v jogo ramkah rozpodilyayutsya zagalni oferti propoziciyi na derzhavni zamovlennya stavit svoyeyu metoyu shob nalezhni do nogo pidpriyemstva pid chas tenderiv pri rozmishenni derzhavnih zamovlen otrimuvali b u poryadku chergovosti dobavku za zavisheni cini Ce dosyagayetsya tim sho pid chas torgiv vsi chleni kartelyu berut uchast u nih proponuyut produkciyu za nadzvichajno zavishenoyu cinoyu Chasto kartelnoyu ugodoyu peredbachayutsya kompensacijni platezhi peremozhciv tenderu tim hto prograv Kartel sho pogodzhuye tilki yedini umovi prodazhu ale ne cini vstanovlyuye dlya vsih pidpriyemstv uchasnikiv viznacheni dogovorom umovi shodo yihnih garantijnih poslug terminiv postavok umov oplati i t d Kartel uzgodzhenih rozmiriv znizhok viznachaye umovi i rozmiri znizhok pidpriyemstv uchasnikiv Kartel minimalnih cin viznachaye cini yaki v procesi torgivli ne mozhut buti znizheni Kartel yedinoyi cini vstanovlyuye yedini dlya vsih chleniv kartelyu cini na rinku zbutu Takij kartel mozhlivo stvoriti lishe v tomu vipadku yaksho vsi vhidni v nogo pidpriyemstva mayut priblizno odnakovu yakist produkciyi oskilki inakshe popit koncentruvavsya b na produkciyi vishoyi yakosti Faktichno u minulomu bilshist karteliv yedinoyi cini stvoryuvalisya tam de grupa pidpriyemstv viroblyala dosit gomogennij odnoridnij produkt napriklad vugillya stal cement Zazvichaj privodom dlya stvorennya kartelyu cogo tipu bulo padinnya cin yake vidbuvalosya cherez viniknennya v galuzi nadlishkovih virobnichih potuzhnostej Pidpriyemstva chleni kartelyu shlyahom pogodzhenogo zbivannya cini namagayutsya peremknuti popit na sebe Ce chasto privodit do togo sho kartel yedinoyi cini peretvoryuvavsya na kvotovij kartel Kvotovij kartel vidilyaye kozhnomu chlenu kartelyu pevnu kvotu chastku virobnictva produkciyi yaka ne mozhe buti perevishena Pri comu maye viroblyatisya lishe taka kilkist produkciyi sho mozhe buti realizovana za zavishenimi yedinimi cinami Krim togo kvotovij kartel rivnomirno vplivaye na vsi pidpriyemstva uchasniki primushuyuchi yih znizhuvati nadlishkovi virobnichi potuzhnosti Perevishennya vstanovlenih virobnichih kvot karayetsya shtrafom viznachenim kartelnoyu ugodoyu Odnak oskilki perevishennya kvot chasto zalishayetsya nepomichenim kvotovij kartel zreshtoyu transformuyetsya abo vlivayetsya v sindikat Sindikat najzhorstkisha forma kartelyu Realizaciya produkciyi vsih uchasnikiv sindikatu zdijsnyuyetsya za yedinimi cinami viklyuchno cherez centr z prodazhu sho nalezhit sindikatu Takim chinom vsi pidpriyemstva chleni zobov yazani postavlyati vsyu svoyu produkciyu v sindikat yakij zavdyaki comu maye mozhlivist kontrolyuvati dotrimannya virobnichih kvot Nelegalnij prodazh produkciyi okremimi chlenami sindikatu zupinyayetsya za dopomogoyu riznomanitnih zahodiv azh do postijnogo kontrolyu bilya zavodskih vorit Regionalnij kartel ugodi mizh pidpriyemstvami pro teritorialnij podil rinku zbutu mizh prodavcyami zavdyaki chomu okremij prodavec staye monopolistom u svoyemu regioni Eksportnij kartel ugoda pro umovi zbutu produkciyi na zakordonnih rinkah Importnij kartel ugoda importeriv vseredini krayini spryamovana proti inozemnih firm eksporteriv Kartel specializaciyi kozhen jogo uchasnik zobov yazuyetsya viroblyati odin pevnij produkt abo tip produktiv Takim chinom kozhen chlen kartelyu otrimuye monopolne stanovishe na rinku pevnoyi produkciyi Kartel strukturnih kriz ugoda yaka povinna zabezpechiti bezbolisne zgortannya virobnichih potuzhnostej pri stijkomu ne obumovlenomu kon yunkturoyu skorochenni zbutu Takogo rodu kartelna ugoda ukladayetsya zazvichaj pid chas ciklichnih spadiv virobnictva v umovah koli balans popitu i propoziciyi na produkciyu galuzi rizko porushenij ye veliki zapasi neprodanoyi produkciyi cini padayut nizhche serednogaluzevoyi sobivartosti i znachne chislo pidpriyemstv galuzi zmusheni pripiniti virobnictvo U comu vipadku kompaniyi uzgodzhuyut mizh soboyu masshtabi znizhennya virobnictva i nedovantazhennya potuzhnostej do tih pir poki nadlishok produkciyi ne bude prodanij Ob yednannya malih i serednih pidpriyemstv sluzhit dlya pidvishennya yihnih konkurentnih shansiv Karteli mozhut peresliduvati absolyutno rizni cili Deyaki z nih stvoryuyutsya z namirom domogtisya monopolnoyi vladi na rinku shlyahom vibivannya konkurentiv inshi dlya togo shob probitisya na novij rinok treti shob vijti z krizi i t d Ce she raz pidtverdzhuye sho karteli mozhut davati yak negativnij tak i pozitivnij ekonomichnij efekt tomu vsi procesi pov yazani z utvorennyam ta diyalnistyu karteliv pidlyagayut zakonodavchomu regulyuvannyu i pryamomu derzhavnomu kontrolyu Div takozhHolding Korporaciya Trast Konsorcium Zakonodavcha terminologiya NarkokartelPosilannyaCartel legislation European Commission Europa EU 31 lipnya 2017 u Wayback Machine angl 2013 Common rules of competition taxation and approximation of laws 10 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Stattya 101 Yevropejskogo antimonopolnogo zakonodavstva 2008LiteraturaV P Gorbatenko Kartel 26 serpnya 2016 u Wayback Machine v kn Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1