Кри́чна переробка — процес переробки чавуну у ковке залізо. Полягав у видаленні з чавуну надмірної кількості вуглецю, кремнію, марганцю. Цей процес також називався рафінуванням. Провадився у кричному горні. Залізо, отримане у кричному горні, називалося кричним залізом або зварним залізом. Процес виник приблизно у 14 столітті, після появи виробництва чавуну, був єдиним способом переробки чавуну на ковке залізо до 18 століття і був витіснений більш ефективним процесом — пудлінгуванням.
Історія
До 14 століття єдиним способом отримання заліза з залізної руди був сиродутний процес, що відбувався у сиродутному горні (до 8 століття) або у більшій від нього сиродутній печі (від 8 століття). У сиродутних печах залізо отримували у напіврозплавленому тістоподібному стані, залізо у рідкому стані тоді металургам ще не було відомим. Тістоподібний шматок заліза — крицю — виймали з печі і обробляли куванням, в результаті чого він ущильнювався й з його шпарин вилучався шлак. Так отримували шматок заліза, придатний для виготовлення виробів.
Приблизно у 14 столітті, внаслідок збільшення розмірів сиродутних печей і зміни процесів у них, разом з губчастим залізом в них почали отримувати і рідкий метал — чавун, що витікав з печі під час випуску шлаку. Чавун не піддавався куванню — при ударах молотів він тріскався, що робило неможливим виготовлення з нього виробів. Тому чавун спершу вважали браком. Лише через певний час з нього навчилися робити виливки, а також переробляти на ковке залізо у кричному горні. Після винайдення кричної переробки було помічено, що отримання ковкого заліза з чавуну є більш дешевим способом отримання заліза, ніж пряме отримання заліза у сиродутній печі — витрата вугілля скоротилася вдвічі, а вихід заліза збільшився у півтора рази. З винайденням кричної переробки з'явилися доменні печі, єдиним продуктом яких був лише чавун, який потім переробляли на ковке залізо (або сталь).
У 18 столітті Генрі Корт винайшов більш ефективний спосіб отримання ковкого заліза (сталі) з чавуну — пудлінгування, яке поступово витіснило кричну переробку.
Опис процесу
У кричне горно на шар розжареного деревного вугілля над фурменною зоною клали бабки́ (чушки) чавуну. Чавун плавився і, стікаючи краплями вниз через окислюючу фурменну зону, піддавався рафінуванню. Під дією повітря, що вдувалося в горно, вуглець і інші елементи чавуну вигорали. Метал накопичувався на поді горну, де завдяки окислювальній дії залізистого шлаку додатково зневуглецьовувався. Зневуглецювання призводило до того, що залізо переходило з рідкого стану у лише напіврозплавлений тістоподібний стан — перетворювалося на крицю. Маса криці, яку виймали з кричного горну, становила 50—100 кг. Готову крицю виймали з горну і проковували під (чоловим), (середньобійним) або (хвостовим молотом) з метою ущільнення й видалення шлаку.
Див. також
Література
- Кричный передел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. — Дніпропетровськ: Пороги. 2001. — 336 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kri chna pererobka proces pererobki chavunu u kovke zalizo Polyagav u vidalenni z chavunu nadmirnoyi kilkosti vuglecyu kremniyu margancyu Cej proces takozh nazivavsya rafinuvannyam Provadivsya u krichnomu gorni Zalizo otrimane u krichnomu gorni nazivalosya krichnim zalizom abo zvarnim zalizom Proces vinik priblizno u 14 stolitti pislya poyavi virobnictva chavunu buv yedinim sposobom pererobki chavunu na kovke zalizo do 18 stolittya i buv vitisnenij bilsh efektivnim procesom pudlinguvannyam Krichna pererobka Livoruch krichne gorno najprostishoyi vidkritoyi konstrukciyi u centri obrobka otrimanogo krichnogo zaliza pid serednobijnim molotom pravoruch kimnata z zapasom derevnogo vugillya IstoriyaDo 14 stolittya yedinim sposobom otrimannya zaliza z zaliznoyi rudi buv sirodutnij proces sho vidbuvavsya u sirodutnomu gorni do 8 stolittya abo u bilshij vid nogo sirodutnij pechi vid 8 stolittya U sirodutnih pechah zalizo otrimuvali u napivrozplavlenomu tistopodibnomu stani zalizo u ridkomu stani todi metalurgam she ne bulo vidomim Tistopodibnij shmatok zaliza kricyu vijmali z pechi i obroblyali kuvannyam v rezultati chogo vin ushilnyuvavsya j z jogo shparin viluchavsya shlak Tak otrimuvali shmatok zaliza pridatnij dlya vigotovlennya virobiv Priblizno u 14 stolitti vnaslidok zbilshennya rozmiriv sirodutnih pechej i zmini procesiv u nih razom z gubchastim zalizom v nih pochali otrimuvati i ridkij metal chavun sho vitikav z pechi pid chas vipusku shlaku Chavun ne piddavavsya kuvannyu pri udarah molotiv vin triskavsya sho robilo nemozhlivim vigotovlennya z nogo virobiv Tomu chavun spershu vvazhali brakom Lishe cherez pevnij chas z nogo navchilisya robiti vilivki a takozh pereroblyati na kovke zalizo u krichnomu gorni Pislya vinajdennya krichnoyi pererobki bulo pomicheno sho otrimannya kovkogo zaliza z chavunu ye bilsh deshevim sposobom otrimannya zaliza nizh pryame otrimannya zaliza u sirodutnij pechi vitrata vugillya skorotilasya vdvichi a vihid zaliza zbilshivsya u pivtora razi Z vinajdennyam krichnoyi pererobki z yavilisya domenni pechi yedinim produktom yakih buv lishe chavun yakij potim pereroblyali na kovke zalizo abo stal U 18 stolitti Genri Kort vinajshov bilsh efektivnij sposib otrimannya kovkogo zaliza stali z chavunu pudlinguvannya yake postupovo vitisnilo krichnu pererobku Opis procesuU krichne gorno na shar rozzharenogo derevnogo vugillya nad furmennoyu zonoyu klali babki chushki chavunu Chavun plavivsya i stikayuchi kraplyami vniz cherez okislyuyuchu furmennu zonu piddavavsya rafinuvannyu Pid diyeyu povitrya sho vduvalosya v gorno vuglec i inshi elementi chavunu vigorali Metal nakopichuvavsya na podi gornu de zavdyaki okislyuvalnij diyi zalizistogo shlaku dodatkovo znevuglecovuvavsya Znevuglecyuvannya prizvodilo do togo sho zalizo perehodilo z ridkogo stanu u lishe napivrozplavlenij tistopodibnij stan peretvoryuvalosya na kricyu Masa krici yaku vijmali z krichnogo gornu stanovila 50 100 kg Gotovu kricyu vijmali z gornu i prokovuvali pid cholovim serednobijnim abo hvostovim molotom z metoyu ushilnennya j vidalennya shlaku Div takozhIstoriya metalurgiyi zaliza Istoriya domennogo virobnictvaLiteraturaKrichnyj peredel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Movchan V P Berezhnij M M Osnovi metalurgiyi Dnipropetrovsk Porogi 2001 336 s Posilannya