Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рома́н Іванович Крип'яке́вич (нар. 26 жовтня 1925, Львів — пом. 11 квітня 1999, там само) — український науковець в галузі матеріалознавства, політичний і громадський діяч. Син історика Івана, брат науковця Петра-Богдана, онук богослова Петра Франца Крип'якевичів, чоловік художниці Олександри Крип'якевич-Цегельської, батько художниці та іконописиці Іванни Крип'якевич-Димид.
| Крип'якевич Роман Іванович | |
|---|---|
| Народився | 26 жовтня 1925 Львів, Польська Республіка |
| Помер | 11 квітня 1999 (73 роки) Львів. Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Діяльність | фізик |
| Галузь | матеріалознавство |
| Батько | Крип'якевич Іван Петрович |
| Брати, сестри | Крип'якевич Петро-Богдан Іванович |
| У шлюбі з | Крип'якевич-Цегельська Олександра Артемівна |
| Діти | Крип'якевич-Димид Іванна Романівна |
 Крип'якевич Роман Іванович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у Львові. Батько — історик, академік Іван Крип'якевич, мати — Марія Сидорович; брат — Петро-Богдан, відомий кристалохімік. Навчався в «Рідній Школі» (1931—1937) та в Академічній гімназії (1937—1943). У 1943—1944 був студентом машинобудівного факультету Львівської Політехніки. Після перебування у Відні (1943—1945) повернувся до Львова, де продовжив навчання на механічному факультеті у Львівській Політехніці (1945—1950).
Після завершення навчання працював керівником цеху цементного заводу в Миколаєві Львівської області (1950—1951), потім молодшим науковим співробітником Інституту машинознавства та автоматики АН УРСР (потім Фізико-механічний інститут ім. Г.Карпенка (ФМІ) у Львові (1951—1955). Після 26 червня 1954 захисту кандидатської дисертації на тему «Виробничі методи контролю форми циліндричних об'єктів», став старшим науковим співробітником ФМІ (1955—1964), згодом — керівником лабораторії, де вивчався вплив водню на метали (1964—1972).
В 1972 затриманий в Києві органами МВС на 10 днів за поширення антирадянської літератури. Після допитів повернувся до Львова, де був звільнений з роботи за місяць до захисту докторської дисертації, — за зв'язки з дисидентами (Іваном Світличним, Богданом Горинем, В'ячеславом Чорноволом). Після 5 місяців безробіття влаштувався керівником групи науково-технічної інформації (НТІ) в «Діпроспецтранс» (1972—1978), потім у відділі НТІ «Львівсільмаш» (1978—1983) та в лабораторії «ЕКТІ-автотранс» керівником групи (1983—1985). Після виходу на пенсію і закінчення курсів кочегарів працював у котельнях Львівтеплокомуненерго (1986—1989). Одночасно для заробітку перекладав з іноземних мов технічну інформацію, також впорядковував архіви та готував до друку праці батька — проф. І.Крип'якевича.
Наприкінці 1980-х — активний учасник, натхненник і засновник численних патріотичних починань та громадських організацій — Товариства української мови ім. Т.Шевченка, РУХу, НТШ, Академічної Обнови, Товариства «Холмщина», «Пласту». Співпрацював із Фондом Конрада Аденауера. Після проголошення Незалежності України в 1991 році налагоджував економічні та культурні зв'язки з Польщею, Австрією, Німеччиною. Неодноразово брав участь в екуменічних форумах, європейських конференціях, церковних соборах та конгресах. У квітні 1991 році виступав на конференції в Ауґсбурґу (ФРН) з темою — «Національність, віра, людська гідність» (про відродження Церкви в Україні)[]. Згідно з Постановою № 167 від 17.06.1992 р. Президією Академії Наук України створено Українсько-Австрійський науковий центр АН України при Західному науковому центрі АН України та призначено керівником Романа Крип'якевича. За вагомі заслуги в налагодженні міжнародних зв'язків був призначений 4 вересня 1997 року Федеральним Президентом Республіки Австрія першим почесним віце-Консулом Австрії у Львові. В 1996 році був співзасновником Фонду святого Володимира, у якому розпочав проект «Центр Родини»[].
Останні роки перевидавав наукову спадщину батька. Як чільний діяч мирянського руху УГКЦ, викладав етику й риторику в 1995-1998 роках у Духовній семінарії та Львівській Богословській Академії. Помер 11 квітня 1999 року у Львові, похований у родинному гробівці на 1 полі Личаківського цвинтаря[].
Наукова діяльність
Працюючи у Фізико-механічному інституті досліджував у відділі академіка Г. В. Карпенка взаємодію водню зі сталлю та іншими металевими сплавами, спершу в умовах електрохімічного насичення (воднева крихкість), а далі при високих температурах (воднева проникливість). Підготовлена Р. І. Крип'якевичем у співавторстві з Г. В. Карпенком монографія «Вплив водню на механічні властивості сталі», видана у [1962] році стала початком нового наукового напрямку, який приніс наукове визнання і авторитет Фізико-механічному інституту.
Автор 4 винаходів (посвідчення Комітету при Раді Міністрів СРСР — 1971, 1972, 1972 і 1973 рр.) та багатьох рацпропозицій. Був співзасновником та секретарем журналу «Фізико-хімічна механіка металів» (1965—1972).
Під керівництвом Р.Крип'якевича з цієї проблеми виконано ряд наукових досліджень, захищено 3 кандидатські дисертації, виготовлено апаратуру для визначення водневої проникливості металів і сплавів при високих температурах. Вийшло друком близько 80 наукових праць.
Праці
- До питань контролю форми циліндричних об'єктів (співавтор К. Б. Карандеєв). Зб. Питання автоматики і вимірювальної техніки. Вип..4 вид. АН УРСР. Київ, 1955 р.
- Про дію водню на сталь, що деформується. (співавтор Г. В. Карпенко). Друк. Доповіді АН УРСР, 1958 р. № 1
- Вплив поляризації сталі в процесі деформування на її механічні властивості. (співавтор Г. В. Карпенко). Друк. Прикладна механіка т. ІУ, вип..4. 1958 р.
- Контроль форми циліндричних деталей. В-во АН УРСР, Київ, 1959 р.
- Влияние водорода на свойства стали (соавтор Г. В. Карпенко).печ. Металлургиздат, Москва, 1962 г.
- Монографія «Водород в стали» печ. Физико-химическая механіка материалов. Т.1, 1965 г. № 3.
- Исследование циклического окисления на водородопроницаемой жаростойкой стали при 300—700 . сб. «Металловедение», Вип..16, изд."Судостроение", Ленінград, 1972 г.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. —
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 26 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 26 січня 2015.
- Всесвітня історія [Текст]: у 3. кн. / І. Крип'якевич ; упоряд. Р. Крип'якевич. — К. : Либідь, 1995 . — (Історична бібліотека). — .
- Пригоди малих козаків [Текст]: історико-пригодницькі повісті та оповідання: Для мол. та серед. шк. віку / І. П. Крип'якевич ; худож. О. В. Штанко ; передм. Р. І. Крип'якевич. — К. : Веселка, 2004. — 254 с.: іл. — (Серія «Козаченьки»). — (серія). —
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 26 січня 2015.
Джерела
- Роман Корогодський «Брама світла: Шістдесятники». Львів. Видавництво УКУ, 2009 р. Літературно-публіцистичне видання.
- Енциклопедія Львова, том. Ш. За редакцією А.Козицького. Львів, 2010 р. Видавництво «Літопис»
- Ярослав Дашкевич, «Постаті», Львів 2007 р. Нариси про діячів історії, політики, культури. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського. Львівське відділення.
- Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. Львів- 2001 р. Національна Академія Наук України. Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича.
- Енциклопредичний довідник «Рух опору». Шестидесятники. Видавництво «Смолоскип». 2012 р.
- Журнал «Патріярхат». Рік ХХХІІ, червень. «Наші втрати» Надія Груник, Надія Пастернак.
- Часопис «Українська мова та література» № 4, 1999. Роман Корогодський «Слово про друга»
- Вісник НТШ, число 22. Олег Романів, «Відчуття болю та порожнечі».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roma n Ivanovich Krip yake vich nar 26 zhovtnya 1925 Lviv pom 11 kvitnya 1999 tam samo ukrayinskij naukovec v galuzi materialo znavstva politichnij i gromadskij diyach Sin istorika Ivana brat naukovcya Petra Bogdana onuk bogoslova Petra Franca Kri p yakevichiv cholovik hudozhnici Oleksandri Krip yakevich Cegelskoyi batko hudozhnici ta ikonopisici Ivanni Krip yakevich Dimid Krip yakevich Roman IvanovichNarodivsya 26 zhovtnya 1925 1925 10 26 Lviv Polska RespublikaPomer 11 kvitnya 1999 1999 04 11 73 roki Lviv UkrayinaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Diyalnist fizikGaluz materialoznavstvoBatko Krip yakevich Ivan PetrovichBrati sestri Krip yakevich Petro Bogdan IvanovichU shlyubi z Krip yakevich Cegelska Oleksandra ArtemivnaDiti Krip yakevich Dimid Ivanna Romanivna Krip yakevich Roman Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krip yakevich BiografiyaNarodivsya u Lvovi Batko istorik akademik Ivan Krip yakevich mati Mariya Sidorovich brat Petro Bogdan vidomij kristalohimik Navchavsya v Ridnij Shkoli 1931 1937 ta v Akademichnij gimnaziyi 1937 1943 U 1943 1944 buv studentom mashinobudivnogo fakultetu Lvivskoyi Politehniki Pislya perebuvannya u Vidni 1943 1945 povernuvsya do Lvova de prodovzhiv navchannya na mehanichnomu fakulteti u Lvivskij Politehnici 1945 1950 Pislya zavershennya navchannya pracyuvav kerivnikom cehu cementnogo zavodu v Mikolayevi Lvivskoyi oblasti 1950 1951 potim molodshim naukovim spivrobitnikom Institutu mashinoznavstva ta avtomatiki AN URSR potim Fiziko mehanichnij institut im G Karpenka FMI u Lvovi 1951 1955 Pislya 26 chervnya 1954 zahistu kandidatskoyi disertaciyi na temu Virobnichi metodi kontrolyu formi cilindrichnih ob yektiv stav starshim naukovim spivrobitnikom FMI 1955 1964 zgodom kerivnikom laboratoriyi de vivchavsya vpliv vodnyu na metali 1964 1972 V 1972 zatrimanij v Kiyevi organami MVS na 10 dniv za poshirennya antiradyanskoyi literaturi Pislya dopitiv povernuvsya do Lvova de buv zvilnenij z roboti za misyac do zahistu doktorskoyi disertaciyi za zv yazki z disidentami Ivanom Svitlichnim Bogdanom Gorinem V yacheslavom Chornovolom Pislya 5 misyaciv bezrobittya vlashtuvavsya kerivnikom grupi naukovo tehnichnoyi informaciyi NTI v Diprospectrans 1972 1978 potim u viddili NTI Lvivsilmash 1978 1983 ta v laboratoriyi EKTI avtotrans kerivnikom grupi 1983 1985 Pislya vihodu na pensiyu i zakinchennya kursiv kochegariv pracyuvav u kotelnyah Lvivteplokomunenergo 1986 1989 Odnochasno dlya zarobitku perekladav z inozemnih mov tehnichnu informaciyu takozh vporyadkovuvav arhivi ta gotuvav do druku praci batka prof I Krip yakevicha Naprikinci 1980 h aktivnij uchasnik nathnennik i zasnovnik chislennih patriotichnih pochinan ta gromadskih organizacij Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka RUHu NTSh Akademichnoyi Obnovi Tovaristva Holmshina Plastu Spivpracyuvav iz Fondom Konrada Adenauera Pislya progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini v 1991 roci nalagodzhuvav ekonomichni ta kulturni zv yazki z Polsheyu Avstriyeyu Nimechchinoyu Neodnorazovo brav uchast v ekumenichnih forumah yevropejskih konferenciyah cerkovnih soborah ta kongresah U kvitni 1991 roci vistupav na konferenciyi v Augsburgu FRN z temoyu Nacionalnist vira lyudska gidnist pro vidrodzhennya Cerkvi v Ukrayini dzherelo Zgidno z Postanovoyu 167 vid 17 06 1992 r Prezidiyeyu Akademiyi Nauk Ukrayini stvoreno Ukrayinsko Avstrijskij naukovij centr AN Ukrayini pri Zahidnomu naukovomu centri AN Ukrayini ta priznacheno kerivnikom Romana Krip yakevicha Za vagomi zaslugi v nalagodzhenni mizhnarodnih zv yazkiv buv priznachenij 4 veresnya 1997 roku Federalnim Prezidentom Respubliki Avstriya pershim pochesnim vice Konsulom Avstriyi u Lvovi V 1996 roci buv spivzasnovnikom Fondu svyatogo Volodimira u yakomu rozpochav proekt Centr Rodini dzherelo Ostanni roki perevidavav naukovu spadshinu batka Yak chilnij diyach miryanskogo ruhu UGKC vikladav etiku j ritoriku v 1995 1998 rokah u Duhovnij seminariyi ta Lvivskij Bogoslovskij Akademiyi Pomer 11 kvitnya 1999 roku u Lvovi pohovanij u rodinnomu grobivci na 1 poli Lichakivskogo cvintarya dzherelo Naukova diyalnistPracyuyuchi u Fiziko mehanichnomu instituti doslidzhuvav u viddili akademika G V Karpenka vzayemodiyu vodnyu zi stallyu ta inshimi metalevimi splavami spershu v umovah elektrohimichnogo nasichennya vodneva krihkist a dali pri visokih temperaturah vodneva proniklivist Pidgotovlena R I Krip yakevichem u spivavtorstvi z G V Karpenkom monografiya Vpliv vodnyu na mehanichni vlastivosti stali vidana u 1962 roci stala pochatkom novogo naukovogo napryamku yakij prinis naukove viznannya i avtoritet Fiziko mehanichnomu institutu Avtor 4 vinahodiv posvidchennya Komitetu pri Radi Ministriv SRSR 1971 1972 1972 i 1973 rr ta bagatoh racpropozicij Buv spivzasnovnikom ta sekretarem zhurnalu Fiziko himichna mehanika metaliv 1965 1972 Pid kerivnictvom R Krip yakevicha z ciyeyi problemi vikonano ryad naukovih doslidzhen zahisheno 3 kandidatski disertaciyi vigotovleno aparaturu dlya viznachennya vodnevoyi proniklivosti metaliv i splaviv pri visokih temperaturah Vijshlo drukom blizko 80 naukovih prac Praci Do pitan kontrolyu formi cilindrichnih ob yektiv spivavtor K B Karandeyev Zb Pitannya avtomatiki i vimiryuvalnoyi tehniki Vip 4 vid AN URSR Kiyiv 1955 r Pro diyu vodnyu na stal sho deformuyetsya spivavtor G V Karpenko Druk Dopovidi AN URSR 1958 r 1 Vpliv polyarizaciyi stali v procesi deformuvannya na yiyi mehanichni vlastivosti spivavtor G V Karpenko Druk Prikladna mehanika t IU vip 4 1958 r Kontrol formi cilindrichnih detalej V vo AN URSR Kiyiv 1959 r Vliyanie vodoroda na svojstva stali soavtor G V Karpenko pech Metallurgizdat Moskva 1962 g Monografiya Vodorod v stali pech Fiziko himicheskaya mehanika materialov T 1 1965 g 3 Issledovanie ciklicheskogo okisleniya na vodorodopronicaemoj zharostojkoj stali pri 300 700 sb Metallovedenie Vip 16 izd Sudostroenie Leningrad 1972 g PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 101 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 26 sichnya 2015 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 26 sichnya 2015 Vsesvitnya istoriya Tekst u 3 kn I Krip yakevich uporyad R Krip yakevich K Libid 1995 Istorichna biblioteka ISBN 5 325 00567 7 Prigodi malih kozakiv Tekst istoriko prigodnicki povisti ta opovidannya Dlya mol ta sered shk viku I P Krip yakevich hudozh O V Shtanko peredm R I Krip yakevich K Veselka 2004 254 s il Seriya Kozachenki ISBN 966 01 0255 0 seriya ISBN 966 01 0280 1 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 26 sichnya 2015 DzherelaRoman Korogodskij Brama svitla Shistdesyatniki Lviv Vidavnictvo UKU 2009 r Literaturno publicistichne vidannya Enciklopediya Lvova tom Sh Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv 2010 r Vidavnictvo Litopis Yaroslav Dashkevich Postati Lviv 2007 r Narisi pro diyachiv istoriyi politiki kulturi Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo Lvivske viddilennya Ukrayina Kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist Ivan Krip yakevich u rodinnij tradiciyi nauci suspilstvi Lviv 2001 r Nacionalna Akademiya Nauk Ukrayini Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Enciklopredichnij dovidnik Ruh oporu Shestidesyatniki Vidavnictvo Smoloskip 2012 r Zhurnal Patriyarhat Rik HHHII cherven Nashi vtrati Nadiya Grunik Nadiya Pasternak Chasopis Ukrayinska mova ta literatura 4 1999 Roman Korogodskij Slovo pro druga Visnik NTSh chislo 22 Oleg Romaniv Vidchuttya bolyu ta porozhnechi