Криничне (до 2016 — Бірюкове) — селище в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області.
селище Криничне | |
---|---|
Храм Святителя Митрофанія | |
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Довжанський район |
Громада | Довжанська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44040010080078783 |
Основні дані | |
Засновано | 1778 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 96,70 км² |
Населення | ▼4097 (01.01.2011) |
Густота | 42 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 94864 |
Телефонний код | +380 6434 |
Географічні координати | 47°57′14″ пн. ш. 39°44′41″ сх. д. / 47.95389° пн. ш. 39.74472° сх. д.Координати: 47°57′14″ пн. ш. 39°44′41″ сх. д. / 47.95389° пн. ш. 39.74472° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 186 м |
Водойма | річка Кундрюча |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Довжанська |
До станції: | 12 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 114 км |
- автошляхами: | 102 км |
Селищна влада | |
Адреса | 94863, Луганська обл., Довжанський р-н, смт Криничне, вул. Леніна, 81 |
Карта | |
Криничне | |
Криничне | |
Криничне у Вікісховищі |
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Розташування та сполучення
Розташоване за 15 кілометрів на південний схід від районного центру у верхів'ях річки Кундрюча (правої притоки Сіверського Дінця), по обох її берегах, на південних схилах . На території селища р. Кундрюча утворила глибоку балку з крутим правим, та більш пологим лівим берегами, у якій, власне, і розташоване Криничне. У центрі населеного пункту в Кундрючу впадає її невеличка ліва притока — річка Кринична, від якої і походить давня, історична назва села. На східній та на західній околицях селища на Кундрючій побудовані два штучних водосховища. Ще одне водосховище побудоване на лівій притоці Кундрючої — річці Таловій.
Автомобільною дорогою (Довжанськ-Довжанське) Криничне зв'язане з районним центром (15 км, постійне автобусне сполучення) та міжнародною автотрасою М03 (Київ-Харків-Ростов-на-Дону) (12 км). За декілька кілометрів на схід від околиці селища, по лівій притоці Кундрючої — річці Бургусті проходить українсько-російський державний кордон, де розташована застава «Бірюкове» Луганського прикордонного загону.
Населення селища становить 3 970 осіб.
До складу Бірюковської селищної ради окрім селища міського типу Бірюкове входило ще два населених пункти:
- селище Довжанське (у просторіччі використовується назва Довжанський), розташоване за 12-ть кілометрів на південний схід від селища Криничного;
- селище Братське (у просторіччі використовується назва Голута), розташоване за три кілометри на південь від селища Криничного. Тут раніше була залізнична станція залізничної лінії Довжанська-Нєсвєтай (до м. Новошахтинськ Ростовської області), що була демонтована 1999 року.
З історії селища
Криничне відоме з 1778 р. і є найдавнішим населеним пунктом Довжанського району Луганської області.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Криничне (Белінівка) Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 212 осіб (110 чоловіків та 102 жінки), налічувалося 21 дворове господарство, існував завод.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Криничне (Баженівка), центрі Криничанської волості, мешкало 250 осіб, налічувалось 35 дворів.
На початок 1908 року населення зросло до 481 особи (254 чоловічої статі та 227 — жіночої), 78 дворових господарства.
До 1920 року мало назву Криничне.
Сучасна назва на вшанування першого голови Криничанської сільської Ради Василя Матвєєвича Бірюкова, якого «було вбито куркулями». У центрі селища встановлено пам'ятний бюст В. М. Бірюкова.
До 1919 р. було у складі Міуського округу Області Війська Донського, пізніше реорганізованого у Таганрозький цивільний округ Війська Донського, як «слобода Кринична». Розташовувалось практично на самій межі між Таганрозьким цивільним та Черкаським військовим округами Області Війська Донського. Слобідський статус Криничного, імовірно, вказує на первинне заселення цього місця вільними селянами, які займали казенні землі.
Але вже наприкінці XVIII століття слобода Кринична належить генералу від кавалерії, військовому отаману Війська Донського Василю Петровичу Орлову, яку він, імовірно, отримав від царату як «рангову дачу» за сумлінну військову службу. Окрім військових звитяг В. П. Орлов відомий ще й тим, що наприкінці XVIII століття у верхів'ях річки Довжик заснував поселення Шарапкіне, у інших джерелах — поселення Довжикове-Орловське. Тепер це — частина районного центру, міста Довжанськ.
У 1797—1806 роках геологічною партією Луганського чавуноливарного заводу біля слободи Криничної, у долинах річок Довжик, Талова і Бургуста були знайдені поклади антрациту.
До 1852 року слобода Кринична належала спадкоємиці отамана В. П. Орлова — його другій дружині, дочці генерала від кавалерії Д. І. Іловайського — Катерині Дмитрівні Орловій.
У 1867 році у спадкоємців К. Д. Орлової велику земельну ділянку (понад 20 тисяч десятин) разом з родовим маєтком Орлових в слободі Криничній придбав князь Микола Борисович Юсупов (молодший). М. Б. Юсупов (1827 −1891 р.р.) був останнім представником за чоловічою лінією старовинного та одного з найбагатших в Імперії дворянського роду Юсупових.
Після його смерті у 1891 р. єдиною спадкоємницею усього майна роду, включно зі слободою Криничною та антрацитовими рудниками на території теперішнього районного центру, стала його дочка — княгиня Зінаїда Миколаївна Юсупова (1861—1939 р.р.), яка з початку XX століття активно займалася розвитком вугільної галузі Довжанського району Донбасу.
13 квітня 1919 року на борту англійського дредноута «Мальборо» Юсупови відпливли з Криму, назавжди покинувши територію колишньої Російської імперії, де вони залишили: 4 палаци та 6 прибуткових будинків у Петербурзі, палац та 8 прибуткових будинків у Москві, палаци у Криму та Рокитному (тепер — у Білгородській області РФ), 30 садиб та маєтків по усій Імперії, цукрові, м'ясні, цегельні заводи, Довжанські антрацитові рудники та багато чого іншого.
З січня 1920 р. Криничне розміщене у складі Донецької губернії УРСР, а з 1925 р. — у складі Луганської області УРСР.
17 листопада 1941 р. лінія радянсько-німецького фронту проходила за кілька кілометрів на захід від села. Це була точка максимального просування фашистських загарбників на схід у 1941 р. Тут воно було зупинене, а у ході Ростовського наступу 1941 року німців було відкинуто до річки Міус, де фронт протримався до липня 1942 р.
З липня 1942 р. та по лютий 1943 р. Бірюкове (нині Криничне) було на окупованій німецькими загарбниками території. У травні-вересні 1943 р. у селі розташовувався польовий пересувний шпиталь № 4166 П'ятої ударної армії Південного фронту, куди направлялись поранені під час запеклих наступальних боїв на Міус-фронті бійці РККА. У братській могилі в центрі села поховані померлі у цьому шпиталі п'ятеро офіцерів та 72 бійці РККА.
З 1967 р. має статус селища міського типу.
У 60 — 70-х роках минулого сторіччя Бірюкове було широко відоме у Луганській області та за її межами своїм великим (більше 9 500 гектарів орної землі на родючих чорноземах та 1 500 гектарів пасовиськ) сільськогосподарським підприємством — колгоспом «Батьківщина» з високоефективними рослинницькою та тваринницькою галузями господарства. У цей період кількість населення селища сягала 6 350 осіб.
Сьогодні сільським господарством (переважно рослинництвом) займається кілька середніх та дрібних фермерських господарств. Значна кількість мешканців селища працює на великому вугледобувному підприємстві — шахті «Довжанська-Капітальна», що розташована за 8 кілометрів на північ від селища.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 3970 осіб, з них 77,18 % зазначили рідною мову українську, 20,96 % — російську, а 1,86 % — іншу.
Пам'ятки
- Храм Української Православної церкви Святителя Митрофанія (діючий).
- Колишній панський маєток Орлових, XIX сторіччя. Зараз у його будівлях розташована Бірюковська дільнична лікарня.
- Пам'ятник загиблим у 1941—1945 р.р. односельцям.
- Пам'ятний бюст В. М. Бірюкова.
Серед житлової забудови селища збереглося півтора десятки житлових будинків у стилі донського козацького куреня, непритаманного житловій забудові інших історико-географічних районів України.
Соціальна сфера
Діють ЗОШ 1-3 ступенів (330 школярів, українська мова викладання); будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, відділення Ощадбанку, відділення зв'язку № 94863, олійниця, три заклади громадського харчування (кафе), вісім продовольчих та три промтоварних магазини.
Окрім того, у селищі починаючи з 1961 року діє Бірюковська допоміжна школа-інтернат.
Також у селищі розташована і працює Бірюковська обласна психіатрична лікарня.
Персоналії
За мужність та героїзм, проявлені у роки Другої Світової війни, мешканцю села І. Г. Шевченкові було надане звання Героя Радянського Союзу.
1967 року за рекордні досягнення у галузі сільського господарства трьом мешканцям селища:
- голові правління колгоспу «Батьківщина» Петру Васильовичу Гончарову,
- бригадиру молочно-товарної ферми колгоспу «Батьківщина» Тиській Софії Романовні,
- бригадиру тракторної бригади № 4 колгоспу «Батьківщина» Савченку Федору Дмитровичу
було надане звання Героїв Соціалістичної праці, а сам колгосп «Батьківщина» був нагороджений Орденом Леніна.
- Дегтярьов Іван Іванович — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 7-9-го скликань.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2312) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
- Історія міст і сіл Української РСР, Луганська область", ст. 776
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
Посилання
- Погода в селищі [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krinichne do 2016 Biryukove selishe v Ukrayini u Dovzhanskij miskij gromadi Dovzhanskogo rajonu Luganskoyi oblasti selishe KrinichneHram Svyatitelya MitrofaniyaHram Svyatitelya MitrofaniyaKrayina UkrayinaOblast Luganska oblastRajon Dovzhanskij rajonGromada Dovzhanska miska gromadaKod KATOTTG UA44040010080078783Osnovni daniZasnovano 1778Status iz 2024 rokuPlosha 96 70 km Naselennya 4097 01 01 2011 Gustota 42 osib km Poshtovij indeks 94864Telefonnij kod 380 6434Geografichni koordinati 47 57 14 pn sh 39 44 41 sh d 47 95389 pn sh 39 74472 sh d 47 95389 39 74472 Koordinati 47 57 14 pn sh 39 44 41 sh d 47 95389 pn sh 39 74472 sh d 47 95389 39 74472Visota nad rivnem morya 186 mVodojma richka KundryuchaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya DovzhanskaDo stanciyi 12 kmDo obl centru zalizniceyu 114 km avtoshlyahami 102 kmSelishna vladaAdresa 94863 Luganska obl Dovzhanskij r n smt Krinichne vul Lenina 81KartaKrinichneKrinichneKrinichne u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Krinichne Znahoditsya na timchasovo okupovanij teritoriyi Ukrayini Roztashuvannya ta spoluchennyaRoztashovane za 15 kilometriv na pivdennij shid vid rajonnogo centru u verhiv yah richki Kundryucha pravoyi pritoki Siverskogo Dincya po oboh yiyi beregah na pivdennih shilah Na teritoriyi selisha r Kundryucha utvorila gliboku balku z krutim pravim ta bilsh pologim livim beregami u yakij vlasne i roztashovane Krinichne U centri naselenogo punktu v Kundryuchu vpadaye yiyi nevelichka liva pritoka richka Krinichna vid yakoyi i pohodit davnya istorichna nazva sela Na shidnij ta na zahidnij okolicyah selisha na Kundryuchij pobudovani dva shtuchnih vodoshovisha She odne vodoshovishe pobudovane na livij pritoci Kundryuchoyi richci Talovij Avtomobilnoyu dorogoyu Dovzhansk Dovzhanske Krinichne zv yazane z rajonnim centrom 15 km postijne avtobusne spoluchennya ta mizhnarodnoyu avtotrasoyu M03 Kiyiv Harkiv Rostov na Donu 12 km Za dekilka kilometriv na shid vid okolici selisha po livij pritoci Kundryuchoyi richci Burgusti prohodit ukrayinsko rosijskij derzhavnij kordon de roztashovana zastava Biryukove Luganskogo prikordonnogo zagonu Naselennya selisha stanovit 3 970 osib Do skladu Biryukovskoyi selishnoyi radi okrim selisha miskogo tipu Biryukove vhodilo she dva naselenih punkti selishe Dovzhanske u prostorichchi vikoristovuyetsya nazva Dovzhanskij roztashovane za 12 t kilometriv na pivdennij shid vid selisha Krinichnogo selishe Bratske u prostorichchi vikoristovuyetsya nazva Goluta roztashovane za tri kilometri na pivden vid selisha Krinichnogo Tut ranishe bula zaliznichna stanciya zaliznichnoyi liniyi Dovzhanska Nyesvyetaj do m Novoshahtinsk Rostovskoyi oblasti sho bula demontovana 1999 roku Z istoriyi selishaKrinichne vidome z 1778 r i ye najdavnishim naselenim punktom Dovzhanskogo rajonu Luganskoyi oblasti Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Krinichne Belinivka Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi meshkalo 212 osib 110 cholovikiv ta 102 zhinki nalichuvalosya 21 dvorove gospodarstvo isnuvav zavod Stanom na 1886 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Krinichne Bazhenivka centri Krinichanskoyi volosti meshkalo 250 osib nalichuvalos 35 dvoriv Na pochatok 1908 roku naselennya zroslo do 481 osobi 254 cholovichoyi stati ta 227 zhinochoyi 78 dvorovih gospodarstva Do 1920 roku malo nazvu Krinichne Suchasna nazva na vshanuvannya pershogo golovi Krinichanskoyi silskoyi Radi Vasilya Matvyeyevicha Biryukova yakogo bulo vbito kurkulyami U centri selisha vstanovleno pam yatnij byust V M Biryukova Do 1919 r bulo u skladi Miuskogo okrugu Oblasti Vijska Donskogo piznishe reorganizovanogo u Taganrozkij civilnij okrug Vijska Donskogo yak sloboda Krinichna Roztashovuvalos praktichno na samij mezhi mizh Taganrozkim civilnim ta Cherkaskim vijskovim okrugami Oblasti Vijska Donskogo Slobidskij status Krinichnogo imovirno vkazuye na pervinne zaselennya cogo miscya vilnimi selyanami yaki zajmali kazenni zemli Ale vzhe naprikinci XVIII stolittya sloboda Krinichna nalezhit generalu vid kavaleriyi vijskovomu otamanu Vijska Donskogo Vasilyu Petrovichu Orlovu yaku vin imovirno otrimav vid caratu yak rangovu dachu za sumlinnu vijskovu sluzhbu Okrim vijskovih zvityag V P Orlov vidomij she j tim sho naprikinci XVIII stolittya u verhiv yah richki Dovzhik zasnuvav poselennya Sharapkine u inshih dzherelah poselennya Dovzhikove Orlovske Teper ce chastina rajonnogo centru mista Dovzhansk Otaman Vijska Donskogo general Kavaleriyi V P Orlov U 1797 1806 rokah geologichnoyu partiyeyu Luganskogo chavunolivarnogo zavodu bilya slobodi Krinichnoyi u dolinah richok Dovzhik Talova i Burgusta buli znajdeni pokladi antracitu Do 1852 roku sloboda Krinichna nalezhala spadkoyemici otamana V P Orlova jogo drugij druzhini dochci generala vid kavaleriyi D I Ilovajskogo Katerini Dmitrivni Orlovij U 1867 roci u spadkoyemciv K D Orlovoyi veliku zemelnu dilyanku ponad 20 tisyach desyatin razom z rodovim mayetkom Orlovih v slobodi Krinichnij pridbav knyaz Mikola Borisovich Yusupov molodshij M B Yusupov 1827 1891 r r buv ostannim predstavnikom za cholovichoyu liniyeyu starovinnogo ta odnogo z najbagatshih v Imperiyi dvoryanskogo rodu Yusupovih Rodinnij gerb knyaziv Yusupovih Pislya jogo smerti u 1891 r yedinoyu spadkoyemniceyu usogo majna rodu vklyuchno zi slobodoyu Krinichnoyu ta antracitovimi rudnikami na teritoriyi teperishnogo rajonnogo centru stala jogo dochka knyaginya Zinayida Mikolayivna Yusupova 1861 1939 r r yaka z pochatku XX stolittya aktivno zajmalasya rozvitkom vugilnoyi galuzi Dovzhanskogo rajonu Donbasu Knyaginya Z M Yusupova Portret roboti V Syerova 1900 r 13 kvitnya 1919 roku na bortu anglijskogo drednouta Malboro Yusupovi vidplivli z Krimu nazavzhdi pokinuvshi teritoriyu kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi de voni zalishili 4 palaci ta 6 pributkovih budinkiv u Peterburzi palac ta 8 pributkovih budinkiv u Moskvi palaci u Krimu ta Rokitnomu teper u Bilgorodskij oblasti RF 30 sadib ta mayetkiv po usij Imperiyi cukrovi m yasni cegelni zavodi Dovzhanski antracitovi rudniki ta bagato chogo inshogo Z sichnya 1920 r Krinichne rozmishene u skladi Doneckoyi guberniyi URSR a z 1925 r u skladi Luganskoyi oblasti URSR 17 listopada 1941 r liniya radyansko nimeckogo frontu prohodila za kilka kilometriv na zahid vid sela Ce bula tochka maksimalnogo prosuvannya fashistskih zagarbnikiv na shid u 1941 r Tut vono bulo zupinene a u hodi Rostovskogo nastupu 1941 roku nimciv bulo vidkinuto do richki Mius de front protrimavsya do lipnya 1942 r Z lipnya 1942 r ta po lyutij 1943 r Biryukove nini Krinichne bulo na okupovanij nimeckimi zagarbnikami teritoriyi U travni veresni 1943 r u seli roztashovuvavsya polovij peresuvnij shpital 4166 P yatoyi udarnoyi armiyi Pivdennogo frontu kudi napravlyalis poraneni pid chas zapeklih nastupalnih boyiv na Mius fronti bijci RKKA U bratskij mogili v centri sela pohovani pomerli u comu shpitali p yatero oficeriv ta 72 bijci RKKA Z 1967 r maye status selisha miskogo tipu U 60 70 h rokah minulogo storichchya Biryukove bulo shiroko vidome u Luganskij oblasti ta za yiyi mezhami svoyim velikim bilshe 9 500 gektariv ornoyi zemli na rodyuchih chornozemah ta 1 500 gektariv pasovisk silskogospodarskim pidpriyemstvom kolgospom Batkivshina z visokoefektivnimi roslinnickoyu ta tvarinnickoyu galuzyami gospodarstva U cej period kilkist naselennya selisha syagala 6 350 osib Sogodni silskim gospodarstvom perevazhno roslinnictvom zajmayetsya kilka serednih ta dribnih fermerskih gospodarstv Znachna kilkist meshkanciv selisha pracyuye na velikomu vugledobuvnomu pidpriyemstvi shahti Dovzhanska Kapitalna sho roztashovana za 8 kilometriv na pivnich vid selisha 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 717 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Luganskoyi oblasti uvijshlo do skladu Dovzhanskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnih Dovzhanskogo 1938 2020 ta Sorokinskogo rajoniv uvijshlo do skladu novoutvorenogo Dovzhanskogo rajonu NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya sela stanovilo 3970 osib z nih 77 18 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 20 96 rosijsku a 1 86 inshu Pam yatkiPam yatnik zagiblim u 1941 1945 r r odnoselcyamHram Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Svyatitelya Mitrofaniya diyuchij Kolishnij panskij mayetok Orlovih XIX storichchya Zaraz u jogo budivlyah roztashovana Biryukovska dilnichna likarnya Pam yatnik zagiblim u 1941 1945 r r odnoselcyam Pam yatnij byust V M Biryukova Sered zhitlovoyi zabudovi selisha zbereglosya pivtora desyatki zhitlovih budinkiv u stili donskogo kozackogo kurenya nepritamannogo zhitlovij zabudovi inshih istoriko geografichnih rajoniv Ukrayini Socialna sferaDiyut ZOSh 1 3 stupeniv 330 shkolyariv ukrayinska mova vikladannya budinok kulturi biblioteka dilnichna likarnya viddilennya Oshadbanku viddilennya zv yazku 94863 olijnicya tri zakladi gromadskogo harchuvannya kafe visim prodovolchih ta tri promtovarnih magazini Okrim togo u selishi pochinayuchi z 1961 roku diye Biryukovska dopomizhna shkola internat Takozh u selishi roztashovana i pracyuye Biryukovska oblasna psihiatrichna likarnya PersonaliyiZa muzhnist ta geroyizm proyavleni u roki Drugoyi Svitovoyi vijni meshkancyu sela I G Shevchenkovi bulo nadane zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 1967 roku za rekordni dosyagnennya u galuzi silskogo gospodarstva trom meshkancyam selisha golovi pravlinnya kolgospu Batkivshina Petru Vasilovichu Goncharovu brigadiru molochno tovarnoyi fermi kolgospu Batkivshina Tiskij Sofiyi Romanovni brigadiru traktornoyi brigadi 4 kolgospu Batkivshina Savchenku Fedoru Dmitrovichu bulo nadane zvannya Geroyiv Socialistichnoyi praci a sam kolgosp Batkivshina buv nagorodzhenij Ordenom Lenina Degtyarov Ivan Ivanovich Geroj Socialistichnoyi praci deputat Verhovnoyi Radi URSR 7 9 go sklikan Primitki Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2011 Ekaterinoslavskaya guberniya s Taganrogskim gradonachalstvom Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim Komitetom Ministerstva Vnutrennih Del Obrabotan redaktorom I Vilsonom 1859 IV 452 s stor 2312 ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Spisok naselennyh mѣst Slavyanoserbskago uѣzda Ekaterinoslavskoj gubernii s prilozheniem karty Izdanie Ekaterinoslavskoj Gubernoj Zemskoj Upravy Ekaterinoslav Tipografiya Gubernskago zemstva 1911 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast st 776 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 PosilannyaPogoda v selishi 4 sichnya 2014 u Wayback Machine Oblikova kartka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi