Крилов Микола Миколайович (рос. Крыло́в Никола́й Никола́евич; 19 грудня 1918 — 20 лютого 1980) — сержант Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943).
Крилов Микола Миколайович | |
---|---|
Народження | 19 грудня 1918 Петропавловка (Уйський район), Уйський район, Челябінська область |
Смерть | 20 лютого 1980 (61 рік) Челябінськ, РРФСР, СРСР |
Поховання | d |
Звання | сержант |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Крилов Микола Миколайович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 19 грудня 1918 року в селянській родині. Після закінчення середньої школи працював трактористом у машинно-тракторній станції.
У лютому 1940 року був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. Закінчив полкову школу. З серпня 1943 — на фронтах Другої світової війни, був механіком-водієм танка 398-го танкового батальйону 183-ї танкової бригади 10-го танкового корпусу 40-ї армії Воронезького фронту. За час війни кілька разів було поранено. Відзначився під час битви за Дніпро.
У ніч з 23 на 24 вересня 1943 р. в числі перших переправився через Дніпро в районі хутора Монастирьок (нині — в межах селища Ржищів Кагарлицького району Київської області України) і взяв активну участь у відбитті великої кількості німецьких контратак, знищивши батарею мінометів та безліч солдатів та офіцерів супротивника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу офіцерському та сержантському складу артилерії Червоної Армії» від 9 лютого 1944 року за "зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і виявлені при цьому відвагу був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 2371.
У 1946 р. був демобілізований. Спочатку проживав на батьківщині, був трактористом, бригадиром, механіком, пізніше переїхав до Челябінська, де працював бульдозеристом.
Помер 20 лютого 1980 року, похований на Успенському цвинтарі Челябінська.
Був також нагороджений орденами Червоної Зірки та Слави 3-го ступеня, низкою медалей.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krilov Krilov Mikola Mikolajovich ros Krylo v Nikola j Nikola evich 19 grudnya 1918 20 lyutogo 1980 serzhant Radyanskoyi Armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Krilov Mikola MikolajovichNarodzhennya 19 grudnya 1918 1918 12 19 Petropavlovka Ujskij rajon Ujskij rajon Chelyabinska oblastSmert 20 lyutogo 1980 1980 02 20 61 rik Chelyabinsk RRFSR SRSRPohovannya dZvannya serzhantVijni bitvi nimecko radyanska vijnaNagorodi Krilov Mikola Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 19 grudnya 1918 roku v selyanskij rodini Pislya zakinchennya serednoyi shkoli pracyuvav traktoristom u mashinno traktornij stanciyi U lyutomu 1940 roku buv prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Zakinchiv polkovu shkolu Z serpnya 1943 na frontah Drugoyi svitovoyi vijni buv mehanikom vodiyem tanka 398 go tankovogo bataljonu 183 yi tankovoyi brigadi 10 go tankovogo korpusu 40 yi armiyi Voronezkogo frontu Za chas vijni kilka raziv bulo poraneno Vidznachivsya pid chas bitvi za Dnipro U nich z 23 na 24 veresnya 1943 r v chisli pershih perepravivsya cherez Dnipro v rajoni hutora Monastirok nini v mezhah selisha Rzhishiv Kagarlickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayini i vzyav aktivnu uchast u vidbitti velikoyi kilkosti nimeckih kontratak znishivshi batareyu minometiv ta bezlich soldativ ta oficeriv suprotivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu oficerskomu ta serzhantskomu skladu artileriyi Chervonoyi Armiyi vid 9 lyutogo 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i viyavleni pri comu vidvagu buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka za nomerom 2371 U 1946 r buv demobilizovanij Spochatku prozhivav na batkivshini buv traktoristom brigadirom mehanikom piznishe pereyihav do Chelyabinska de pracyuvav buldozeristom Pomer 20 lyutogo 1980 roku pohovanij na Uspenskomu cvintari Chelyabinska Buv takozh nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki ta Slavi 3 go stupenya nizkoyu medalej Primitki