Кривцов Максим Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кривцов.

Макси́м Олександрович Кривцо́в (позивний «Далі»; 22 січня 1990, м. Рівне — 7 січня 2024, Харківська область) — український поет, фотограф, громадський діяч, доброволець, військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2024, посмертно).

Максим Кривцов Максим Олександрович Кривцов
Молодший сержант
Максим Кривцов влітку 2020 року
Загальна інформація
Народження	22 січня 1990(1990-01-22) Рівне
Смерть	7 січня 2024(2024-01-07) (33 роки) Харківська область
Поховання	Рівне
Alma Mater	Київський національний університет технологій та дизайну
Псевдо	«Далі»
Військова служба
Роки служби	2014—2019, 2022—2024
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Відзнака Президента України «За оборону України» Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест» Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Могила Максима Кривцова, кладовище «Нове»

Життєпис

Максим Кривцов народився 22 січня 1990 року в Рівному. Його батько був продавцем преси, мати — шкільним бібліотекарем. Навчався в Рівненських загальноосвітніх школах № 23 та № 28. Орієнтовно 10 років займався плаванням. Закінчив технікум технологій і дизайну міста Рівного за спеціальністю «Виробництво нетканих текстильних матеріалів».

2014 року закінчив Київський національний університет технологій та дизайну, де вивчав проєктування взуття та шкіряних виробів. Працював на Рівненській фабриці нетканих матеріалів, продавцем-консультантом, помічником майстра ательє, фотографом та SMM-ником проєкту «Строкаті єноти».

Учасник Революції гідності. Від 2014 — на фронті як доброволець; учасник АТО/ООС. Брав участь у бойових діях у складі 5-го батальйону ДУК «Правий сектор» (2014—2015), згодом — старший кулеметник у Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України (2016—2019). Після демобілізації: контент-менеджер Центру реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС «ЯРМІЗ» та копірайтер Veteran Hub.

З початком повномасштабного російського вторгнення знову вступив до лав Збройних сил України. Служив кулеметником в ССО. Учасник боїв за Київщину, Харківщину, Херсонщину, Луганщину і Донеччину.

Разом з Максимом 7 січня 2024 року загинув і його рудий кіт, якому він присвятив вірш. 11 січня відбулося прощання з військовим у Михайлівському Золотоверхому соборі, а потім на Майдані Незалежності в Києві. Похований 12 січня в рідному місті Рівне на Алеї Героїв кладовища «Нове» («Молодіжне»).

Творчість

Вірші писав з підліткового віку. Друкувався в збірках із творами інших авторів — «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?». Захоплювався фотографуванням.

Пісні на поезії Максима виконує український гурт «Yurcash» — «Панівна висота», «Він в ЗСУ, вона в ТрО», «Жовтий скотч» (звучить у фільмі «Наші Котики»).

2023 року видав авторську збірку поезій «Вірші з бійниці», яку було визнано однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН.

У травні 2024 року в Мистецькому цоколі Рівненської обласної філармонії відкрито посмертну фотовиставку «Далі: я поверну собі своє життя».

Максим Кривцов є оператором двох короткометражних фільмів «Перемир'я» та «Буду повертатись», що були зняті в Пісках Донецької області у 2015 році. Також Максим з'являється в епізоді документального фільму Романа Любого «Зошит війни».Кривцов перед бійницею читає свій вірш́^[].

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (22 січня 2024, посмертно) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку;
• Медалі «Захиснику Вітчизни», «За сприяння Збройним Силам України»;
• Відзнаки «За участь в антитерористичній операції», «За оборону України», «Доброволець АТО»;
• ‍Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест»;
• Хрест Заслуги (17 січня 2024, посмертно) — за героїчний вчинок під час бойових дій;

Вшанування пам'яті

Селекціонер з Дніпра Євген Рудницький вивів новий сорт фіалки «RUD-Далі» на честь Максима Кривцова.

У лютому 2024 року українська співачка Vivienne Mort випустила пісню на слова Максима Кривцова «Не ходи ти тут, не ходи».

У лютому 2024 року Максим Кривцов став лауреатом літературної премії імені Уласа Самчука (посмертно, м. Рівне).

Ім'ям Максима «Далі» Кривцова в Рівному названо запасне футбольне поле Народного клубу «Верес», яке розташоване на вулиці Героїв Маріуполя.

Примітки

1. Анна-Лілія Кокора (4 листопада 2020). «Кохання не зобов'язує до того, чого ти не хочеш». Gazeta.ua.
2. Ольга Скотнікова (7 січня 2024). Поет і військовий Максим «Далі» Кривцов загинув на фронті. Вечірній Київ.
3. Максим Кривцов. Платформа пам'яті Меморіал.
4. Поет Максим Кривцов загинув на війні. Радіо Свобода. 8 січня 2024.
5. Тепер він розквітне фіалкою. У Києві попрощалися з поетом і воїном Максимом Кривцовим «Далі». Фоторепортаж. Новинарня. 11 січня 2024.
6. На війні за Україну загинув доброволець, поет Максим Кривцов. Новинарня. 7 січня 2024.
7. Далі: я поверну собі своє життя, обіцяю. Платформа пам'яті Меморіал.
8. На фронті загинув український поет Кривцов Максим. Букви. 8 січня 2024.
   Поліна Іваненко (7 січня 2024). «Непоправна втрата для України»: на війні загинув відомий поет. РБК-Україна.
9. Віолетта Карлащук, Влада Прізова (11 січня 2024). У Києві попрощалися з поетом та військовим Максимом «Далі» Кривцовим. Суспільне Новини.
10. Анастасія Грунтківська, Надія Кривко (12 січня 2024). «Не знаю, як ми будемо без нього»: у Рівному попрощалися із військовим та поетом Максимом Кривцовим. Суспільне Новини.
11. Найкращі українські книжки 2023 року за версією ПЕН. Pen Ukraine. 28 грудня 2023.
12. Харенко, Інна. «Далі: я поверну собі своє життя» — фотовиставку Максима Кривцова презентували у Рівному (відео). Рівненська правда. Процитовано 22 травня 2024.
13. Указ Президента України від 22 січня 2024 року № 16/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
14. Селекціонер із Дніпра вивів сорт фіалки, який присвятив загиблому поету і воїну Максимові Кривцову. УП. Життя. 16 січня 2024.
15. Оксана Заблоцька (14 лютого 2024). Vivienne Mort випустили нову пісню на вірш загиблого воїна Максима Кривцова. Суспільне Новини.

Джерела

• Олена Максименко (8 січня 2024). Не Сальвадор, але митець: історія одного кулеметника. Пам’яті Максима Кривцова «Далі». Новинарня.
• Тетяна Порхун (4 лютого 2024). «Усе повинно бути органічне. Не чорно-біле». Gazeta.ua.

Посилання

• Наталя Корнієнко (19 квітня 2023). Максим Кривцов: Я мав жахливу мрію – ходити по Києву з автоматом. Читомо.

Відеофрагменти

• Максим Кривцов — Я стану мандрівником... День, якого не повинно бути на YouTube // Суспільне Культура. — 2023. — 24 лютого.
• Максим Кривцов про свою книгу «Вірші з бійниці» на YouTube // Валерій Пузік. — 2023. — 30 грудня.
• Максим Кривцов: вірші, написані після повномасштабного вторгнення агресора на територію України на YouTube // Дивіться, митець! Look, that is the artist!. — 2023. — 16 серпня.
• Спецоперації за лінією фронту, штурми та контакті бої – війна поета та бійця ССО Максима Кривцова на YouTube // Бутусов Плюс. — 2024. — 22 січня.
• «Далі: я поверну собі своє життя» — фотовиставку Максима Кривцова презентували у Рівному (відео) на YouTube // Rivne Live. — 2024. — 19 лютого.