Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Криваве Різдво тур Kanlı Noel спалах релігійного та етнічного насилля між громадами греків кіпріотів та турків кіпріотів

Криваве Різдво (1963)

Криваве Різдво (1963)

Криваве Різдво (тур. Kanlı Noel) — спалах релігійного та етнічного насилля між громадами греків-кіпріотів та турків-кіпріотів під час кризи 1963—1964 років. Події розпочались вночі 21 грудня 1963 у місті Нікосія, в наступні дні насилля поширилось на весь острів.

В результаті загинуло 364 кіпріотів-турків і 174 кіпріотів-греків. Приблизно чверть турецького населення острова — 25 000 осіб, що проживали у 103 селах, були змушені покинути свої оселі і були переміщені в анклави. Їх домівки були розграбовані та зруйновані, кількість зплюндрованих будинків йшла на тисячі.

Крім турків кіпріотів також було переміщено 1200 кіпріотів-вірмен і 500 кіпріотів-греків. Насильство призвело до припинення представництва турецьких кіпріотів у Республіці Кіпр.

Найчастіше термін «Криваве Різдво» використовується у турецько-кіпріотській та турецькій історіографії, але використання не обмежується лише цими джерелами.

Офіційна греко-кіпріотська та грецька історіографія розглядає події грудня 1963 року як повстання турецької меншини проти законного уряду Республіки Кіпр і використовують термін Tourkantarsia — турецький бунт.

Історичне тло

Дивись: Кіпрський конфлікт

Хронологія подій

21 грудня

Інцидент

Достеменно відомо, що 21 грудня 1963 року в Нікосії приблизно о 02:30 поліцейські з греків-кіпріотів зупинили кількох турків-кіпріотів для перевірки документів. Між ними виник конфлікт, який закінчився смертю двох турків та став початком чергового міжетнічного конфлікту. Втім, обидві сторони мають свої версії цих подій.

Версія міністерства внутрішніх справ (греків-кіпріотів)

За версією, що МВС Кіпру поширило наступного дня, події розвивалися наступним чином — поліцейський патруль зупинив групу турків-кіпріотів для звичайної перевірки документів. Ті відмовилися і між ними та поліцією почалася сварка. Оскільки події відбувалися на межі з турецьким кварталом міста, то офіцерів оточив агресивний натовп чисельністю у 150 осіб. В якийсь момент невідомий з натовпу відкрив вогонь по поліцейським. Вогнем у відповідь поліція застрелила Зака Халіля, турецького молодика у віці 25 років, літня жінка отримала смертельні поранення і померла у лікарні. Один співробітник поліції отримав важкі поранення.

Згодом, приблизно о 03:20 поліцейські, що ще перебували на місці злочину, були обстріляні з автоматичної зброї невідомими на автівці. Поліція відкрила вогонь у відповідь, але зловмисникам вдалося зникнути. Один співробітник отримав легкі поранення. Незабаром, неподалік був знайдений кинутий автомобіль з кульовими отворами.

Версія турецької громади

Представники турецького самоуправління опублікували свою версію — для перевірки документі групу турків-кіпріотів зупинили не звичайні поліцейскі, а позаштатний іррегулярний підрозділ Special Branch сформований з бойовиків ЕОКА. Крім перевірки документів вони зажадали обшукати турків, в тому числі жінок. Офіцери поліції відмовилися показати ордер на обшук, тому турки згодилися на обшук лише у приміщенні поліцейскої дільниці, де персональний обшук міг провести жіночій персонал. Зібрався натовп чисельністю приблизно у 20 осіб, який оточив патруль. Останні викликали допомогу з відділення.

Співробітники поліції, які прибули на допомогу, побачивши турецький натовп навколо своїх колег, відкрили вогонь на враження, застреливши двох і поранивши трьох турків. Після того, як натовп розсіявся, поліцейські обстріляли декілька автівок, що проїжджали повз зі сторону турецького кварталу. Турецька сторона заперечила будь-яке насилля щодо представників поліції та спростувала інформацію про поранення співробітників поліції.

Подальший розвиток подій

Протягом решти дня 21 грудня сталося більше десятка зіткнень між турками-кіпріотами та поліцією: за повідомленнями МВС, учні Турецького Ліцею закидали бруківкою та пляшками поліцейський супровід міністра зв'язку; фіксувалися випадки насилля як проти греків-кіпріотів, так і проти турків-кіпріотів. Цього ж для президент Макаріос публічно заявив про визнання урядом нікчемним Договір про Гарантії, який гарантував право Туреччині на військовий захист турецької громади острова.

У підсумку за перший день загинуло дві особи, поранення отримали вісім.

22 грудня

Уряд оголосив загальну мобілізацію поліцейських сил та жандармерії.

В першій половині дня президент Кіпру архієпископ Макаріос та віце-президент доктор Куджук (представник турецької громади) зустрілися аби обговорити поточну ситуацію. Під час зустрічі, з огнестрельної зброї була обстріляна автівка в якій їхала родина турків-кіпріотів. Керівники виїхали до місця інциденту та разом закликали звідти до миру. Але насилля вже було не зупинити.

У поселенні Айзос Созоменос з мисливської зброї був обстріляний патруль жандармерії, всі п'ять членів патруля були поранені.

Вулиці Нікосії заполонили озброєні греки-мілітанти з ЕОКА, до яких долучалися співробітники поліції. Уряд відключив телефонний та телеграфний зв'язок у турецьких кварталах міст, поліція взяла під контроль міжнародний аеропорт Нікосії.

23 грудня

23 грудня було досягнуто домовленості про припинення вогню між Макаріосом III та керівництвом турецьких кіпріотів, але перемир'я не протрималося і кількох годин. Підрозділи ЕОКА на чолі з Нікосом Сампсоном після кілька годинного бою захопили пригород Нікосії — Оморфіта. Греки використовували бульдозер з додатковим бронюванням, який служив їм за танк. Потім, за допомогою цього бульдозера у селищі було знесено щонайменше 50 турецьких будинків, ще 200 були пошкоджені. Цивільне турецьке населення пригороду частково втекло, а частково було перетворене на заручників.

Стрілянина у Нікосії продовжувалася весь день, загинуло щонайменше 10 осіб, не менше 20 отримали поранення.

В місті Ларнака в турецькому кварталі турками був поранений британський військовий, який був вдягнений у цивільний одяг — турецька міліція прийняла його за грецького бойовика.

У місті Фамагуста офіцер поліції турок з кількома підручними здійснив невдалу спробу захопити вогнепальну зброю.

З міст насилля розтеклося по селах — грецькі парамілітарні формування насиллям змушували турків-кіпріотів зі змішаних або грецьких сіл втікати до турецьких анклавів. Наприклад, 23 грудня все турецьке населення (208 осіб) змішаного села Матіатіс були змушені назавжди покинули свої домівки і втекли до найближчих турецьких сіл.

24 грудня

24 грудня уряди Туреччини, Греції та Великої Британії спільно закликали сторони конфлікту зупинити насилля. Але незважаючи на це, насилля на острові ширилося все сильніше та сильніше. Дві події цього дня стали сумною візиткою карткою Кривавого різдва.

«Вбивство у ванній (bathtube murder)»

Будинок турецького військового лікаря лейтенанта Ніхата Ільхана (Nihat Ilhan) знаходився в Нікосії, неподалік від річки Педіесу, русло якої було одним з епіцентрів бойових дій у місті. Ввечері, коли Ніхат Ільхан був на службі, його родина та родина орендодавця Хасана сховалися у ванній кімнаті від випадкових куль, що почали залітали в будинок зі сторони ріки. Через деякий час у будинок ввійшла група грекомовних озброєних чоловіків та розстріляла у ванній кімнаті його дружину Мюрювет 37 років і дітей: Мюрата 6 років, Кудсі 4 роки і Хакан 6 місяців. Також була вбита дружина власника будинку — Фаріде Хасан, а сам Юсуф Хасан (Hasan Yusuf Gudum) був важко поранений. А вся історія в деталях відома з його слів.

Грецька сторона відкидає звинувачення у цьому вбивстві, аргументуючи тим, що оповідь Юсуфа Хасана має нестиковки. За їх версією вбивство здійснили бойовики Турецької організації опору заради медійного ефекту.

Зараз будинок знаходиться в турецькій частині Нікосії, в ньому розташований «Музей Варварства» присвячений подіям 1963—1967 років.

Вбивства у селі Айзос Василіос (Ayios Vasilios)

Цього ж дня грецькі парамілітарні формування увійшли у село на Айзос Василіос. Цього разу, крім примусового виселення турецького населення, грецькі бойовики стратили кілька десятків місцевих мешканців. Братська могила була ексгумована через три тижні, 12 січня 1964. Ексгумація проводилася в присутності іноземних кореспондентів, офіцерів Британської армії та працівників Червоного хреста. В могилі були знайдені тіла 21-го турка-кіпріота, деякі тіла були зі зв'язаними руками, деякі — зі слідами тортур.

25 грудня

У день Різдва стрілянина у Нікосії почалося з 01:00 і продовжувалася весь день, насилля не вщухало і по всьому острову — грецькі парамілітарні формування продовжували етнічні чистки грецьких та змішаних сіл, змушуючи турецьке населення полишати домівки і рятуватися втечею. Насилля поширилося на місто Лімасол, грецькі формування здійснили спробу захоплення турецького кварталу. Ні поліція, ні жандармерія не змогли нічого зробити для припинення насилля, більше того — частина співробітників брала безпосередню участь у бойових діях на стороні грецьких націоналістів.

Зважаючи на безпорадність офіційної влади Кіпру, підрозділи армії Турецької республіки почали демонстрацію сил, позначаючи намір втрутитися у конфлікт. Вдень літаки турецьких повітряних сил на низьких висотах зробили прольоти над Нікосією, а ввечері надійшла звістка, що турецькі військові кораблі ввійшли у порт північного міста Кіренія. Все вказувало на те, що незабаром Туреччина розпочне військову операцію на підставі Договору про Гарантії, за яким вона виступала гарантом безпеки турецької меншини острова Кіпр.

Президент Макаріос, наляканий загрозою турецького вторгнення, та віце-президент Куджук, який хотів хоча б тимчасового припинення насилля над турками-кіпріотами, домовилися про чергове перемир'я. Забезпечити припинення бойових дій мали британські військовослужбовці з розташованих на острові .

26 грудня

Станом на 06:30 ранку уряд Республіки Кіпр погодився на те, що всі військові підрозділи Греції та Туреччини, які базувалися на острові відповідно до умов Договору про Гарантії підпорядковуються британським військовим. Втім, особовий склад цих підрозділів не брав участі у миротворчій операції, єдиним виключенням стали офіцери — їх включали до складу трьохсторонніх патрулів.

Почалося підготовка до розгортання британських миротворців на території острова.

Події кінця грудня 1963

28 грудня була погоджена лінія розмежування у Нікосії, а 30 грудня почалося розгортання британській миротворців. Незважаючи на початок операції насилля не вщухало — у англійців просто не було достатньо військ аби забезпечити безпеку турецькому населенню, розпорошеному по всьому острові. Залишалася загроза турецького військового втручання і саме тут на допомогу грекам прийшов СРСР, який застеріг Туреччину від військового втручання.

Січень — серпень 1964

У січні Британія направила додаткові підрозділи на Кіпр для посилання миротворчих сил, однак попри це вони все одно не могли гарантувати безпеку турецькому населенню острова. Наприклад, 6 лютого британський патруль став свідком нападу грецьких парамілітарних підрозділів на турецьку частину селища Айзос Созоменос, але через брак сил та засобів не міг нічого вдіяти.

13 лютого греки при підтримці танків атакували турецький квартал у місті Лімасол, в ході кількагодинного бою загинуло 16 осіб, 35 отримало поранення. 15 лютого у газеті «Daily Telegraph» так описували ці події: «… справжня військова операція, яку грецькі кіпріоти розпочали учора вранці проти шести тисяч жителів турецького кварталу. Представник уряду греко-кіпрської влади визнав це офіційно. Важко уявити, як грецькі та турецькі громади зможуть співпрацювати після цих подій».

Після цього спалаху насилля стало зрозуміло, що необхідний більш потужний миротворчий формат. США та Британія запропонували проведення миротворчої операції силами НАТО, але влада Кіпру виступила із запереченнями, оскільки Макаріос побоювався перетворення Кіпру на «велику базу НАТО». Позицію Макаріоса підтримав Радянський Союз та його сателіти. Більше того, грецька сторона почала отримувати боєприпаси та зброю радянського виробництва, яка вже через місяць була задіяна проти турків у місті Пафос. Гуманітарну та технічну допомогу офіційній владі Кіпру надавали також Німецька Демократична Республіка та Чехословаччина.

У підсумку дипломатичні зусилля провідних країн світу погодили розміщення на острові Кіпр миротворчого контингенту ООН, який почав своє розгортання 25 березня 1964. На острів прибуло 6400 військових з дев'яти країн світу.

У квітні велися бойові дії між греками та турками коло замку Святого Іларіона, зараз в тих місцях розміщена база батальйону спеціального призначення Північного Кіпру. Але в цілому рівень насилля зменшувався — у травні 1964 загинуло всього 11 осіб, 13 отримало поранення. Наступний великий спалах насилля стався у серпні 1964 коло селища Коккіна, але після авіаційного удару ВПС Туреччини грецькі сили припинили наступ і відновилося перемир'я.

Наслідки

Наслідками насилля 1963—1964 років стало:

  • Розмежування двох громад Кіпру і створення демілітаризованої зони
  • Розміщення миротворчого контингенту ООН
  • Усунення представників турецької громади від участі в роботі державних установ Кіпру, після подій держава Республіка Кіпр представляє лише одну громаду острова
  • Створення турецькою громадою власної адміністрації для управління анклавами
  • Примусове виселення турецького населення з місць постійного проживання у анклави та знищення ряду турецьких сіл, наприклад селище Коккіна
  • В результаті бойових дій загинуло загинуло 364 кіпріотів-турків і 174 кіпріотів-греків, свої домівки втратило від 18 000 до 25 000 турків-кіпріотів, та приблизно 1200 греків-кіпріотів.

Погляд грецької громади

В офіційному та історіографічному вжитку для ідентифікації подій 1963-64 років використовується термін Tourkantarsia — турецький бунт чи турецький заколот. Таке найменування відповідає головному мотиву грецького висвітлення Кіпрської кризи — що конфлікт розпочався у 1974 з вторгнення турецьких військ і в нього немає передісторії міжетнічного насилля.

Тому греки-кіпріоти та вірмени-кіпріоти, які були змушені покинути свої домівки під час подій 1963-64 офіційно класифікуються не як «біженці», а як Tourkoplihtoi — «ті, кого вдарили турки».

На неофіційному рівні серед греків-кіпріотів існує точка зору, що насилля грудня 1963 року було організовано та спровоковано високопосадовцями республіки Кіпр, а саме — першим президентом архієпископом Макаріосом, міністром внутрішніх справ Йоркаджисом (Yiorkadjis) та іншими в рамках плану Аквітас.

Погляд турецької громади

У турецьких джерелах події 1963—1964 років розглядають як цілеспрямовану акцію, сплановану та організовану чинною владою Республіки Кіпр — президентом Макаріосом, міністром внутрішніх справ Йоркаджисом та спікером парламенту, направлену на усунення турецького представництва у органах влади та проведення етнічних чисток на острові задля енозісу — возз'єднання з Грецією.

Пам'ять

Щорічно, 21 грудня, турецька громада Кіпру вшановує пам'ять про суспільну трагедію — Криваве різдво 1963. Офіційно заходи називаються «тиждень пам'яті» і «пам'ять про мучеників боротьби 1963—1974 років». Грецька громада Кіпру, як офіційно так і неофіційно ігнорує та уникає відзначання річниці цих подій.

Див. також

Примітки

  1. Hadjipavlou, Maria (2016). . BRILL. с. 207. ISBN . Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 22 березня 2019.
  2. . Cyprus Mail. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 28 березня 2017.
  3. Oberling, Pierre (1982). The road to Bellapais: The Turkish Cypriot exodus to northern Cyprus. с. 120. ISBN .
  4. (PDF). United Nations. 10 вересня 1964. Архів оригіналу (PDF) за 18 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018. The trade of the Turkish community had considerably declined during the period, due to the existing situation, and unemployment reached a very high level as approximately 25,000 Turkish Cypriots had became refugees.
  5. Bryant, Rebecca (2012). (PDF). Oslo: PRIO Cyprus Centre. с. 5—15. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  6. Hoffmeister, Frank (2006). Legal aspects of the Cyprus problem: Annan Plan and EU accession. EMartinus Nijhoff Publishers. с. 17—20. ISBN .
  7. Risini, Isabella (2018). . BRILL. с. 117. ISBN . Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 22 березня 2019.
  8. Smit, Anneke (2012). . Routledge. с. 51. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  9. Павлос Н. Церміс, Історія Кіпріакіс Дімократіас (Історія Республіки Кіпр), том 2, стор. 60-62, Публікації Libro, Афіни 2001 р.
  10. Міхаліс Папаконстантіну, Я Тарагмені Екзетія (Шість проблемних років) 1961—1967, Том 1, стор. 89, Публікації Проскініо, Афіни 1997
  11. 1963-64 і Charavgi[недоступне посилання]
  12. (PDF). Cyprus Mail (англійська) . 22 грудня 1963. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2015.
  13. (PDF). Cyprus Mail (англійська) . 22 грудня 1963. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2015.
  14. Borowiec, Andrew (2000). . Greenwood Publishing Group. с. 56—57. ISBN . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  15. Lieberman, Benjamin (2013). . Rowman & Littlefield. с. 264. ISBN . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 22 березня 2019.
  16. Brooke, Malcolm. . www.militaryhistories.co.uk (англійська) . Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
  17. (PDF). Cyprus Mail. 24 грудня 1963. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2015. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  18. . PRIO Cyprus Displacement Centre. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  19. Goktepe, Cihat (2013). British Foreign Policy Towards Turkey, 1959-1965. Routledge. с. 130. ISBN .
  20. . Cyprus Forum (en-gb) . Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
  21. O'Malley, Brendan; Craig, Ian (2002). The Cyprus Conspiracy: America, Espionage and the Turkish Invasion. I.B. Tauris. с. 93.
  22. . www.militaryhistories.co.uk. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  23. British Pathé (13 квітня 2014), , архів оригіналу за 25 березня 2019, процитовано 27 березня 2019
  24. ASLAN, MUSTAFA ÇAĞATAY (2008). (PDF) (англійська) . Ankara. с. 56. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  25. Stephen, Michael (2001). (англійська) . Northgate Publications. ISBN . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  26. . www.prio-cyprus-displacement.net. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 27 березня 2019.
  27. Demetriou, Olga (2014). 'Struck by the Turks': reflections on Armenian refugeehood in Cyprus. Patterns of Prejudice. 48 (2): 167—181. doi:10.1080/0031322X.2014.905369. This, in a sense, parallels denialist strategies that, for example and albeit in cruder form, draw on the battle of Van in 1915 to present Armenians as aggressors against Turks and deny the genocide.
  28. Kovras, Iosif (2014). Truth Recovery and Transitional Justice: Deferring Human Rights Issues. Routledge. с. 51. ISBN .
  29. Papadakis, Yiannis (2005). . I.B.Tauris. с. 149. ISBN . Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 22 березня 2019.
  30. . Cyprus Mail (брит.). 22 грудня 2013. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  31. . Cyprus Mail (брит.). 16 березня 2014. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  32. Olga Demetriou (Research Fellow, School of Humanities, Social Sciences, Languages and Law, Intercollege, Nicosia). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Krivave Rizdvo tur Kanli Noel spalah religijnogo ta etnichnogo nasillya mizh gromadami grekiv kipriotiv ta turkiv kipriotiv pid chas krizi 1963 1964 rokiv Podiyi rozpochalis vnochi 21 grudnya 1963 u misti Nikosiya v nastupni dni nasillya poshirilos na ves ostriv V rezultati zaginulo 364 kipriotiv turkiv i 174 kipriotiv grekiv Priblizno chvert tureckogo naselennya ostrova 25 000 osib sho prozhivali u 103 selah buli zmusheni pokinuti svoyi oseli i buli peremisheni v anklavi Yih domivki buli rozgrabovani ta zrujnovani kilkist zplyundrovanih budinkiv jshla na tisyachi Krim turkiv kipriotiv takozh bulo peremisheno 1200 kipriotiv virmen i 500 kipriotiv grekiv Nasilstvo prizvelo do pripinennya predstavnictva tureckih kipriotiv u Respublici Kipr Najchastishe termin Krivave Rizdvo vikoristovuyetsya u turecko kipriotskij ta tureckij istoriografiyi ale vikoristannya ne obmezhuyetsya lishe cimi dzherelami Oficijna greko kipriotska ta grecka istoriografiya rozglyadaye podiyi grudnya 1963 roku yak povstannya tureckoyi menshini proti zakonnogo uryadu Respubliki Kipr i vikoristovuyut termin Tourkantarsia tureckij bunt Istorichne tloDivis Kiprskij konfliktHronologiya podij21 grudnya Incident Dostemenno vidomo sho 21 grudnya 1963 roku v Nikosiyi priblizno o 02 30 policejski z grekiv kipriotiv zupinili kilkoh turkiv kipriotiv dlya perevirki dokumentiv Mizh nimi vinik konflikt yakij zakinchivsya smertyu dvoh turkiv ta stav pochatkom chergovogo mizhetnichnogo konfliktu Vtim obidvi storoni mayut svoyi versiyi cih podij Versiya ministerstva vnutrishnih sprav grekiv kipriotiv Za versiyeyu sho MVS Kipru poshirilo nastupnogo dnya podiyi rozvivalisya nastupnim chinom policejskij patrul zupiniv grupu turkiv kipriotiv dlya zvichajnoyi perevirki dokumentiv Ti vidmovilisya i mizh nimi ta policiyeyu pochalasya svarka Oskilki podiyi vidbuvalisya na mezhi z tureckim kvartalom mista to oficeriv otochiv agresivnij natovp chiselnistyu u 150 osib V yakijs moment nevidomij z natovpu vidkriv vogon po policejskim Vognem u vidpovid policiya zastrelila Zaka Halilya tureckogo molodika u vici 25 rokiv litnya zhinka otrimala smertelni poranennya i pomerla u likarni Odin spivrobitnik policiyi otrimav vazhki poranennya Zgodom priblizno o 03 20 policejski sho she perebuvali na misci zlochinu buli obstrilyani z avtomatichnoyi zbroyi nevidomimi na avtivci Policiya vidkrila vogon u vidpovid ale zlovmisnikam vdalosya zniknuti Odin spivrobitnik otrimav legki poranennya Nezabarom nepodalik buv znajdenij kinutij avtomobil z kulovimi otvorami Versiya tureckoyi gromadi Predstavniki tureckogo samoupravlinnya opublikuvali svoyu versiyu dlya perevirki dokumenti grupu turkiv kipriotiv zupinili ne zvichajni policejski a pozashtatnij irregulyarnij pidrozdil Special Branch sformovanij z bojovikiv EOKA Krim perevirki dokumentiv voni zazhadali obshukati turkiv v tomu chisli zhinok Oficeri policiyi vidmovilisya pokazati order na obshuk tomu turki zgodilisya na obshuk lishe u primishenni policejskoyi dilnici de personalnij obshuk mig provesti zhinochij personal Zibravsya natovp chiselnistyu priblizno u 20 osib yakij otochiv patrul Ostanni viklikali dopomogu z viddilennya Spivrobitniki policiyi yaki pribuli na dopomogu pobachivshi tureckij natovp navkolo svoyih koleg vidkrili vogon na vrazhennya zastrelivshi dvoh i poranivshi troh turkiv Pislya togo yak natovp rozsiyavsya policejski obstrilyali dekilka avtivok sho proyizhdzhali povz zi storonu tureckogo kvartalu Turecka storona zaperechila bud yake nasillya shodo predstavnikiv policiyi ta sprostuvala informaciyu pro poranennya spivrobitnikiv policiyi Podalshij rozvitok podij Protyagom reshti dnya 21 grudnya stalosya bilshe desyatka zitknen mizh turkami kipriotami ta policiyeyu za povidomlennyami MVS uchni Tureckogo Liceyu zakidali brukivkoyu ta plyashkami policejskij suprovid ministra zv yazku fiksuvalisya vipadki nasillya yak proti grekiv kipriotiv tak i proti turkiv kipriotiv Cogo zh dlya prezident Makarios publichno zayaviv pro viznannya uryadom nikchemnim Dogovir pro Garantiyi yakij garantuvav pravo Turechchini na vijskovij zahist tureckoyi gromadi ostrova U pidsumku za pershij den zaginulo dvi osobi poranennya otrimali visim 22 grudnya Uryad ogolosiv zagalnu mobilizaciyu policejskih sil ta zhandarmeriyi V pershij polovini dnya prezident Kipru arhiyepiskop Makarios ta vice prezident doktor Kudzhuk predstavnik tureckoyi gromadi zustrilisya abi obgovoriti potochnu situaciyu Pid chas zustrichi z ognestrelnoyi zbroyi bula obstrilyana avtivka v yakij yihala rodina turkiv kipriotiv Kerivniki viyihali do miscya incidentu ta razom zaklikali zvidti do miru Ale nasillya vzhe bulo ne zupiniti U poselenni Ajzos Sozomenos z mislivskoyi zbroyi buv obstrilyanij patrul zhandarmeriyi vsi p yat chleniv patrulya buli poraneni Vulici Nikosiyi zapolonili ozbroyeni greki militanti z EOKA do yakih doluchalisya spivrobitniki policiyi Uryad vidklyuchiv telefonnij ta telegrafnij zv yazok u tureckih kvartalah mist policiya vzyala pid kontrol mizhnarodnij aeroport Nikosiyi 23 grudnya 23 grudnya bulo dosyagnuto domovlenosti pro pripinennya vognyu mizh Makariosom III ta kerivnictvom tureckih kipriotiv ale peremir ya ne protrimalosya i kilkoh godin Pidrozdili EOKA na choli z Nikosom Sampsonom pislya kilka godinnogo boyu zahopili prigorod Nikosiyi Omorfita Greki vikoristovuvali buldozer z dodatkovim bronyuvannyam yakij sluzhiv yim za tank Potim za dopomogoyu cogo buldozera u selishi bulo zneseno shonajmenshe 50 tureckih budinkiv she 200 buli poshkodzheni Civilne turecke naselennya prigorodu chastkovo vteklo a chastkovo bulo peretvorene na zaruchnikiv Strilyanina u Nikosiyi prodovzhuvalasya ves den zaginulo shonajmenshe 10 osib ne menshe 20 otrimali poranennya V misti Larnaka v tureckomu kvartali turkami buv poranenij britanskij vijskovij yakij buv vdyagnenij u civilnij odyag turecka miliciya prijnyala jogo za greckogo bojovika U misti Famagusta oficer policiyi turok z kilkoma pidruchnimi zdijsniv nevdalu sprobu zahopiti vognepalnu zbroyu Z mist nasillya rozteklosya po selah grecki paramilitarni formuvannya nasillyam zmushuvali turkiv kipriotiv zi zmishanih abo greckih sil vtikati do tureckih anklaviv Napriklad 23 grudnya vse turecke naselennya 208 osib zmishanogo sela Matiatis buli zmusheni nazavzhdi pokinuli svoyi domivki i vtekli do najblizhchih tureckih sil 24 grudnya 24 grudnya uryadi Turechchini Greciyi ta Velikoyi Britaniyi spilno zaklikali storoni konfliktu zupiniti nasillya Ale nezvazhayuchi na ce nasillya na ostrovi shirilosya vse silnishe ta silnishe Dvi podiyi cogo dnya stali sumnoyu vizitkoyu kartkoyu Krivavogo rizdva Vbivstvo u vannij bathtube murder Budinok tureckogo vijskovogo likarya lejtenanta Nihata Ilhana Nihat Ilhan znahodivsya v Nikosiyi nepodalik vid richki Pediesu ruslo yakoyi bulo odnim z epicentriv bojovih dij u misti Vvecheri koli Nihat Ilhan buv na sluzhbi jogo rodina ta rodina orendodavcya Hasana shovalisya u vannij kimnati vid vipadkovih kul sho pochali zalitali v budinok zi storoni riki Cherez deyakij chas u budinok vvijshla grupa grekomovnih ozbroyenih cholovikiv ta rozstrilyala u vannij kimnati jogo druzhinu Myuryuvet 37 rokiv i ditej Myurata 6 rokiv Kudsi 4 roki i Hakan 6 misyaciv Takozh bula vbita druzhina vlasnika budinku Faride Hasan a sam Yusuf Hasan Hasan Yusuf Gudum buv vazhko poranenij A vsya istoriya v detalyah vidoma z jogo sliv Grecka storona vidkidaye zvinuvachennya u comu vbivstvi argumentuyuchi tim sho opovid Yusufa Hasana maye nestikovki Za yih versiyeyu vbivstvo zdijsnili bojoviki Tureckoyi organizaciyi oporu zaradi medijnogo efektu Zaraz budinok znahoditsya v tureckij chastini Nikosiyi v nomu roztashovanij Muzej Varvarstva prisvyachenij podiyam 1963 1967 rokiv Vbivstva u seli Ajzos Vasilios Ayios Vasilios Cogo zh dnya grecki paramilitarni formuvannya uvijshli u selo na Ajzos Vasilios Cogo razu krim primusovogo viselennya tureckogo naselennya grecki bojoviki stratili kilka desyatkiv miscevih meshkanciv Bratska mogila bula eksgumovana cherez tri tizhni 12 sichnya 1964 Eksgumaciya provodilasya v prisutnosti inozemnih korespondentiv oficeriv Britanskoyi armiyi ta pracivnikiv Chervonogo hresta V mogili buli znajdeni tila 21 go turka kipriota deyaki tila buli zi zv yazanimi rukami deyaki zi slidami tortur 25 grudnya U den Rizdva strilyanina u Nikosiyi pochalosya z 01 00 i prodovzhuvalasya ves den nasillya ne vshuhalo i po vsomu ostrovu grecki paramilitarni formuvannya prodovzhuvali etnichni chistki greckih ta zmishanih sil zmushuyuchi turecke naselennya polishati domivki i ryatuvatisya vtecheyu Nasillya poshirilosya na misto Limasol grecki formuvannya zdijsnili sprobu zahoplennya tureckogo kvartalu Ni policiya ni zhandarmeriya ne zmogli nichogo zrobiti dlya pripinennya nasillya bilshe togo chastina spivrobitnikiv brala bezposerednyu uchast u bojovih diyah na storoni greckih nacionalistiv Zvazhayuchi na bezporadnist oficijnoyi vladi Kipru pidrozdili armiyi Tureckoyi respubliki pochali demonstraciyu sil poznachayuchi namir vtrutitisya u konflikt Vden litaki tureckih povitryanih sil na nizkih visotah zrobili proloti nad Nikosiyeyu a vvecheri nadijshla zvistka sho turecki vijskovi korabli vvijshli u port pivnichnogo mista Kireniya Vse vkazuvalo na te sho nezabarom Turechchina rozpochne vijskovu operaciyu na pidstavi Dogovoru pro Garantiyi za yakim vona vistupala garantom bezpeki tureckoyi menshini ostrova Kipr Prezident Makarios nalyakanij zagrozoyu tureckogo vtorgnennya ta vice prezident Kudzhuk yakij hotiv hocha b timchasovogo pripinennya nasillya nad turkami kipriotami domovilisya pro chergove peremir ya Zabezpechiti pripinennya bojovih dij mali britanski vijskovosluzhbovci z roztashovanih na ostrovi 26 grudnya Stanom na 06 30 ranku uryad Respubliki Kipr pogodivsya na te sho vsi vijskovi pidrozdili Greciyi ta Turechchini yaki bazuvalisya na ostrovi vidpovidno do umov Dogovoru pro Garantiyi pidporyadkovuyutsya britanskim vijskovim Vtim osobovij sklad cih pidrozdiliv ne brav uchasti u mirotvorchij operaciyi yedinim viklyuchennyam stali oficeri yih vklyuchali do skladu trohstoronnih patruliv Pochalosya pidgotovka do rozgortannya britanskih mirotvorciv na teritoriyi ostrova Podiyi kincya grudnya 1963 28 grudnya bula pogodzhena liniya rozmezhuvannya u Nikosiyi a 30 grudnya pochalosya rozgortannya britanskij mirotvorciv Nezvazhayuchi na pochatok operaciyi nasillya ne vshuhalo u anglijciv prosto ne bulo dostatno vijsk abi zabezpechiti bezpeku tureckomu naselennyu rozporoshenomu po vsomu ostrovi Zalishalasya zagroza tureckogo vijskovogo vtruchannya i same tut na dopomogu grekam prijshov SRSR yakij zasterig Turechchinu vid vijskovogo vtruchannya Sichen serpen 1964 U sichni Britaniya napravila dodatkovi pidrozdili na Kipr dlya posilannya mirotvorchih sil odnak popri ce voni vse odno ne mogli garantuvati bezpeku tureckomu naselennyu ostrova Napriklad 6 lyutogo britanskij patrul stav svidkom napadu greckih paramilitarnih pidrozdiliv na turecku chastinu selisha Ajzos Sozomenos ale cherez brak sil ta zasobiv ne mig nichogo vdiyati 13 lyutogo greki pri pidtrimci tankiv atakuvali tureckij kvartal u misti Limasol v hodi kilkagodinnogo boyu zaginulo 16 osib 35 otrimalo poranennya 15 lyutogo u gazeti Daily Telegraph tak opisuvali ci podiyi spravzhnya vijskova operaciya yaku grecki kiprioti rozpochali uchora vranci proti shesti tisyach zhiteliv tureckogo kvartalu Predstavnik uryadu greko kiprskoyi vladi viznav ce oficijno Vazhko uyaviti yak grecki ta turecki gromadi zmozhut spivpracyuvati pislya cih podij Pislya cogo spalahu nasillya stalo zrozumilo sho neobhidnij bilsh potuzhnij mirotvorchij format SShA ta Britaniya zaproponuvali provedennya mirotvorchoyi operaciyi silami NATO ale vlada Kipru vistupila iz zaperechennyami oskilki Makarios poboyuvavsya peretvorennya Kipru na veliku bazu NATO Poziciyu Makariosa pidtrimav Radyanskij Soyuz ta jogo sateliti Bilshe togo grecka storona pochala otrimuvati boyepripasi ta zbroyu radyanskogo virobnictva yaka vzhe cherez misyac bula zadiyana proti turkiv u misti Pafos Gumanitarnu ta tehnichnu dopomogu oficijnij vladi Kipru nadavali takozh Nimecka Demokratichna Respublika ta Chehoslovachchina U pidsumku diplomatichni zusillya providnih krayin svitu pogodili rozmishennya na ostrovi Kipr mirotvorchogo kontingentu OON yakij pochav svoye rozgortannya 25 bereznya 1964 Na ostriv pribulo 6400 vijskovih z dev yati krayin svitu U kvitni velisya bojovi diyi mizh grekami ta turkami kolo zamku Svyatogo Ilariona zaraz v tih miscyah rozmishena baza bataljonu specialnogo priznachennya Pivnichnogo Kipru Ale v cilomu riven nasillya zmenshuvavsya u travni 1964 zaginulo vsogo 11 osib 13 otrimalo poranennya Nastupnij velikij spalah nasillya stavsya u serpni 1964 kolo selisha Kokkina ale pislya aviacijnogo udaru VPS Turechchini grecki sili pripinili nastup i vidnovilosya peremir ya NaslidkiNaslidkami nasillya 1963 1964 rokiv stalo Rozmezhuvannya dvoh gromad Kipru i stvorennya demilitarizovanoyi zoni Rozmishennya mirotvorchogo kontingentu OON Usunennya predstavnikiv tureckoyi gromadi vid uchasti v roboti derzhavnih ustanov Kipru pislya podij derzhava Respublika Kipr predstavlyaye lishe odnu gromadu ostrova Stvorennya tureckoyu gromadoyu vlasnoyi administraciyi dlya upravlinnya anklavami Primusove viselennya tureckogo naselennya z misc postijnogo prozhivannya u anklavi ta znishennya ryadu tureckih sil napriklad selishe Kokkina V rezultati bojovih dij zaginulo zaginulo 364 kipriotiv turkiv i 174 kipriotiv grekiv svoyi domivki vtratilo vid 18 000 do 25 000 turkiv kipriotiv ta priblizno 1200 grekiv kipriotiv Poglyad greckoyi gromadi V oficijnomu ta istoriografichnomu vzhitku dlya identifikaciyi podij 1963 64 rokiv vikoristovuyetsya termin Tourkantarsia tureckij bunt chi tureckij zakolot Take najmenuvannya vidpovidaye golovnomu motivu greckogo visvitlennya Kiprskoyi krizi sho konflikt rozpochavsya u 1974 z vtorgnennya tureckih vijsk i v nogo nemaye peredistoriyi mizhetnichnogo nasillya Tomu greki kiprioti ta virmeni kiprioti yaki buli zmusheni pokinuti svoyi domivki pid chas podij 1963 64 oficijno klasifikuyutsya ne yak bizhenci a yak Tourkoplihtoi ti kogo vdarili turki Na neoficijnomu rivni sered grekiv kipriotiv isnuye tochka zoru sho nasillya grudnya 1963 roku bulo organizovano ta sprovokovano visokoposadovcyami respubliki Kipr a same pershim prezidentom arhiyepiskopom Makariosom ministrom vnutrishnih sprav Jorkadzhisom Yiorkadjis ta inshimi v ramkah planu Akvitas Poglyad tureckoyi gromadi U tureckih dzherelah podiyi 1963 1964 rokiv rozglyadayut yak cilespryamovanu akciyu splanovanu ta organizovanu chinnoyu vladoyu Respubliki Kipr prezidentom Makariosom ministrom vnutrishnih sprav Jorkadzhisom ta spikerom parlamentu napravlenu na usunennya tureckogo predstavnictva u organah vladi ta provedennya etnichnih chistok na ostrovi zadlya enozisu vozz yednannya z Greciyeyu Pam yat Shorichno 21 grudnya turecka gromada Kipru vshanovuye pam yat pro suspilnu tragediyu Krivave rizdvo 1963 Oficijno zahodi nazivayutsya tizhden pam yati i pam yat pro muchenikiv borotbi 1963 1974 rokiv Grecka gromada Kipru yak oficijno tak i neoficijno ignoruye ta unikaye vidznachannya richnici cih podij Div takozhKiprskij konflikt Turecka Respublika Pivnichnogo Kipru Respublika KiprPrimitkiHadjipavlou Maria 2016 BRILL s 207 ISBN 978 9004272859 Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 22 bereznya 2019 Cyprus Mail Arhiv originalu za 18 travnya 2018 Procitovano 28 bereznya 2017 Oberling Pierre 1982 The road to Bellapais The Turkish Cypriot exodus to northern Cyprus s 120 ISBN 978 0880330008 PDF United Nations 10 veresnya 1964 Arhiv originalu PDF za 18 grudnya 2018 Procitovano 17 grudnya 2018 The trade of the Turkish community had considerably declined during the period due to the existing situation and unemployment reached a very high level as approximately 25 000 Turkish Cypriots had became refugees Bryant Rebecca 2012 PDF Oslo PRIO Cyprus Centre s 5 15 Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Hoffmeister Frank 2006 Legal aspects of the Cyprus problem Annan Plan and EU accession EMartinus Nijhoff Publishers s 17 20 ISBN 978 90 04 15223 6 Risini Isabella 2018 BRILL s 117 ISBN 9789004357266 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 22 bereznya 2019 Smit Anneke 2012 Routledge s 51 Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Pavlos N Cermis Istoriya Kipriakis Dimokratias Istoriya Respubliki Kipr tom 2 stor 60 62 Publikaciyi Libro Afini 2001 r Mihalis Papakonstantinu Ya Taragmeni Ekzetiya Shist problemnih rokiv 1961 1967 Tom 1 stor 89 Publikaciyi Proskinio Afini 1997 1963 64 i Charavgi nedostupne posilannya PDF Cyprus Mail anglijska 22 grudnya 1963 Arhiv originalu PDF za 27 zhovtnya 2015 PDF Cyprus Mail anglijska 22 grudnya 1963 Arhiv originalu PDF za 27 zhovtnya 2015 Borowiec Andrew 2000 Greenwood Publishing Group s 56 57 ISBN 9780275965334 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Lieberman Benjamin 2013 Rowman amp Littlefield s 264 ISBN 9781442230385 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 22 bereznya 2019 Brooke Malcolm www militaryhistories co uk anglijska Arhiv originalu za 26 bereznya 2019 Procitovano 25 bereznya 2019 PDF Cyprus Mail 24 grudnya 1963 Arhiv originalu PDF za 27 zhovtnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a first z propushenim last dovidka PRIO Cyprus Displacement Centre Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2017 Goktepe Cihat 2013 British Foreign Policy Towards Turkey 1959 1965 Routledge s 130 ISBN 978 1135294144 Cyprus Forum en gb Arhiv originalu za 26 bereznya 2019 Procitovano 26 bereznya 2019 O Malley Brendan Craig Ian 2002 The Cyprus Conspiracy America Espionage and the Turkish Invasion I B Tauris s 93 www militaryhistories co uk Arhiv originalu za 26 bereznya 2019 Procitovano 27 bereznya 2019 British Pathe 13 kvitnya 2014 arhiv originalu za 25 bereznya 2019 procitovano 27 bereznya 2019 ASLAN MUSTAFA CAGATAY 2008 PDF anglijska Ankara s 56 Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2019 Procitovano 27 bereznya 2019 Stephen Michael 2001 anglijska Northgate Publications ISBN 0954084004 Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 27 bereznya 2019 www prio cyprus displacement net Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2018 Procitovano 27 bereznya 2019 Demetriou Olga 2014 Struck by the Turks reflections on Armenian refugeehood in Cyprus Patterns of Prejudice 48 2 167 181 doi 10 1080 0031322X 2014 905369 This in a sense parallels denialist strategies that for example and albeit in cruder form draw on the battle of Van in 1915 to present Armenians as aggressors against Turks and deny the genocide Kovras Iosif 2014 Truth Recovery and Transitional Justice Deferring Human Rights Issues Routledge s 51 ISBN 978 1136186851 Papadakis Yiannis 2005 I B Tauris s 149 ISBN 978 1850434283 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 22 bereznya 2019 Cyprus Mail brit 22 grudnya 2013 Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 23 bereznya 2019 Cyprus Mail brit 16 bereznya 2014 Arhiv originalu za 23 bereznya 2019 Procitovano 23 bereznya 2019 Olga Demetriou Research Fellow School of Humanities Social Sciences Languages and Law Intercollege Nicosia PDF Arhiv originalu PDF za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018

Дата публікації:
Топ