Кресцентії або Крешенці (лат. Crescentii; італ. Crescenzi) — патриціанський рід, що правив Римом наприкінці X століття, після завершення 60-річного періоду порнократії. Край перебуванню Крешенці при владі поклала одночасна смерть 1012 року глави роду й лялькового папи Сергія IV, після чого дві гілки роду почали з'ясовувати відносини одне з одним.
Загальні відомості
Відомостей про родинні зв'язки між різними патриціями на ім'я Кресцентій майже не збереглось. Вчені тільки здогадуються, ким вони доводились один одному, та за спільною для них всіх політикою протистояння графам Тускулумським припускають існування за цим іменем великого й могутнього клану феодалів.
Відомо, що основні володіння Кресцентіїв розташовувались у . В окрузі Рима вони зводили замки, куди виїжджали у роки політичних негараздів. Васали Кресцентіїв були зобов'язані за їхнім першим закликом з'являтись озброєними та захищати їх інтереси. Місцем їхнього перебування в Римі слугував замок Святого Ангела.
Економічна міць дозволила Кресцентіям монополізувати посаду римського префекта й під різними приводами спустошувати папську казну. Окрім графів Тускулумських, єдиним, хто міг протистояти їм в цьому, був імператор Священної Римської імперії. Західні імператори Оттон I, Оттон II і Генріх II проголошували себе захисниками папського престолу — передусім, від свавілля Кресцентіїв.
Представники
Перший патрицій на ім'я Кресцентій з'явився у записах за 901 рік. 974 року інший Кресцентій (імовірно, нащадок попереднього) збунтувався проти папи Бенедикта VI та ув'язнив його в замку Святого Ангела, де він був убитий. На папський престол він поставив антипапу Боніфація, однак його одразу ж усунув підтриманий імператором Бенедикт VII.
Після смерті Оттона II, який активно втручався до італійських справ, свавільні патриції здійняли голови і проштовхнули 985 року на папський престол свого ставленика, який узяв ім'я Івана XV. Наступне десятиріччя стало часом їхнього політичного тріумфу, проте обрання папи Григорія V завдало удару їхньому впливу в Римі. Коли намагався заручитись підтримкою Візантії та усунути непокірного папу, його родич Оттон III не тільки відновив Григорія 998 року на престолі, але й узяв в облогу Кресцентія в замку Святого Ангела, де його й було страчено 29 квітня.
, син попереднього, після смерті Оттона повернувся в Рим із заміських володінь, прийняв титул патриція та правив містом до самої смерті 1012 року. Його спадкоємці, довідавшись про смерть покірного їм папи Сергія IV, привели в Латеранський палац нового «понтифіка», не потурбувавшись спитати думки про цю людину кардиналів. Така зухвалість призвела до обрання конклавом на престол кандидата, близького до Генріха II, під ім'ям Бенедикта VIII. Саме він остаточно розбив могутність Кресцентіїв.
До початку XII століття в джерелах згадуються дві гілки родини, що конкурували, стефаніанська й октавіанська. З надією повернути колишню могутність вони в середині XI століття підтримували Сильвестра III й антипапу Бенедикта X, проте політичних дивідендів їм це не додало.
Джерела
- Кресцентії [ 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] у Британській енциклопедії
- George L. Williams. Papal Genealogy: The Families and Descendants of the Popes. . Pages 15-17.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krescentiyi abo Kreshenci lat Crescentii ital Crescenzi patricianskij rid sho praviv Rimom naprikinci X stolittya pislya zavershennya 60 richnogo periodu pornokratiyi Kraj perebuvannyu Kreshenci pri vladi poklala odnochasna smert 1012 roku glavi rodu j lyalkovogo papi Sergiya IV pislya chogo dvi gilki rodu pochali z yasovuvati vidnosini odne z odnim Zamok Svyatogo Angela citadel Krescentiyiv u vichnomu misti lat domum Crescentii Zagalni vidomostiVidomostej pro rodinni zv yazki mizh riznimi patriciyami na im ya Krescentij majzhe ne zbereglos Vcheni tilki zdogaduyutsya kim voni dovodilis odin odnomu ta za spilnoyu dlya nih vsih politikoyu protistoyannya grafam Tuskulumskim pripuskayut isnuvannya za cim imenem velikogo j mogutnogo klanu feodaliv Vidomo sho osnovni volodinnya Krescentiyiv roztashovuvalis u V okruzi Rima voni zvodili zamki kudi viyizhdzhali u roki politichnih negarazdiv Vasali Krescentiyiv buli zobov yazani za yihnim pershim zaklikom z yavlyatis ozbroyenimi ta zahishati yih interesi Miscem yihnogo perebuvannya v Rimi sluguvav zamok Svyatogo Angela Ekonomichna mic dozvolila Krescentiyam monopolizuvati posadu rimskogo prefekta j pid riznimi privodami spustoshuvati papsku kaznu Okrim grafiv Tuskulumskih yedinim hto mig protistoyati yim v comu buv imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Zahidni imperatori Otton I Otton II i Genrih II progoloshuvali sebe zahisnikami papskogo prestolu peredusim vid svavillya Krescentiyiv PredstavnikiPershij patricij na im ya Krescentij z yavivsya u zapisah za 901 rik 974 roku inshij Krescentij imovirno nashadok poperednogo zbuntuvavsya proti papi Benedikta VI ta uv yazniv jogo v zamku Svyatogo Angela de vin buv ubitij Na papskij prestol vin postaviv antipapu Bonifaciya odnak jogo odrazu zh usunuv pidtrimanij imperatorom Benedikt VII odin z oseredkiv protistoyannya Krescenciyam u Lacio Pislya smerti Ottona II yakij aktivno vtruchavsya do italijskih sprav svavilni patriciyi zdijnyali golovi i proshtovhnuli 985 roku na papskij prestol svogo stavlenika yakij uzyav im ya Ivana XV Nastupne desyatirichchya stalo chasom yihnogo politichnogo triumfu prote obrannya papi Grigoriya V zavdalo udaru yihnomu vplivu v Rimi Koli namagavsya zaruchitis pidtrimkoyu Vizantiyi ta usunuti nepokirnogo papu jogo rodich Otton III ne tilki vidnoviv Grigoriya 998 roku na prestoli ale j uzyav v oblogu Krescentiya v zamku Svyatogo Angela de jogo j bulo stracheno 29 kvitnya sin poperednogo pislya smerti Ottona povernuvsya v Rim iz zamiskih volodin prijnyav titul patriciya ta praviv mistom do samoyi smerti 1012 roku Jogo spadkoyemci dovidavshis pro smert pokirnogo yim papi Sergiya IV priveli v Lateranskij palac novogo pontifika ne poturbuvavshis spitati dumki pro cyu lyudinu kardinaliv Taka zuhvalist prizvela do obrannya konklavom na prestol kandidata blizkogo do Genriha II pid im yam Benedikta VIII Same vin ostatochno rozbiv mogutnist Krescentiyiv Do pochatku XII stolittya v dzherelah zgaduyutsya dvi gilki rodini sho konkuruvali stefanianska j oktavianska Z nadiyeyu povernuti kolishnyu mogutnist voni v seredini XI stolittya pidtrimuvali Silvestra III j antipapu Benedikta X prote politichnih dividendiv yim ce ne dodalo DzherelaKrescentiyi 11 listopada 2011 u Wayback Machine u Britanskij enciklopediyi George L Williams Papal Genealogy The Families and Descendants of the Popes ISBN 0 7864 2071 5 Pages 15 17