Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Краслава латис Kraslava пол Krasław біл Краслаўка місто в Латвії КраславаКатолицька церкваКраслава55 53 42 пн ш 27 09 54

Креслау

Креслау

Краслава (латис. Kraslava, пол. Krasław, біл. Краслаўка) — місто в Латвії.

Краслава
image
Католицька церква
image
image
image
Краслава
55°53′42″ пн. ш. 27°09′54″ сх. д. / 55.89500° пн. ш. 27.16500° сх. д. / 55.89500; 27.16500
КраїнаЛатвія
(Регіон)Семигалія
КрайКраславський край
Статус1923
Площа
 • Загалом8,6 км²
Населення (2016)
 • Загалом9114 ос.
 • Густота1059,8 осіб/км²
Часовий поясEET ()
 • Літній часEEST ()
Сайтwww.kraslava.lv
image Краслава на Вікісховищі

Назва

Місцеві мови

Інші мови

  • Креслау (нім. Kreslau)
  • Краславія (лат. Craslavia)
  • Крєславка (рос. Креславка) – використовувалася на офіційному рівні до 1917 року

Історія

Перший раз місто згадане в 14 столітті коли тут був побудований товарний склад для Лівонського ордену. В 1558 році стає маєтком. В XVI столітті тут уже був відбудований невеликий дерев'яний католицький храм. В 1676 році власник Краслави єзуїт Єремій (Юріс) Людінгхаузен побудував для католицького приходу дерев'яний костьол. З 1725 року Краслава належала роду Чапських, у якого в 1729 році її перекуповує Ян Людвіг Платер — староста Латгалії і Даугавпілса. У цьому ж році він переїжджає із садиби в Індріце в Краславу, що згодом належала його нащадкам майже двісті років — до відчуження майна перед Першою світовою війною.

В 1729 році дістає права селища й граф Лудвіг Платер будує тут свій замок. В 1755–1767 роках будується римсько-католицький костьол з каплицею святого Доната (1818) і вівтар з картиною «Святий Лудовіг відправляється в хрестових похід» (1884). В 1757 році відкривається перший навчальний заклад у Латвії — Краславська духовна семінарія. В 1754 році єпископ Антоній Островський запрошує конгрегацію священиків, засновану Святим Вінсентом де Полем в 17 столітті в Парижі при костьолі Святого Лазаря з метою керівництва Краславською духовною семінарією, а також підготовки священиків для Латгалії й Білорусі. По закінченні навчання можна було продовжувати одержання утворення у Вільнюській духовній семінарії.

В 1778 році Краславу успадковував Август Ієронім Гіацинт Платер (1750 — 1803), був кавалером ордена Св. Станіслава, кавалером ордена Білого орла, Мстиславським воєводою, а в 1797 році як представник Полоцької губернії брав участь у церемонії коронації Павла I у Петербурзі.

Одним з перших будинків, побудованих в 1729–1737 році був будинок нинішньої аптеки. В 1789 році був побудований кам'яний будинок для лікарні, що стала першою в Латгалії.

Після третього розподілу Польщі в 1795 році Краслава залишилася на відстані від головних доріг і потроху стала занепадати. В 1811 році єзуїти перенесли свою гімназію в Краславу, де вона залишалася до 1815 року. В 1814 році відкрили повітову школу, що тримали ченці місіонерського ордена. В 1829 році, коли уряд Росії хотів закрити школу, граф Адам Платер віддав будинок бібліотеки на потреби школи. Однак в 1854 році повітова школа була перенесена в Резекне.

Православна церква будується з 1840 по 1859 на честь Святого Юрія. Церква була передбачена для потреб православних і старовірів. В 1867 році вона консекрирована як православна церква.

Біля трьох сотень років на території Латгалії проживають російські старовіри, які заснували старообрядну молебню. Офіційно прихід старовірів був зареєстрований в 1850 році.

В 1852 році в Краславі було зареєстровано 3030 жителів, 389 більших будинків, з них — 32 кам'яних, фабрика по обробці шкіри й майстерня по виготовленню грубних кахлів.

Першим міським головою Краслави з 1922 року по 1926 рік був Луціан Гжибовський (1891 — 1971).

З 1927 року по 1932 рік главою міста був Мойсей Рабинович (1882 — 1941). Ще в 1922 році, будучи заступником глави Краслави, він активно виступав за присвоєння Краславі статусу міста. Мойсей Рабинович є також автором герба Краслави — це срібний човен з п'ятьома веслами на синім тлі. П'ять весел човна символізують основні національності населення Краслави — латиші, поляки, євреї, росіяни, білоруси.

16 червня 1940 року в Даугавпілсі відбулося Свято пісні й танцю. Це було останнє Свято пісні у вільній Латвії.

17 червня 1940 року Латвію окупували частини Червоної армії Радянського Союзу. Раннім ранком 18 червня краславчан розбудив голосне ревіння літаків із червоними зірками. Була легалізована комуністична партія. Комуністи-підпільники Краслави активно включилися в заходи щодо пропаганди — організовували ходи й мітинги. Міським головою призначили Владислава Пазауцу.

15 липня 1940 року у всій Латвії пройшли вибори в Саэйм. Участь у виборах було обов'язковим. Серед населення панували хвилювання. Голосувати можна було тільки за блок Робочої партії. 5 серпня 1940 року Латвію приєднали до Радянського Союзу.

Все життя Краслави змінилося. Почалася націоналізація підприємств, роботи втратили багато посадових осіб. У школах були ліквідовані організації скаутів, гайдов і мазпулків. Змінилися програми навчання: було заборонене навчання про віру, з літератури були викреслені імена багатьох латиських письменників і поетів. Увели нові предмети: конституцію СРСР, історію СРСР. Заснували піонерську й комсомольську організацію, кружки атеїстів. Були складені списки «антисовєтських елементів» для депортації в Сибір. 14 червня 1941 року із Краслави вислали 21 людину. Серед них був міський голова Краслави Антон Рускуліс із дружиною Евою.

30 червня 1941 року, перед відступом Червоної армії, у Краславському римсько-католицькому костьолі раннім ранком були арештовані священики Віталій Пашкевич, Сигізмунд Таборі й сакрістіан О.Вілманіс. Їх відвели в будинок міліції й піддали катуванням.

25 червня 1941 року частини 112 Пермської стрілецької дивізії Червоної армії зайняли позиції біля Краславського городища. Німецька армія направила убік міста 111 піхотну дивізію, 121 піхотну дивізію й 18 ударну дивізію. Краславу кілька разів бомбили, горіли будинки, з'явилися перші жертви серед цивільного населення. З 1 до 3 липня пройшли важкі бої в Краславі. Раннім ранком 4 липня всі частини 112 Пермської стрілецької дивізії відступили в східному напрямку.

Одну окупаційну владу перемінила інша — німецька окупація.

У перший день німецької окупації в Краславі був розстріляний генерал Отто Ланцелле. В 1994 році син генерала Крафт Ланцелле на місці загибелі батька встановив пам'ятний камінь із написом на трьох мовах (латиській, німецькій й російській): «жертвам. 1941 — 1945».

27 липня 1941 року із Краслави й Даугавпілса з метою знищення були депортовані більше 1350 євреїв. 23 серпня 1941 року на західній окраїні Краслави фашисти розстріляли 200 євреїв. В 1942 році 51 жителя Краслави вивезли на примусові роботи в Німеччину.

Тільки в ніч на 22 липня 1944 року відбувся бій у Краславі. 83 стрілецький корпус 4 ударні армії радянських військ напали на військові частини німецької армії в напрямку Краслави. Німці відступили, і в 4:30 частині радянських військ зайняли місто.

Місто після Другої світової війни

Друга Світова війна кардинально змінила все життя міста до самої підстави, були перекреслені старі цінності, що розділили жителів на два фронти й вислали на примусові роботи в Німеччину й у Гулаг.

Але на щастя під час війни Краслава не дуже постраждала, тому відновлювати місто майже не треба було. У середині п'ятдесятих років були побудовані перші суспільні будинки: будинок культури (зараз будинок спорту), будинок партійного комітету (зараз крайова дума), був обладнаний спортивний стадіон у парку. В 50-і роки був побудований льонозавод, двоповерхові житлові будинки на вулиці Рігас.

У шістдесяті роки були побудовані виробничі об'єкти: деревообробний завод на колишній Піонерській вулиці, виробнича база МСО, комплекс «Сільгосптехніки», побутові, культурні й освітні установи: кінотеатр «заря», новий будинок дитячого саду на нинішній вулиці Резекнес, універмаг, будинок школи на вулиці Райня, будинок культури й три житлових будинки поруч із костьолом.

У сімдесяті роки були побудовані завод сухого молока, Краславська філія швейної фабрики "Латвія, дитячі садки, середня школа на горі біля замка графів Платерів, де зараз перебуває Краславська основна школа, кілька п'ятиповерхових житлових будинків у центрі міста. Побудовано готель «Краслава», комбінат побутового обслуговування, нова поліклініка. У зв'язку з будівництвом житлових будинків було порушене старе міське планування, унікальні, характерні тільки для Краслави дерев'яні будинки були знесені або перед ними побудовані багатоповерхові будинки.

У вісімдесяті роки був побудований новий будинок піонерів у парку коло Малого млина, дитячі садки, виробнича база Східних електричних мереж на вулиці Резекнес і багато житлових будинків. З'явився зовсім новий мікрорайон у східній частині міста, де колись був аеродром для потреб лікарні й де іноді сідали маленькі санітарні літаки. Був побудований будинок середньої школи «Varaviksne» на місці колишнього аеродрому.

Був обладнаний братній цвинтар радянських воїнів у парку, в 1965 році — братній цвинтар жертв фашизму в східній стороні міста, меморіал жертв фашизму на вулиці Удрішу, а також пам'ятний ансамбль загиблих краславчан у сквері на перехресті вулиць Брівібас і Лачплеша.

Краслава після відновлення незалежності Латвії

На початку дев'яностих років у Краславі відновлені історичні назви вулиць. Починає роботу польська школа, дитяча художня школа, Краславське телебачення. В 1994 закінчене будівництво мосту через Даугаву.

29 травня 1994 року відбулися перші вибори в самоврядування після відновлення незалежності. У виборах беруть участь списки двох партій, обрані 11 депутатів. Головою міської думи обраний Яніс Трачум.

Уродженці

  • Микола Лоски (1870—1965) — філософ
  • Наумс Аронсонс (1872—1943) — скульптор
  • Павілс Глауданс (1915—1968) — живописець
  • Цецилія Дінере (1919—1996) — латиська письменниця, поетеса, прозаїк і перекладач.
  • Ванда Зевалде (1922—1997) — скульптор
  • Валдіс Краславієтис — поет
  • Петеріс Корошевкіс (1940-) — політик
  • Валентина Готовська (1963-) — лекоатлетка
  • Інета Радевіча (1981-) — лекоатлетка

Примітки

  1. Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kraslava latis Kraslava pol Kraslaw bil Kraslayka misto v Latviyi KraslavaKatolicka cerkvaKraslava55 53 42 pn sh 27 09 54 sh d 55 89500 pn sh 27 16500 sh d 55 89500 27 16500KrayinaLatviyaRegionSemigaliyaKrajKraslavskij krajStatus1923Plosha Zagalom8 6 km Naselennya 2016 Zagalom9114 os Gustota1059 8 osib km Chasovij poyasEET UTC 2 Litnij chasEEST UTC 3 Sajtwww kraslava lvKraslava na VikishovishiNazvaMiscevi movi Kraslava latis Kraslava vimova nazva latiskoyu movoyu Kruoslova latg Kruoslova nazva latgalskoyu movoyu Kraslav pol Kraslaw bil Kraslay nazva polskoyu ta biloruskoyu movami Kraslavka bil Kraslayka nazva biloruskoyu movoyu Inshi movi Kreslau nim Kreslau Kraslaviya lat Craslavia Kryeslavka ros Kreslavka vikoristovuvalasya na oficijnomu rivni do 1917 rokuIstoriyaPershij raz misto zgadane v 14 stolitti koli tut buv pobudovanij tovarnij sklad dlya Livonskogo ordenu V 1558 roci staye mayetkom V XVI stolitti tut uzhe buv vidbudovanij nevelikij derev yanij katolickij hram V 1676 roci vlasnik Kraslavi yezuyit Yeremij Yuris Lyudinghauzen pobuduvav dlya katolickogo prihodu derev yanij kostol Z 1725 roku Kraslava nalezhala rodu Chapskih u yakogo v 1729 roci yiyi perekupovuye Yan Lyudvig Plater starosta Latgaliyi i Daugavpilsa U comu zh roci vin pereyizhdzhaye iz sadibi v Indrice v Kraslavu sho zgodom nalezhala jogo nashadkam majzhe dvisti rokiv do vidchuzhennya majna pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu V 1729 roci distaye prava selisha j graf Ludvig Plater buduye tut svij zamok V 1755 1767 rokah buduyetsya rimsko katolickij kostol z kapliceyu svyatogo Donata 1818 i vivtar z kartinoyu Svyatij Ludovig vidpravlyayetsya v hrestovih pohid 1884 V 1757 roci vidkrivayetsya pershij navchalnij zaklad u Latviyi Kraslavska duhovna seminariya V 1754 roci yepiskop Antonij Ostrovskij zaproshuye kongregaciyu svyashenikiv zasnovanu Svyatim Vinsentom de Polem v 17 stolitti v Parizhi pri kostoli Svyatogo Lazarya z metoyu kerivnictva Kraslavskoyu duhovnoyu seminariyeyu a takozh pidgotovki svyashenikiv dlya Latgaliyi j Bilorusi Po zakinchenni navchannya mozhna bulo prodovzhuvati oderzhannya utvorennya u Vilnyuskij duhovnij seminariyi V 1778 roci Kraslavu uspadkovuvav Avgust Iyeronim Giacint Plater 1750 1803 buv kavalerom ordena Sv Stanislava kavalerom ordena Bilogo orla Mstislavskim voyevodoyu a v 1797 roci yak predstavnik Polockoyi guberniyi brav uchast u ceremoniyi koronaciyi Pavla I u Peterburzi Odnim z pershih budinkiv pobudovanih v 1729 1737 roci buv budinok ninishnoyi apteki V 1789 roci buv pobudovanij kam yanij budinok dlya likarni sho stala pershoyu v Latgaliyi Pislya tretogo rozpodilu Polshi v 1795 roci Kraslava zalishilasya na vidstani vid golovnih dorig i potrohu stala zanepadati V 1811 roci yezuyiti perenesli svoyu gimnaziyu v Kraslavu de vona zalishalasya do 1815 roku V 1814 roci vidkrili povitovu shkolu sho trimali chenci misionerskogo ordena V 1829 roci koli uryad Rosiyi hotiv zakriti shkolu graf Adam Plater viddav budinok biblioteki na potrebi shkoli Odnak v 1854 roci povitova shkola bula perenesena v Rezekne Pravoslavna cerkva buduyetsya z 1840 po 1859 na chest Svyatogo Yuriya Cerkva bula peredbachena dlya potreb pravoslavnih i staroviriv V 1867 roci vona konsekrirovana yak pravoslavna cerkva Bilya troh soten rokiv na teritoriyi Latgaliyi prozhivayut rosijski staroviri yaki zasnuvali staroobryadnu molebnyu Oficijno prihid staroviriv buv zareyestrovanij v 1850 roci V 1852 roci v Kraslavi bulo zareyestrovano 3030 zhiteliv 389 bilshih budinkiv z nih 32 kam yanih fabrika po obrobci shkiri j majsternya po vigotovlennyu grubnih kahliv Pershim miskim golovoyu Kraslavi z 1922 roku po 1926 rik buv Lucian Gzhibovskij 1891 1971 Z 1927 roku po 1932 rik glavoyu mista buv Mojsej Rabinovich 1882 1941 She v 1922 roci buduchi zastupnikom glavi Kraslavi vin aktivno vistupav za prisvoyennya Kraslavi statusu mista Mojsej Rabinovich ye takozh avtorom gerba Kraslavi ce sribnij choven z p yatoma veslami na sinim tli P yat vesel chovna simvolizuyut osnovni nacionalnosti naselennya Kraslavi latishi polyaki yevreyi rosiyani bilorusi 16 chervnya 1940 roku v Daugavpilsi vidbulosya Svyato pisni j tancyu Ce bulo ostannye Svyato pisni u vilnij Latviyi 17 chervnya 1940 roku Latviyu okupuvali chastini Chervonoyi armiyi Radyanskogo Soyuzu Rannim rankom 18 chervnya kraslavchan rozbudiv golosne revinnya litakiv iz chervonimi zirkami Bula legalizovana komunistichna partiya Komunisti pidpilniki Kraslavi aktivno vklyuchilisya v zahodi shodo propagandi organizovuvali hodi j mitingi Miskim golovoyu priznachili Vladislava Pazaucu 15 lipnya 1940 roku u vsij Latviyi projshli vibori v Saejm Uchast u viborah bulo obov yazkovim Sered naselennya panuvali hvilyuvannya Golosuvati mozhna bulo tilki za blok Robochoyi partiyi 5 serpnya 1940 roku Latviyu priyednali do Radyanskogo Soyuzu Vse zhittya Kraslavi zminilosya Pochalasya nacionalizaciya pidpriyemstv roboti vtratili bagato posadovih osib U shkolah buli likvidovani organizaciyi skautiv gajdov i mazpulkiv Zminilisya programi navchannya bulo zaboronene navchannya pro viru z literaturi buli vikresleni imena bagatoh latiskih pismennikiv i poetiv Uveli novi predmeti konstituciyu SRSR istoriyu SRSR Zasnuvali pionersku j komsomolsku organizaciyu kruzhki ateyistiv Buli skladeni spiski antisovyetskih elementiv dlya deportaciyi v Sibir 14 chervnya 1941 roku iz Kraslavi vislali 21 lyudinu Sered nih buv miskij golova Kraslavi Anton Ruskulis iz druzhinoyu Evoyu 30 chervnya 1941 roku pered vidstupom Chervonoyi armiyi u Kraslavskomu rimsko katolickomu kostoli rannim rankom buli areshtovani svyasheniki Vitalij Pashkevich Sigizmund Tabori j sakristian O Vilmanis Yih vidveli v budinok miliciyi j piddali katuvannyam 25 chervnya 1941 roku chastini 112 Permskoyi strileckoyi diviziyi Chervonoyi armiyi zajnyali poziciyi bilya Kraslavskogo gorodisha Nimecka armiya napravila ubik mista 111 pihotnu diviziyu 121 pihotnu diviziyu j 18 udarnu diviziyu Kraslavu kilka raziv bombili gorili budinki z yavilisya pershi zhertvi sered civilnogo naselennya Z 1 do 3 lipnya projshli vazhki boyi v Kraslavi Rannim rankom 4 lipnya vsi chastini 112 Permskoyi strileckoyi diviziyi vidstupili v shidnomu napryamku Odnu okupacijnu vladu pereminila insha nimecka okupaciya U pershij den nimeckoyi okupaciyi v Kraslavi buv rozstrilyanij general Otto Lancelle V 1994 roci sin generala Kraft Lancelle na misci zagibeli batka vstanoviv pam yatnij kamin iz napisom na troh movah latiskij nimeckij j rosijskij zhertvam 1941 1945 27 lipnya 1941 roku iz Kraslavi j Daugavpilsa z metoyu znishennya buli deportovani bilshe 1350 yevreyiv 23 serpnya 1941 roku na zahidnij okrayini Kraslavi fashisti rozstrilyali 200 yevreyiv V 1942 roci 51 zhitelya Kraslavi vivezli na primusovi roboti v Nimechchinu Tilki v nich na 22 lipnya 1944 roku vidbuvsya bij u Kraslavi 83 strileckij korpus 4 udarni armiyi radyanskih vijsk napali na vijskovi chastini nimeckoyi armiyi v napryamku Kraslavi Nimci vidstupili i v 4 30 chastini radyanskih vijsk zajnyali misto Misto pislya Drugoyi svitovoyi vijniDruga Svitova vijna kardinalno zminila vse zhittya mista do samoyi pidstavi buli perekresleni stari cinnosti sho rozdilili zhiteliv na dva fronti j vislali na primusovi roboti v Nimechchinu j u Gulag Ale na shastya pid chas vijni Kraslava ne duzhe postrazhdala tomu vidnovlyuvati misto majzhe ne treba bulo U seredini p yatdesyatih rokiv buli pobudovani pershi suspilni budinki budinok kulturi zaraz budinok sportu budinok partijnogo komitetu zaraz krajova duma buv obladnanij sportivnij stadion u parku V 50 i roki buv pobudovanij lonozavod dvopoverhovi zhitlovi budinki na vulici Rigas U shistdesyati roki buli pobudovani virobnichi ob yekti derevoobrobnij zavod na kolishnij Pionerskij vulici virobnicha baza MSO kompleks Silgosptehniki pobutovi kulturni j osvitni ustanovi kinoteatr zarya novij budinok dityachogo sadu na ninishnij vulici Rezeknes univermag budinok shkoli na vulici Rajnya budinok kulturi j tri zhitlovih budinki poruch iz kostolom U simdesyati roki buli pobudovani zavod suhogo moloka Kraslavska filiya shvejnoyi fabriki Latviya dityachi sadki serednya shkola na gori bilya zamka grafiv Plateriv de zaraz perebuvaye Kraslavska osnovna shkola kilka p yatipoverhovih zhitlovih budinkiv u centri mista Pobudovano gotel Kraslava kombinat pobutovogo obslugovuvannya nova poliklinika U zv yazku z budivnictvom zhitlovih budinkiv bulo porushene stare miske planuvannya unikalni harakterni tilki dlya Kraslavi derev yani budinki buli zneseni abo pered nimi pobudovani bagatopoverhovi budinki U visimdesyati roki buv pobudovanij novij budinok pioneriv u parku kolo Malogo mlina dityachi sadki virobnicha baza Shidnih elektrichnih merezh na vulici Rezeknes i bagato zhitlovih budinkiv Z yavivsya zovsim novij mikrorajon u shidnij chastini mista de kolis buv aerodrom dlya potreb likarni j de inodi sidali malenki sanitarni litaki Buv pobudovanij budinok serednoyi shkoli Varaviksne na misci kolishnogo aerodromu Buv obladnanij bratnij cvintar radyanskih voyiniv u parku v 1965 roci bratnij cvintar zhertv fashizmu v shidnij storoni mista memorial zhertv fashizmu na vulici Udrishu a takozh pam yatnij ansambl zagiblih kraslavchan u skveri na perehresti vulic Brivibas i Lachplesha Kraslava pislya vidnovlennya nezalezhnosti LatviyiNa pochatku dev yanostih rokiv u Kraslavi vidnovleni istorichni nazvi vulic Pochinaye robotu polska shkola dityacha hudozhnya shkola Kraslavske telebachennya V 1994 zakinchene budivnictvo mostu cherez Daugavu 29 travnya 1994 roku vidbulisya pershi vibori v samovryaduvannya pislya vidnovlennya nezalezhnosti U viborah berut uchast spiski dvoh partij obrani 11 deputativ Golovoyu miskoyi dumi obranij Yanis Trachum UrodzhenciMikola Loski 1870 1965 filosof Naums Aronsons 1872 1943 skulptor Pavils Glaudans 1915 1968 zhivopisec Ceciliya Dinere 1919 1996 latiska pismennicya poetesa prozayik i perekladach Vanda Zevalde 1922 1997 skulptor Valdis Kraslaviyetis poet Peteris Koroshevkis 1940 politik Valentina Gotovska 1963 lekoatletka Ineta Radevicha 1981 lekoatletkaPrimitkiLatvijas iedzivotaju skaits pasvaldibas pagastu dalijuma PDF Iedzivotaju registra statistika uz 01 01 2016 Pilsonibas un migracijas lietu parvalde 1 sichnya 2016 DzherelaArbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 PosilannyaKraslaw Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 616 pol

Дата публікації:
Топ