Крем'янська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування в Барашівському і Пулинському районах Коростенської й Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Крем'янка.
Крем'янська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | СРСР— УРСР | ||
Область | Коростенська округа Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
Район | Барашівський район Пулинський район | ||
Адм. центр | с. Крем'янка | ||
Утворена | 1923 року | ||
Ліквідована | 11 серпня 1954 року | ||
Склад | |||
Кількість членів | |||
Голова ради | |||
Територія та населення | |||
Населення | 1 444 (1931) | ||
Населені пункти | 1 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | с. Крем'янка, Барашівський р-н, Житомирська обл., Українська РСР | ||
Населені пункти
Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:
Населення
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 066 осіб, кількість дворів — 105.
Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 923 особи (з перевагою німецької національности), дворів — 143.
Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 444 особи.
Історія та адміністративний устрій
Створена 1923 року в складі колоній Березівка та Крем'янка Барашівської волості Коростенського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Барашівського району Коростенської округи. 30 жовтня 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК «Про виділення та організацію національних сільрад», сільську раду затверджено як німецьку національну, до складу ради передано колонії Брачки, Євгенівка і ліквідованої Євгенівської сільської ради Барашівського району. У 1930 році колонії Брачки і Тумар об'єднано в один населений пункт — кол. .
20 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про створення Соколовського та Пулинського національного (німецького) районів» від 3 червня 1930 року, сільську раду включено до складу Пулинського німецького національного району Волинської округи. До складу сільської ради входили колонії Березівка, Євгенівка (Евенталь), Крем'янка і Тумар-Брачки (Нейдорф-Томар). 17 жовтня 1935 року, внаслідок розформування Пулинського німецького району, сільську раду включено до складу Барашівського району Київської області. Станом на 1 жовтня 1941 року кол. Тумар-Брачки неперебуває на обліку населених пунктів. У 1946 році хутір Євгенівка переданий до складу Бобрицько-Болярської сільської ради Барашівського району.
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Барашівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Березівка, Крем'янка та Новосілка.
Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію та населені пункти приєднано до складу Киянської сільської ради Барашівського району Житомирської області.
Примітки
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2022.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 1 жовтня 2022.
- Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. . Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 74. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2022.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 32, 35, 78, 273, 476, 520, 521, 532, 549. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2022.
- Сост. В.Ф. Дизендорф. (PDF). https://wolgadeutsche.net/ (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 415. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 1 жовтня 2022.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 164. Процитовано 1 жовтня 2022.
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krem yanska silska rada kolishnya administrativno teritorialna odinicya ta organ miscevogo samovryaduvannya v Barashivskomu i Pulinskomu rajonah Korostenskoyi j Volinskoyi okrug Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Ukrayinskoyi RSR z administrativnim centrom u seli Krem yanka Krem yanska silska rada Osnovni dani Krayina SRSR URSR Oblast Korostenska okruga Volinska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblast Rajon Barashivskij rajon Pulinskij rajon Adm centr s Krem yanka Utvorena 1923 roku Likvidovana 11 serpnya 1954 roku Sklad Kilkist chleniv Golova radi Teritoriya ta naselennya Naselennya 1 444 1931 Naseleni punkti 1 Kontaktni dani Adresa s Krem yanka Barashivskij r n Zhitomirska obl Ukrayinska RSRNaseleni punktiSilskij radi na chas likvidaciyi buli pidporyadkovani naseleni punkti s Berezivka s Krem yanka s NovosilkaNaselennyaKilkist naselennya radi stanom na 1923 rik stanovila 1 066 osib kilkist dvoriv 105 Kilkist naselennya silskoyi radi stanom na 1924 rik stanovila 923 osobi z perevagoyu nimeckoyi nacionalnosti dvoriv 143 Kilkist naselennya radi stanom na 1931 rik stanovila 1 444 osobi Istoriya ta administrativnij ustrijStvorena 1923 roku v skladi kolonij Berezivka ta Krem yanka Barashivskoyi volosti Korostenskogo povitu Volinskoyi guberniyi 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novostvorenogo Barashivskogo rajonu Korostenskoyi okrugi 30 zhovtnya 1924 roku vidpovidno do rishennya Volinskoyi GATK Pro vidilennya ta organizaciyu nacionalnih silrad silsku radu zatverdzheno yak nimecku nacionalnu do skladu radi peredano koloniyi Brachki Yevgenivka i likvidovanoyi Yevgenivskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu U 1930 roci koloniyi Brachki i Tumar ob yednano v odin naselenij punkt kol 20 chervnya 1930 roku vidpovidno do postanovi VUCVK Pro stvorennya Sokolovskogo ta Pulinskogo nacionalnogo nimeckogo rajoniv vid 3 chervnya 1930 roku silsku radu vklyucheno do skladu Pulinskogo nimeckogo nacionalnogo rajonu Volinskoyi okrugi Do skladu silskoyi radi vhodili koloniyi Berezivka Yevgenivka Evental Krem yanka i Tumar Brachki Nejdorf Tomar 17 zhovtnya 1935 roku vnaslidok rozformuvannya Pulinskogo nimeckogo rajonu silsku radu vklyucheno do skladu Barashivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Stanom na 1 zhovtnya 1941 roku kol Tumar Brachki neperebuvaye na obliku naselenih punktiv U 1946 roci hutir Yevgenivka peredanij do skladu Bobricko Bolyarskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu Stanom na 1 veresnya 1946 roku silska rada vhodila do skladu Barashivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na obliku v radi perebuvali sela Berezivka Krem yanka ta Novosilka Likvidovana 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti teritoriyu ta naseleni punkti priyednano do skladu Kiyanskoyi silskoyi radi Barashivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Primitki PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Izdanie Volynskogo gubernskogo otdela upravleniya 1923 s 130 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2022 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Harkiv 1925 s 14 Arhiv originalu PDF za 22 sichnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2022 Uporyad M I Panchuk O P Kovalchuk B V Chirko Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Institut nacionalnih vidnosin i politologiyi NAN Ukrayini 1995 s 74 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2022 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 32 35 78 273 476 520 521 532 549 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2022 Sost V F Dizendorf PDF https wolgadeutsche net rosijska Moskva ERN 2006 s 415 Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 1 zhovtnya 2022 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku Vidannya pershe Internet arhiv Kiyiv Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 s 164 Procitovano 1 zhovtnya 2022 Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi